Рішення № 109014531, 16.02.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.02.2023Справа № 910/11030/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/11030/22

За позовом Національного центру «Мала академія наук України» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 8; ідентифікаційний код: 32827468)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІРІХ» (04119, місто Київ, вул. Зоологічна, будинок 4А; ідентифікаційний код: 37474871)

Про стягнення 637854, 30 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний центр «Мала академія наук України» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «ГІРІХ» про стягнення 637 854, 30 грн за неналежне виконання умов договору від 20.12.2021 №2012 в частині надання послуг, з яких 489 152,08 грн. - попередньої оплати та 148702,22 грн. - штрафних санкцій (неустойка та штраф).

31.10.2022 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 31.10.2022 для усунення недоліків позовної заяви.

07.11.2022 від позивача надійшла уточнена позовна заява, якою він усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 31.10.2022, відповідно до якої позивач також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 9567,81 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 100000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11030/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

За результатами проведення процедури відкритих торгів за номером ЦБД UА- 2021-11-19-013342-а, між Національним центром «Мала академія наук України» (далі - НЦ «МАНУ», Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІРІХ» (далі - ТОВ «ГІР1Х», Виконавець), було укладено Договір від 20.12.2021 №2012 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого ТОВ «ГІРІХ» зобов`язувалось здійснити поточний ремонт та облаштування стелі в простір Музей науки з метою забезпечення відкриття постійної експозиції «Математика» науково-освітнього простору Музею науки в місті Києві відповідно до Технічного завдання (Додаток №2) та Планової калькуляції наданих послуг (Додаток №1). Код за ДК 021:2015 - 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи.

Згідно Планової калькуляції, що є додатком №1 до Договору - вартість послуги з поточного ремонту та облаштування стелі в простір Музей науки з метою забезпечення відкриття постійної експозиції «Математика» науково-освітнього простору Музею науки в місті Києві - 529 157, 30 грн з ПДВ.

В Технічному завданні, що є додатком №2 до Договору - сторони деталізували найменування послуг. Згідно Додатку №3 до Договору «Протокол погодження договірної ціни» - договірна ціна становить 529 157, 30 грн з ПДВ.

Додатковою угодою №1 від 24.12.2021 до пункту 4.1. Договору, а також до Додатку №1, Додатку №2 до Договору були внесені зміни, згідно яких запланована сума Договору складає 489152,08 грн (чотириста вісімдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят дві гривні 08 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 81 525,35 грн. Згідно Протоколу погодження договірної ціни до Додаткової угоди №1 - договірна ціна становить 489152, 08 грн з ПДВ.

28 грудня 2021 року НЦ «МАНУ» на виконання вимог Договору №2012 було здійснено попередню оплату у розмірі 489 152, 08 грн згідно платіжних доручень:

- №221170623 від 28.12.2021 на суму 249 028, 45 грн;

- №22170627 від 28.12.2021 на суму 240 123, 63 грн.

Згідно п. 5.1. Договору - цей договір набирає чинності з дня його підписання замовником і виконавцем і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, але не довше ніж до 28.02.2022.

Позивач стверджує, що відповідач у строк передбачений договором не виконав договірні зобов`язання, що призводить до порушення строків здійснення проекту в цілому, а відтак, з метою недопущення нераціонального використання бюджетних коштів відповідач зобов`язаний повернути позивачу суму попередньої оплати у розмірі 489152, 08 грн, а також керуючись розділом 9 Договору «Відповідальність сторін» сплатити пеню за період прострочення з 01.03.2022 по 20.10.2022 у розмірі 114 461, 10 грн, а також 7 % штрафу, за прострочення понад тридцять днів.

2. Предмет та підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення попередньої оплати у розмірі 48952, 08 грн, а також пені за період прострочення з 01.03.2022 по 20.10.2022 у розмірі 114 461, 10 грн та 7 % штрафу, за прострочення понад тридцять днів.

Фактичними обставинами, що є підставою позову, позивачем визначено не проведення у визначений строк відповідачем будівельних робіт по договору № 2012, які були попередньо оплачені позивачем на суму 489152,08грн. за рахунок бюджетних коштів.

Зазначені позовні вимоги позивач обґрунтовує нормами статей 526, 530, 626, 629, 610, 901, 906 ЦК України.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 489 152, 08 грн;

(2) Управлінням державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва надано попередження від 08.07.2022 року про неналежне виконання бюджетних зобов`язань щодо неподання в установлений термін документів, які підтверджують факт надання послуг, на які здійснено авансування на суми 249 028,45 грн та 240 123,63 грн.

(3) позивач в серпні 2022 році звертався до відповідача з листом про надання документів, які підтверджують надання послуг згідно умов Договору, а у випадку неможливості надання таких документів позивач вимагав повернути перераховані авансові платежі.

(4) станом на дату подання позовної заяви (20.10.2022) зобов`язання відповідача за договором №2012 від 20.12.2021 не виконані, а відтак, відповідач зобов`язаний повернути позивачу попередню оплату у розмірі 489152, 08 грн, сплатити пеню за період прострочення з 01.03.2022 по 20.10.2022 у розмірі 114 461, 10 грн та 7 % штрафу, за прострочення понад тридцять днів.

4. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.12.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 04119, місто Київ, вул. Зоологічна, будинок 4А, яка є адресою місцезнаходження, зазначеною в ЄДРПОУ (інших засобів зв`язку з відповідачем ЄДРПОУ не містить).

Як вбачається з поштового повернення ухвала суду за поштовою накладною 0105493165549 не вручена відповідачу під час доставки з зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно із частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, Суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/11030/22, яка доступна до вільного перегляду у Єдиному державному реєстрі судових рішень з 09.12.2022.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/11030/22, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- який вид договору був укладений між сторонами, а відтак, які норми права підлягають застосуванню до спірних правовідносин?

- чи порушено відповідачем строк виконання договірних зобов`язань, а відтак, з якого моменту відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання?

- чим передбачений обраний позивачем спосіб захисту, а відтак, чи зобов`язаний відповідач повернути позивачеві попередню оплату, а також сплатити нараховані штрафні санкції?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору №2012 про надання послуг від 20.12.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою такий договір є договором підряду, оскільки, він укладений з метою виконання відповідачем певної роботи - ремонту по облаштуванню стелі в експозиції музею, а не договором про надання послуг, як визначено позивачем у позовній заяві (здійснено не вірну правову кваліфікацію виду договору та правовідносин сторін за договором).

Отже, судом, до правовідносин сторін до договору застосовуються положення глави 61 розділу III ЦК України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно розділу 2 Договору «Терміни та умови надання послуг», сторони передбачили наступні умови по виконанню робіт:

« 2.1. Об`єм послуг, що надається відповідно до цього договору, може бути зменшений залежно від реального отриманого замовником фінансування та залежно від необхідності.

2.2. Зміна ціни Договору у разі зменшення обсягів оформляються письмово у вигляді додаткової угоди до цього Договору. Про зміну вартості та об`єму наданих послуг виконавець повинен попередити замовника не пізніше як за 14 календарних днів до таких змін.

2.3. Фактичне отримання послуг фіксують підписання актів приймання-передачі наданих послуг сторонами. замовник отримавши акти наданих послуг, протягом 3 (трьох) банківських днів зобов`язаний розглянути їх, підписати та другий екземпляр повернутими виконавцю. у випадку виникнення зауважень до актів замовник зобов`язаний у вказаний 7 (семиденний) строк надати зауваження у письмовій формі.»

Згідно п. 5.1. Договору - цей договір набирає чинності з дня його підписання замовником і виконавцем і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, але не довше ніж до 28.02.2022.

Іншими умовами Договору, додатками до Договору, Додатковою угодою №1 до Договору та додатком до неї сторонами не було погоджено більш чіткі часові межі їх виконання (строк виконання робіт).

Згідно зі ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Дослідивши зміст укладеного Договору, додатків до нього, а також Додаткової угоди та додатку до неї, суд зазначає, що попри те, що сторонами не визначено чіткого строку виконання робіт, втім виконавець, керуючись строком дії договору, що обумовлений сторонами в п. 5.1. Договору, в якому сторони зазначили, що договір діє до повного виконання ними своїх зобов`язань, що не може бути пізніше 28.02.2022, зобов`язний був, в будь-якому разі виконати підрядні роботи у строк до 28.02.2022.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин, обов`язок відповідача з виконання обумовлених договором підряду робіт настав 28.02.2022, а позивач правомірно очікував виконання зобов`язань (робіт) відповідача у строк не пізніше 28.02.2022, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання позивачем обов`язку з оплати вартості робіт згідно ціни, що зазначена в Додатковій угоді №1 до Договору від 24.12.2021 - 489 152, 08 грн за платіжними дорученнями №221170623 від 28.12.2021 на суму 249 028, 45 грн та №22170627 від 28.12.2021 на суму 240 123, 63 грн, що містять в призначенні платежу посилання на Договорі та додаткову угоду до нього.

Матеріали справи не містять доказів того, що обумовлені договором підряду роботи були виконані у строк до 28.02.2022 та відповідач не подав до суду докази, що свідчать про протилежне або те, що вчасне виконання робіт було неможливе з вини самого позивача (замовника), наявність у спірних правовідносинах форс-мажорних обставин, що звільняли б відповідача від відповідальності за невиконання договірного зобов`язання тощо.

Суд зазначає, що юридичний аналіз статті 837, частин 2, 4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Зокрема, законодавцем чітко визначено правові наслідки порушення сторонами зобов`язань за договором підряду відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частиною 1 зазначеної норми замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті 849 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 4 статті 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Тобто, у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).

Системний аналіз статей 5, 14, 46 (частина 3), 162 (частина 3 пункти 4-5) ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що законодавець надав виключно особі право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів та обмежив суд у повноваженнях щодо розгляду справи в межах визначеного особою предмету спору та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом відповідно до існуючих процесуальних норм. Надання суду права на ефективний судовий захист прав та інтересів особи згідно зі статтею 5 ГПК України обмежено тими способами захисту, які визначені законом або договором і відійти від цього суд може тільки з врахуванням заявленої позовної вимоги, якщо законом або договором не визначено способів захисту цивільних прав та інтересів, які були б ефективними.

Отже, якщо спеціальними нормами законодавства передбачено певні способи захисту прав та інтересів сторін договору підряду, однак одна із сторін обрала предметом спору таку вимогу, яка не відповідає способам захисту прав та інтересів сторін за договором підряду, визначеним законодавством та не передбаченим умовами укладеного договору підряду, суд не вправі за власною ініціативою вжити інших способів захисту, оскільки це матиме наслідком втручання суду в предмет та підстави позову, їх зміну за рішенням суду, а не сторони договору (позивача).

Вказана правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 20.06.2019 у справі №922/2982/18.

В матеріалах справи міститься Претензія позивача до відповідача за серпень 2022 (вихідний номер та дату документу встановити не можливо у зв`язку з тим, що копія є нечіткою) стосовно неподання документів у визначений законодавством термін, в якій позивач просив відповідача протягом 30 календарних днів з дати отримання претензії надати відповідні документи, які підтверджують факт наданих послуг відповідно до фактичного обсягу наданих послуг, у разі неможливості надання зазначених документів позивач вимагав повернути перераховані авансові платежі.

Однак, матеріали справи не містять доказів надіслання такої претензії відповідачу.

Разом з тим, суд констатує, що ні в претензії, ні безпосередньо в позові позивач не посилається на жоден передбачений статтею 849 ЦК України спосіб захисту порушеного права за договором підряду, однак, розділом 9 Договору «Відповідальність сторін», сторони передбачили наступне:

Згідно п. 9.2. - у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі послуг за бюджетні кошти замовник має право вимагати сплати штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) у розмірі визначеному ч. 2 ст. 231 ГК України, а у разі здійснення попередньої оплати виконавець, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Згідно пункту 9.3. - види порушень та санкцій за них, установлені Договором: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (підпункт 9.3.2.)

Таким чином, умовами договору підряду сторони передбачили спосіб захисту прав замовника відмінний від тих, що зазначені в статті 849 ЦК України. Отже, звертаючись до суду з даним позовом позивач обрав спосіб захисту порушеного права, що визначений договором підряду, а саме пунктом 9.2. (вимога про сплату штрафних санкцій та повернення авансу) та підпунктом 9.3.2. (розмір застосованих штрафних санкцій заявлених до стягнення).

За таких обставин, з огляду на встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов`язань у визначений сторонами кінцевий строк їх виконання до 28.02.2022, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язань з 01.03.2022 та саме з цієї дати, у відповідача виник обов`язок з повернення сплачених позивачем авансових платежів за роботи, що не були проведені.

Отже, позовні вимоги в частині повернення суми попередньої оплати у розмірі 489 152, 08 грн, що була проведена згідно з платіжними дорученнями №221170623 від 28.12.2021 на суму 249 028, 45 грн та №22170627 від 28.12.2021 на суму 240 123, 63 грн, підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань, з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції, що розраховуються від вартості робіт, що згідно Додаткової угоди №1 від 24.12.2021 до договору та платіжних доручень становили 489 152, 08 грн.

Суд констатує, що договір підряду був укладений між сторонами за результатами проведеної процедури закупівлі та оплата робіт проводилась за рахунок асигувань з державного бюджету.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, у відповідача, у зв`язку з невиконанням робіт з 01.03.2022 настала відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсотка вартості таких робіт та у зв`язку з прострочкою виконання робіт на понад 30 днів (роботи так і не були виконані), в тому числі настала відповідальність у вигляді сплати штраф у розмірі 7 % від такої суми,

Суд, здійснивши перевірку проведеного позивачем розрахунку штрафних санкцій, а саме пені за період прострочення з 01.03.2022 по 20.10.2022 у розмірі 114 461, 10 грн та 7 % штрафу, за прострочення понад тридцять днів у розмірі 34 240, 65 грн, дійшов висновку про наступне.

Розмір штрафу, що становить 34 240, 65 грн (489 152, 08 грн*7 %) визначено позивачем вірно, є таким, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а отже суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Щодо обрахованого позивачем розміру пені, суд зазначає, що період прострочення визначено позивачем без врахування ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки, умовами договору, сторони не передбачили інший строк нарахування пені, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі, що визначений підпунктом 9.3.2. Договору та ч. 2 ст. 231 ГК України за період прострочення з 01.03.2022 по 01.09.2022, а не по 20.10.2022 як обраховано позивачем.

Суд, провівши власний розрахунок пені за допомогою ІПС «Прецедент» встановив, що дійсний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 90 003, 08 грн, а не 114 461, 10 грн як визначено позивачем. Відтак, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені частково у сумі, що визначена судом.

6. Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір за подання позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

В попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і якій очікує понести, позивач зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 100 000, 00 грн.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів на підтвердження понесення витрат на адвоката після ухвалення судового рішення позивач не подавав.

Так, в матеріалах справи міститься:

- Договір №75 про надання правової допомоги (адвокатські послуги) від 04.11.2022 з додатками (калькуляція адвокатських послуг та протокол погодження договірної ціни);

- Ордер на надання правничої допомоги від 20.10.2022 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

При цьому, Ордер від 20.10.2022 №АІ 1294860 видано на підставі договору про надання правової допомоги №75 від 20.10.2022. Однак, позивач надає суду Договір про надання правової допомоги (адвокатські послуги) №75 від 04.11.2022, згідно п. 5.4. якого розрахунки проводяться після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг протягом 7 (семи) банківських днів.

Позивач не надав до суду договір про надання правової допомоги (адвокатські послуги) №75 від 20.10.2022 та будь-яких інших доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000, 00 грн (Акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні доручення тощо).

Враховуючи те, що позивачем не надано будь - яких доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, хоча позивач міг і мав це зробити до прийняття рішення у справі з детальним описом виконаних робіт, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами понесення позивачем витрат за надані послуги адвокатом.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Національного центру «Мала академія наук України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІРІХ» про стягнення 637 854, 30 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІРІХ» (04119, місто Київ, вул. Зоологічна, будинок 4А; ідентифікаційний код: 37474871) на користь Національного центру «Мала академія наук України» (01021, місто Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 8; ідентифікаційний код: 32827468) 489 152 (чотириста вісімдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят дві) грн 08 коп. - основного боргу (попередньої оплати), 34 240 (тридцять чотири тисячі двісті сорок) грн 00 коп. - штрафу, 90 003 (дев`яносто тисяч три) грн 08 коп. - пені, а також 9 200 (дев`ять тисяч двісті) грн 94 коп. - судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 24457, 12 грн - відмовити.

4. Витрати позивача на професійну правничу допомогу покласти на позивача.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких