Рішення № 109012625, 09.02.2023, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1897/22

РІШЕННЯ

Іменем України

09 лютого 2023 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Фанда О.А.,

за участю секретаря судових засідань - Пивовар Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «Альфа-Гарант», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої смертю потерпілого,-

в с т а н о в и в:

В вересні 2022 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої смертю потерпілого.

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилалися на те, що 14 грудня 2019 року приблизно о 01:30 год. водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ-Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Львівське шосе в районі кафе «Зранку до ночі» грубо порушив Правила дорожнього руху, створив аварійну ситуацію, внаслідок якої сталася дорожньо транспортна пригода. Пасажир автомобіля «Toyota Corola» ОСОБА_5 , яка є їх донькою, отримала тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2022 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України закрито у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на час ДТП була застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант» відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

ОСОБА_3 повідомив ТДВ СК «Альфа-Гарант» про настання страхового випадку та звернувся за виплатою страхового відшкодування, однак відповідачем йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року позовну заяву в частині позовних вимог до ОСОБА_4 за заявою позивачів залишено без розгляду.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 20 грудня 2022 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_4 .

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 9 лютого 2023 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач не з`явився, направив до суду свого представника, який позовні вимоги підтримав, просив стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 72086,46 грн, з яких: 50076 грн - відшкодування витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, 22010,46 грн - витрати на лікування ОСОБА_6 , а також відшкодувати завдану позивачу моральну шкоду в розмірі 50076 грн.

Представник відповідача до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданому до суду відзиві проти позовних вимог заперечував. При цьому посилався на те, що особи, які взяли на себе витрати на поховання, мають право на отримання страхового відшкодування документально підтверджених витрат, які були понесені ними з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом в могилу, або калумбарну нішу, а отже інші витрати, які не відповідають викладеним вимогам не підлягають відшкодуванню. Чеки надані до суду про придбання медичних препаратів нечитабельні. Вимоги про відшкодування моральної шкоди заявлені позивачем ОСОБА_3 до страхової компанії не обґрунтовані належним чином, оскільки не надано доказів відсутності інших потерпілих за вказаним страховим випадком.

ОСОБА_4 до суду не з`явився, направив до суду свого представника, який подав заяву про розгляд справи за його відсутності, письмових пояснень на позов не подав.

Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги свого чоловіка ОСОБА_3 підтримала в повному обсязі. Зазначала, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває її цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди. Позов до ТДВ СК «Гарант» вона не подавала та не заперечує якщо на користь ОСОБА_3 зі страхової компанії буде стягнута моральна шкода в розмірі 50076 грн.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 14 грудня 2019 року приблизно о 01:30 год. водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ-Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Львівське шосе в районі кафе «Зранку до ночі» грубо порушив Правила дорожнього руху, створив аварійну ситуацію, внаслідок якої сталася дорожньо транспортна пригода. Пасажир автомобіля «Toyota Corola» ОСОБА_5 , яка є його донькою, отримала тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2022 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України закрито у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на час ДТП була застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант» відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

ОСОБА_3 повідомив ТДВ СК «Альфа-Гарант» про настання страхового випадку та звернувся за виплатою страхового відшкодування.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон України № 1961-IV) встановлено, що потерпілим є юридична та фізична особа, життю, здоров`ю та/або майну якої заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

У статті 3 Закону України № 1961-IV визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України № 1961-IV).

За статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 9 Закону України № 1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Частиною першою статті 21 Закону України № 1961-IV передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого, визначено у статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди (пункт 27.1 статті 27 Закону України № 1961-IV).

Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (пункт 27.4 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Пунктом 27.5 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року у справі № 554/858/19 (провадження № 61-6775св20).

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач поніс витрати з виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника та в межах ліміту відповідальності страховика просить відшкодувати йому 50076 грн (а.с. 95).

Обгрунтовані та підлягають відшкодуванню витрати, які поніс позивач на лікування ОСОБА_6 в розмірі 22010,46 грн (а.с. 75-77).

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами (пункт 27.3 статті 27 Закону України № 1961-IV).

Враховуючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками загиблої ОСОБА_6 та обома батьками заявлено вимоги про відшкодування моральної шкоди, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 25038 грн на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_2 вимог про відшкодування моральної шкоди до ТДВ СК «Альфа-Гарант» не заявила та не позбавлена такої можливості.

Питання про розподіл судового збору суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1194 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212 - 215, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додаткової відповідальністю страхової компанії «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_3 72 086,46 грн на відшкодування майнової шкоди, 25038 грн - на відшкодування моральної шкоди, всього 97 124,46 (дев`яносто сім тисяч сто двадцять чотири) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «Альфа-Гарант» в дохід держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», ЄДРПОУ:32382598, адреса: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

Повний текст рішення суду виготовлений 16 лютого 2023 року.

Суддя - О.А.Фанда