Постанова № 10902126, 18.08.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2310/10/1770

18 серпня 2010 року 10год. 55хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Головачик В.О.,

відповідача: представник Гуменюк Д.Ю., третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Закрите акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доКостопільська міжрайонна державна податкова інспекція третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Костопільський завод скловиробів» звернулося до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.05.2010 року № 000006220/0 про донарахування податку на прибуток на суму 67845 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки податковим органом зроблено невірний висновок про необхідність сплати податку на репатріацію, оскільки за договором укладеним між позивачем та нерезидентом був отриманий доход, який не підпадає під поняття доходу, отриманого нерезидентом із джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно п.13.1, п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, суду пояснив, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту підрядником (нерезидентом) було виконано комплекс робіт по ремонту склепіння скловарної печі, при цьому позивач зобовязувався сплатити виконавцю узгоджену вартість робіт. Таким чином, узгоджена вартість робіт виступає як вид компенсації вартості роботи наданої резиденту (позивачу) від нерезидента, а не є за висновками відповідача доходом від здійснення господарської діяльності. Представник позивача просив суд задоволити адміністративний позов, визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 12.05.2010 року № 000006220/0.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, про що подав суду письмові заперечення. Суду пояснив, що при перевірці ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» в порушення п. 13.2 ст.13, п.16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під час здійснення виплат нерезиденту не утримувало та не сплачувало до бюджету під час здійснення такої виплати податку з доходу нерезидента, в результаті чого ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» занижено податок з доходу нерезидента. Вважає, що доходи нерезидента, перераховані в пп. «а»-«й» ст.13 Закону підлягають оподаткуванню, якщо вони отримані від діяльності, яка здійснюється на території України. В даному випадку нерезидентом роботи з ремонту скловарної печі виконувалися на митній території України, а тому доход нерезидента за виконання цих робіт підлягає оподаткуванню відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією проводилась позапланова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» з питань дотримання податкового та валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічного імпортного контракту, результати якої оформлені актом від 12.05.2010 року за №397/22/30923971.

Даними вказаного акта встановлено, що між позивачем (замовник) та нерезидентом компанією «P.B.P.H.Techglass Sp.o.o.» (підрядник) був укладений контракт від 20.08.08р. №61-228. Умовами контракту передбачено, що підрядник зобовязується виконати роботи по ремонту склепіння скловарної печі №1 не зупиняючи роботи печі. Загальна сума контракту становить 21364,5 євро/150785 грн. При цьому замовник зобовязаний сплатити виконавцю узгоджену вартість робіт. На думку податкового органу, в порушення вимог п.13.1 та п.13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем було перераховано компанії «P.B.P.H.Techglass Sp.o.o.» доход в сумі 21364,5 євро, отриманого нерезидентом із джерелом походження з України, без утримання податку з такого доходу.

На підставі акту перевірки Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2010 року № 000006220/0 про донарахування податку на прибуток на суму 67845 грн.

Відповідно до пункту 13.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» резидент здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у підпунктах 13.3-13.6, зобовязані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 % від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно підпункту «й» пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом походження з України, слід розуміти інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цтого або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного звязку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до підпункту «й» пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи, отримані нерезидентом в якості компенсації вартості (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва) не є доходом, який підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими статтею 13 цього Закону.

Покликання відповідача про те, що кошти отримані нерезидентом, є доходом від здійснення господарської діяльності на території України, а тому підлягають оподаткуванню, суд не бере до уваги, оскільки як вбачається з пп. 1.1 зовнішньоекономічного контракту від 20.08.08р. №61-228 його предметом є виконання підрядником (нерезидентом «P.B.P.H.Techglass Sp.o.o.») комплексу робіт по ремонту склепіння скловарної печі. При цьому, замовник зобовязується сплатити виконавцю узгоджену вартість робіт. Тобто, у даному випадку, узгоджена вартість робіт виступає як вид компенсації вартості роботи наданої резиденту (замовнику) від такого нерезидента (підрядника), а не є, за висновком податкового органу, доходом від здійснення господарської діяльності, при тому, що господарська діяльність в розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повинна бути регулярною, постійною та суттєвою. Відповідачем не надано суду доказів ведення нерезидентом «P.B.P.H.Techglass Sp.o.o.» регулярної, постійної та суттєвої господарської діяльності по виконанню підрядних робіт саме на території України.

У звязку з відсутністю порушень позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податковим органом безпідставно в податковому повідомленні-рішенні визначено ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 22618 грн.

Оскільки позивачем у цих правовідносинах не допущено порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення від 12.05.2010 року № 000006220/0.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 12.05.2010 року № 000006220/0.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції №000006220/0 від 12 травня 2010 року.

Присудити на користь позивача Закрите акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Жуковська Л.А.