Єдиний державний реєстр судових рішень номер провадження справи 5/123/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2023 Справа № 908/1983/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Акціонерного товариства Таскомбанк (вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 09806443)
До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Макс-Електро (вул.Академіка Амосова, буд. 107, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 40905126)
До відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення 70 984,99 грн.,
За участю представників сторін:
Від позивача: не з`явився;
Від відповідача-1: Муренко Ю.В., довіреність №1 від 01.11.2022;
Від відповідача-2: не з`явився;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
03.10.2022 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Таскомбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Макс-Електро та ОСОБА_1 про стягнення 70 984,99 грн.
03.10.2022 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1983/22 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 05.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1983/22 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 5/123/22 та підготовче засідання призначено на 02.11.2022 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.
Ухвалою від 02.11.2022 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 23.11.2022 на 10 год. 30хв.
Ухвалою суду від 23.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 03.01.2023, розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 12.12.2022 на 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 12.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.12.2022 о 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.
Ухвалою від 26.12.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.01.2023 о 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні 25.01.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 25.01.2023 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі «Акорд».
Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві позивач просить провести розгляд цієї справи без участі представника АТ «ТАСКОМБАНК».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 25.03.2019 р. між Акціонерним товариством ТАСКОМБАНК та ТОВ «МАКС-ЕЛЕКТРО» укладено заяву-договір №ID6162685 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 300 000,00 грн. строком користування до 25.03.2022, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору. В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 25.03.2019 №Т 05.10.2018 I 6717, відповідно до умов якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ТОВ «МАКС-ЕЛЕКТРО» зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі заяви-договору № ID6162685 від 25.03.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому. Відповідачем-1 кошти було отримано шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою. Однак, Позичальником умови вказаного договору не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Станом на 15.09.2022 заборгованість Позичальника за кредитним договором №ID6162685 від 25.03.2019 становить 70 984,99 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту ( в т.ч. прострочена) 39 194,99 грн., заборгованість по процентах (в т.ч. прострочені) 31 790,00 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 15, 16, 525, 526, 553, 554, 610, 612, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 612 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача 1 підтримала доводи, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву від 27.10.2022 пояснивши, що відповідно до Графіку погашення кредиту нарахування комісії за управління кредитом передбачено в межах строку дії Кредитного договору з 25.04.2019 року по 25.03.2022 року. Графіком погашення кредиту зафіксовано загальну суму комісії за управління кредитом у розмірі 214 920,00 грн. Відповідно до «Розрахунку суми нарахованої комісії за кредитним договором станом на 15.09.2022 року», загальна сума сплаченої Позичальником/Відповідачем комісії по кредиту складає 212 980,00 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості Позивача/Відповідача по комісії складає 214 920,00 - 212 980,00 = 1 940,00 грн. Натомість, згідно із «Розрахунком суми нарахованої комісії за кредитним договором станом на 15.09.2022 року», позивач в порушення умов кредитного договору, продовжував нараховувати Позичальнику/Відповідачу комісію за управління кредитом включно до 15.09.2022. Відповідач вважає дії позивача щодо нарахування комісії за період з 01.04.2022 року по 15.09.2022 року, тобто після закінчення строку Кредитного договору, неправовірним та безпідставним, так як це не передбачено положеннями Кредитного договору. Позивачем у позовній заяві зазначено загальну суму заборгованості Позичальника/Відповідача по тілу кредиту станом на 15.09.2022 в розмірі 39194,99 грн. 19.09.2022 та 03.10.2022 Позичальником/Відповідачем здійснено погашення загальної суми заборгованості по кредиту у розмірі 33 639,20 грн., що підтверджується випискою банку за рахунком ТОВ «МАКС-ЕЛЕКТРО» за період з 01.09.2022 по 17.10.2022. Таким чином, загальна сума заборгованості Позичальника/Відповідача по тілу кредиту на дату проведення першого підготовчого засідання 02.11.2022 складає 39 194,99 - 33 639,20 гри. = 5 555,79 гри. На підставі вищевикладеного, станом на 02.11.2022 заборгованість Позичальника/Відповідача за Кредитним договором №ID6162685 від 25.03.2019 складає 7495,79 грн., із них: заборгованість по тілу кредиту - 5 555,79 грн. та заборгованість по комісії - 1 940,00 грн.
В матеріалах справи міститься письмова відповідь на відзив (письмові пояснення) АТ «ТАСКОМБАНК» від 08.11.2022 за вих. №19677/70.2.2, в якій зазначено, що враховуючи положення Правил обслуговування корпоративних клієнтів, комісія за управління кредитом нараховується у розмірі 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно) Банком по день повного погашення заборгованості за кредитом. Також вказано, що Позичальником було внесено грошові кошти на погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 33 639,20 грн. у зв`язку з чим, позивач надав оновлений розрахунок заборгованості станом на 08.11.2022 та виписки по рахунку за кредитним договором.
Представник відповідача 2 також підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на відповідь на відзив від 21.12.2022 пояснивши, що відповідно до Графіку погашення кредиту нарахування комісії за управління кредитом передбачено в межах строку дії Кредитного договору з 25.04.2019 року по 25.03.2022 року. У відповіді на відзив Позивачем зазначено, що відповідно до п. 4.1. Заяви - договору № ID6162685 цей Договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» та цінові параметри продукту є Кредитним договором. Однак, позивачем до позовної заяви не додано належно завіреної копії (витягу) Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» на положення якого він посилається. Таким чином, позивач посилається на доказ, який відсутній у матеріалах справи № 908/1983/22, як наслідок суд не може брати доводи Позивача в розрахунок.
Крім іншого, відповідно до оновленого розрахунку заборгованості станом на 08.11.2022 року Позивач продовжує нараховувати комісію після дати подання позовної заяви до суду. Однак, відповідної заяви про збільшення розміру позовних вимог суду не подав. Також зазначає, що в прохальній частині позовної заяви, АТ «ТАСКОМБАНК» просить суд стягнути в солідарному порядку з ТОВ «МАКС-ЕЛЕКТРО» та ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Кредитним договором № ID6162685 від 25.03.2019, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 15.09.2022 року становить 70 984,99 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 39 194,99 грн.; заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) 31 790,00 грн. Відповідно до оновленого розрахунку АТ «ТАСКОМБАНК» станом на 08.11.2022 заборгованість по процентам (в т.ч. прострочені) складає 0.00 грн. Позивачем у позовній заяві зазначено загальну суму заборгованості Позичальника/Відповідача по тілу кредиту станом на 15.09.2022 в розмірі 39 194,99 грн. Позичальником/Відповідачем здійснено погашення загальної суми заборгованості й кредиту у розмірі 33 639,20 грн.: 19.09.2022 у розмірі - 20 000,00 грн. та 03.10.2022 у розмірі 13 639,20 грн. Відповідно до оновленого розрахунку позивача станом на 08.11.2022 платежі, які здійсненні відповідачем від 19.09.2022 та 03.10.2022 були рознесенні позивачем в погашення комісії за управління кредитом. Враховуючи, що відповідач оспорює правомірність нарахування комісії за управління кредитом після закінчення строку дії Кредитного договору та відсутності у прохальній частині позовної заяви вимоги Позивача, щодо стягнення комісії (в т.ч. простроченої), вважає, що сума здійснених платежів має бути направлена саме на погашення суми заборгованості по тілу кредиту. Таким чином, загальна сума заборгованості Позичальника/Відповідача по тілу кредиту складає 39 194,99 - 33 639,20 грн. = 5 555,79 грн.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача-2 або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Письмовий відзив на позовну заяву до суду не надіслав.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача-1, суд
ВСТАНОВИВ:
З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2019 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (далі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Макс-Електро (далі - Позичальник) укладено Заяву-договір №ID6162685 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 300 000,00 грн. строком користування до 25.03.2022, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Цільове використання кредиту відповідно до п. 1.2. Кредитного договору - на поповнення оборотних коштів придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.
Згідно п. 2.3.2. Кредитного договору розмір комісійної винагороди: 1,99% від суми виданого кредиту щомісячно.
До вищезазначеного Кредитного договору №ID6162685 Сторонами було погоджено та підписано Графік погашення кредиту, який є невід`ємною частиною договору. Відповідним Графіком зафіксовано загальну сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячну комісію, розмір щомісячних платежі, їх кількість та дати їх здійснення.
До відома клієнта протягом всього періоду обслуговування в АТ «ТАСКОМБАНК» регулярно доводилась вся необхідна інформація про банківські послуги та, зокрема, зміст Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (далі Правил).
Згідно з п. 18.2.1.1 Правил Банк самостійно визначає розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту. Істотні умови Кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, розмір щомісячних платежів, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються в Заяві-договорі про приєднання клієнта до цих Правил (далі - Заява). Клієнт приєднується до Правил шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі "ТАС24/БІЗНЕС" або через інший сервіс електронного документообігу, або іншим шляхом. Підписана Заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту (далі - Цінові параметри), які зазначені на офіційному Сайті Банку, становить кредитний договір, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору (далі - «Договір»).
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС-ЕЛЕКТРО», в особі директора Дювбакова М.О., скористалося своїм правом та вчинило правочин, підписавши Заяву-договір №ID6162685 від 25.03.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://czo.gov.ua/.
У Заяві-договорі №ID6162685 від 25.03.2019 узгоджено умови надання кредиту: розмір кредиту: 300 000,00 грн. (п.2.1.); розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,0001% річних (п.2.3.1.); розмір комісійної винагороди: 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно) (п.2.3.2).
У випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення. (п.3.3.)
В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 (далі - Поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки від 25.03.2019 № Т 05.10.2018 I 6717, відповідно до умов якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ТОВ «МАКС-ЕЛЕКТРО», зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Заяви-договору №ID6162685 від 25.03.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»), що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому (далі - «Кредитний договір»).
Згідно з п. 1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором, в т.ч. повернути Кредитору Кредит у розмірі 300 000,00 грн., у терміни визначені Кредитним договором та Додатком № 1 до Кредитного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 25 березня 2022 року; щомісячно сплачувати Кредитору проценти за користування 0,0001% річних; щомісячно сплачувати комісію за управління Кредитом в розмірі 1,99% від суми виданого кредиту.
Відповідно до п.2.1. договору поруки у випадку невиконання або прострочення виконання Боржником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й Боржник.
Згідно з пунктом 3.1. договору поруки у випадку невиконання Боржником будь0яких зобов`язань за Кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені Кредитним договором, Кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу Поручителя, та копію надсилає Боржнику.
Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Положеннями ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).
Згідно із ст. 8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії електронних документів: Заявка договір № ID6162685 від 25.03.2019 та договір поруки № Т 05.10.2018 I 6717 від 25.03.2019.
Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).
Відповідно до п. 4.3. кредитного договору дата підписання Заяви-договору вважається датою укладання договору.
З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що АТ ТАСКОМБАНК та ТОВ «МАКС-ЕЛЕКТРО» шляхом накладення позивачем та відповідачем 1 власних ЕЦП на документ: Заява-договір №ID6162685 уклали в письмовій формі кредитний договір.
Також вказані вище документи свідчать про те, що АТ ТАСКОМБАНК та Дювбаков М.О. шляхом накладення позивачем та відповідачем-2 власних ЕЦП на документ: договір поруки № Т 05.10.2018 I 6717 від 25.03.2019 уклали в письмовій формі вказаний договір.
Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч, 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ГК України).
На виконання умов вказаного договору, позивач свої обов`язки виконав в повному обсязі шляхом перерахування коштів в сумі 300 000,00 грн. на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2) та заяві, що підтверджується відповідною Випискою, та факт отримання вказаних коштів не заперечується відповідачем-1.
Позивач зазначає, що умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником (відповідачем 1) не виконано, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті, і як наслідок, станом на 15.09.2022 заборгованість Позичальника за Кредитним договором №ІD6162685 від 25.03.2019 становить 70 984,99 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 39 194,99 грн. та заборгованість по комісії (в т.ч. прострочені) - 31 790,00 грн.
Відповідно до п. 18.2.2.3.2. Правил при настанні будь-якої з таких подій: порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим розділом Правил, в т. ч. у разі порушення цільового використання Кредиту. Банк, на свій розсуд, має право:
а) змінити умови видачі та надання Кредиту - вимагати від Клієнта дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування, комісії за управління Кредитом, виконання інших зобов`язань за Кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому згідно зі ст.ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, строки виконання яких настали, строки вважаються такими, що настали в зазначену у повідомленні дату. В цю дату Клієнт зобов`язується повернути Банку суму Кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк користування Кредитом, повністю виконати інші зобов`язання за Кредитом.
АТ «ТАСКОМБАНК» направило на поштову адресу ТОВ «МАКС-ЕЛЕКТРО» Повідомлення-вимогу від 05.08.2022 за вих. №12941/70.2. згідно якого Позичальник був повідомлений про наявність заборгованості за кредитом на підставі Заяви-договору №ІD6162685 від 25.03.2019 (кредитним договором) станом на 05.08.2022, яка становить: прострочений борг в сумі 39 194,99 грн., прострочену пеню в сумі 1 976,73 грн. та прострочену комісію в сумі 25 820,00 грн. Також Банком було встановлено строк для повернення кредитних коштів, сплати нарахованих процентів, а також штрафних санкцій (пеня, штраф) протягом 10 календарних днів з дати одержання повідомлення, але в будь-якому випадку не пізніше 15 календарних днів з дня направлення Банком повідомлення Позичальнику. У випадку непогашення у встановлений строк заборгованості перед Банком по кредиту у повному обсязі, Банк буде ініціювати примусове стягнення заборгованості.
Факт направлення вказаного повідомлення підтверджується описом вкладення у цінний лист від 05.08.2022, поштовою накладною №0103281196220 від 05.08.2022 та фіскальним чеком від 05.08.2022.
Вказане повідомлення було отримано уповноваженим представником ТОВ «МАКС-ЕЛЕКТРО» - 08.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103281196220 від 05.08.2022.
Однак, відповідачем-1 не здійснено погашення кредиту.
Також АТ «ТАСКОМБАНК» направило на поштові адреси ТОВ «МАКС-ЕЛЕКТРО» та ОСОБА_1 . Повідомлення-вимогу від 01.09.2022 за вих. №14840/70.2.2, у якій зазначено, що заборгованість по кредиту станом на 31.08.2022 становить: прострочений борг в розмірі 39 194,99 грн., пеня в сумі 1 435,54 грн. та прострочена комісія в сумі 31 790,00 грн.
На підтвердження направлення вказаної кореспонденції позивачем надано: описи вкладення у цінні лист від 01.09.2022, фіскальні чеки від 01.09.2022 та поштові накладні №0103282143317 від 01.09.2022, №0103282143295 від 01.09.2022.
Однак, відповідачами 1, 2 умови вказаних Кредитного договору та договору поруки не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (зокрема Графіком погашення кредиту) строки не повернуті.
Судом встановлено, що у прохальній частині позовної заяви, АТ «ТАСКОМБАНК» просить суд стягнути в солідарному порядку з ТОВ «МАКС-ЕЛЕКТРО» та ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Кредитним договором № ID6162685 від 25.03.2019, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 15.09.2022 становить 70 984,99 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 39 194,99 грн.; заборгованість по процентах (в т.ч. прострочена) 31 790,00 грн.
Разом з тим, в описовій частині позову позивачем вказано, що станом на 15.09.2022 заборгованість Позичальника за Кредитним договором №ID6162685 від 25.03.2019 становить 70 984,99 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 39 194,99 грн.; заборгованість по комісії (в т.ч. прострочені) - 31 790,00 грн.
Крім того, згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № ID6162685 від 25.03.2019 станом на 15.09.2022, наданого позивачем до позову, вбачається, що загальна сума заборгованості становить 70 984,99 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 39 194,99 грн. та заборгованість по комісії (в т.ч. прострочена) 31 790,00 грн. Заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) становить: 0,00 грн.
У письмовій відповіді на відзив (письмові пояснення) АТ «ТАСКОМБАНК» від 08.11.2022 за вих. №19677/70.2.2, позивачем надано надані пояснення, що нарахування були здійсненні у позові саме за комісією з управління кредитом в розмірі 31 790,00 грн. та надано додаткові нормативні обґрунтування щодо підстав нарахування комісії, а також оновлений розрахунок заборгованості станом на 08.11.2022.
Відповідно до оновленого розрахунку АТ «ТАСКОМБАНК» станом на 08.11.2022 заборгованість по процентам (в т.ч. прострочені) складає 0,00 грн.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача саме заборгованість по комісії в сумі 31 790,00 грн., оскільки як вбачається з позову та доданих до нього документів, у прохальній частині позову позивачем допущено технічну описку в зазначенні найменування заборгованості, і вказані встановлені судом обставини не мають жодних ознак виходу судом за межі позовних вимог на що наполягає відповідач.
Отже розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 39 194,99 грн. та заборгованості по комісії (в т.ч. прострочені) - 31 790,00 грн.
Відповідач зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано належно завіреної копії (витягу) Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» на положення якого посилається позивач, а отже вказаний доказ не може бути прийнятий судом до уваги. Однак, зазначені твердження відповідача є безпідставними, з огляду на наступне.
Як вже встановлено судом 25.03.2019 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС-ЕЛЕКТРО» укладено Заяву - договір №ІD6162685 від 25.03.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»), за умовами якого Позичальнику було надано кредит у розмірі 300 000,00 гривень строком користування до 25.03.2022 року, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Згідно п. 2.3.2. Заяви-договору, розмір комісійної винагороди: 1,99% від суми виданого кредиту щомісячно.
У п. 4.1. Заяви договору, вказано, що цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» та Цінові параметри продукту є Кредитним договором.
Відповідно до пункту 4.2. Заяви договору, цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, в зв`язку і чим:
4.2.1. умови цього договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому;
4.2.2. особа, що виявила намір укласти договір, не може запропонувати Банку внести зміни до запропонованих умов договору або запропонувати включення до договору своїх умов;
4.2.3. у випадку незгоди зі змістом та формою цього договору чи окремих його положень особа, яка виявляє намір укласти договір має право відмовитися від його укладення;
4.2.4. вимоги щодо зміни або розірвання цього договору, після набрання ним чинності, пред`являються і підлягають задоволенню відповідно до положень цього договору та законодавства України.
У пункті 4.4. Заяви-договору визначено, що строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК».
Згідно з п. 18.2.1.1 Правил обслуговування корпоративних клієнтів (далі за текстом - Правила) Банк самостійно визначає розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту. Істотні умови Кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, розмір щомісячних платежів, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються в Заяві-договорі про приєднання клієнта до цих Правил (далі - Заява). Клієнт приєднується до Правил шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі "ТАС24/БІЗНЕС" або через інший сервіс електронного документообігу, або іншим шляхом. Підписана Заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту (далі - Цінові параметри), які зазначені на офіційному Сайті Банку, становить кредитний договір, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору (далі -«Договір»).
Відповідно до п. 18.2.4.1 Правил за користування Кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення Кредиту згідно з п. 18.2.1.1, 18.2.1.2, 18.2.1.3 цього Договору Клієнт сплачує проценти та комісію за управління Кредитом в розмірі, який зазначено в Цінових параметрах.
Згідно з п.18.2.4.3 Правил сплата процентів за користування Кредитом здійснюється в дати платежів, які зазначені у Заяві (у графіку погашення кредиту). Якщо повне погашення Кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення комісії за управління Кредитом, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення Кредиту.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Заява договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» та Цінові параметри продукту є Кредитним договором, умови якого визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.
Отже, відповідач-1 підписавши електронним цифровим підписом Заяву договір №ID6162685 від 25.03.2019 добровільно погодився та фактично приєднався до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», які розміщені на офіційному сайті Банку, а отже в загальному доступі для всіх його клієнтів, що свідчить про надання можливості у будь-який час ознайомитись зі всіма положеннями вказаних Правил.
