Рішення № 109028050, 13.02.2023, Вишгородський районний суд Київської області

13.02.2023 Справа № 363/3492/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕНЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючогосудді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Мацьовитій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати,

встановив:

01 лютого 2023 року по даній справі прийнято рішення, повний текст якого складено 07 лютого 2023 року.

В судовому засіданні 07 лютого 2023 року до закінчення судових дебатів представник позивача Усманова Є.І. повідомила про те, що докази про розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесені останнім в цій справі будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

07 лютого 2023 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі в частині стягнення з Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10080 грн.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву про ухвалення додаткового рішення по справі підтримав та просив про її задоволення.

Представник відповідача, будучи повідомленими про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, участі в судовому засіданні не прийняв.

У відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

01 лютого 2023 року по даній справі прийнято рішення, яким позовну заяву задоволено частково. З Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 76151 (сімдесят шість тисяч сто п`ятдесят одну) грн. 90 (дев`яносто) коп., компенсації за невикористану відпустку в розмірі 14608 (чотирнадцять тисяч шістсот вісім) грн. 64 (шістдесят чотири) коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 163285 (сто шістдесят три тисячі двісті вісімдесят п`ять) грн. 17 (сімнадцять) коп., а всього 254045 (двісті п`ятдесят чотири тисячі сорок п`ять) грн. 71 (сімдесят одна) коп. З Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф» на користь держави стягнуто судовий збір в розмірі 2540 (дві тисячі п`ятсот сорок) грн. 45 (сорок п`ять) коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст.270ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення увалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин першої - шостої статті 137ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справиу разівідмови впозові покладаються на позивача.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

Згідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ст.20Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, інтереси позивач в суді представляла адвокат Усманова Є.І., що діяла на підставі договору про надання правової допомоги від 18 жовтня 2022 року, ордеру №129326 від 20 жовтня 2022 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії №4698/10 виданого 24 листопада 2011 року.

Пунктом 3.2 вказаного договору передбачено, що всього гонорар адвоката складає суму, обумовлену у Додатку №1 до договору та/або в попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Як вбачається з додатку до договору про надання правової допомоги 18 жовтня 2022 року «Попередній розрахунок витраченого часу, обсягу і вартості наданої правничої допомоги, що підлягає сплаті» сторонами визначений розрахунок розміру винагороди адвоката. Вчинення певних дій, складання та подання певних документів до суду підтверджуються відповідними актами надання послуг. Сторони зазначають, що винагорода адвокату сплачується клієнтом за кожну надану послугу (або комплекс послуг) окремо, що підтверджується відповідним актом.

Згідно актіввиконаних робітвід 20жовтня 2022року та01лютого 2023року відповіднодо договорупро наданняправової допомогивід 18жовтня 2022року зачас розглядусправи ОСОБА_1 адвокатам УсмановоюЄ.І.надано послугиз надання консультації з правових питань щодо підготовки до подання позову (в сукупності 2 години); підготовки та складання позовної заяви, формування пакету доказів, роздруківка позову та додатків (в сукупності 6 годин) загальною вартістю 6000 грн.; участь адвоката як представника позивача в судових засіданнях 12 грудня 2022 року та 01 лютого 2023 року вартістю 5000 грн.; складання та подача до суду заяви про ухвалення додаткового рішення (4 години) вартістю 8000 грн.

Відтак загальна сума витрат на професійну правничу допомогу понесених ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом вказаної справи складає 14 000 грн..

Разом з тим, за змістом ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, в позовній заяві ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з 13 квітня по 08 грудня 2021 року в розмірі 76 151 грн. 90 коп., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 14 608 грн. 64 коп. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 263863 грн. 05 коп. за період з 09 грудня 2021 року по 20 жовтня 2022 року, а всього 354623 грн. 59 коп.

Проте рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 01 лютого 2023 року позовну заяву задоволено частково та стягнуто Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 254 045 грн. 71 коп., тобто 72 % від ціни позову.

Відтак розмір витрат на правову допомогу, понесених позивачем в цій справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог складає 10 080 грн. (14 000 грн. * 72 %).

Відтак, з урахуванням критеріїв співмірності складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості вчинених нею дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що вищевказані витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10 080 грн. є належним чином обґрунтованими і підлягають стягненню з Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф» на користь ОСОБА_1 .

Підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, судом не встановлено, який є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом та обсягом наданих адвокатом послуг.

Відтак подана заява про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 270 ЦПК України,

вирішив:

заяву задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 080 (десять тисяч вісімдесят) грн.

Повне судове рішення складено 16 лютого 2023 року.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 04 вересня 2003 року Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Коростишівський завод «Реммашторф», код ЄДРПОУ 02968160, знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. 19-та Буддільниця.

Суддя