Рішення № 109008000, 01.12.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2202/22

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М.,

за участю секретаря судового засідання - Пальчак Р. Р.,

представника позивача - ОСОБА_6, представника відповідача - Балєва М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» про захист прав споживача шляхом розірвання договору, повернення зайво сплачених коштів та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду міста Києва звернулась позивачка ОСОБА_1 з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» про захист прав споживача шляхом розірвання договору, повернення зайво сплачених коштів та стягнення моральної шкоди, в якій просила розірвати договір № 45-П-1/30.31.32 про надання послуг з обслуговування машиномісця від 18 грудня 2014 року, що укладений між сторонами, стягнути з відповідача зайво сплачені кошти в сумі 24717 грн. 48 коп. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є власником машиномісць № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 у паркінгу № НОМЕР_4 , розташованому у напівпідземному паркінгу (під житловим будинком) за адресою: АДРЕСА_1 . 18 грудня 2014 року між сторонами укладено типовий договір № 45-П-1/30.31.32 про надання послуг з обслуговування машиномісця. Вартість послуг за договором погоджена сторонами в сумі 295 грн. на місяць за кожне машиномісце. Пунктом 1.2 договору № 45-П-1/30.31.32 встановлено, що мета договору - забезпечення кваліфікованого, якісного та гарантованого обслуговування паркінгу та машиномісця для створення споживачу належних умов користування машиномісцем. Згідно пункту 1.3 договору № 45-П-1/30.31.32 виконавець надає послуги відповідно до затвердженого сторонами переліку та строків надання послуг. Підпунктами 4.1.1, 4.1.2, 4.1.5, 4.1.8, 4.1.11 пункту 4.1 Договору №45-П-1/30.31.32 відповідач, як виконавець, зобов`язався: забезпечити своєчасне виконання всього комплексу робіт з утримання паркінгу. прибудинкової території належної якості та створення необхідних умов власникам машиномісць, в тому числі споживачу та мешкаючим з ним особам згідно діючого законодавства України; надавати споживачу послуги згідно з діючими розцінками та веденням особистого рахунку споживача; утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки; відшкодовувати споживачеві та його співмешканцям збитки, завдані його майну, шкоду, заподіяну життю чи здоров`ю споживача та його співмешканців внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості; своєчасно проводити підготовку паркінгу та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період. Разом з тим, договір № 45-П-1/30.31.32 має неузгодженості, а саме в розділі 2 «Обов`язки сторін» міститься спочатку пункт 4.1 «Обов`язки Виконавця» з підпунктами 4.1.1-4.1.11, а потім за нам іде пункт 1.1 «Обов`язки споживача» з підпунктами 1.1.1-1.1.6., хоча вище в договорі під пунктом 1.1 вказано предмет договору. Вважає, що відповідач, помилково чи навмисно, вніс зміни у типовий договір, шляхом копіювання в розділ 2 «Обов`язки сторін» пункти із зовсім іншого договору. В примірнику іншого типового договору - а саме договору № 45-П-Ш4 про надання послуг з обслуговування машиномісця від 20.11.2017, який не містить неточностей та неузгодженостей, усі пункти відповідають розділам, нумерація пунктів не повторюється, підпис у договорі від імені директора відповідача ОСОБА_2 виконано зовсім по іншому, а по своєму виконанні та суттю підпис схожий на справжній. Більш того, в рахунку вартості послуг обслуговування паркінгу, що затверджено та підписано директором ТОВ «ЖЕК-ПМ» Міхнівеч О.М., стоїть підпис, який схожий на підпис, що стоїть в договорі № 45-П-1/30.31.32 у графі директор ТОВ «ЖЕК-ПМ» ОСОБА_2 , а тому допускає, що договір № 45-П-1/30.31.32 від імені ОСОБА_2 шляхом підроблення підписав ОСОБА_3 . Зауважив, що згідно договору № 45-П-1/34 про надання послуг з обслуговування машиномісця від 20.11.2017, (машиномісце № 34 паркінг №1, той самий паркінг, що і позивача), виконавець (відповідач) взяв на себе зобов`язання забезпечити своєчасне виконання всього комплексу послуг з утримання паркінгу, прибудинкової території належної якості та створення необхідних умов власникам машиномісць, зокрема: підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 договору № 45-П-1/34 передбачено, що комплекс послуг з утримання паркінгу складається з наступного: охорона майна споживачів (шляхом підписання договору на охорону з третіми особами, які мають відповідну ліцензію, яке знаходиться у паркінгу на відповідному машиномісці, згідно договору або іншого документу, що підтверджує право користування, розпорядження, володіння машиномісцем; здійснення відповідного освітлення паркінгу: прибирання паркінгу; обігрів паркінгу у зимовий період часу з встановленням мінімального температурного режиму 14 С; безперервна вентиляція паркінгу, згідно з технічними нормами, передбаченими чинним законодавством України. Також, підпунктом 2.1.7 пункту 2.1 договору № 45-П-1/34 відповідач, як виконавець, зобов`язався утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки. На виконання умов договору № 45-П-1/30.31.32, позивач як споживач послуг сплачував на користь відповідача грошові кошти в сумі 295 грн. на місяць за одне машиномісце, загалом сплативши за останні 3 роки 26017 грн. 80 коп. Однак відповідач послуги за договором не надано, а саме: охорона майна споживача шляхом підписання договору на охорону з третіми особами, які мають відповідну ліцензію; обігрів паркінгу у зимовий період часу з встановленням мінімального температурного режиму +14 С - у паркінгу забудовником встановлено систему опалення, яка повинна функціонувати у зимовий час шляхом подачі теплоносія від АТ «Київенерго» до батарей (теплових розсіювачів) та в подальшому розповсюдженні теплого повітря по території паркінгу, система обігріву паркінгу не включалася жодного разу; безперервної вентиляції паркінгу, згідно з технічними нормами - запроектована, побудована і наявна система вентиляції паркінгу жодного разу не включалася. Вентиляція паркінгу відбувається у самопливному режимі шляхом циркуляції повітря через постійно відкриті в`їзні ворота; відповідач не утримує внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, не здійснює їх технічне обслуговування та ремонт - вода стікає по стелі паркінгу, внаслідок чого утворилися тріщини та розшарування бетону; зливну каналізацію, а саме водовідведюючі стоки, що запроектовані та побудовані забудовником відповідач самовільно зацементував, що призводить до підтоплення паркінгу; відповідач самовільно зняв з в`їзних/виїзних воріт електроприводи відкривання-закривання воріт, через що ворота не функціонують та не закриваються. Відповідачем лише частково надано незначні послуги, і то не в повному об`ємі і манежній якості, а саме: часткове освітлення паркінгу - із встановлених 98 ламп денного освітлення у паркінгу № 1 працює лише 28 лам; прибирання паркінгу відбувається один раз в місяць-два і то не якісно. Більш того, другий в`їзд/виїзд з паркінгу перекритий сторонніми автомобілями з відома та за ініціативи відповідача, а допоміжні та евакуаційні виходи закриті на замок та захаращені різним сміттям. Вважає тариф витрат електроенергії на 1 машиномісце в місяць в сумі 42 грн. 13 коп. завищеним, оскільки із 98 ламп працює лише 28, менше у 3,5 рази (98:28=3,5), а ворота, які споживають електроенергію - не працюють (демонтовані електроприводи), також, встановлений шлагбаум не працює. А тому, максимально обґрунтований тариф використання електроенергії одним машиномісцем в місяць може становити: 42,13 : 3,5 = 12 грн. 04 коп. Таким чином, можливі послуги, що надані відповідачем за договором № 45-11-1/30.31.32 є послуги з освітлення машиномісць в загальній сумі 12,04 * 36 (кількість місяців за останні 3 роки) * 3 (кількість машиномісць) = 1300 грн. 32 коп. Оскільки за останні 3 роки позивачем на користь відповідача сплачено кошти в сумі 26017 грн. 80 коп., а відповідачем фактично надано послуги на суму лише 1300 грн. 32 коп., то вважає, що відповідач повинен повернути на користь позивача кошти за не надані послуги в загальному розмірі 26017 грн. 80 коп. - 1300 грн. 32коп. = 24717 грн. 48 коп. Через систематичне, суттєве та неналежне виконання відповідачем умов договору № 45-11-1/30.31.32, позивач листом від 23.12.2021 звернувся до відповідача із заявою - вимогою про розірвання договору № 45-П-1/30.31.32 протягом місяця, з дня отримання заяви-вимоги, але не пізніше 31 січня 2022 року. Лист направлено на поштову адресу відповідача цінним листом з описом про вкладення 23.12.2021. На час звернення з позовом до суду відповідь на заяву-вимогу та примірник угоди про розірвання договору на адресу позивача не надходило. Вважає, що права позивачки підлягають судовому захисту шляхом розірвання договору, а зайво сплачені кошти в сумі 24717 грн. 48 коп. поверненню позивачці за послуги, що були оплачені, але не отримані споживачем. У зв`язку з неправомірними діями відповідача, позивачці було завдано моральної шкоди, яка полягає у наступному. Не обслуговування та не утримання паркінгу № 1, де знаходиться приватна власність позивачки, не здійснення поточного ремонту, не здійснення обігріву (опалення) паркінгу у осінньо-зимовий період, не забезпечення безперервної вентиляції паркінгу з боку відповідача призвело до: руйнування в`їзної/виїзної груп до паркінгу; виникнення тріщин та відшарування на стелі паркінгу в місцях постійного замочування водою; через підвищену вологість та сирість, що пов`язана із відсутністю безперервної вентиляції паркінгів та не обігріву паркінгів у осінньо-зимовий період, на стелі паркінгу утворився грибок. Такий стан паркінгу, в якому знаходиться приватна власність позивача, призводить до постійних стресів, пригніченого стану та щоденного хвилювання з боку позивачки за свою власність. Позивачка змушена щодня хвилюватися, що її майно, через безвідповідальне ставлення та відношення з боку відповідача до утримання та обслуговування паркінгу № 1, може у будь-який момент прийти у непридатний стан чи втратити свою матеріальну цінність. Всі ці обставини та фактори щоденно впливають на психічний стан та самопочуття позивачки, що призводить до безсоння, роздратованості, не можливості нормально концентруватись на роботі та спокійно відпочивати. Пригнічений стан призвів до конфліктів у сім`ї, на роботі та у спілкуванні з друзями. Крім того, не бажання відповідача виконати вимоги закону та розірвати договір на вимогу споживача спричиняє додаткові незручності, що проявляється у витрачанні часу на збирання та підготування доказів для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, що завдає позивачці моральних страждань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2022 року, головуючим суддею у справі визначено Головчака М.М.

Ухвалою судді від 16 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» про захист прав споживача шляхом розірвання договору, повернення зайво сплачених коштів та стягнення моральної шкоди залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.

10 травня 2022 року позивачкою усунуто недоліки та надано суду документи, підтверджуючі сплату судового збору.

13 травня 2022 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» про захист прав споживача шляхом розірвання договору, повернення зайво сплачених коштів та стягнення моральної шкоди. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представником відповідача, у відповідності до ст. 178 ЦПК України, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено про невизнання позовних вимоги, з огляду на наступне. 18 грудня 2014 року між сторонами укладено договір № 45-П-1/30.31.32 про надання послуг з обслуговування машиномісця. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» відповідально ставиться до своїх обов`язків по обслуговуванню паркінгів та окремих машиномісць, які закріплені умовами договору. Так, відповідно до п. 4.1.6 договору виконавець зобов`язується розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживача і проводити відповідний перерахунок розміру плати за послуги в разі їх надання, надання не в повному обсязі, зниження кількісних та якісних показників. Відповідно до п. 3.2.2. договору при необхідності вимагати від виконавця позапланового огляду паркінгу для обстеження стану конструкцій, комунікацій і обладнання паркінгу. Відповідно до п. 3.2.3. договору споживач має право на усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг у встановлені законодавством строки. Згідно п. 3.2.8. договору споживач має право на внесення за погодженням з виконавцем у договір змін, що впливають на розмір плати за послуги. Таким чином, в договорі відсутні будь-які пункти, які б обмежували позивача у реалізації своїх прав, наданих йому як споживачу послуги відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» та цивільного законодавства України. Для реалізації наданих як законодавством України, так і договором, прав споживача, сторонами була погоджена процедура складення актів про порушення умов договору за участі відповідача, що надає сторонам можливість викласти свою думку в такому документі та провести необхідні переговори з метою внесення змін до договору або коригування суми для оплати послуг (така процедура встановлена статтею 5 договору). Так, відповідно до п. 5.1. договору, у разі порушення виконавцем умов цього договору споживачем та представником виконавця складається акт. На підставі п. 5.2. договору акт подається виконавцеві, який вирішує протягом трьох робочих днів питання про обґрунтованість висунутих претензій. Виконавець приймає рішення щодо проведення перерахунку платежів або надає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Натомість позивачем в обґрунтування своїх вимог надається Акт обстеження технічного стану паркінгів № № 1,2,3,4,5 розташованих у місті Києві по вул. Вишгородській, 45-П (Житловий комплекс «Паркове Місто») від 06 лютого 2022 року. Даний акт було складено в порушення умов договору та звичаїв ділового обороту. Насамперед, до визначення технічного стану паркінгів, складення та підписання акту не було залучено представників ТОВ «ЖЕК-ПМ». Крім того, для складення акту для визначення саме технічного стану будь-яких об`єктів необхідне залучення неупереджених осіб зі спеціальними знаннями, які можуть адекватно оцінити саме технічний стан та вплив такого стану, наприклад, на життя та здоров`я осіб, безпеку користування об`єктами та інше. Отже, такий акт є неналежним доказом, адже він містить у собі думки лише групи ініціативних осіб, оформлених як без участі представників відповідача, так і взагалі без участі будь-яких сторонніх осіб, наприклад залучення свідків, технічних спеціалістів. Даний акт також складений в порушення погоджених сторонами умов договору. Більше того, позивач, маючи права, закріплені договором, на складення акту, вимагання перегляду вартості послуг з метою їх зменшення у разі незадоволення якістю наданих послуг, оплачував надані йому послуги. Претензій з боку відповідача щодо якості, кількості наданих послуг також не надходило. А тому, вважає що позивач погоджувався з якістю та кількістю наданих послуг. Окрім цього, за умовами договору оплата здійснюється по факту наданих послуг, тобто позивач має можливість оцінити якість наданих послуг за попередній період та в разі незадоволення звернутись до відповідача для складення акту. Будь-яких листів, звернень стосовно складення акту або незадоволення якістю наданих послуг відповідачем не отримувалось за весь період дії договору. Таким чином, підстав для розірвання договору не існує, оскільки відповідач виконує умови договору, надає послуги, закріплені договором. Враховуючи закріплену законодавством обов`язковість договору та неможливість односторонньої відмови від договору, вважає неможливим задоволення позовних вимоги про розірвання договору. Крім того, позивачка просить повернути зайво сплачені грошові кошти посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Утім, правовідносини, які склалися між сторонами спору, є суто договірними, і можуть бути оформлені виключно на підставі договору. Окрім цього, відповідач взагалі не мав можливості якимось чином притримати або зберегти у себе кошти позивачки, так як кошти за договором сплачувались не пізніше 10 числа наступного місяця (тобто по факту наданих послуг) (п. 1.1.4 договору). Крім того, вважає, безпідставними вимоги позивачки щодо стягнення моральної шкоди у зв`язку з невиконанням умов договору, оскільки немає законодавчо визначених підстав для задоволення позовних вимог відшкодування моральної шкоди.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень посилався на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 18 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 45-П-1/30.31.32 про надання послуг з обслуговування машиномісця.?

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом договору є забезпечення виконавцем обслуговування машиномісць № № 30, 31, 32 в підземному паркінгу 1 житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , що належить споживачу на підставі приватної власності.

Факт перебування у приватній власності позивачки машиномісць № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що сформовані приватним нотаріусом Бугаренко Т.В. 24.02.2015, індексні номери витягу 34091962, 34095524, 34098001 та договорами купівлі - продажу від 24.05.2015, посвідченими приватним нотаріусом Бугаренко Т.В. та зареєстровані в реєстрі за № 125, № 128, № 131, відповідно.

Відповідно до п. 1.3. договору, виконавець надає послуги відповідно до затвердженого сторонами переліку та строків надання послуг.

Відповідно до п. 1.4. договору, вартість послуг за цим договором погоджується сторонами в сумі 295 гривень на місяць за кожне машиномісце.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення довільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 6, 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верхового Суду від 27.11.18 у справі № 912/1385/17, а також і у вищевказаній постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі 6-1449цс17.

Практичне застосування цієї норми ЦК України висвітлено у Постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року провадження № 6-75цс13, в якій зокрема зазначено, що суд оцінює істотність порушення договору використовуючи термін «значна міра», яка проявляється у позбавленні сторони бажаного результату, який вона мала отримати при укладенні договору. При цьому вина сторони, яка істотно порушила договір, не має будь-якого значення ні для оцінки порушення як істотного, ні для виникнення права у другої сторони вимагати розірвання договору.

Важливим критерієм істотності порушення договору також є розмір завданої шкоди, спричиненої таким порушенням, і який позбавляє потерпілу сторону отримати бажане при укладенні договору. Мова йде не лише про завдання шкоди у грошовій формі, які є прямими збитками, а також і про становище такої сторони, коли вона позбавляється можливості використовувати отримані результати договору.

Встановлюючи обставини справи та оцінюючи наявні докази суд оцінює також співвідношення розміру шкоди та з тим, що могла очікувати від виконання договору потерпіла сторона.

Суди встановлюють не тільки наявність істотного порушення договору, але й наявність завданої шкоди другою стороною, яка проявляється у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, їх розмірі, який позбавляє потерпілу сторону отримати бажане при укладенні договору; а також наявність істотної різниці між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона отримала.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

ЦК України визначає, що правовим наслідком розірвання договору є припинення зобов`язань сторін, при цьому у сторін відсутнє право вимагати повернення виконаного ними за зобов`язаннями до моменту розірвання договору, і при істотному порушенні договору однією із сторін, друга сторона може лише вимагати відшкодування завданих їй збитків у зв`язку з розірванням договору.

Подібна правова позиція, з цього питання висловлена у постанові Верховного Суду України № 6-158цс12 від 20 лютого 2013 року, в якій також зроблено висновок про те, що виконане за договором до його зміни чи розірвання поверненню не підлягає, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене вище, можна зробити висновок, що підставою для розірвання договору є його істотне порушення однією із сторін, при цьому сторона, якій завдано таке порушення має довести реальну наявність такої шкоди та належним чином обґрунтувати свої доводи, а також надати належні та допустимі докази, що їх підтверджують, оскільки відсутність обґрунтованого підтвердження доводів про наявність завданої шкоди не матиме правового значення для розгляду справи.

Отже, зі змісту статті 651 ЦК України вбачається, що розірвання договору вважається екстраординарною подією, що передбачене у вичерпному переліку підстав.

Так, відповідно до п. 4.1.6 договору, виконавець зобов`язується розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживача і проводити відповідний перерахунок розміру плати за послуги в разі їх надання, надання не в повному обсязі, зниження кількісних та якісних показників.

Відповідно до п. 3.2.2. договору, при необхідності вимагати від виконавця позапланового огляду паркінгу для обстеження стану конструкцій, комунікацій і обладнання паркінгу.

Відповідно до п. 3.2.3. договору, споживач має право на усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг у встановлені законодавством строки.

Згідно п. 3.2.8. договору, споживач має право на внесення за погодженням з виконавцем у договір змін, що впливають на розмір плати за послуги.

Таким чином, як вбачається зі змісту договору, в ньому відсутні будь-які пункти, які б обмежували позивачку у реалізації своїх прав, наданих їй як споживачу послуги відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» та цивільного законодавства України.

Для реалізації наданих як законодавством України, так і договором, прав споживача, сторонами була погоджена процедура складення актів про порушення умов договору за участі відповідача, що надає сторонам можливість викласти свою думку в такому документі та провести необхідні переговори з метою внесення змін до договору або коригування суми для оплати послуг (ст. 5 договору).

Так, відповідно до п. 5.1. договору, у разі порушення виконавцем умов цього договору споживачем та представником виконавця складається акт.

На підставі п. 5.2. договору, акт подається виконавцеві, який вирішує протягом трьох робочих днів питання про обґрунтованість висунутих претензій. Виконавець приймає рішення щодо проведення перерахунку платежів або надає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

На підтвердження своїх доводів про неналежне виконання умов договору відповідачем, позивачкою надано суду Акт обстеження технічного стану паркінгів №№ 1,2,3,4,5 розташованих у місті Києві по вул. Вишгородській, 45-П (Житловий комплекс «Паркове Місто») від 06 лютого 2022 року, складений комісією у складі: голови комісії Браташевського Ю.В. (член правління ОК «ПАРКІНГ-ПМ»), ОСОБА_4 (голова правління ОК «ПАРКІНГ-ПМ»), ОСОБА_1 (член правління ОК «ПАРКІНГ-ПМ», ОСОБА_5 (член правління ОК «ПАРКІНГ-ПМ»).

Проте, для визначення технічного стану паркінгів, складення та підписання акту не було залучено представників ТОВ «ЖЕК-ПМ», що суперечить п. 5.1 договору.

Отже, суд не приймає до уваги доданий позивачкою акт обстеження технічного стану паркінгів як неналежний доказ, оскільки в ньому викладено позицію групи ініціативних членів правління ОК «ПАРКІНГ-ПМ», не залучено представника виконавця договору, тобто складено в порушення погоджених сторонами умов договору.

Верховний Суд в постанові від 24.06.2020 у справі № 922/2216/19 зробив висновок, що за змістом частини 2 статті 651 ЦК України підставами для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є 1) істотне порушення договору другою стороною або 2) встановлення умовами договору або законом конкретних випадків, настання яких є підставою для ініціювання стороною процедури примусового розірвання договору. При цьому у першому випадку сторона має довести обставину істотності порушення договору, тоді як у другому випадку достатнім є факт настання певної прямо передбаченої договором (законом) в якості підстави для розірвання договору обставини.

Оскільки статтею 651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, яка передбачена законом, договір є розірваним, а розірвання договору за рішенням суду передбачено на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, але в даному випадку істотного порушення договору судом не встановлено, як і не встановлено інших випадків передбачених законом або договором для розірвання судом договору, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору № 45-П-1/30.31.32 про надання послуг з обслуговування машиномісця від 18 грудня 2014 року не підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів в сумі 24717 грн. 48 коп. та моральної шкоди у розмірі 10000 грн. є похідними від основної вимоги про розірвання договору № 45-П-1/30.31.332 у задоволенні якої судом відмовлено, тому і зазначені вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп. не підлягають стягненню з відповідача на корить позивача.

Керуючись ст.ст. 202, 207, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-81, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» про захист прав споживача шляхом розірвання договору, повернення зайво сплачених коштів та стягнення моральної шкоди- залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 грудня 2022 року.

Суддя М. М. Головчак