Постанова № 10902667, 16.08.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-5035/09/2370 16.08.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лічевецького І.О.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача Білоуса В.Ю. за довіреністю; відповідача Миронової Т.С. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ :

ДПІ у м. Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Сінніс, ЛТД»про стягнення заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 400 грн.

Позивач стверджував, що за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за рішенням 0001052303 від 19.05.2009 р. на суму 3 400 грн. Оскільки ТОВ «Сінніс, ЛТД»не сплатило штрафні (фінансові) санкції добровільно, позивач просив стягнути їх в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову відповідач стверджував, що чинне законодавство не зобовязує його обладнувати кожний гральний автомат фіскальними пристроями. Враховуючи, що в залах гральних автоматів використовуються реєстратори розрахункових операцій, через які здійснюється купівля-продаж кредитів на всі автомати, відповідач вважав, що він виконав вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Насамкінець, відповідач стверджував, що штрафні санкції були застосовані податковим органом за фактами та обставинами, які не визначені законом.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ТОВ «Сінніс, ЛТД»зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності 23 листопада 1995 р. (ідентифікаційний код 22810515).

7 травня 2009 р. посадовцями ДПА в Черкаській області було здійснено перевірку залу гральних автоматів розташованого по вул. Енгельса, 69, в м. Черкаси та належить відповідачеві. За результатами перевірки складено акт № 000990 від 07.05.2009 р.

Згідно зазначеному акту перевірки в залі надавались послуги на 10 не зареєстрованих, неопломбованих у встановленому порядку гральних автоматах та не переведених у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій.

Спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі за текстом «Закон № 265/95-ВР»).

Стаття друга Закону № 265/95-ВР визначає розрахункову операцію як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР встановлена статтею 17 цього Закону. Зокрема, згідно пункту другому зазначеної статті до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Виходячи із зазначених норм Закону № 265/95-ВР та на підставі даних акту перевірки № 000990 від 07.05.2009 р., позивачем 19 травня 2009 р. прийняте рішення № 0001052303 про застосування до ТОВ «Сінніс, ЛТД»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 400 грн.

Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача суд враховує, що класифікатор видів економічної діяльності, затверджений наказом Держстандарту від 22.10.96 р. № 441, відносить азартні ігри та ігри на гроші до підкласу 92.71.0. Цей підклас належить до секції «О»(колективні, громадські та особисті послуги).

У преамбулі Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР зазначено, що цей Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, безсумнівним є те, що гральний бізнес належить до сфери послуг і на нього розповсюджується дією Закон № 265/95-ВР.

Стаття друга Закону № 265/95-ВР визначає реєстратор розрахункових операцій як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Статтею 11 Закону № 265/95-ВР встановлено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Такі терміни визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 7 лютого 2001 р. № 121. Зокрема, відповідно до пункту шостого Додатка до цієї постанови, переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати, на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій мало бути здійснене до 31 грудня 2006 р.

Позивач не заперечував проти зазначеного обовязку і пояснив, що в залах ігрових автоматів використовується реєстратор розрахункових операцій ДАТЕКС модифікація якого включена до Єдиного державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Цей факт підтверджується і даними акта перевірки.

Позивач наголосив, що гральний автомат не може в повній мірі виконувати функції реєстратора, зокрема роздруковувати розрахункові документи.

З огляду на викладене, суд вважає, що основним питанням яке йому належить вирішити у цій справі, є питання чи можна вважати гральний автомат автоматом з продажу послуг і тоді, відповідно до статті другої Закону № 265/95-ВР, в ньому мають бути реалізовані фіскальні функції, чи ці послуги надаються гральним залом в цілому, і при цьому достатньо використання одного реєстратора, що реєструє операції з продажу послуг на всіх автоматах розміщених в залі.

Вирішуючи це питання суд бере до уваги, що підпунктом 1.2. пункту 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18 квітня 2006 р. № 40/374, визначено, що:

- азартна гра це гра, участь у якій дає змогу отримати приз (виграш), результат якої визначається діями (подіями), цілком або частково залежними від випадковості, і умовою участі в якій є внесення гравцем ставки;

- гральний автомат це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично;

- гра на гральних автоматах це азартна гра, в якій гральним автоматом обліковується внесення ставки, визначається розмір призу (виграшу);

- зал гральних автоматів це нежитлове приміщення, крім пересувної малої архітектурної форми, закрите від огляду ззовні, у якому для проведення азартних ігор використовуються тільки гральні автомати.

Враховуючи викладене та з точки зору здорового розсуду, суд приходить до висновку, що оскільки внесення ставки обліковується автоматом і ним же визначається розмір виграшу, то дана послуга надається саме гральним автоматом, а не залом гральних автоматів, як нежитловим приміщенням.

Далі суд зазначає, що відповідно до статті другої Закону № 265/95-ВР фіскальні функції це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Таким чином, на думку суду, вимога про обладнання грального автомата фіскальною памяттю не зобовязує позивача здійснювати його переобладнання в контрольно-касовий апарат. Функцію з роздрукування розрахункових документів цілком здатні виконувати реєстратори розрахункових операцій що використовуються позивачем. Разом з тим, виходячи із сутності Закону № 265/95-ВР, можливість визначити в будь який момент яку саме кількість та на яку суму було надано послуг кожною окремою одиницею обладнання, що використовується для проведення азартних ігор є обовязковою умовою використання грального автомата.

Такий висновок суду ґрунтується і на положеннях постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»від 18 лютого 2002 р. № 199, відповідно до пункту першого якої вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг), іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом.

Додатком 4 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 р. № 13 встановлені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами. Зокрема, пунктом першим визначено, що дія цих вимог поширюється на гральні автомати в частині виконання ними фіскальних функцій і обліку кількості жетонів або їх замінників - кредитів, які використовуються у грі на цьому автоматі.

Суд не може не погодитись з твердженням позивача стосовно того, що застосовуванню підлягають лише ті реєстратори розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

У звязку з цим суд звертає увагу, що починаючи з 01 липня 2008 р. Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій в розділі 3 містить модель реєстратора під назвою «Фіскал»сфера застосування якого казино, зали гральних автоматів, фіскалізація гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів.

Щодо твердження відповідача про те, що зазначене рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства, то суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У цьому контексті суд звертає увагу, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2009 р. по справі № 2а-3666/09/2370 за позовом ТОВ «Сінніс, ЛТД»до ДПІ у м. Черкаси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001052303 від 19.05.2009 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 р. зазначену постанову Черкаського окружного адміністративного суду залишено без змін.

З огляду на викладене, суд не приймає згадане твердження відповідача як доказ.

Згідно статті 25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Беручи до уваги, що суму фінансових санкцій у строки встановлені ст. 25 Закону №265/95-ВР відповідач не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»(м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 20, ідентифікаційний код 22810515) на користь Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 20 серпня 2010 р.

СуддяІ.О.Лічевецький