Ухвала суду № 109015797, 14.02.2023, Мар'їнський районний суд Донецької області

237/398/23

1-кп/237/790/23

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

14.02.2023 року м.Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022052690000665 від 16.12.22 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2023 року до Мар?їнського районного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022052690000665 від 16.12.22 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ головуючим суддею визначено ОСОБА_1 .

Ухвалою від 02.02.2023 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

13.02.2023 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 . В обґрунтування необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 прокурор зазначає про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України та наявність ризиків переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України належить до категорій тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років позбавлення волі. Прокурор вважає, що ризики, передбачені п. п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли та не зменшились на даний час.

Прокурор у судовому засіданні подане клопотання підтримав у повному обсязі, просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з підстав, що наведені в клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити на більш м`який запобіжний захід.

Суд, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думки сторін кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 4 ст.199КПКУкраїни суд розглядає питання продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст.199КПКУкраїни клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, зокрема виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно п.п. 4, 5, 6 ч. 1 ст.184КПКУкраїни клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, і повинно містити, зокрема посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що тримання під вартою є одним із видів запобіжного заходу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України виключною та єдиною метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України, на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) ОСОБА_4 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, перелік яких наведено у реєстрах матеріалів досудових розслідувань, доданих до обвинувальних актів.

У зв`язку з чим, вважаю, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри (обвинувачення), оскільки наявні докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок обвинуваченого із вчиненням вказаних кримінальних правопорушень.

Водночас, ч. 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд, вважає, що доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризику того, що обвинувачений ОСОБА_4 без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватись від суду. Стороною обвинувачення не встановлено стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя у спосіб неявки в судові засідання. Обвинувачений, достовірно знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання його судом винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності буде переховуватись від суду.

Як встановлено в судовому засіданні, є ймовірність того, що ОСОБА_4 впливатиме на свідків у даному провадженні, відомості про яких відкриті для сторони захисту, і судом в судовому засіданні не допитувались ( п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Суд, вважає, що доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор особливу увагу звернув на ризик передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тим самим вчинити кримінальне правопорушення передбачене ст.. 407 КК України, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби. Крім цього прокурор наполягав на ризиках, які передбачені п.п.1 та 3 ч. й ст.. 177 КПК України.

Суд вважає, що продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, не може оцінюватись абстрактно і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиціям ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року, Харченко проти України п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року), які полягають в тому, що у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними, та продовження тримання під вартою може бути виправдано за наявності істинних вимог публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів на думку суду не усуне встановлених судом ризиків, підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою є наявними, а тому дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 слід продовжити на шістдесят днів.

Керуючись ст.ст.177,181,183,197,199, 201, 331, 372 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Золотоноша Черкаської області, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, раніше не судимого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, непрацюючого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, стрільця 2-го стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням підозрюваного на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , з місцем дислокації АДРЕСА_2 , строком на 60 днів, тобто до 14.04.2023 року включно.

Розмір застави згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначати у 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 268 400 грн.

Реквізити рахунку для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області; код отримувача (код за ЄДРПОУ 26288796); банк отримувача ДКСУ, м. Київ; рахунок отримувавча UA828201720355259003000011792.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні, крім проведення слідчих та процесуальних дій;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки, в разі внесення застави, покладаються на обвинуваченого на строк два місяці.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу, не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1