Рішення № 109014811, 22.12.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2022 р. м. Київ Справа № 910/5730/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп»

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

про стягнення 31 590 268,62 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Михайлова Н.М.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (надалі позивач) до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (надалі відповідач) про стягнення 31 590 268,62 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.08.2022 року відкрито провадження у справі № 910/5730/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.09.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 09.09.2022 року від відповідача надійшла заява б/н від 09.09.2022 року про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2022 року підготовче засідання відкладено на 27.09.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 25.10.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2022 року підготовче засідання у справі № 910/5730/22 перенесено на 10.11.2022 року.

У підготовчому 10.11.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач у підготовче засідання 10.11.2022 року не з`явився.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 10.11.2022 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 01.12.2022 року.

У судовому засіданні 01.12.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача у судове засідання не з`явився, судо розгляд справи відкладено на 22.12.2022 року.

15.12.2022 року за допомогою системи «Електронний суд» відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якій відповідач визнав суму основної заборгованості.

В судовому засіданні 22.12.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 22.12.2022 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

26.08.2021 року між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» укладено договір на постачання природного газу № К/2021/15 (далі Договір).

Умовами пункту 1.1. зазначеного Договору передбачено, що позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ у необхідних для Споживача розмірах, а відповідач зобов`язався прийняти газ та оплатити у розмірах, строки та порядку, що визначені умовами цього Договору.

Згідно умов додаткової угоди № 3 від 03.11.2021 року ціна газу, поставленого в листопаді 2021 року, становить 25 011,58 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 5 002,32 грн., всього з ПДВ 30 013,90 грн. Ціна, зазначена в п. 3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Оплата вартості газу здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування їх на рахунок відповідача наступними плановими платежами:

33 % - сплачується до 12 листопада 2021 року включно;

33 % - сплачується до 22 листопада 2021 року включно;

34 % - сплачується до 30 листопада 2021 року включно;

Згідно умов додаткової угоди № 4 від 01.12.2021 ціна природного газу, поставленого в грудні 2021 року, становить 29 719,91 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 5 943,98 грн., всього з ПДВ 35 663,89 грн. Ціна, зазначена в п. 3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Оплата вартості газу здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування їх на рахунок позивача наступними плановими платежами:

33 % - сплачується до 12 грудня 2021 року включно;

33 % - сплачується до 22 грудня 2021 року включно;

34 % - сплачується до 30 грудня 2021 року включно;

При цьому, сторони погодили, що сплата заборгованості за природний газ, поставлений у листопаді, має бути здійснена в термін до 30.12.2021 року.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору він поставив, а відповідач прийняв природний газ у листопаді 2021 року згідно з актом приймання-передачі природного газу № 00000031741 від 30.11.2021 року на загальну суму 17 482 487,90 грн., у грудні 2021 року згідно з актом приймання-передачі природного газу № 00000034206 від 3.12.2021 року на загальну суму 11 737 037,71 грн.

Однак, в порушення умов Договору відповідачем оплату спожитого природного газу на загальну суму 27 822 266,59 грн. своєчасно та в повному обсязі не здійснено.

У зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань з оплати спожитого газу, позивач у позові просить стягнути з відповідача 27 822 266,59 грн. основного боргу, 413 903,86 грн. 3% річних за період з 01.01.2022 року по 31.05.2022 року, 3 032 627,06 грн. інфляційних втрат за період січень-квітень 2022 року та 321 471,11 грн. збитків.

Відповідач в ході розгляду спору подав відзив на позов, в якому визнав наявність основної заборгованості в сумі 27 882 266,59 грн. Однак, заперечував проти розрахунку 3% річних, зазначив, що за його розрахунком 3 % річних за період з 01.01.2022 року по 31.05.2022 року мали нараховуватись з 151 день прострочення, а не за 181 день, як в розрахунку позову. Відповідно, на заборгованість в сумі 27 822 266,59 грн. 3% річних становить 345 301,01 грн.

Також відповідач заперечував проти стягнення 321 471,11 грн. збитків, понесених позивачем внаслідок отримання кредиту для розрахунків з контрагентами за поставлений відповідачу газ, який останнім не був своєчасно оплачений. Відповідач зазначав, що позивачем не доведено, що кредит отриманий саме для погашення заборгованості за природний газ, поставлений виключно для відповідача, оскільки відповідач є не єдиним боржником позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплати за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується існування простроченої заборгованості відповідача в сумі 27 822 266,59 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Також боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2.1. Договору визначено, що у разі недотримання порядку та строків проведення остаточних розрахунків, визначених пунктом 5.4. цього Договору, Споживач на письмову вимогу Постачальника зобов`язаний сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 (три проценти річних) від простроченої суми.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Збитками ж в розумінні положень ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України є:

втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 224 Господарського кодексу України встановлює обов`язок учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками, положеннями вказаної статті, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В свою чергу, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Господарсько-правова відповідальність застосовуються за наявності певних підстав (умов) для її застосування, які складаються з чотирьох елементів: наявність господарського правопорушення; протиправність поведінки господарського порушника, дія або бездіяльність останнього, що порушують правову норму, умови договору тощо; причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками та вина господарського правопорушника.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань по оплаті поставленого природного газу у ТОВ «Енерджі Трейд Груп» виник дефіцит обігових коштів, внаслідок чого останній був змушений отримати кредит відповідно до раніше укладених договорів (Генеральний кредитний договір № 492/2019/КОД-КБ-ГКД від 26.12.2019 року та Генеральний кредитний договір № 271/2018/КОД-КБ-ГКД від 21.12.2018 року) в загальній сумі 22 500 000,00 грн. в період з 22.11.2021 року по 23.12.2021 року. Зазначені кошти були витрачені для своєчасної оплати за природний газ постачальнику ТОВ «Енерджі Трейд Груп».

За користування кредитними коштами всього було сплачено 321 471,11 грн., які є додатковими витратами кредитора, що спричинені невиконанням боржником грошового зобов`язання. У разі своєчасної оплати відповідачем спожитого природного газу на значну суму, у позивача б не виникло необхідності у кредитних коштах для розрахунків з постачальником.

Щодо наведених відповідачем заперечень, суд зазначає, що період отримання та сума кредитних коштів співпадають з періодом невиконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати спожитого природного газу, що цілком обґрунтовує виникнення у позивача потреби в поповненні обігових коштів саме на недоплачену відповідачем суму.

Щодо інших заперечень відповідача, суд зазначає, що по інших боржниках позивач так само міг залучати кредитні кошти понад наведені у позові, однак відповідні обставини не стосуються даного спору. Стягнення відсотків у цьому спорі виключає їх повторне стягнення у інших спорах.

Крім того, залучення позивачем кредитних коштів для своєчасних розрахунків з постачальниками газу сприяє зменшенню ризиків негативних наслідків невиконання покупцями своєчасних розрахунків. Зокрема, позивач має вибір провести розрахунки з постачальниками своєчасно за рахунок кредитних коштів з подальшим віднесенням відсотків на збитки, або прострочити розрахунки з постачальниками, сплативши штрафні санкції, які так само відносяться до збитків, однак при цьому понести ще й значні репутаційні втрати.

Суд не приймає зауваження відповідача до розрахунку 3% річних, оскільки період нарахування з 01.01.2022 року по 31.05.2022 року, проти якого відповідач не заперечував, складає 181 день.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 413 903,86 грн. за період з 01.01.2022 року по 31.05.2022 року, інфляційних втрат в сумі 3 032 627,06 грн. за період січень-квітень 2022 року, збитків у сумі 321 471,11 грн. правомірні, обґрунтовані, відповідають встановленим судом обставинам, тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі. Належних доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» прo стягнення 31 590 268,62 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (01033, м. Київ, вул. Антоновича, 33В, оф. 23, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37199618)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 6, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 36716332) 27 822 266,59 грн. основного боргу, 413 903,86 грн. 3% річних, 3 032 627,06 грн. інфляційних втрат, 321 471,11 грн. збитків у розмірі, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 475 256,10 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 16.02.2023 року