Ухвала суду № 109020828, 16.02.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

16 лютого 2023 року Справа № 320/3483/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження заяву представника позивача Крижанівського Сергія Вікторовича про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду через свого представника Крижанівського Сергія Вікторовича звернулась ОСОБА_1 із позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області , у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо винесення Рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну від 25.11.2022 номер: 80114300016771/629;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області видати ОСОБА_1 дозвіл на імміграцію в Україну на підставі заяви від 26.11.2021 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на отримання дозволу на імміграцію в Україну, яку зареєстровано за № 400037858.

16 лютого 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

До позовної заяви представником позивача Крижанівським С.В. також додано заяву про забезпечення позову в якій представник просить суд зупинити дію Рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну від 25.11.2022 номер: 80114300016771/629 до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Заява обґрунтована наявністю небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та часу, зокрема, у позивача закінчується 17.05.2022 за незалежних від ОСОБА_1 обставин, термін дії виданої відповідачем посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 запис №199940621-08424, орган, що видав 8011, дата видачі 18.05.2021, та виникає обов`язок у ОСОБА_1 у семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання, виїхати за межі України та здати до міграційної служби вказану посвідку, відповідно виникає право у відповідача щодо вилучення такої посвідки, визнання її недійсною та знищення із внесення відповідних відомостей до бази даних Реєстру інформації про вилучення, визнання недійсною та знищення посвідки. Представник вважає що заявлений захід забезпечення позову є складовою комплексу заходів по охороні публічно-правового інтересу позивачки, є співмірним із заявленими позовними вимогами та співмірним із настанням негативних наслідків в разі не вжиття заходів забезпечення позову, відповідає предмету позову та захід забезпечення позову не зумовлює фактичне вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Також представник вказав, що зупинення дії спірного Рішення не порушує права третіх осіб та забезпечить дотримання справедливого балансу співвідношення прав (інтересу) про захист, яких просить позивач із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, оцінка спірному Рішенню буде надана судом за наслідками розгляду справи по суті.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема зупинення дії індивідуального акта.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17.

Обґрунтовуючи подану заяву, представник позивача посилається на ч. 2 ст. 150 КАС України та вказує самостійною підставою для забезпечення позову те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, невжиття такого заходу забезпечення позову призведе до того, що позивачка буде позбавлений тимчасового посвідчення громадянина України, що зумовить відсутність захисту та невизначеність її правового статусу в України під час воєнного стану.

Відповідно, на думку представника позивача, визначений спосіб забезпечення позову відповідає його предмету, є співмірним, та в разі його вжиття судом, не виникають обставини фактичного вирішення справи по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не порушує права третіх осіб. Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову представник також вказав про те, що приймаючи спірне Рішення відповідач порушив строки розгляду зави ОСОБА_1 від 26.11.2021 № 400037858, подавала усі необхідні документи до міграційної служби та через оголошений в країні воєнний стан вона не встигла оформити через Консульський відділ Посольства РФ в Україні новий закордонний паспорт із новим строком його дії, після чого мала повідомити відповідача про відомості, що змінились та документи, що підтверджують такі зміни протягом десяти днів з моменту настання змін.

Дослідивши заяву представника позивача про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Суд зазначає, що перевірка наявності обставин порушення саме прав та законних інтересів позивача Рішенням Центрального міжрегіонального управління ДМС України у м. Києві та Київській області від 25.11.2022 номер: 80114300016771/629 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україні, є обов`язком суду під час вирішення справи по суті та на час розгляду заяви про забезпечення позову після відкриття провадження, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірному рішенню до ухвалення рішення по суті та, суд зазначає, що ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, про який просить представник позивача, не відповідає меті інституту забезпечення позову.

Враховуючи те, що представник позивача у поданій заяві вказує на самостійну підставу для забезпечення позову, що визначена у ч. 2 ст. 150 КАС України, саме те, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить представник позивача, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Представник позивача вказав про те, що відповідач порушив строки розгляду зави ОСОБА_1 від 26.11.2021 № 400037858, вона подавала усі необхідні документи до міграційної служби, через оголошений в країні воєнний стан не встигла оформити через Консульський відділ Посольства РФ в Україні новий закордонний паспорт із новим строком його дії, після чого мала повідомити відповідача про відомості, що змінились та документи, що підтверджують такі зміни протягом десяти днів з моменту настання змін, повідомляла по телефону представник міграційної служби про зміну місця перебування до АДРЕСА_1 , що вважала достатнім у наданні таким чином в мовах воєнного стану до відповідача вказаних відомостей, зауважив при цьому, що місце реєстрації позивачка не змінила.

Суд звертає увагу на те, що представник позивача не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди майновим правам та інтересам позивачки до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав та інтересів позивачки після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та часу для відновлення прав позивача у майбутньому, враховуючи також те, що як вказує представник вона має подати до уповноваженого органу усі необхідні відомості для отримання тимчасової посвідки.

Відповідно, представником позивача не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист прав та інтересів позивачки без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову, доказів позбавлення її тимчасового посвідчення до суду не надано, як і не надано яким саме чином на неї впливає воєнний стан оголошений в країні, уповноважений орган вимагає дотримання позивачем порядку припинення громадянства для отримання відповідного статусу на території України, що має бути досліджено та встановлено судом саме в ході вирішення справи.

Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний представником позивача, є фактично вирішенням справи по суті на період перебування справи у провадженні суду та вирішення справи судом, що є неприпустимим.

Аналогічний правовий висновок викладений в абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд акцентує увагу на тому, що аргументи та доводи, покладені представником позивача в обґрунтування заяви про забезпечення позову є обґрунтуванням підстав незаконності дій відповідача під час винесення рішення в період оголошення в Україні воєнного стану, є обґрунтуванням та підставою поданого до суду позову та предметом розгляду у даній справі.

Враховуючи вищезазначене, з викладених представником позивача обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 117, 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача Крижанівського Сергія Вікторовича про забезпечення позову, - відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Войтович І.І.