Твердження відповідача про те, що відповідно до Графіку погашення кредиту нарахування комісії за управління кредитом передбачено в межах строку дії Кредитного договору з 25.04.2019 року по 25.03.2022, однак позивачем нараховано суму комісії також і після спливу строку дії договору, що є безпідставним, судом до уваги не приймаються, оскільки враховуючи положення п.18.2.4.3 Правил, суд приходить до висновку, що комісія за управління кредитом нараховується у розмірі 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно) Банком по день повного погашення заборгованості за кредитом.
Також суд зазначає, що у Графіку погашення кредиту відображено нарахування комісії за управління кредитом до 25.03.2022 (п.2.6. Термін повернення кредиту) за умови належного виконання Боржником взятих на себе зобов`язань, тобто своєчасної (у відповідні дати) та в повному обсязі сплати платежів за Кредитним договором, що передбачені Графіком погашення кредиту.
Таким чином, оскільки, ТОВ «МАКС-ЕЛЕКТРО» допустив прострочення виконання зі сплати чергових платежів та в порушення п.2.6., 3.2. Кредитного договору не повернув кредит в повному обсязі Банком на підставі п. 4.1. Кредитного договору правомірно нараховано комісію за управління кредитом за період з 25.03.2019 по 15.09.2022 в сумі 31 790,00 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «МАКС-ЕЛЕКТРО» під час розгляду справи в суді було здійснено погашення заборгованості згідно кредитного договору №ІD6162685 від 25.03.2019 на суму 33 639,20 грн., а саме 19.09.2022 у розмірі 20 000,00 грн. та 03.10.2022 у розмірі 13 639,20 грн., що підтверджується Випискою по особовому рахунку відповідача-1 від 17.10.2022.
Відповідно до оновленого розрахунку АТ «ТАСКОМБАНК» станом на 08.11.2022 року, платежі які здійсненні відповідачем-1: 19.09.2022 та 03.10.2022 були рознесенні в погашення комісії за управління кредитом.
Разом з тим, згідно вказаного розрахунку позивачем було збільшено період, за який нараховано комісію, а саме з 25.03.2019 по 08.11.2022 (з 01.09.2022 по 30.09.2022 та 01.10.2022 по 08.11.2022) на суму 43 730,00 грн., у порівнянні з позовними вимогами згідно яких заявлено про стягнення комісії за період з 25.03.2019 по 15.09.2022 на суму 31 790,00 грн.
Таким чином позивачем фактично здійснено збільшення суми позовних вимог на 11 940,00 грн., однак ним не подано до суду відповідної заяви про збільшення розміру позовних вимог в порядку та строки, передбачені статтею 46 ГПК України, а отже судом розглядаються заявлені позовні вимоги про стягнення комісії за період з 25.03.2019 по 15.09.2022 на суму 31 790,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що відповідачем-1 під час розгляду цієї справи в суді було здійснено погашення заборгованості в сумі суму 33 639,20 грн., суд вважає за необхідне в частині стягнення комісії (в т.ч. прострочені) - 31 790,00 грн. та стягнення заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) в частині 1 849,20 грн. провадження у справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Отже з урахуванням здійснених відповідачем оплат, у відповідача існує перед позивачем заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) в сумі 37 345,79 грн.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів оплати заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) в сумі 37 345,79 грн., а отже суд дійшов висновку, що вказана сума є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю Макс-Електро (вул. Академіка Амосова, буд. 107, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 40905126) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Таскомбанк (вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за Кредитним договором №ІD6162685 від 25.03.2019 по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) в сумі 37 345 (тридцять сім тисяч триста сорок п`ять) грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 175 (одна тисяча сто сімдесят п`ять) грн. 73 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. Закрити провадження у справі в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Макс-Електро (вул. Академіка Амосова, буд. 107, м.Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 40905126) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованості по комісії (в т.ч. прострочені) в сумі 31 790,00 грн. та заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) в сумі 1 849,20 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 06.02.2023.
СуддяК.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення № 109014451, Господарський суд Запорізької області було прийнято 25.01.2023. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/1983/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: