Рішення № 109014312, 08.02.2023, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.2023 Справа №905/2351/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАНДІ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ»

про стягнення 91211,85грн, з яких: основна заборгованість 84354,56грн, пеня 4307,83грн, 3% річних 769,59грн, інфляційні збитки 1779,87грн

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

08.12.2021 шляхом надіслання поштового відправлення Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛАНДІ» (далі - ТОВ «ОЛАНДІ») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ» (далі - ТОВ «ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ») про стягнення 91211,85грн, з яких: основна заборгованість 84354,56грн, пеня 4307,83грн, 3% річних 769,59грн, інфляційні збитки 1779,87грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки №1406/2021 від 14.06.2021 в частині оплати за поставлений товар, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість в розмірі 84354,56грн, що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2351/21, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі призначено на 11.01.2022 року об 11:00 год.

Ухвалою суду від 11.01.2022 оголошено перерву до 31.01.2022 року о 12:15 год.

У зв`язку із перебуванням судді Устимової А.М. з 27.01.2022 по 11.02.2022 на лікарняному, судове засідання призначене на 31.01.2022 року о 12:15 год. не відбулось, про що сторони були повідомлені шляхом направлення листів господарського суду від 28.01.2022 та телефонограм, які містяться у матеріалах справи.

Ухвалою від 14.02.2022 судове засідання у справі призначено на 24.02.2022 року о 13:15 год.

Ухвалою суду від 11.05.2022 внаслідок введення воєнного стану у країні судове засідання у справі відкладено, повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі №905/2351/21 буде призначене відразу після відновлення можливості безпечного для учасників судового процесу перебування у приміщенні суду при розгляді справи чи встановлення господарським судом наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку. Роз`яснено учасникам справи їх право подавати до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 05.01.2023 суд запропонував учасникам справи у строк п`ятнадцять днів письмово висловити актуальну позицію за предметом позовних вимог, у разі відсутності - суд буде розглядати справу за наявними матеріалами, надати інформацію щодо актуальних засобів зв`язку, інформація щодо яких відсутня в матеріалах справи. У разі відсутності додаткової інформації з цього приводу суд буде використовувати для повідомлення про хід провадження наявні в матеріалах справи та відкритих джерелах адреси електронної пошти підприємств.

Ухвалою від 24.01.2023 судове засідання у справі призначено на 08.02.2023 року о 11:15 год.

06.02.2023 через підсистему «Електронний суд» представник позивача звернувся до суду з клопотанням у порядку ч.3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника підприємства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, вказує, що жодних додаткових доказів не має, просить розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.

Представники сторін у судове засідання 08.02.2023 не з`явились, про час та місце судового засідання сторони повідомлені шляхом направлення ухвали суду від 24.01.2023 на адреси електронної пошти підприємств, зазначені в матеріалах справи. Згідно довідок про доставку електронного листа ухвали отримані сторонами 24.01.2023.

У відповідності до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Відповідно д частин 5 та 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 п.37 гл.2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.12.2021 направлена на адреси сторін, що зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, на адресу відповідача: 84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Академічна, будинок 27, офіс 1. Ухвала повернута за зворотньою адресою з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» 31.12.2021.

Оскільки у договорі поставки №1406/2021 від 14.06.2021 міститься інформація щодо електронної пошти ТОВ «ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ», на цю адресу й направлялась кореспонденція суду. Кореспонденція була отримана.

Згідно з розпорядження №16-р від 10.11.2022 «Про відновлення відправки вихідної кореспонденції» за наслідками часткового виділення бюджетних асигнувань, передбачених кошторисом на 2022 рік та закінченням проведення процедури закупівлі знаків поштової оплати відновлено відправлення вихідної кореспонденції в Господарському суді Донецької області в межах наявних знаків поштової оплати, однак враховуючи недостатність знаків поштової оплати, необхідних для безперебійної відправки вихідної кореспонденції, рекомендовано суддям та працівникам апарату суду враховувати обмежену кількість знаків поштової оплати, в зв`язку з чим здійснювати відправлення через поштового оператора «Укрпошта» виключно за нагальною потребою після вичерпання альтернативних способів повідомлення сторін та учасників процесу (електронна пошта, телефонограма, факсограма, підсистема "Електронний суд", розміщення відповідних повідомлень на офіційній сторінці суду на веб-порталі "Судова влада України" тощо).

Суд вказує, що за приписами ч.1 ст.9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

З 20.06.2022 відновлено відкритий доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та сайту Господарського суду Донецької області, який був обмежений внаслідок введення в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи наведене, господарський суд Донецької області зазначає, що сторони мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Судом задовольняється клопотання позивача щодо розгляду справи по суті за відсутності його уповноваженого представника.

Згідно приписів ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № №58/2023 від 06.02.2023, який затверджено Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

За об`єктивних обставин, які пов`язані з місцезнаходження суду у м.Харкові, що постійно знаходиться під ворожими обстрілами, роботою суду дистанційно на підставі розпорядження №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказу №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою», з метою дотримання принципів змагальності сторін та рівності їх перед законом та судом останній діяв виходячи принципу розумності строків розгляду справи.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ОЛАНДІ» посилається на те, що за договором поставки № 1406/2021 від 14.06.2021 здійснило поставку товару на загальну суму 120881,45грн, що підтверджується видатковою накладною № 1423 від 16.06.2021 та товарно-транспортною накладною № 319 від 16.06.2021. За умовами п.1.3 договору строк остаточного розрахунку за поставлений товар минув 17.08.2021, заборгованість складає 84 354,56грн. Внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував до стягнення пеню у відповідності до п. 4.5 договору, інфляційні нарахування та 3% річних згідно ст.625 Цивільного кодексу України( далі - ЦК України).

Також, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00грн.

На підтвердження заявлених вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору поставки № 1406/2021 від 14.06.2021, Специфікації № 1641, видаткової накладної № 1423 від 16.06.2021, товарно-транспортної накладної №319 від 16.06.2021, вимоги про сплату боргу від 29.10.2021, доказів його направлення, повідомлення про вручення поштового відправлення, довіреності, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю представника позивача.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 2, 4, 12, 20, 24, 27, 161-163, 171, 172, 247, 249 ГПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 623, 625-629, 655, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

У письмових поясненнях від 14.01.2022 ТОВ «ОЛАНДІ» вказує, що відповідачем зроблено заявку на отримання товару за допомогою засобів телефонного зв`язку у відповідності до п. 3.3. договору, з номеру НОМЕР_1 , який зазначений у договорі, докази вхідного дзвінка не збереглися, у зв`язку з обмеженою у часі історії дзвінків на телефонному пристрої відповідального співробітника позивача, у відповідь позивачем на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, що зазначена контактною у договорі, направлено рахунок на оплату № 1641 від 14.06.2021. Видаткова накладна № 1423 від 16.06.2021 не містить посилання на сам договір, однак договір поставки № 1406/2021 від 14.06.2021 є єдиним договором, укладеним між сторонами, суми та номенклатура товару повністю збігаються, накладна підписана директором відповідача, відповідачем частково виконано обов`язок зі сплати товару, що підтверджується випискою з рахунку.

На підтвердження доводів, викладених у поясненнях, позивач надав суду належним чином засвідчені копії: рахунку № 1641 від 14.06.2021, виписки з банківського рахунку за період з 14.06.2021 по 12.01.2022.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 20.12.2021 відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовну заяву - п`ятнадцять днів з дня вручення вказаної ухвали. Останній попереджений судом, що у разі відсутності відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.

Ухвала направлена на адресу реєстрації відповідача: 84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Академічна, будинок 27, офіс 1, однак 31.12.2021 повернута органами поштового зв`язку за зворотньою адресою з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач під час розгляду справи відзиву суду не надав, ніяким іншим способом своєї правової позиції за заявленим позовом не висловив, доказів на підтвердження поважності причин не можливості вчинення даних дій не надав, про факт наявності судового спору обізнаний, тому у порядку зазначених статей суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом

14.06.2021 між ТОВ «ОЛАНДІ» (Постачальник) та ТОВ «ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ» (Покупець) підписано договір поставки № 1406/2021, згідно п.1.1 якого Постачальник зобов`язується за Заявками Покупця в строки, обумовлені договором, поставляти та передавати у власність Покупця стільниковий та монолітний полікарбонат (далі іменується "Товар"), характеристики якого наводяться у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах цього Договору прийняти та оплатити цей Товар за ціпами, вказаними в п. 1.2 цього договору.

Цей Договір вступає в дію - набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року. Закінчення дії договору не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань по даному Договору, які виникли до закінчення строку Договору. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. (п.п.5.1,5.2 Договору).

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що ціни на Товар, що постачається Постачальником, є вільними відпускними і вказуються у Специфікації. Сторони визначають, що ціни на Товар, вказані у Специфікації або у рахунку, є погодженими Сторонами.

Згідно п.п.2.1.,2.2 Договору ціна Товару вказується в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору. Сума Договору складається з загальної суми вартості Товару, поставленого за цим Договором відповідно до Специфікацій та/або видаткових накладних.

Строки та порядок поставки встановлений сторонами у розділі 3 Договору, а саме, поставка Товару здійснюється за попередньою Заявкою Покупця, після його оплати відповідно до п.2.4 даного Договору. Заявка надсилається Покупцем за допомогою поштового зв`язку па адресу Постачальника, або засобами факсимільного зв`язку на телефон/факс Постачальника, або на узгоджений сторонами e-mail.(п.п.3.2,3.3 Договору).

Згідно п.3.4 Договору Постачальник повинен не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати отримання Заявки Покупця надіслати останньому за допомогою поштового зв`язку на адресу Покупця, або засобами факсимільного зв`язку на телефон/факс Покупця, або на узгоджений сторонами e-mail, підтвердження на Заявки. Постачальник може поставляти Товар окремими Партіями у відповідності із Заявками Покупця.(п.3.5 Договору).

У відповідності з п.3.12 Договору Товар передається при порівнянні даних (накладних, Заявок тощо) з поставленим Товаром. При цьому, за п. 3.10 останнього Постачальник передає Товари разом з усією відповідною документацією, яка вимагається відповідно до законодавства України.

Як визначено у п.2.4-п.2.6 Договору умови та термін оплати - визначаються Специфікацією до даного договору. Покупець зобов`язаний своєчасно проводити розрахунок за Товар і за іншими платежами. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у тексті цього договору, або в інший спосіб, окремо узгоджений Сторонами, і не заборонений чинним законодавством України. Усі розрахунки за цим Договором здійснюються винятково в національній валюті України. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, зарахована на поточний рахунок Продавця.

Порядок оплати конкретизовано у п. 3.1 Договору - поставка товару здійснюється постачальником на умовах відтермінування платежу. Оплата по накладній з додатку буде здійснюватися наступним чином: 30% на 30 день; 30% на 45 день; 40% на 60 день. Товар під замовлення клієнта: оплата має здійснюватися в день продажу.

Право на нарахування пені встановлено сторонами у п.4.5 Договору, зокрема, за порушення термінів оплати за цим Договором або оплати не у повному обсязі, якщо таке прострочення складає більше 10 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Строк позовної давності щодо стягнення неустойки складає 3 роки з моменту коли сторона дізналася або могла дізнатися про те. що її право порушено.(п.4.6 Договору).

Сторонами договору підписано Додаток до Договору - Специфікацію № 1641 від 14.06.2021, в якій погоджено номенклатурний перелік, асортимент, кількість і ціну товару, відповідно Таблиці 1, в якій узгоджено кількість та асортимент стільникового полікарбонату, встановивши загальну суму товару за специфікаціє в розмірі 132 031,55грн (з ПДВ).

У пункті 3.1 Специфікації Сторони домовилися про те, що після виставлення рахунку-фактури Постачальником у відповідності до заявки Покупця, Покупець здійснює оплату наступним чином:

- 30 % від суми, вказаної в рахунку-фактурі. Покупець сплачує на 30-й день після відвантаження товару:

- 30 % від суми, вказаної в рахунку-фактурі, Покупець сплачує на 45й день після відвантаження товару:

- 40 % від суми, вказаної в рахунку-фактурі, Покупець сплачує на 60й день після відвантаження товару;

Оплата здійснюється в національній валюті України - гривні по курсу НБУ на дату виставлення рахунку.(п.3.2 Специфікації).

Пункт 4 Специфікації визначає строк поставки: згідно плану відвантажень, але не раніше отримання передоплати. Умови поставки визначені п.5 Специфікації Поставка товару здійснюється постачальником на умовах склад-склад.

Як вказує у письмових поясненнях ТОВ «ОЛАНДІ», на виконання п. 3.3 договору відповідачем зроблено заявку на отримання товару за допомогою засобів телефонного зв`язку з номеру НОМЕР_1 , внаслідок чого на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, що зазначена у договорі, направлено рахунок на оплату № 1641 від 14.06.2021.

Рахунок №1641 від 14.06.2021 на суму 132 031,55грн (з ПДВ) містить посилання на Договір поставки № 1406/2021 від 14.06.2021.

За видатковою накладною № 1423 від 16.06.2021 Постачальник передав, а Покупець отримав товар - стільниковий та монолітний полікарбонат на суму 120 881,45грн (з ПДВ). Видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відтисками печаток підприємств.

Транспортування товару здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної №319 від 16.06.2021.

За даними виписки з банківського рахунку позивача відповідач частково сплатив вартість отриманого товару платіжними дорученнями №1234 від 30.08.2021 на суму 20000,00грн, №1368 від 18.10.2021 на суму 8 526,90грн, №1442 від 16.11.2021 на суму 3 000,00грн, №1474 від 23.11.2021 на суму 1 000,00грн, №1491 від 25.11.2021 на суму 2 000,00грн, №1507 від 30.11.2021 на суму 2 000, 00грн, №1533 від 07.12.2021 від 3 000,00грн, №2749 від 09.12.2021 на суму 5 000,00грн, №1557 від 17.12.2021 на суму 3000,00грн. Всього на суму 47526,90грн.

В графі «призначення платежу» відповідач посилається на те, що оплата здійснюється на підставі рахунку №1641 від 07.06.2021.

Доказів оплати заборгованості в сумі 73354,55грн матеріали справи не містять.

ТОВ «ОЛАНДІ» звернулось до ТОВ «ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ» з листом -вимогою від 29.10.2021,в якому просило сплатити заборгованість, яка існувала на час звернення з листом.

В якості доказів направлення листа-вимоги суду надані фіскальний чек, поштова квитанція та опис вкладення у цінний лист. Факт отримання документу представником відповідача 02.11.2021 вбачається з відмітки у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Претензія залишилась без відповіді з боку відповідача.

Як стверджує позивач, заборгованість в сумі 84354,56грн є не сплаченою, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення вказаної суми основної заборгованості, нарахованих пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Укладений між ТОВ «ОЛАНДІ» та ТОВ «ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ» договір № 1406/2021 від 14.06.2021 за своєю правовою природою є договором поставки.

Зазначений договір укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Зі змісту правочину убачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, об`ємів поставки продукції та її якості, а також ціною та строками виконання.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями частин першою, другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (стаття 662 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На підставі представлених доказів: рахунку №1641 від 14.06.2021, видаткової накладної № 1423 від 16.06.2021, товарно-транспортної накладної №319 від 16.06.2021 судом встановлено, що в червні 2021 року на підставі умов договору поставки № 1406/2021 від 14.06.2021 з боку ТОВ «ОЛАНДІ» на адресу ТОВ «ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ» здійснена поставка товару на суму 120 881,45грн (з ПДВ).

Факт отримання товару за договором, обсяг поставки відповідачем не спростовано.

Видаткова накладна № 1423 від 16.06.2021 не містить безпосереднього посилання на вказаний договір, однак з огляду на відповідність номенклатури товару, яка визначена у Специфікації до договору та накладній, відсутність іншого договору, укладеного між сторонами, наявність посилання на договір в рахунку, часткова оплата якого здійснена відповідачем з посиланням на останній, суд вважає, що поставка товару здійснена на підставі умов договору.

Позивач виставив рахунок у порядку, що передбачений п. 3.4 договору. Неспівпадання дати рахунку у посиланні в графі «призначення платежу» платіжних доручень, якими здійснена часткова оплата, суд вважає технічною помилкою, доказів протилежного - іншого рахунку з відповідною датою суду не надано.

За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється постачальником на умовах відтермінування платежу. Оплата по накладній з додатку буде здійснюватися наступним чином: 30% на 30 день; 30% на 45 день; 40% на 60 день. Товар під замовлення клієнта: оплата має здійснюватися в день продажу.

Конкретизується порядок оплати у п. 3.1 Специфікації, за Покупець здійснює оплату наступним чином: 30 % від суми, вказаної в рахунку-фактурі. Покупець сплачує на 30-й день після відвантаження товару; 30 % від суми, вказаної в рахунку-фактурі, Покупець сплачує на 45й день після відвантаження товару; 40 % від суми, вказаної в рахунку-фактурі, Покупець сплачує на 60й день після відвантаження товару.

З огляду на те, що сума в рахунку є більшою, аніж вартість поставленого товару за видатковою накладною, суд здійснює розрахунок строку виконання зобов`язання у процентному відношенні виходячи з суми за накладною.

Таким чином, суд зауважує, що за умовами договору, строк оплати товару, поставленого товару за видатковою накладною № 1423 від 16.06.2021: на суму 36264,43грн - 16.07.2021; на суму 36264,43грн - 02.08.2021 (перший робочий день, строк припадає на вихідний); на суму 48352,59грн - 16.08.2021 (перший робочий день, строк припадає на вихідний).

ТОВ «ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ» вчасно та в повному обсязі оплату поставленого товару не здійснив, мала місце часткова оплата товару. Зокрема, відповідач здійснив оплату товару на загальну суму 47526,90грн платіжними дорученнями №1234 від 30.08.2021 на суму 20000,00грн, №1368 від 18.10.2021 на суму 8 526,90грн, №1442 від 16.11.2021 на суму 3 000,00грн, №1474 від 23.11.2021 на суму 1 000,00грн, №1491 від 25.11.2021 на суму 2 000,00грн, №1507 від 30.11.2021 на суму 2 000, 00грн, №1533 від 07.12.2021 від 3 000,00грн, №2749 від 09.12.2021 на суму 5 000,00грн, №1557 від 17.12.2021 на суму 3000,00грн.

Виходячи з викладеного, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині вчасного виконання зобов`язань з належної оплати прийнятого від позивача товару, заборгованість складає 73354,55грн.

Позивач при здійсненні розрахунку розміру позовних вимог в частині основної заборгованості не врахував останні платежі, здійснені відповідачем платіжними дорученнями №1533 від 07.12.2021 від 3 000,00грн, №2749 від 09.12.2021 на суму 5 000,00грн, №1557 від 17.12.2021 на суму 3000,00грн, тому помилково вказує, що сума заборгованості складає 84354,56грн.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року по справі №910/7290/19.

У даному випадку відкриття провадження у справі мало місце 20.12.2021, відповідно платежі здійснені до цієї дати, що зумовлює відмову в позові в цій частині.

Виходячи з викладеного, суд задовольняє позовні вимоги щодо суми основні заборгованості 73354,55грн,інші позовні вимоги в цій частині заявлені безпідставно.

Позивачем також заявлені позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 4 307,83грн за період з 18.08.2021 по 06.12.2021, що нараховані на суму 84354,56грн.

Приписами частини першої статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як визначено нормою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста статті 231 ГК України).

Статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарський суд зауважує, що за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Зі змісту пункту п. 4.5 Договору, судом встановлено, за порушення термінів оплати за цим Договором або оплати не у повному обсязі, якщо таке прострочення складає більше 10 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Судом встановлено, що прострочення зобов`язань з оплати становить більш ніж 10 днів, відповідно позивач має право на нарахування пені.

З огляду на вимоги ст. 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені за визначений ним у позовній заяві період суд зазначає, що платежі, які не були враховані позивачем, здійснені відповідачем поза межами вказаного періоду, тому як база нарахування правомірно визначена сума 84354,56грн.

Вимоги ч.6 ст.232 ГК України, за яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, позивачем дотримано.

Перевіривши за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що останній здійснено арифметично невірно, за визначений період сума пені складає 4 307,86грн.

Оскільки за приписами ч.2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 4 307,83грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником виконання грошового зобов`язання у нього в силу укладеного договору та закону за вимогою кредитора виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за визначений ним період з 18.08.2021 по 06.12.2021, що нараховані на суму 84354,56грн, аналогічним способом суд приходить до висновку, що він здійснений вірно, сума 3%річних, яка підлягає стягненню складає 769,59грн.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат в розмірі 1779,87грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.

Згідно розрахунку, наданого позивачем в тексті позовної заяви, останнім нараховано до стягнення інфляційні втрати шляхом перемноження заборгованості у розмірі 84354,56грн на індекс інфляції у вересні та жовтні 2021, що складає 1 779,87грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він здійснений методологічно правильно, але арифметично не вірно, сума інфляційних нарахувань на вказану суму за період вересень - жовтень 2021, розрахована судом за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН, складає 1 780,56 грн.

З огляду на приписи ч.2 ст. 237 ГПК України задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 1 779,87грн.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, частково задовольняє позовні вимоги, а саме, стягненню з відповідача підлягають основний борг в розмірі 73354,55грн, інфляційні втрати в розмірі 1 779,87грн, 3% річних в розмірі 769,59грн, пеню в розмірі 4 307,83грн,в решті позовних вимог суд відмовляє.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як наслідок, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1996,24грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАНДІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ» про стягнення 91211,85грн, з яких основна заборгованість 84354,56грн, пеня 4307,83грн, 3% річних 769,59грн, інфляційні збитки 1779,87грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ» (адреса місцезнаходження: 84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Академічна, будинок 27, офіс 1; код ЄДРПОУ: 41422405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАНДІ» (адреса місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Василя Жуковського, будинок 16; код ЄДРПОУ: 42718751) основну заборгованість в сумі 73354,55грн, пеню в сумі 4307,83грн, 3% річних в сумі 769,59грн, інфляційні збитки в сумі 1779,87грн, витрати по оплаті судового збору в сумі 1996,24грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 08.02.2023.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2023.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова