Ухвала суду № 109014578, 15.02.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.02.2023Справа № 910/13131/22

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія

«Альфа-Гарант»

про стягнення 22.776,01 грн

Суддя Сівакова В.В.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

29.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення 22.776,01 грн виплаченого страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 відкрито провадження у справі № 910/13131/22 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/13131/22 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» 22.776,01 грн страхового відшкодування, 2.481,00 грн витрат по сплаті судового збору.

09.02.2023 представником відповідача через систему «Електронний суд» у справі № 910/13131/22 подано заяву про роз`яснення судового рішення, в якій відповідач зазначив, що судом двічі зареєстровано позов, що призвело до відкриття двох проваджень № 910/11359/22 (судді Усатенко І.В.) в позові відмовлено повністю та № 910/13131/22 (суддя Сівакова В.В.) яким позов задоволено повністю. Відповідач цитуючи норми положень ст. 175 та ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають відмову у відкритті провадження у справі та відповідно залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, просить роз`яснити суть прийнятого рішення.

Суд розглянувши подану відповідачем заяву відзначає наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 245 Господарського процесуального кодексу за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Роз`яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення про його роз`яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз`ясненні, а якщо рішення скасовано в певній частині - роз`яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін (залишено в силі), а в решті відмовляє у роз`ясненні.

Отже, роз`яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення про його роз`яснення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскільки строк оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/13131/22 наразі не закінчився, відсутні підстави вважати, що дане рішення набрало законної сили, а тому в роз`ясненні цього рішення слід відмовити.

Враховуючи викладене, заява Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва № 910/13131/22 від 06.02.2023 не підлягає задоволенню.

Разом з цим, з огляду на повідомлену відповідачем інформацію судом встановлено наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України передбачено, що канцелярія щоденно протягом робочого часу забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду. Реєстрація в автоматизований системі документообігу суду (далі - АСДС) здійснюється відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010, із змінами, (далі - Положення про АСДС).

Відповідно до вимог Положення про АСДС вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов`язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження.

Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (п. 2.3.1 Положення про АСДС).

Після автоматизованого розподілу судових справ автоматизованою системою відповідальна особа суду не пізніше наступного робочого дня передає судові справи визначеному автоматизованою системою головуючому судді (судді-доповідачу) (п. 2.4.1 Положення про АСДС).

Згідно з даними комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» до Господарського суду міста Києва засобами поштового зв`язку надійшли дві позовні заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» вих. № 07-3.22.03015 від 14.10.2022 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення 22.776,01 грн. Одна позовна заява надійшла до суду 26.10.2022, а інша - 29.11.2022.

Кожна із вищевказаних позовних заяв зареєстрована в АСДС:

- позовна заява, що надійшла 26.10.2022, зареєстрована за вх. № 11359/22 та за результатами автоматизованого розподілу передана судді Усатенко І.В.;

- позовна заява, що надійшла 29.11.2022, зареєстрована за вх. № 13131/22 та за результатами автоматизованого розподілу передана судді Сіваковій В.В.

За наслідками розгляду отриманої позовної заяви суддею Усатенко І.В. 31.10.2022 відкрито провадження у справі за № 910/11359/22 та в подальшому 16.01.2022 прийнято рішення яким у позові відмовлено повністю.

За наслідками розгляду отриманої позовної заяви суддею Сіваковою В.В. 05.12.2022 відкрито провадження у справі за № 910/13131/22 та в подальшому 06.02.2023 прийнято рішення яким позов задоволено повністю.

Судом за наслідками співставлення позовних матеріалів у справі № 910/11359/22 та у справі № 910/13131/22 встановлено, що позови та додані до них документи (окрім платіжних доручень на підтвердження сплати судового збору) у вказаних справах є ідентичними.

Тобто, Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» подано до Господарського суду міста Києва один й той самий позов, проте з проміжком у місяць.

Стаття 162 Господарського процесуального кодексу України містить вимоги щодо відомостей, які мають бути зазначені в позовній заяві. Так, згідно п. 10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом з тих самих підстав.

При цьому у обох позовних заявах Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» підтвердило, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, що не відповідало дійсності та є невиконанням процесуальних обов`язків, встановлених законом.

В свою чергу стаття 165 Господарського процесуального кодексу України передбачає право відповідача на подання відзиву, в якому викладаються заперечення проти позову. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 3 наведеної норми визначено, що відзив має містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, з огляду на положення ст. 162 та ст. 165 Господарського процесуального кодексу України саме сторони мають повідомити суд про наявність в його провадженні двох справ із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що в свою чергу має наслідком у відповідності до ст. 175 та ст. 226 Господарського процесуального кодексу України для прийняття судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі або ухвали про залишення позову без розгляду.

З матеріалів справи № 910/13131/22 вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі від 05.12.2022 було 07.12.2022 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105493234150 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 05.12.2022, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 12.12.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105493234150, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 27.12.2022 включно.

Проте, відповідач у справі № 910/13131/22 не скористався наданим йому правом та не подав відзив на позовну заяву, в якому повідомив би суд про наявність в провадженні Господарського суду міста Києва аналогічної справи № 910/11359/22.

Відповідачем взагалі не було подано у справі № 910/13131/22 жодної заяви, в якій би відповідач повідомив суд про наявність в провадженні Господарського суду міста Києва іншої аналогічної справи № 910/11359/22.

При цьому суд відзначає, що відповідач був обізнаний про те, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває дві ідентичні справи про що ним було зазначено у відзиві за № 03/7003 від 19.12.2022, поданому відповідачем у справі № 910/11359/22.

Суд дійшов висновку, що сторонами у справі № 910/13131/22 допущено зловживання процесуальними правами, яке є несумісним із засадами судочинства в Україні, в тому числі господарського, з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Пунктами 2 та 5 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Судом встановлено обставини зловживання позивачем - Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» процесуальними правами шляхом подачі двох аналогічних позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також судом встановлено обставини зловживання відповідачем - Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» процесуальними правами шляхом бездіяльності що виражено у неповідомленні суду у справі № 910/13131/22 про наявність у провадженні Господарського суду міста Києва аналогічного спору у справі № 910/11359/22, а натомість стало наслідком звернення відповідача до суду для надання роз`яснень щодо прийнятого у справі № 910/13131/22 рішення.

Оскільки судом було встановлено зловживання позивачем та відповідачем процесуальними правами, тому в силу ч. 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний вжити заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Заходами процесуального примусу, згідно зі ст. 132 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Зважаючи на встановлення судом обставини зловживання Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» процесуальними правами, суд дійшов висновку про необхідність застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід державного бюджету штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (8.052,00 грн) з урахуванням положень ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Також зважаючи на встановлення судом обставини зловживання Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» процесуальними правами, суд дійшов висновку про необхідність застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід державного бюджету штрафу у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (5.368,00 грн) з урахуванням положень ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно приписів ч. 5 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 135, 245, 334 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. Застосувати до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

2. Застосувати до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 22, код ЄДРПОУ 36086124) в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 8.052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 5.368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.

5. Стягувачем за п. 3 та п. 4 даної ухвали є Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

6. Боржником за п. 3 даної ухвали є Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 22, код ЄДРПОУ 36086124).

7. Боржником за п. 4 даної ухвали є Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598).

8. Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до частини 5 статті 135 Господарського процесуального кодексу України.

9. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання до 15.05.2023.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова