Рішення № 109012594, 16.02.2023, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 127/15666/22

РІШЕННЯ

Іменем України

16 лютого 2023 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ганкіної І.А.

секретаря судового засідання Шикун Я.С.

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісуду вм.Вінниця в порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності на житловий будинок з допоміжними будівлями та земельної ділянки в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернуласядо судуз позовом до Вінницької міської ради про визнання права власності на житловий будинок з допоміжними будівлями та земельної ділянки в порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років померла ОСОБА_2 . Померла доводиться ОСОБА_1 матір`ю. Позивачка прийняла спадщину після померлої у встановлений строк в порядку спадкування за заповітом. Спадкове майно складається з житлового будинку номер АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,2484 га, кадастровий номер 0520681000:02:006:1057, розташовану під вищезазначеним житловим будинком, яка використовується для обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд. ОСОБА_1 звернулась до Вінницької районної державної нотаріальної контори, нотаріусом було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно-житловий будинок номер АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,2484 га, кадастровий номер 0520681000:02:006:1057, розташовану під вищезазначеним житловим будинком, які належать ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії обґрунтована, тим що на житловий будинок номер АДРЕСА_1 з приналежними до нього будівлями і спорудами надано свідоцтво № НОМЕР_1 про право особистої власності, видане виконкомом Вінницької районної Ради народних депутатів 15.06.1987 р. Враховуючи вищевикладене, оформити свої спадкові права на житловий будинок спадкоємець не може, оскільки свідоцтво № НОМЕР_1 про право особистої власності не є документом, що свідчить про перебування його у власності спадкодавця, так як вказує, що двір є колгоспним, що не дає можливості реалізувати спадкові права. Земельну ділянку спадкоємець не може оформити через її належність до спірного домоволодіння. 20.06.1987 р. виготовлено технічний паспорт на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Власником в ньому вказано ОСОБА_2 . 15.06.1987р. Виконкомом Вінницької районної Ради народних депутатів видано Свідоцтво №301 про право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Власником цілого будинку вказано ОСОБА_2 . 25.05.2001р. рішенням 15 сесії 21 скликання Вінницько-Хутірської сільської Ради народних депутатів передано земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, площею всього - 0,2484 га, громадянці - ОСОБА_2 . 26.09.2017р. виконком Вінницько-Хутірської сільської Ради народних депутатів видано довідку про належність земельної ділянки до домоволодіння АДРЕСА_1 . Земельна ділянка рахується за гр. ОСОБА_2 .

27.09.2017р. за договором між позивачкою ОСОБА_1 та ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в АДРЕСА_1 на території Вінницько-Хутірської сільської Ради Вінницького району Вінницької області. 14.06.2018року технічна документація була готова та видана позивачу. 21.06.2018р. надано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 0520681000:02:006:1057, місце розташування АДРЕСА_1 . Площею земельної ділянки - 0,2484 га, Цільове призначення: для будівництвата обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка).Право власності- ОСОБА_2 .

Звернувшись до Вінницької районної державної нотаріальної контори, нотаріусом було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно-житловий будинок номер АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,2484 га, кадастровий номер 0520681000:02:006:1057, розташовану під вищезазначеним житловим будинком, які належать ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії обґрунтована, тим що на житловий будинок номер АДРЕСА_1 з приналежними до нього будівлями і спорудами надано свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності, видане виконкомом Вінницької районної Ради народних депутатів 15.06.1987 р.

Враховуючи вищевикладене, оформити свої спадкові права на житловий будинок спадкоємець не може, оскільки свідоцтво № НОМЕР_1 про право особистої власності не є документом, що свідчить про перебування його у власності спадкодавця, так як вказує, що двір є колгоспним, що не дає можливості реалізувати спадкові права. 20 травня 2020 року за № 778/02-31 Вінницька районна державна нотаріальна контора відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки не була проведена первинна реєстрація права власності на нерухоме майно і правовстановлюючий документ відсутній та рекомендувала звернутися до суду.

В зв`язку з викладеним вище, позивач звернувся до суду із позовом про захист своїх порушених прав.

Представник позивача адвокат Стягайло О.П. подав суду заяву про слухання справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, змін та доповнень не мають, позов просять задоволити. Розгляд справи провести у їх відсутність.

Відповідач Вінницька міська рада в особі Мичківського І.П. надали суду заяву, про розгляд справи у їх відсутність та провести розгляд за наявними матеріалами, при вирішенні судового спору покладаються на розсуд суду.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку учасників провадження, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першоюстатті 2 ЦПКзавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 7 частини третьоїстатті 2 ЦПК Україниосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права;повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина першастатті 10 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (стаття 11 ЦПК України).

Доказами підтвердження та спростування обставин визначених у позові є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експерта (ст.76 ЦПК України).

Цивільним процесуальним законодавством України встановлено, що докази у справі повинні бути належними та допустимими.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом євстановленим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років померла ОСОБА_2 , про що виконкомом Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького районну Вінницької області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 26.05.2015р.

Померла доводиться ОСОБА_1 матір`ю.

Спадкове майно складається з житлового будинку номер АДРЕСА_1 , та земельної ділянку, площею 0,2484 га, кадастровий номер 0520681000:02:006:1057, розташовану під вищезазначеним житловим будинком, яка використовується для обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд.

ОСОБА_1 звернулась до Вінницької районної державної нотаріальної контори, нотаріусом було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно-житловий будинок номер АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,2484 га, кадастровий номер 0520681000:02:006:1057, розташовану під вищезазначеним житловим будинком, які належать ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постанова нотаріусапро відмовуу вчиненнінотаріальної діїобґрунтована,тим щона житловийбудинок номер АДРЕСА_1 зприналежними донього будівлямиі спорудаминадано свідоцтво№ НОМЕР_1 про правоособистої власності,видане виконкомомВінницької районноїРади народнихдепутатів 15.06.1987р.

20.06.1987 р. виготовлено технічний паспорт на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Власником в ньому вказано ОСОБА_2 .

15.06.1987р. Виконкомом Вінницької районної Ради народних депутатів видано Свідоцтво №301 про право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Власником цілого будинку вказано ОСОБА_2 .

25.05.2001р. рішенням 15 сесії 21 скликання Вінницько-Хутірської сільської Ради народних депутатів передано земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, площею всього - 0,2484 га, громадянці - ОСОБА_2 .

26.09.2017р. виконком Вінницько-Хутірської сільської Ради народних депутатів видано довідку про належність земельної ділянки до домоволодіння АДРЕСА_1 . Земельна ділянка рахується за гр. ОСОБА_2 .

27.09.2017р. за договором між ОСОБА_1 та ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в АДРЕСА_1 на території Вінницько-Хутірської сільської Ради Вінницького району Вінницької області. 14.06.2018року технічна документація була готова та видана Позивачу.

21.06.2018р. надано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 0520681000:02:006:1057, місце розташування АДРЕСА_1 . Площею земельної ділянки - 0,2484 га, Цільове призначення: для будівництвата обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка).Право власності- ОСОБА_2 .

Відтак, правовстановлюючі документи свідчать: Будинок станом на 15.06.1987 року мав статус колгоспного двору, голова якого, покійна, - ОСОБА_2 . ОСОБА_2 була єдиним членом цього колгоспного двору, а тому майно колгоспного двору належало лише їй; земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 , площею всього - 0,2484 га, передана громадянці - ОСОБА_2 від Вінницько-Хутірської сільської Ради народних депутатів. Фактично дана земельна ділянка належала покійній, та використовується для обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 .

Позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , а тому частка позивачки в майні колгоспного двору становить - 1/1 будинку та допоміжних господарських будівель та відповідно 1/1 цілу частку на землю.

Звернувшись до Вінницької районної державної нотаріальної контори, нотаріусом було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно-житловий будинок номер АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,2484 га, кадастровий номер 0520681000:02:006:1057, розташовану під вищезазначеним житловим будинком, які належать ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії обґрунтована, тим що на житловий будинок номер АДРЕСА_1 з приналежними до нього будівлями і спорудами надано свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності, видане виконкомом Вінницької районної Ради народних депутатів 15.06.1987 р.

20 травня 2020 року за № 778/02-31 Вінницька районна державна нотаріальна контора відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки не була проведена первинна реєстрація права власності на нерухоме майно і правовстановлюючий документ відсутній та рекомендувала звернутися до суду .

За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно дост. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно дост. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно дост.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.1ст.1226 ЦК Україничастка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ч.5ст.1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу Українивизначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зіст.1217 ЦК Україниспадкування майна померлого громадянина може здійснюватися за законом чи за заповітом.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від спадкодавця до спадкоємців, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

За 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку , встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Частинами 1-3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець зазаповітом чиза закономмає правоприйняти спадщинуабо неприйняти її. Недопускається прийняттяспадщини зумовою чиіз застереженням. Спадкоємець,який постійнопроживав разоміз спадкодавцемна часвідкриття спадщини,вважається таким,що прийнявспадщину,якщо протягомстроку,встановленого статтею1270цього Кодексу,він незаявив провідмову віднеї.

Відповідно до вимог статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини .

Стаття 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Згідно статті 123 ч. 2 Цивільного кодексу Української РСР, розмір долі члена двору встановлюється виходячи з рівності долей всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Згідно Закону України „Про власність від 15.04.1991 року (який діяв на момент смерті батька), пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності № 20 від 22.12.1995 року: „ Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно дост. 1261 ЦК України-перша черга спадкоємців за законом-у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об`єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачами спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1216, 1218, 1264, 1266, 1268, 1276 ЦК України, ст.ст. 2,11,12,13,206,247,263,264,265,355 ЦПК України, суд.-

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити.

Визнатиза ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) правовласності наспадкове майноза заповітом,яке залишилосяпісля смерті ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області,яке складаєтьсяіз цілого житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, номер АДРЕСА_1 , та земельної ділянку, площею 0,2484 га, кадастровий номер 0520681000:02:006:1057, що розташована в АДРЕСА_1 розташовану під вищезазначеним житловим будинком, яка використовується для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 16.02.2023 року.

Учасники провадження:

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач Вінницька міська рада, адреса: м. Вінниця, вул. Соборна,59, Вінницької області.

Суддя І.А. Ганкіна