Рішення № 109019664, 25.01.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2023 року Справа№200/14819/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним висновку камеральної перевірки та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

02 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним висновку камеральної перевірки та зобов`язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначила, що була зареєстрованою в якості фізичної особи-підприємця, починаючи із 25.09.2007, перебувала на обліку у Вугледарській ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області та провадила діяльність на загальній системі оподаткування.

Починаючи із 2012 року підприємницькою діяльністю не займалася у зв`язку із народженням дітей, зокрема, у 2013 та 2017 роках, відповідно. При цьому державна реєстрація як фізичної особи підприємця юридично не була припинена, бо на той час такої заяви не подавала.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 22.03.2021 внесено запис 2002550060001000854 про припинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , підстава: власне рішення.

Як стало відомо позивачу, у Вугледарському міському ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває на виконанні шість виконавчих проваджень №62178524, №62597737, №62597765, №62597781, №62597796, № 64046983 щодо виконання вимог про сплату боргу (недоїмки), виданих ГУ ДПС у Донецькій області за № Ф-44815-49У, відповідно, від 06.02.2019, від 10.05.2019, від 12.08.2019, від 06.11.2019, від 07.02.2020, від 06.11.2020 на загальну суму 37 788,74 грн.

22.03.2021 на адресу відповідача позивачем була направлена заява про списання сум недоїмки, нарахованих як фізичній особі-підприємцю, а також була направлена заява про припинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця. У відповідь на вказану заяву листом від 27.04.2021 відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення заяви щодо списання сум недоїмки, оскільки за результатами проведеної камеральної перевірки встановлено підтвердження наявності отриманого доходу (прибутку) від діяльності фізичної особи-підприємця за період 1 квартал 2017 року - IV квартал 2020 року, а також з тих підстав, що заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та звітність по єдиному внеску подана після 01.03.2021, а отже не дотримані вимоги п. 9-15 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI.

Позивач не заперечує, що із заявою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та звітність по єдиному внеску були подані після 01.03.2021. Водночас, позивач зазначає, що у спірній період 1 квартал 2017 року IV квартал 2020 року ніяких доходів від підприємницької діяльності не отримувала, була офіційно працевлаштована у КП «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» з 07.09.2009 р. по 01.06.2020 р. та із заробітної плати здійснювалося відрахування усіх необхідних податків, в тому числі ЄСВ. У зв`язку з чим вважає, що відповідач не мав підстав для нарахування позивачу боргу з ЄСВ та відповідного нарахування недоїмки та мав обов`язок щодо списання вказаного боргу.

Також позивач зазначила, що має трьох неповнолітніх дітей 19.05.2005, 22.01.2013 та 31.05.2017 року народження, один з яких через важку хворобу потребує постійного стороннього догляду.

З наведених підстав позивач просила:

визнати протиправним висновок камеральної перевірки від 29.03.2021 № 14489767 щодо недотримання платником вимог пункту 9-15 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 в частині підтвердження наявності отриманого доходу (прибутку) від підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за період (квартали): 1 квартал 2017 року - IV квартал 2020 року;

визнати протиправною відмову відповідача у списанні сум недоїмки за період: 1 квартал 2017 року - IV квартал 2020 року у розмірі 37788,74 грн.

Ухвалою від 08 листопада 2021 року позивач звільнена від сплати судового збору, відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 19 січня 2022 року розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 09 лютого 2022 року.

21 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті на 03 березня 2022 року.

03 березня 2022 року судове засідання не відбулось через обставини збройної агресії проти України.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, та зазначив, що за даними інформаційної системи ДПС України станом на 07.04.2021 ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) з 25.09.2007 перебувала на податковому обліку в Вугледарській державній податковій інспекції (м. Вугледар) Головного управління ДПС у Донецькій області як фізична особа - підприємець. Взяття на облік здійснено на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.09.2007 за № 22550000000000854.

ОСОБА_1 22.03.2021 знято з обліку як фізичну особу - підприємця на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру від 22.03.2021 № 2002550060001000854 у зв`язку з державною реєстрацією припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, але вона продовжує обліковуватись в Вугледарській ДПІ як фізична особа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності, та не знята з обліку як платник єдиного внеску.

Згідно із Законом України від 4 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 внесено зміни до пункту 9-15 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», згідно з яким контролюючим органом може бути прийнято рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умовами:

перебування платником на загальній системі оподаткування за період 01.01.2017-01.12.2020;

подання платником до 01.03.2021 державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

подання до 01.03.2021 до органу ДПС звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464 за період з 01.01.2017 до 01.12.2020 (якщо раніше не була подана);

відсутності у суб`єкта звернення доходу (прибутку) від його діяльності протягом періоду з 01.01.2017 до 01.12.2020 року;

надання заяви про списання заборгованості по єдиному внеску за місцем реєстрації як платника податків до 01.03.2021.

За результатами перевірки був складений та направлений Акт камеральної перевірки щодо недотримання платником вимог пункту 9-15 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464 від 23.04.2021 № 4579/05-99-24-17/3014100200, відповідно до пункту 1.2 якого встановлено відсутність отриманих доходів від підприємницької діяльності згідно поданих податкових декларацій про майновий стан і доходи та інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період 2017-2020 роки.

Платнику відмовлено у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у зв`язку з недотриманням вимог пункту 9-15 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464, а саме:

заява державному реєстратору про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності подана 22.03.2021;

звітність відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464 подана 29.03.2021 та 02.04.2021, тобто після 01.03.2021.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Також відповідачем було подано до суду заяву про залишення позову без розгляду, оскільки позивач звернулось з позовом 02 листопада 2021 р. про визнання протиправним висновку камеральної перевірки від 29.03.2021 року №14489767, тобто, за межами строку звернення до адміністративного суду

До судового засідання 20 січня 2023 року учасники справи не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з частиною 9 цієї ж статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За вказаних обставин суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

За даними інформаційної системи ДПС України станом на 07.04.2021 року ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) з 25.09.2007 року перебувала на податковому обліку в Вугледарській державній податковій інспекції (м. Вугледар) Головного управління ДПС у Донецькій області, як фізична особа підприємець, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 24.09.2007 року за №22550000000000854.

22 березня 2021 року ОСОБА_1 знято з обліку, як фізичну особу-підприємця на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру від 22.03.2021 року №2002550060001000854 у зв`язку з державною реєстрацією припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням.

05 квітня 2021 року позивач звернулась до Головного управління ДПС у Донецькій області із заявою про списання суми недоїмки, штрафних санкцій та пені.

За результатами перевірки був складений та направлений Акт камеральної перевірки щодо недотримання платником вимог пункту 9-15 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464 від 23.04.2021 року № 4579/05-99-24-17/3014100200.

Відповідно до пункту 1.2 Акту камеральної перевірки встановлено відсутність отриманих доходів від підприємницької діяльності згідно поданих податкових декларацій про майновий стан і доходи та інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період 2017-2020 роки. Платнику відмовлено у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у зв`язку з недотриманням вимог пункту 9-15 розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464, а саме: заява державному реєстратору про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності подана 22.03.2021 року; звітність відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464 подана 29.03.2021 року та 02.04.2021 року, тобто після 01.03.2021 року (пункт 4 акту).

Листом від 27.04.2021 року за вих. №13853/6/05-99-13-13-24 Головним управлінням ДПС у Донецькій області позивачу направлено відповідь в якому зазначило, що відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового Кодексу України було проведено камеральну перевірку, якою встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було не дотримано умови, які передбачені вимогами пункту 9-15 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464 для списання сум недоїмки, а саме: встановлено, підтверджено наявність отриманого доходу (прибутку) від діяльності фізичної особи-підприємця за 1 квартал 2017 року IV квартал 2020 року; подання після 01.03.2021 року заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та звітності по єдиному внеску.

Позивач не погодилася з висновками камеральної перевірки та не списанням відповідачем суми недоїмки, через що звернулася до суду з цим позовом.

Стосовно дотримання строку звернення до суду з цим позовом суд вказує, що відповідно до пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Оскільки статтею 102 ПК України визначений строк давності у 1095 днів, позивачем не пропущений строк звернення до суду, через що відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає про таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), який суд застосовує у відповідній редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За приписами частини 8, частини 12 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно зі статтею 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 16 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953, передбачено, що у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Позивачем стверджується і не заперечується відповідачем, що ГУ ДПС у Донецькій області приймалися вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-44815-49У від 06.02.2019 року, від 10.05.2019 року, від 12.08.2019 року, від 06.11.2019 року, від 07.02.2020 року, від 06.11.2020 року.

Відомостей про оскарження, скасування чи відкликання вказаних вимог суду не надані.

Водночас, станом на час подачі позивачем заяви державному реєстратору про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Розділ VIII Закону №2464-VI був доповнений пунктом 9-15 згідно із Законом№ 592-IX від 13.05.2020 року; із змінами, внесеними згідно із Законом№ 786-IX від 14.07.2020 року; в редакції Закону№ 1072-IX від 04.12.2020 року, який, зокрема, містить такі приписи.

Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню.

Податковий орган протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої податковим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець з 24.09.2007 року.

Спірним актом камеральної перевірки не встановлено отримання позивачем доходів від підприємницької діяльності в період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, вказані відомості відповідачем не заперечуються.

22.03.2021 року за рішенням платника проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Отже, з матеріалів справи випливає, що єдиною підставою відмови позивачу у списанні суми недоїмки за період 1 квартал 2017 року IV квартал 2020 року є недотримання строку подання заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та звітності по єдиному внеску до 01.03.2021 року, які фактично подані позивачем 22.03.2021 року та 29.03.2021 року, відповідно.

За вказаних обставин суд звертає увагу, що, хоча пункт 9-15 Розділу VIII Закону №2464-VI встановлює обов`язок платника подати до 01 березня 2021 року заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та звітності з єдиного внеску, як умову списання заборгованості, конструкція вказаного пункту не містить наслідків недотримання платником такого строку.

Натомість цей же пункт 9-15 Розділу VIII Закону №2464-VI містить умови, за якими податковим органом може бути прийнято рішення про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені: за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

Нумерація вказаної норми свідчить про вичерпний перелік таких умов, серед яких немає пропуску платником строку подачі заяви про списання та звітності з ЄВ.

Дослідивши вказані норми суд зауважує, що відповідно до пункту 56.21. статті 51 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Наведене свідчить про відсутність за обставинами справи передбачених законом підстав для відмови у списанні суми недоїмки з ЄВ податковим органом через пропуск строку подачі відповідної заяви.

Крім того, як зазначено вище, пункт 9-15 Розділу VIII Закону №2464-VI доповнений Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників» від 13 травня 2020 року № 592-IX.

Цим же Законом № 592-IX стаття 4 Закону №2464-VI доповнена частиною шостою такого змісту:

Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відомостями трудової книжки та виданої довідки підтверджується, що позивач була офіційно працевлаштована у КП «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» з 07.09.2009 року до 01.06.2020 року. Відповідачем не спростовано, що за період роботи позивача із заробітної плати здійснювалося відрахування, в тому числі, єдиного внеску.

Отже, за прямим приписом частини шостої статті 4 Закону №2464-VI позивач була звільнена від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок.

Також, враховуючи період нарахування позивачу страхових внесків, суд зазначає, що з набранням чинності Закону України Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці від 02.03.2015 року №219-VIII пункт 9-3 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI було визначено вважати пунктом 9-4.

Згідно з пунктом 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, звільнялися від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року було введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року № 1275-р було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено м. Вугледар.

Отже, місто Вугледар Донецької області, на території якого позивач перебувала на податковому обліку у Вугледарській державній податковій інспекції, входило до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженому розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Суд зазначає, що пункт 9-4 Закону України № 2464-VІ був чинний на час прийняття відповідачем вимог про сплату за № Ф-44815-49У.

Тому, незважаючи на те, що Законом України від 14 січня 2020 року № 440-IX, який набрав чинності 13 лютого 2020 року, пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI виключено, період до 13 лютого 2020 року частково входить до періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, за який позивач просила списати суми недоїмки.

Отже, ані відсутність доходів позивача від підприємницької діяльності, ані обставини працевлаштування позивача за основним місцем роботи у КП «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» до 01 червня 2020 року, що передбачає сплату страхових внесків роботодавцем, ані звільнення позивача до 13 лютого 2020 року від сплати єдиного соціального внеску через перебування на обліку в зоні проведення антитерористичної операції, не були враховані відповідачем при вирішенні питання про списання недоїмки з ЄВ, мотивуючи відмову лише формальним пропуском подачі позивачем відповідної заяви та звітності з ЄВ в межах одного місяця.

За вказаних обставин суд при вирішенні справи застосовує норми частини 2 статті 2 КАС України, а саме, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Отже, сукупність вищенаведених обставин справи, враховуючи встановлену відсутність доходів позивача за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, дає суду підстави вважати, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо способу захисту права позивача суд зауважує, що відповідно до норм частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 вказаної статті у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Вимоги позивача визнати протиправним висновок камеральної перевірки від 29.03.2021 року №14489767 не відповідають приписам КАС України, оскільки такий висновок є службовим документом податкового органу та не відповідає ознакам індивідуального акту, визначеним у пункті 19 частини 1 статті 4 КАС України.

Тому, враховуючи, що відповідачем протиправно не прийнято рішення встановленої форми про списання недоїмки, належним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання прийняти рішення про списанні сум недоїмки позивача з єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року.

Ухвалою від 08 листопада 2021 року позивач звільнена від сплати судового збору, через що суд не здійснює розподіл судових витрат.

керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ ВП 44070187) про визнання протиправним висновку камеральної перевірки та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо відмови у прийнятті рішення про списання недоїмки з єдиного внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області прийняти рішення про списання сум недоїмки з єдиного внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua) відповідно до наявних умов електропостачання через обставини збройної агресії проти України.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Г.А. Чекменьов