Рішення № 109014774, 14.02.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2023Справа № 910/11636/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2000"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкень енергетика Україна"

про стягнення 1 913 751,45 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Шилін Є.О.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2000" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкень енергетика Україна" про стягнення 1 913 751,45 грн. по контрактом № BKGJ-007 F від 01.01.2022 на спеціалізовану постову охорону об`єкта.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним були надані відповідачу послуги з спеціалізованої постової охорони за контрактом № BKGJ-007 F від 01.01.2022, проте відповідачем в супереч своїх зобов`язань не були оплачені такі послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 20.12.2022. Вказаною ухвалою суд запропонував відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву чи заперечення.

01.12.2022 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 01.12.2022 таку заяву залишено без руху, надано строк для виконання вимог ухвали та усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог.

У зв`язку з не виконанням вимог вказаної вище ухвали, суд своєю ухвалою від 22.12.2022 повернув заяву про збільшення позовних вимог від 01.12.2022 позивачу без розгляду.

Також, 01.12.2022 позивач подав заяву про забезпечення позову.

За наслідками розгляду такої заяви, судом відмовлено у її задоволенні відповідною ухвалою від 01.12.2022.

Підготовче засідання призначене на 20.12.2022, суд відклав з огляду на неявку учасників справи до 17.01.2023.

20.12.2022 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог вих. №16/12 від 16.12.2022, згідно якої позивач виклав свої вимоги, шляхом стягнення з відповідача 2 632 617,59 грн. суми основного боргу, 32 680,77 грн. - інфляційне збільшення, 87 468,08 грн. - пені та 3 % річних 5 243,08 грн.

Ухвалою суду від 22.12.2022 вказану заяву залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору за розгляд заявлених вимог.

28.12.2022 до загального відділу діловодства суду позивачем подана заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2022.

Відповідно до п. 2.ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, суд своєю ухвалою від 29.12.2022 прийняв заяву про збільшення позовних вимог вих. №16/12 від 16.12.2022 до розгляду, з урахуванням якої і здійснювався розгляд справи по суті. Також, надано відповідачу строк протягом 10 днів з дати отримання ухвали для подання відзиву чи заперечень.

17.01.2022 у підготовче засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, заяв та клопотань про відкладення підготовчого засідання суду не надав.

Судом встановлено, що Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.

Так, ухвала суду від 16.11.2022 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02132, місто Київ, вулиця Дніпровська набережна, будинок 26Ж, приміщення 33.

02.12.2022 до Господарського суду міста Києва повернулось рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення ШКІ 0105493132888 з відміткою про вручення поштового відправлення за довіреністю 29.11.2022.

Також Відповідач не скористався своїм правом щодо надання відзиву чи заперечень на позовну заяву, в тому числі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог вих. №16/12 від 16.12.2022.

За наслідками підготовчого засідання 17.01.2023, суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 14.02.2023.

У судове засідання 14.02.2023 з`явився представник позивача. Відповідач не з`явився. Про судове засідання повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Причин неявки суду не повідомив.

Суд зауважує, що правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

У судовому засіданні 14.02.2023, заслухано вступне слово позивача. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 14 лютого 2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2000" (Позивач/Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бейкень енергетика Україна" (Відповідач/Замовник), було укладено Контракт № BKGJ-007F на спеціалізовану постову охорону об`єкта.

Згідно п. 1.1 Контракту 1.1 Замовник передає, - а Виконавець приймає під спеціалізовану постову охорону приміщення чи інший об`єкт нерухомості (установу, споруду), що належить Замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні (оренді) на законних підставах, а Замовник зобов`язаний прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах., передбачених цим договором.

Пунктом 1.3 Контракту встановлено, Виконавець здійснює спеціалізовану постову охорону Об`єкта шляхом виставлення 10 цілодобових постів охорони, розташованих на території України, обладнаних Замовником технічними засобами охорони і спостереження, в тому числі, з встановленим освітленням об`єкту охорони в нічний час.

За умовами п. 2.1 Контракту Виконавець надає Замовнику послуги, а Замовник сплачує за надані послуги кошти в сумі - 36 000, 00 грн. з ПДВ в місяць за один цілодобовий пост охорони згідно виписаних рахунків-фактур та актів виконаних робіт за місяць.

Відповідно до п. 2.3. Контракту передбачено, що оплата за послуги охорони здійснюється Замовником шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця коштів в розмірі згідно пункту 2.1 цього договору на протязі 15 (п`ятнадцять) робочих днів наступного місяця за попередній місяць, на підставі виставлених Виконавцем актів виконаних робіт та рахунків - фактур.

Згідно з п. 2.4. Контракту до закінчення поточного місяця Виконавець надає Замовнику два примірники Акту приймання наданих послуг, який останній зобов`язаний протягом трьох робочих днів підписати і один примірник підписаного Акту повернути Виконавцю. У випадку наявності у Замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, Замовник зобов`язаний в той же строк у письмовій формі, надати Виконавцю свої обґрунтовані зауваження.

14 лютого 2022 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту № BKGJ-007F від 01.01.2022, в якій сторони дійшли згоди про збільшення обсягу послуг у разі оголошення військового стану на території України, або початку наступальних дій Російської Федерації.

П.П. 2-6 Додаткової угоди передбачалося, що Виконавець зобов`язується надати Замовнику 2 транспортні засоби (автобуси) на 56 місць. Крім цього надавалися 2 автомобілі супроводу для кожного транспортного засобу (автобуса) з персоналом охорони по 2 охоронника в кожному автомобілі. Всі пости охорони додатково забезпечуються 2 (двома) охоронцями. Охорона адміністративної будівлі посилюється 2 (двома) охоронцями з автоматами. На кожну вишку по 2 охоронця додатково з пістолетами. Вартість послуг одного охоронця додатково була визначена в розмірі 887,64 грн. за добу.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов Контракту протягом періоду з 31.01.2022 по 30.11.2022 Виконавець (позивач) надавав послуги зі спеціалізованої постової охорони 10 (десяти) об`єктів Замовника (відповідача).

Згідно актів виконаних робіт за період з 01.01.2022 по 30.11.2022 позивачем були надані послуги на спеціалізовану постову охорону об`єкта, а відповідачем прийняті послуги, що підтверджуються актами здачі - приймання робіт ( надання послуг):

п/нНазва акту здачі прийняття робіт ,номер, датаСума, грн.1№ 64 від 31 січня 2022 року370 451,612№ 235 від 28 лютого 2022 року329 142,863№ 236 від 31 березня 2022 року360 000,004№ 367 від 31 березня 2022 року54 000,005№ 366 від 30 квітня 2022 року324 000,00б№365 від 30 квітня 2022 року360 000,007№ 248 від 30 квітня 2022 року378 000,005№ 522 від 31 травня 2022 року378 000,009№ 521 від 31 травня 2022 року360 000,0010№ 686 від 30 червня 2022 року 378 000,0011№ 685 від 30 червня 2022 року360 000,0012№ 868 від 31 липня 2022 року360 000,0013№ 1005 від 31 липня 2022 року276 359,5214№ 1096 від 31 серпня 2022 року216 000,0015№ 1095 від 31 серпня 2022 року360 000,0016№ 1189 від 30 вересня 2022 року360 000,0017№ 1190 від 30 вересня 2022 року216 000,0018 № 1367 від 31 жовтня 2022 року317 032,2619№ 1367 від 31 жовтня 2022 року167 225,8120№ 1500 від 30 листопада 2022 року 252 000,0021№ 1501 від 30 листопада 2022 року108 000,00 Всього6 284 421,06

Вказані акти за період з січня по вересень 2022 року підписані сторонами без будь - яких зауважень, тобто прийняті відповідачем як такі, що надані належним чином.

Також, матеріали справи свідчать, що акти за період з жовтня по листопад 2022 року направлялись позивачем на адресу відповідача, проте такі не повернуті з підписом, як і не направлено зауважень щодо наданих послуг по таким актам послуг. Отже, в силу умов договору та положень законодавства, суд приймає надані акти, як такі, за якими відповідачем прийнято послуги як належним чином надані.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач частково здійснив розрахунок з позивачем на суму 3 651 594,47 грн.

Доказів сплати заборгованості у розмірі 2 632 617,59 грн. відповідачем на користь позивача матеріали справи не містять, а відповідачем не надано. Строк оплати, в силу умов Контракту є таким, що настав (п. 2.3. Контракту).

Матеріали справи містять акти звірки взаємних розрахунків, з яких вбачається заявлена позивачем до стягнення з відповідача заборгованість.

Крім того, з наданих доказів вбачається, що позивачем проводилися заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення претензії від 19.09.2022, в тому числі з вимогою про сплату пені в порядку п. 3.1.3 Контракту за порушення строків розрахунків.

Проте така залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду міста Києва.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем контракту, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором охорони.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 978 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами статті 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Як вбачається із актів надання послуг за період з січня - листопад 2022 року, які за переліком судом вказані вище, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги охорони загальною вартістю 6 284 421,06 грн.

Вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані представниками та скріплені печатками сторін. Акти, складені за жовтень - листопад, вважаються такими, що прийняті відповідачем в силу п. 2.6. Контракту.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу у період з січня по листопад 2022 року послуг охорони загальною вартістю 6 284 421,06 грн.

При цьому, відповідачем оплачені кошти за надані послуги в сумі 3 561 594,47 грн.

Окремо, суд вважає зазначити щодо не зазначення в актах наданих послуг посилання на реквізити спірного Контракту.

Так, відповідно до письмових пояснень позивача, які надані до справи, жодних інших господарських відносин з відповідачем, позивач не мав. Вказані пояснення направленні відповідачу, при цьому судом враховано що відповідач жодних заперечень по вказаних обставинах суду не надав.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.3. Контракту передбачено, що оплата за послуги охорони здійснюється Замовником шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця коштів в розмірі згідно пункту 2.1 цього договору на протязі 15 (п`ятнадцять) робочих днів наступного місяця за попередній місяць, на підставі виставлених Виконавцем актів виконаних робіт та рахунків - фактур.

Отже, сторонами у п. 2.1. контракту погоджено термін виконання зобов`язання із оплати послуг охорони - на протязі 15 (п`ятнадцять) робочих днів наступного місяця за попередній місяць.

Тобто, строк оплати є таким, що настав.

Доказів сплати відповідачем 2 632 617,59 грн. заборгованості за надані позивачем послуги з охорони матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту та обсягів невиконання своїх зобов`язань за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що відповідачем не виконано належним чином своїх зобов`язань за контрактом із оплати послуг охорони, наданих у січні-листопаді 2022 року.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Контрактом у сумі 2 632 617,59 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2 632 617,59 грн.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 32 680,77 грн. - інфляційне збільшення та 3 % річних 5 243,08 грн.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 32 680,77 грн. - інфляційне збільшення та 3 % річних 5 243,08 грн., у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Контрактом № BKGJ-007F на спеціалізовану постову охорону об`єкта від 01.01.2022.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 87 468,08 грн. - пені.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.1.3. Контракту, у разі затримки оплати наданих послуг Замовником, Виконавець має право направити на адресу Замовника претензію із нарахованою пенею розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості за надані послуги, а Замовник зобов`язаний її розглянути (про що письмово повідомити виконавця) та перерахувати суму виниклої заборгованості і нарахованої пені.

Суду доведено належним чином та підтверджено наявними у справі доказами направлення на адресу відповідача Претензії від 19.09.2022 про сплату заборгованості та пені.

Проте, у супереч умов Контракту, відповідачем письмової відповіді на таку претензію не надано, заборгованість з урахуванням пені відповідачем не сплачено. Іншого матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки заявлений до стягнення розмір пені є вірним та арифметично правильним, позовна вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 87 468,08 грн. також підлягає задоволенню судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а Відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2000" (36002, м. Полтава, вул. Довженка, 2 - Ж, код ЄДРПОУ: 30285066) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкень енергетика Україна" (02132, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 26 - Ж, прим. 33, код ЄДРПОУ: 41602068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2000" (36002, м. Полтава, вул. Довженка, 2 - Ж, код ЄДРПОУ: 30285066) 2 632 617 (два мільйони шістсот тридцять дві тисячі шістсот сімнадцять) грн. 59 коп. суму основного боргу, 32 680 (тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят) грн. 77 коп. - інфляційне збільшення, 5 243 (п`ять тисяч двісті сорок три) грн. 08 коп. 3 % річних, 87 468 (вісімдесят сім тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 08 коп. пені та 41 370 (сорок одну тисячу триста сімдесят) грн. 16 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2023.

Суддя І.І. Борисенко