Рішення № 109014749, 07.02.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.02.2023Справа № 910/12628/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Галичфарм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Фарм"

про стягнення 11 503 950,00 російських рублів, що є еквівалентом 6 872 344,69 грн

за участю представників:

від позивача: Задорожна Л.Г.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Галичфарм" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Арт-Фарм" про стягнення 11 503 950,00 російських рублів, що є еквівалентом 6 872 344,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Контрактом №EXP-031/20 від 01.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12628/22, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 06.12.2022.

У підготовчому засіданні 06.12.2022 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 24.01.2023.

У судовому засіданні 24.01.2023 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.02.2023, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 07.02.2023 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 07.02.2023 не з`явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Арт-Фарм" є нерезидентом, зареєстрованим у Російській Федерації за адресою: 109147, Російська Федерація, м. Москва, вул. Таганська, б. 17-23, поверх 6.

Інформація про наявність представництва відповідача на території України відсутня.

Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами (ч. 2 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України).

До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу російської федерації.

У зв`язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану АТ «Укрпошта» з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

За наведених обставин, суд не має можливості для направлення ухвал суду ані безпосередньо на адресу відповідача, ані шляхом направлення доручення, ані іншими дипломатичними каналами, у зв`язку з чим з метою повідомлення відповідача у справі про розгляд справи та дати судових засідань, судом розміщено оголошення на сайті Судової влади України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 07.02.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2020 між Акціонерним товариством "Галичфарм" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Фарм" (покупець, відповідач) було укладено контракт № ЕХР-031/20 (далі - контракт).

Відповідно до п. 1.1 контракту продавець зобов`язався передати у власність покупця на умовах СІР-Москва (якщо інший пункт призначення не передбачений в Разовій специфікації до Контракту) у відповідності до правил ІНКОТЕРМС - 2020 фармацевтичні препарати, зокрема, але не виключно, з нанесеним на упаковку знаком для товарів і послуг "APTEPИУM"/"ARTERIUM" (товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його згідно даного Контракту (пункт 1.1. Контракту зі змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 16.09.2020).

Згідно з п. 3.1 контракту, з урахуванням Додаткової угоди №3 від 11.10.2021, ціна на товар встановлюється в російських рублях. Ціна є вільною та може змінюватися в зв`язку зі змінами собівартості і/або в зв`язку зі значними змінами курсів національних валют до долара США.

Покупець здійснює оплату товару, що поставляється в відповідності до цього Контракту, банківським переказом на рахунок продавця в доларах США по курсу Центрального Банку Російської Федерації на день здійснення платежу, що підтверджується копією вихідного SWIFT -повідомлення, завіреного штампом банку покупця з зазначенням дати відповідного платежу, з відстрочкою платежу не більше 340 (триста сорок) календарних днів від дати надходження товару.

Пунктом 2.1. контракту, з урахуванням Додаткової угоди №4 від 10.12.2021, передбачено, що загальна вартість контракту складає сумарну вартість товару, поставленого протягом всього строку дії контракту на підставі Разових Специфікацій, але не повинні перевищувати 950 000 000 рублів РФ.

Цей контракт набирає чинності від моменту підписання його уповноваженими представниками продавця та покупця та діє до 31.01.2022, а у пункті не виконання сторонами зобов`язань - до повного їх виконання у відповідності до цього контракту (п. 14.3. контракту).

Специфікацією №42 від 22.11.2021 до Контракту сторони домовились про поставку товару на загальну суму 11 503 950,00 російських рублів.

22.11.2021 на підставі Специфікації №42 від 22.11.2021 виставлено рахунок-фактуру № 42 на суму 11 503 950,00 російських рублів.

Позивач стверджує, що відповідно до Контракту позивачем було поставлено відповідачеві товар загальною вартістю 11 503 950,00 руб. відповідно до переліку, що зазначений у рахунку-фактурі № 42 від 22.11.2021.

На підтвердження поставки обладнання загальною вартістю 11 503 950,00 руб. позивачем надані міжнародна товарно-транспортні накладні (CMR) № 0172600 на суму 11 503 950,00 руб, інвойс № 42 від 22.11.2021 на суму 11 503 950,00 руб.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за контрактом оплату отриманої продукції не здійснив, у зв`язку з чим заборгованість відповідача становить 11 503 950,00 російських рублів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Пунктом 12.1. Контракту сторони передбачили підсудність справи Господарському суду міста Києва при поданні позову продавцем (позивачем).

З урахуванням наведеного вказаний спір підлягає розгляду Господарським судом міста Києва.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, Специфікацією №42 від 22.11.2021 до Контракту сторони домовились про поставку товару на загальну суму 11 503 950,00 російських рублів.

Поставка обладнання загальною вартістю 11 503 950,00 руб. підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 0172600 на суму 11 503 950,00 руб, інвойсом № 42 від 22.11.2021 на суму 11 503 950,00 руб.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.1 контракту, з урахуванням Додаткової угоди №3 від 11.10.2021, відповідач здійснює оплату товару, що поставляється в відповідності до цього Контракту, банківським переказом на рахунок продавця в доларах США по курсу Центрального Банку Російської Федерації на день здійснення платежу, що підтверджується копією вихідного SWIFT-повідомлення, завіреного штампом банку покупця з зазначенням дати відповідного платежу, з відстрочкою платежу не більше 340 (триста сорок) календарних днів від дати надходження товару.

Датою, зазначеною на штампі, який проставлений на товаросупровідній документації (CMR) №0172600 і підтверджує прибуття товару на митний пост країни покупця (відповідача) - 30.11.2021.

Отже, відповідач за поставлений товар на загальну суму 11 503 950,00 руб. мав здійснити оплату у строк до 04.11.2022.

Відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань, оплату поставленого позивачем товару на загальну суму 11 503 950,00 руб. не здійснив.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 11 503 950,00 руб., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, у зв`язку із чим задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 11 503 950,00 руб.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними та достатніми доказами не спростовано неналежного виконання Контракту № ЕХР-031/20 від 01.06.2020 та факту наявності заборгованості за вказаним контрактом у сумі 11 503 950,00 руб.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Акціонерного товариства "Галичфарм" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Фарм" заборгованість у сумі 11 503 950,00 російських рублів, що еквівалентно 6 872 344,69 грн станом на 10.11.2022.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Фарм" (109147, Російська Федерація, м. Москва, вул. Таганська, б. 17-23, поверх 6, ідентифікаційний код 1177746885964) на користь Акціонерного товариства "Галичфарм" (79024, місто Львів, вулиця Опришківська, будинок 6/8; ідентифікаційний код 05800293) заборгованість у сумі 11 503 950,00 російських рублів, (що еквівалентно 6 872 344,69 грн станом на 10.11.2022) та судовий збір у сумі 103 085,17 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.02.2023.

Суддя О.В. Гулевець