Рішення № 109024996, 08.02.2023, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/432/22

Номер провадження 2/167/6/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2023 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю:

секретаря судового засідання Оніщук О. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Бондар О. Б.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивує тим, що з 01 листопада 2009 року з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 22 квітня 2016 року розірвано. Під час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 29 квітня 2020 року з ОСОБА_3 в користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки від його заробітку(доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 03 лютого 2020 року до досягнення дітьми повноліття. Вказує, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дітей, не цікавиться успіхами у навчанні дітей, станом здоров`я, не піклується про фізичний та духовний розвиток, взагалі не спілкується з дітьми, в тому числі і засобами телефонного зв`язку та з 2015 року перебуває за кордоном. Зазначає, що діти проживають з позивачем та знаходяться на її повному утриманні. 11 серпня 2018 року позивач зареєструвала шлюб вдруге з ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 . Вказує, що будь-яких перешкод для виконання батьківських обов`язків відповідачу не чинила, навпаки неодноразово пропонувала йому спілкуватися з синами та брати участь у їх вихованні та утриманні. Відповідач аліменти на дітей не сплачує у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 99083,38 грн. На переконання позивача, вказані обставини вказують на свідоме ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків та є підставою для позбавлення його батьківських прав відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України.

За вказаних обставин, позивач просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 11 серпня 2022 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 24 серпня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання 20 вересня 2022 року о 13 год 30 хв.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 03 листопада 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 24 листопада 2022 року на 10 год 30 хв. Постановлено викликати в судове засідання для заслуховування думки неповнолітній дітей - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та Службу у справах дітей Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області. Викликати в судове засідання для допиту як свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позов підтримали з підстав наведених у ньому, просили його задовольнити. Надали пояснення близькі за змістом до обґрунтувань позову.

Відповідач ОСОБА_3 будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом опублікування оголошення на офіційному веб сайті судової влади, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, відзив на позов не подавав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача органу опіки і піклування виконавчого комітету Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області Бондар О. Б. в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала, вказавши на те, що перед складанням висновку вона особисто відвідувала сім`ю ОСОБА_1 за місцем їхнього фактичного проживання. Повідомила, що діти проживають в дружній атмосфері, для них створено усі належні умови для духовного і фізичного розвитку. Зазначила, що спілкувалась з дітьми, які повністю розуміють суть питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо них та не бажають щоб останній був їхнім батьком. Вказала, що ОСОБА_10 взагалі батька не пам`ятає. Ураховуючи, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, заслухавши думку дітей, виходячи з найкращих інтересів дітей, вважає, що позов необхідно задовольнити.

За клопотанням позивача судом було допитано свідків: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Так, свідок ОСОБА_11 , яка є матір`ю відповідача та бабусею ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суду повідомила, що відповідач ОСОБА_3 близько 8 років тому виїхав за кордон і в Україну жодного разу за цей період не приїжджав. Зі слів внуків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вони з батьком не спілкуються. Зазначила, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 приходять до неї, знають, що вона їхня бабуся. На даний час вона востаннє говорила з відповідачем у літку 2022 року. При рідких її спілкуваннях з сином ( ОСОБА_3 ) останній з проханням передати щось дітям до неї не звертався.

Свідок ОСОБА_12 , яка є сестрою позивача, в судовому засіданні пояснила, що відповідач ОСОБА_3 не займається вихованням дітей, їх матеріальним забезпеченням, взагалі не цікавиться їхнім життям. Вказала, що ОСОБА_10 зовсім не пам`ятає батька (відповідача), а ОСОБА_9 в спілкуванні з її старшим сином сказав, що зрозумів що він батьку(відповідачу) не потрібен.

В судовому засіданні було заслухано думку дітей: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Зокрема, ОСОБА_9 суду повідомив, що проживає з мамою і татом ОСОБА_6 , бабусею, дідусем і братами ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_10 . У вільний час любить займатись програмуванням і відвідує відповідні курси у Луцьку . Зазначив, що тата ОСОБА_3 практично не пам`ятає, останній раз спілкувався з ним орієнтовно пів року тому по телефону близько 2 хвилин, оскільки він (відповідач) не бажає виходити на зв`язок. Зазначив, що жодного разу ОСОБА_3 не приходив до нього, не вітав з днем народження і ствердив, що не хоче щоб він був його татом. Своїм татом він вважає ОСОБА_6 , який його любить і всі разом є щасливою сім`єю.

ОСОБА_10 , в судовому засіданні пояснив, що проживає разом з мамою, татом, братиками, бабусею і дідусем. Зазначив, що першого тата звати ОСОБА_3 , а другого тата ОСОБА_6 . Тата ОСОБА_3 зовсім не пам`ятає і жодного разу не спілкувався і не бачив. Тато ОСОБА_6 завжди допомагає в усьому і він його любить.

Суд, заслухавши учасників справи, свідків, думку дітей, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.

Судом встановлено, що між сторонами 01 листопада 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рожищенського районного управління юстиції Волинської області було зареєстрований шлюб.

Під час шлюбу у сторін народилося двоє дітей син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 22 квітня 2016 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 розірвано.

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 29 квітня 2020 року ухвалено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 03 лютого 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

Як убачається з даних розрахунку заборгованості по аліментах ОСОБА_3 (в/л № 167/119/20 від 11 серпня 2020 року), заборгованість відповідача по аліментах станом на 01 серпня 2022 року становить - 99083,38 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що 11 серпня 2018 року позивач зареєструвала шлюб вдруге з ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб, виданої 08 серпня 2022 року № 665 Копачівською сільською радою Луцького району Волинської області позивач з неповнолітніми дітьми ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

З акту обстеження умов фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що умови проживання хороші. В будинку чисто, охайно, зроблений ремонт. Наявні необхідні меблі, побутова техніка, двоє старших дітей мають окрему кімнату. Неповнолітні діти забезпечені одягом, шкільним приладдям, іграшками, продуктами харчування. Створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей. За вказаною адресою також проживають дідусь і бабуся ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , в сім`ї склалися дружні та доброзичливі стосунки.

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_2 , але фактично за вказаною адресою не проживає протягом семи років, що підтверджується копією довідки, виданої 08 серпня 2022 року виконкомом Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області.

Згідно довідки, виданої 08 серпня 2022 року директором опорного закладу загальної середньої освіти «Ліцей села Копачівка» Копачівської сільської ради Луцького району ОСОБА_29 учень 4-Б класу ОСОБА_10 та учень 6 класу ОСОБА_9 регулярно відвідують заняття у школі, мають хороші успіхи у навчанні. Мама постійно цікавиться успіхами синів, завжди відвідує заходи класі, батьківські збори. Хлопці охайно одягнуті, доглянуті та забезпечені усім необхідним. Тато ОСОБА_3 контакти зі школою не підтримує, жодного разу не спілкувався з класним керівником, класні збори не відвідує. На першому дзвінку та інших заходах класу тато не буває.

Відповідно до висновку органу опіки і піклування Копачівської сільської ради враховуючи інтереси малолітніх дітей та керуючись ст. 164, 165 СК України орган опіки і піклування Копачівської сільської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням виконавчого комітету Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області від 12 вересня 2022 року № 115 вказаний висновок органу опіки і піклування затверджено.

У зв`язку з наведеним, діючи в інтересах дітей, позивач звернулася до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права малолітніх дітей.

Спірні правовідносини з приводу позбавлення батьківських прав, що виникли між сторонами по справі, регулюються нормами права, які містяться в главі 13 Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У ст. 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ст. 18).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

ЄСПЛ зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо дітей.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом роз`яснень, викладених у п. 15, 16, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц).

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, третьої особи, свідків, малолітніх дітей та дослідивши письмові докази, суд установив, що відповідач матеріально дітей не забезпечує, не піклується про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, не цікавиться їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкується з дітьми, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач свідомо ухиляється від виховання своїх дітей і свідомо нехтує своїми обов`язками, перешкод у спілкуванні з синами ніхто не створює, його поведінка є винною.

На думку суду, позивач довела обставини свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків з 2015 року і по даний час, а також ту обставину, що така поведінка відповідача ставить під реальну загрозу фізичний, психологічний, моральний, духовний тощо розвиток дітей.

За таких обставин зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як свідоме ухилення відповідача від виховання своїх дітей, свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками і його поведінка є винною, оскільки, на думку суду, відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків не унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від нього причин.

На думку суду, мотиви для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 є достатніми, і рішення про позбавлення його батьківських прав здатне забезпечити належний захист прав та інтересів дітей: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які не бажають щоб їхнім татом був відповідач і вважають татом ОСОБА_6 , а висновок органу опіки ґрунтується на достатній доказовій базі.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість позову про позбавлення батьківських прав відповідача відносно його дітей: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , оскільки судовим розглядом встановлено факт ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо своїх дітей, і свідоме та тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Оскільки рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 29 квітня 2020 року ухвалено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відтак суд у цій справі не вирішує питання стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн, який необхідно стягнути з відповідача на її користь.

Керуючись ст. 10, 12, 27, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві ) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 16 лютого 2023 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платка податків НОМЕР_4 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса робочого місця: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платка податків НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки і піклування виконавчого комітету Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області область, місцезнаходження: с. Копачівка, вул. Першотравнева, 46 Луцький район Волинська область, код ЄДРПОУ: 04334755.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_30 , адреса робочого місця: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай