Рішення № 109014988, 06.02.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2023 Справа № 914/2463/22

За позовом:Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львівдо відповідача:Комунального господарства «Жовкватеплоенерго», Львівська обл., м. Жовквапро:стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат, 3% річних Суддя Крупник Р.В. Секретар Шевчук О.О.Представники сторін:від позивача:Мороз І.І. адвокатка;від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до КП «Жовкватеплоенерго» про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат, 3% річних.

Ухвалою від 11.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 07.11.2022.

Ухвалою від 07.11.2022 підготовче засідання у справі відкладено на 05.12.2022.

Ухвалою від 05.12.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 23.12.2022.

Ухвалою від 23.12.2022 суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. №3989/22 від 06.12.2022) та ухвалив здійснювати розгляд справи з її урахуванням, відклав підготовче засідання на 16.01.2023.

Ухвалою від 16.01.2023 прийнято до розгляду заяву АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про зменшення розміру позовних вимог (вх. №165/23 від 16.01.2023), закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 06.02.2023.

У судове засідання призначене на 06.02.2023 представниця позивача з`явилась, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. З часу останнього судового засідання від позивача на електронну пошту суду надійшла заява з процесуальних питань (вх. №1103/23 від 16.01.2023).

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання призначене на 06.02.2023 не забезпечив, направив на електронну пошту суду клопотання, до якого долучив докази сплати основного боргу (вх. №2430/23 від 01.02.2023).

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 01.02.2018 між позивачем (оператор ГРМ) та відповідачем (споживач) укладено Договір на розподіл природного газу №42ATLv1361-18, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору на розподіл природного газу (для споживача, що не є побутовим). Згідно із умовами цього договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку передбаченому цим договором.

Як стверджує АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», свої зобов`язання за договором воно виконало належним чином та надало відповідачу послуги з розподілу природного газу. Разом з цим, відповідач своїх зобов`язань за договором не дотримався та не сплатив вартість наданих послуг у повному обсязі, у зв`язку із чим у нього за період з квітня по серпень 2022 року виникла заборгованість у розмірі 784448,11 грн.

Зазначене стало підставою для звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат, 3% річних.

У ході розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог, у зв`язку із чим остаточні суми, які він просить стягнути становлять: 63779,22 грн. основний борг, 4228,56 грн. 3% річних, 67601,00 грн. пеня, 23945,34 грн. інфляційні втрати.

Аргументи відповідача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив наступне. За твердженнями КП «Жовкватеплоенерго», при розрахунку заборгованості та нарахуванні штрафних санкцій позивачем не враховано здійснені ним у квітні, травні, липні-жовтні 2022 року оплати за розподіл природного газу. Згідно із контррозрахунком основна заборгованість повинна становити 530668,86 грн.

Відповідач посилається на те, що він включений до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення». Зважаючи на це, частина сум штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на основну заборгованість не підлягають стягненню, а саме:

- сума пені нарахована за період з квітня по червень 2022 року у розмірі 56725,25 грн. Водночас, сума пені, яка підлягає стягненню і визнається відповідачем становить 11605,53 грн.;

- сума інфляційних втрат нарахована за період з квітня по червень 2022 року у розмірі 19500,28 грн. Водночас, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню і визнається відповідачем становить 1725,79 грн.;

- сума 3% річних нарахована за період з квітня по червень 2022 року у розмірі 3532,64 грн. Водночас, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню і визнається відповідачем становить 696,34 грн.

Щодо відстрочення виконання рішення суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відстрочити виконання рішення до 01.02.2023, оскільки до кінця 2022 року буде погашена різниця в тарифах та, відповідно, буде сплачено основний борг позивачу.

За результатами фінансово-господарської діяльності за 1 півріччя 2022 року підприємство одержало збитки в сумі 266 тис. грн. За аналогічний період в минулому році збитки складали 1600 тис. грн. Крім цього, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства збитки за наростаючим підсумком за минулі періоди складають -1055455,00 грн.

За твердженнями відповідача, збитковість пов`язана із тим, що тарифи на послуги з теплопостачання застосовувалися на рівні, нижчому від економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Відповідач застосовує для населення тарифи на рівні 2018 року, які є економічно необґрунтованими та не покривають діючих витрат, що в свою чергу призводить до заборгованості за природний газ та його розподіл.

Відповідач вказує, що Кабінет Міністрів України несвоєчасно приймає постанови про відшкодування різниці між економічно обґрунтованими витратами та встановленими тарифами, у зв`язку із чим заборгованість з різниці в тарифах за період з 01.06.2021 по 01.08.2022 складає 7353812,20 грн. Таким чином, КП «Жовкватеплоенерго» переконане, що заборгованість за розподіл природного газу виникла не з його вини, а через незалежні від нього обставини.

Крім зазначеного вище, відповідач просить врахувати введення на території України воєнного стану, що вплинуло на платоспроможність споживачів; існування у нього заборгованості за природний газ та його розподіл у загальному розмірі 3176726,55 грн.; існування заборгованості за споживачами у розмірі 2,6 млн. грн.; необхідність розпочати опалювальний сезон у 2022-2023 роках; встановлення після закінчення опалювального сезону неповного робочого тижня для працівників, у зв`язку із відсутністю грошових коштів на виплату заробітної плати, податкових та інших обов`язкових платежів, а також визнання ним факту несвоєчасного розрахунку перед позивачем.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 затверджено форму і зміст Типового договору розподілу природного газу (надалі Постанова №2498).

Згідно із положеннями Постанови №2498 типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1.).

Згідно із п. 1.2. Постанови №2498 умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2494.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання (п .1.3. Постанови №2498).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач приєднався до умов вказаного вище Типового договору, шляхом підписання заяви-приєднання №42ATLv1361-18 від 01.02.2018 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Відповідно до умов Договору позивач (оператор ГРМ) зобов`язується надати відповідачу (споживачу) послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1. Договору).

Згідно із п. 6.8. Договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу за період з квітня по серпень 2022 року на загальну суму 784448,11 грн., що підтверджується Актами наданих послуг №ЛВЯ82041060 від 30.04.2022; №ЛВЯ82047829 від 31.05.2022; №ЛВЯ82062925 від 30.06.2022; №ЛВЯ82075168 від 31.07.2022; №ЛВЯ82084161 від 31.08.2022.

Відповідно до п.п. 6.4., 6.6. Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Судом встановлено, що відповідач своїх обов`язків щодо своєчасної та повної сплати вартості наданих йому послуг із розподілу природного не виконав, що стало підставою для звернення позивачем до суду із позовом про стягнення заборгованості за період з квітня по серпень 2022 року у розмірі 784448,11 грн.

Разом з цим, судом з`ясовано, що станом на момент звернення до суду із позовом (30.09.2022) сума основного боргу відповідача за період з квітня по серпень 2022 року становила 717558,47 грн. Позивачем не враховано оплат здійснених відповідачем відповідно до платіжних доручень №602 від 31.05.2022 на суму 36889,64 грн., №748 від 12.07.2022 на суму 10000,00 грн., №777 від 19.07.2022 на суму 5000,00 грн., №801 від 25.07.2022 на суму 5000,00 грн., №872 від 11.08.2022 на суму 5000,00 грн., №1107 від 26.09.2022 на суму 5000,00 грн.

З моменту відкриття провадження у справі та до ухвалення судом рішення у справі №914/2463/22 КП «Жовкватеплоенерго» сплатило у повному обсязі суму основної заборгованості, що було підтверджено представницею позивача у судовому засіданні та вбачається зі змісту платіжних доручень №1 від 24.10.2022 на суму 156889,61 грн., №2 від 24.10.2022 на суму 43110,39 грн., №1236 від 31.10.2022 на суму 30000,00 грн., №1436 від 16.12.2022 на суму 50000,00 грн., №1446 від 20.12.2022 на суму 30000,00 грн., №1453 від 21.12.2022 на суму 30000,00 грн., №1505 від 28.12.2022 на суму 63779,22 грн., №1506 від 28.12.2022 на суму 93110,42 грн., платіжними дорученнями №81 від 24.01.2023 на суму 63779,21 грн., №82 від 24.01.2023 на суму 96889,64 грн., №93 від 26.01.2023 на суму 60000,00 грн.

При цьому до 31.12.2022 відповідач погасив у повному обсязі заборгованість за квітень-червень 2022 року (остання оплата від 28.12.2022 на суму 63779,22 грн.), а також частково (у розмірі 93110,42 грн.) за липень 2022 року.

На момент ухвалення рішення у даній справі позивач просить стягнути із відповідача 63779,22 грн. основного боргу (враховуючи подання заяв про зменшення розміру позовних вимог).

Згідно із п. 8.2. Договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Оскільки відповідач порушив свої зобов`язання, позивач на підставі п. 8.2. Договору, а також ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив нарахування на суму основного боргу 67601,00 грн. пені, 23945,34 грн. інфляційних втрат, 4228,56 грн. 3% річних.

Судом також встановлено, що КП «Жовкватеплоенерго» включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до вимог Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» №1730-VIII від 03.11.2016 на підставі Наказу Мінрегіону від 10.07.2017 №168, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням Мінрегіону №8/10.1/1498-22 від 18.05.2022, роздруківкою витягу із відповідного реєстру, а також відомостями, розміщеними на офіційному веб-сайті Міністерство розвитку громад та територій України розміщеними за посиланням: https://www.minregion.gov.ua.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 633 ЦК України визначено, зокрема, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (оператор ГРМ) та відповідачем (споживач) укладено Договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), типова форма якого затверджена Постановою №2498, шляхом підписання останнім заяви-приєднання №42ATLv1361-18 від 01.02.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи, що свої зобов`язання за Договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу послуги з розподілу природного газу за період з квітня по серпень 2022 року на загальну суму 784448,11 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 6.6. Договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих йому послуг із розподілу природного газу не виконав, у зв`язку із чим у нього станом на момент звернення позивачем до суду із позовом утворилась заборгованість за період з квітня по серпень 2022 року. Вказана обставина визнається самим відповідачем.

Таким чином, права позивача на своєчасну та повну оплату послуг з розподілу природного газу були порушені і він підставно звернувся до суду за їх захистом.

Що стосується розміру основної заборгованості, то суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що до та після відкриття провадження у даній справі, КП «Жовкватеплоенерго» здійснило та продовжувало проводити оплати за надані протягом спірного періоду послуги, у зв`язку із чим позивач двічі зменшував розмір позовної вимоги про стягнення основного боргу.

На момент ухвалення судом цього рішення, позивач просить стягнути із відповідача основну заборгованість у розмірі 63779,22 грн.

У січні 2023 року відповідач повністю погасив суму основну боргу, що є предметом даного спору, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи ту обставину, що предмет спору щодо стягнення з КП «Жовкватеплоенерго» заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 63779,22 грн. існував станом на момент відкриття провадження у справі та припинив своє існування вже після цього, суд доходить висновку, що провадження у цій частині підлягає закриттю.

Суд роз`яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Окрім основної суми заборгованості, позивач просить стягнути із відповідача 4228,56 грн. 3% річних, 67601,00 грн. пені, 23945,34 грн. інфляційних втрат нарахованих на прострочену заборгованість, яка виникла за період з квітня по серпень 2022 року.

Проаналізувавши відповідні позовні вимоги, дослідивши спосіб обрахунку використаний позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення суми пені, інфляційних втрат, 3% річних підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно із п. 8.2. Договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

30.11.2016 року набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (надалі Закон №1730-VIII), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Положення Закону №1730-VIII застосовуються судом в редакції Закону №2479-ІХ від 29.07.2022, що набрав чинності 19.08.2022.

Відповідно до ст. 2 Закону №1730-VIII його дія поширюється, зокрема на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за послуги з розподілу і транспортування природного газу.

Оскільки основним видом діяльності КП «Жовкватеплоенерго» є « 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря», а заборгованість відповідача виникла за надання йому послуг із розподілу природно газу, то на спірні правовідносини поширюються положення Закону №1730-VIII.

Частиною 1 ст. 3 Закону №1730-VIII передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Судом встановлено, що КП «Жовкватеплоенерго» включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості на підставі Наказу Мінрегіону від 10.07.2017 №168.

У матеріалах справи відсутні докази того, що центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства прийнято рішення про виключення відповідача із відповідного реєстру.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №1730-VIII на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий з 1 червня 2021 року до 1 липня 2022 року природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману з 1 червня 2021 року до 1 липня 2022 року для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Таким чином, для застосування відповідного положення до спірних правовідносин необхідно встановити:

1. Чи виникла у відповідача заборгованість за послуги із розподілу природного газу спожиті з 01.06.2021 по 01.07.2022?

2. Чи погашена така заборгованість до 31.12.2022?

Судом встановлено, що у відповідача існувала заборгованість за споживання послуг із розподілу природного газу за Договором за період з квітня по серпень 2022 року, що стало підставою для нарахування на прострочений борг пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Зважаючи на часові обмеження встановлені абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №1730-VIII, значення для даної справи має факт споживання послуг із розподілу природного газу до 01.07.2022 та виникнення заборгованості за несплату вартості послуг спожитих до цієї дати.

Таким чином, у даній справі норма абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №1730-VIII може застосовуватись виключно до тих сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані на заборгованість за послуги із розподілу природного газу спожиті у період з квітня по червень 2022 року.

Станом на момент звернення позивачем до суду із позовом, сума основного боргу за цей період становила 403779,22 грн. (з врахування оплат проведених до 30.09.2022).

З матеріалів справи вбачається, що до 31.12.2022 відповідач у повному обсязі погасив основну заборгованість за спожиті послуги за період квітень-червень 2022 року включно (останній платіж здійснено 28.12.2022), що свідчить про дотримання другої вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №1730-VIII.

Підсумовуючи викладене вище, суд доходить висновку, що в силу норми абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №1730-VIII на заборгованість відповідача, яка виникла у нього за спожиті у період з квітня по червень 2022 року послуги пеня, інфляційні втрати та 3% річних не нараховуються.

Відтак, у задоволенні позовних вимог про стягнення 55995,47 грн. пені, 22219,55 грн. інфляційних втрат, 3532,22 грн. 3% річних слід відмовити.

Суд вважає за необхідне зауважити, що норми Закону №1730-VIII у редакції від 29.07.2022 підлягають застосуванню до спірних правовідносин, незважаючи на те, що відповідна редакція не набрала чинності на момент виникнення у відповідача прострочення за період з квітня по червень 2022 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

В силу положень ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом, новий акт законодавства застосовується до тих прав та обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. В той же час, це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Вищевказані висновки викладені у рішеннях Конституційного суду України від 05.04.2001 за № 3-рп/2001 та від 09.02.1999 за № 1-рп/99.

Крім цього, аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №904/4933/15.

Зважаючи на те, що норми Закону №1730-VIII у редакції від 29.07.2022 пом`якшують цивільно-правову відповідальність відповідача, то вони мають зворотню дію в часі, а тому повинні застосовуватись судом при вирішенні спору в даній справі.

Щодо решти позовних вимог про стягнення 11605,53 грн. пені, 1725,79 грн. інфляційних втрат, 696,34 грн. 3% річних, то здійснивши відповідний перерахунок, судом встановлено, що вказані суми визначені позивачем правильно.

Зважаючи на це, а також враховуючи той факт, що відповідач визнає означені вище суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме пеня у розмірі 11605,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 1725,79 грн., 3% річних у розмірі 696,34 грн.

Що стосується клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, то суд відмовляє у задоволенні такого, з огляду на погашення відповідачем основного боргу у повному обсязі, а також зважаючи на часткове задоволення позовних вимог. Загальна сума, що підлягає до стягнення із відповідача становить лише 14027,66 грн., що, на переконання суду, не становитиме значного фінансового тягаря для КП «Жовкватеплоенерго» та не призведе до погіршення його фінансового становища.

Крім цього, відповідне клопотання втратило свою актуальність, оскільки подавалось відповідачем ще до погашення всієї суми основного боргу, до відмови суду у задоволенні заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 81747,24 грн., а кінцева дата відстрочки, про яку просив відповідач, (до 01.02.2023) уже минула.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 210,41 грн.

Враховуючи те, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 13338,26 грн., а також зважаючи на закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у зв`язку із відсутністю предмета спору та прийняття судом до розгляду заяв про зменшення розміру позовних вимог, суд роз`яснює позивачу про наявність у нього права на звернення до суду із клопотанням про повернення сплаченої суми судового спору у відповідній частині, а саме у розмірі 11901,64 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №914/2463/22 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» в частині стягнення основної заборгованості, у зв`язку із відсутністю предмета спору.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» (80300, Львівська обл., м. Жовква, вул. Лесі Українки , буд. 5; код ЄДРПОУ 22356022) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, буд. 42; код ЄДРПОУ 03349039) 11605,53 грн. пені, 1725,79 грн. інфляційних втрат, 696,34 грн. 3% річних та 210,41 грн. судового збору.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2023.

Суддя Крупник Р.В.