Рішення № 109014433, 16.02.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/116/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2023 Справа № 908/2675/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи № 908/2675/22

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (юридична адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, адреса для листування: вул. Малопідвальна, буд. 10, офіс 2, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 20474912)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)

про стягнення 4324,39 грн.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС з позовом до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО про стягнення страхового відшкодування в розмірі 4324,39 грн. на підставі полісу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО №ЕР206933595.

Позов заявлено на підставі норм ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України Про страхування, ст. ст. 12, 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2675/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, присвоєно справі номер провадження 33/116/22. Встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Запропоновано позивачу протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали суду надати суду та надіслати відповідачу листом з описом вкладення (докази надсилання надати суду) письмові пояснення щодо врахування при розрахунку страхового відшкодування фізичного зносу забезпеченого транспортного засобу. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 23.01.2023.

Копію ухвали надіслано сторонам 23.12.2022, в т.ч. до електронних кабінетів.

Відповідач отримав копію ухвали суду в електронному кабінеті 23.12.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

23.01.2023 від відповідача на адресу суду надійшла заява про дистанційне ознайомлення із матеріалами справи, оскільки ТДВ «СК «КРЕДО» не отримало копію позовної заяви з додатками.

25.01.2023 на електронну адресу відповідача було направленою копію позовної заяви з додатками.

31.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнав позовні вимоги та просить повернути позивачу 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України. Також у відзиві викладено клопотання розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника відповідача.

Суд прийняв відзив до розгляду.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АРКС (позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту Все включено №54626а1ха від 08.10.2021, яким застраховано на випадок завдання збитків внаслідок ДТП транспортний засіб Renault Megana, д.н. НОМЕР_1 (далі забезпечений транспортний засіб).

У п. 18 даного договору зазначено, що строк дії цього договору становить з 09.10.2021 по 08.10.2022.

10.02.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю транспортних засобів VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та Renault MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до європротоколу від 10.02.2022 водій транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 є винним у ДТП.

11.02.2022 до позивача надійшла заява страхувальника про виплату страхового відшкодування за даним страховим випадком.

Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

У ст. 9 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР Про страхування визначено, що страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Актом огляду технічного засобу від 14.02.2022 зафіксовано деталі та опис пошкодження забезпеченого транспортного засобу.

Розмір матеріального збитку, завданого власнику забезпеченого транспортного засобу внаслідок його пошкодження при ДТП згідно з рахунком ФОП Ярміна Д.О. від 21.02.2022 склала 4 324,39 грн.

Страховим актом №ARX3182109 від 22.02.2022 позивач визначив до виплати страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 4 324,39 грн.

Виплату страхового відшкодування в сумі 4 324,39 грн. здійснено позивачем згідно із заявою страхувальника на користь ФОП Ярміна Д.О. платіжним дорученням №873353 від 23.02.2022.

За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР Про страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Цивільно-правова відповідальність особи, яка експлуатує транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 , застрахована полісом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО серії ЕР №206933595.

За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правовий висновок про те, що згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

Право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

З виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статі 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов`язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб`єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Виходячи з викладених висновків Великої палати Верховного Суду та приписів законодавства, суд дійшов висновку, що порядок виплати страхового відшкодування, встановлений Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поширюється не тільки на страхувальника, але й на іншу особу, яка має право на виплату страхового відшкодування, в даному випадку на позивача, у тому числі щодо строків виплати страхового відшкодування та відповідальності за їх порушення.

19.07.2022 позивач надіслав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування вих. №0003064/ІНСюЛОУ від 14.07.2022 на виплату страхового відшкодування в сумі 4 324,39 грн.

Отже, відповідач не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування повинен був на підставі пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно з п. 36.7 ст. 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав доказів прийняття обґрунтованого рішення про відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування та надання його позивачу у вставлений строк відповідно до п. 36.2 ст. 36, п.37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За полісом відповідача франшиза становить 0,00 грн.

Позивач пред`явив до стягнення з відповідача страхове відшкодування з урахуванням франшизи відповідача в розмірі 4 324,39 грн. (4 324,39 грн. - 0,00 грн.).

Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 4 324,39 грн., позовні вимоги визнав.

За таких обставин, суд визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 4 324,39 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір.

Судовий збір за розгляд позовних вимог у даній справі складає 2481,00 грн.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору в розмірі 1240,50 грн. після набрання судовим рішенням законної сили.

Решта судового збору в розмірі 1240,50 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (юридична адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, адреса для листування: вул. Малопідвальна, 10, оф. 2, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в розмірі 4324,39 грн. (чотири тисячі триста двадцять чотири грн. 39 коп.) та витрати на сплату судового збору в розмірі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути позивачу з Державного бюджету судовий збір у розмірі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок грн. 50 коп.) ухвалою суду після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 16.02.2023.

СуддяМ.В. Мірошниченко