Рішення № 109019801, 14.02.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2023 року Справа№200/98/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді КошкошО.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) про визнання протиправним та скасування рішення від 21.07.2022 №2050500008130, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з врахуванням періоду роботи з 25.11.1988 по 01.11.1996 на посаді музичного вихователя в диткомбінаті Українського науково-дослідного інституту, зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій. В обґрунтування зазначено, що позивачу призначена пенсія, однак виплата одноразової грошової допомоги відповідно до вимог до п.7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі десяти місячних пенсій не здійснена. Вважає наявним право на її отримання.

На підтвердження сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. надана квитанція від 16.11.2022 №9287-6412-7040-7194.

16 січня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відзив, в якому зазначено, що за результатом розгляду заяви позивача (від 22.07.2022 №2352) рішенням відмовлено у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком, оскільки найменування підприємства відсутнє в переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту населення і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Згідно з ч. 4ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5ст. 250 цього Кодексудатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.

З 09 грудня 2021 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком. Страховий стаж складає 42 роки 3 місяці та 21 день. Станом на час призначення пенсії працювала музичним керівником дошкільного закладу Комунального закладу «Бірківський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області.

20 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про допризначення одноразової грошової допомоги.

21 липня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №205050081310, яким відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю законних підстав для його проведення. В рішенні зазначено, що згідно наданих документів стаж за вислугу років складає 25 років 10 місяців 18 днів. Період роботи з 25.11.1988 по 01.01.1996 не зараховано до спеціального стажу (вислуги років), оскільки найменування підприємства відсутнє в переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту населення і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Вважаючи протиправними рішення про відмову у призначенні та виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій згідно п. 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"позивач звернулась до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.Конституцією України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України(статті 22 та 64).

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (ст. 46 Конституції України).

Пенсії за вислугу років працівникам освіти призначають відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України Постановою від 23.11.2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок № 1191).

Порядок № 1191 визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909.

Пунктом 5 Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону №1058-IVстаном на день її призначення.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Суд зазначає, що під час призначення пенсії територіальним управлінням Пенсійного фонду України не нараховано грошову допомогу, що зумовило позивача звернутися із заявою на її допризначення. З огляду на аргументи сторін, ключовим питанням даної справи є те, що управліннями не зараховано період роботи позивача музичним вихователем (з 25.11.1988 по 01.01.1996) до спеціального страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, оскільки найменування підприємства відсутнє в переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту населення і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 наявні записи, а саме №10 та №11 про роботу у період з 25.11.1988 по 01.01.1996 музичним вихователем диткомбіната в Дослідному господарстві «Борки».

29 грудня 2021 року Державним підприємством «Дослідне господарство «Борки» Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України складена довідка №124 про те, що ОСОБА_1 з 25.11.1988 по 01.01.1996 зарахована на посаду музичного вихователя диткомбінату. «Дослідне господарство «Борки» знаходилось у підпорядкуванні Українського науково-дослідного Інституту птахівництва.

Підрозділом «Дошкільні навчальні заклади всіх типів» розділу І «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, передбачена, зокрема, і посада вихователя у дошкільних навчальних закладах всіх типів.

Пунктом 2 Примітки до Постанови № 909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Крім того, розділом «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, встановлено, що посада вихователя належить до посад педагогічних працівників.

Отже, робота на посаді вихователя у дошкільних навчальних закладах всіх типів незалежно від форми власності або відомчої належності таких закладів дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55Закону № 1788.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що Постановою № 909, якою затверджений, зокрема Перелік закладів, установ освіти і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не передбачений такий заклад дошкільної освіти як диткомбінат.

Однак, суд звертає увагу відповідача на те, що вказаною Постановою передбачено дошкільні навчальні закладивсіх типів, а не виділено окремо якість конкретні типи дошкільних навчальних закладів, робота у яких на посаді, зокрема вихователя дає право на пенсію за вислугу років.

Так, частина першастатті 34 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII(у редакції, яка діяла до липня 2001 року) визначала, що дошкільними закладами освіти є: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсуючого (для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку) та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинкита інші.

Вжите у цій нормі словосполучення «та інші» вказує, що визначений нею перелік типів дошкільних закладів освіти не є вичерпним, а отже до таких можуть належати й інші, за умови, що вони виконують функцію короткотривалого, денного чи цілодобового перебування у них дітей, тобто функцію, яка притаманна саме дошкільному навчальному закладу.

Суд також відзначає, що «диткомбінат (дитячий комбінат)»це фактично довільна назва дошкільного навчального закладу комбінованого типу (як правило, ясел-садка), яка була поширеною за часів колишнього СРСР. Однак формальна назва закладу, де особа працювала, не може погіршувати її становище, особливо зважаючи на те, що до 11 липня 2001 року частина першастатті 34 Закону України «Про освіту»мала редакцію, аналіз якої давав підстави однозначно стверджувати, що наведений нею перелік дошкільних навчальних закладів не був вичерпним.

За таких обставин суд робить висновок, що оскільки позивачка у період з 25.11.1988 по 01.01.1996 працювала на посаді музичного вихователя дошкільного навчального закладу, яка передбачена Постановою № 909, то такі періоди повинні бути їй зараховані до спеціального страхового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55Закону № 1788.

При цьому суд наголошує, що з огляду на застереження, наведене у пункті 2 Примітки до Постанови № 909, форма власності або відомчої належності дошкільного навчального закладу, в якому працювала позивачка, правового значення у цьому випадку не має.

Щодо нарахування та виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, суд зазначає таке.

За умовами пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 та пункту 5 Порядку № 1191 для виплати грошової допомоги значення має форма власності закладу освіти, в якому працювала особа (державна або комунальна).

Суд враховує, що «Дослідне господарство «Борки» знаходилось у підпорядкуванні Українського науково-дослідного Інституту птахівництва, який в свою чергу мав статус державного підприємства.

Таким чином, з огляду на положення пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 та пункту 5 Порядку № 1191 для виплати позивачці грошової допомоги врахуванню підлягає період її роботи на посаді музичного вихователя диткомбінату, а саме з 25.11.1988 по 01.01.1996.

З урахуванням визначеної управлінням вислуги років (25 років 10 місяців 18 днів) та періоду роботи з 25.11.1988 по 01.01.1996 на посаді музичного вихователя диткомбінату, який також враховується до вислуги років для виплати грошової допомоги, загальний спеціальний (педагогічний) стаж позивачки становить понад 30 років.

Отже, враховуючи те, що спеціальний трудовий стаж позивача на посаді музичного вихователя у позашкільному навчальному закладі, який дає право на пенсію за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII, перевищує 30 років, до призначення пенсії за віком не отримувала будь-яку пенсію, на день досягнення пенсійного віку працювала в закладі на цій посаді, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV та Порядком № 1191.

Щодо твердження відповідача про неможливість виконати рішення суду, оскільки позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Абзацом 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з абзацами 2, 3 пункту 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Судом встановлено, що позивач із заявою про зарахування стажу роботи до вислуги років та призначення одноразової допомоги звернувся до Зміївського об`єднаного управлвння Пенсійного фонду України. Органом, уповноваженим на прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача, за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, яке і прийняло рішення про відмову у здійсненні перерахунку від 21.07.2022 №205050008130 правомірність якого є предметом розгляду вказаної справи.

За вказаних обставин, суд вважає, що саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області має бути покладений обов`язок щодо здійснення перерахунку пенсії позивача за його заявою, як на орган, який за принципом екстериторіальності визначений уповноваженим органом на прийняття рішення за заявою позивача.

Згідно з вимогамистатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно достатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до пункту п`ятого частини першоїстатті 244 КАС Українипід час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першоюстатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини 1статті 139 КАС України).

Суд встановив, що при зверненні з цим позовом до суду позивачка сплатила судовий збір у розмірі 992,40 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на користь позивача належить стягнути 992,40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.07.2022 №205050008130.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) із зарахуванням до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачену пунктом «е»статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи з 25.11.1988 по 01.01.1996 на посаді музичного вихователя диткомбінату за її заявою від 20 липня 2022 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош