Рішення № 109006801, 14.02.2023, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1459/22

Провадження №2/443/112/23

РІШЕННЯ

іменем України

14 лютого 2023 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади села Новошино в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем до часу відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

за участю:

представника позивачки ОСОБА_3 ,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до територіальної громади села Новошино в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , в якій просить:

встановити факт проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_4 однією сім`єю в с. Новошино Жидачівського району Львівської області не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто до моменту смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) на території Журавненської селищної ради, площею 1,65 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ №0159682 від 19.06.2017;

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Журавненської селищної ради, загальною площею 1,6400 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ЛВ №091372 від 11.04.2000.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входило право на земельну частку (пай) на території Журавненської селищної ради площею 1,65 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ №0159682 від 19.06.2017. Оскільки заповіту ОСОБА_5 не залишав, то спадкування відбулося за законом. Спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 були його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_6 , однак останній спадщину не прийняв у жоден із способів, передбачених законом. Натомість, ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, вступивши в управління та володіння спадковим майном (ст.549 ЦК УРСР 1963 року), однак юридично спадкових прав не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входили земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Журавнівської селищної ради, загальною площею 1,6400 га, що належали померлій, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ЛВ №091372 від 11.04.2000. Також, у склад спадщини входило право на земельну частку (пай) на території Журавнівської селищної ради, площею 1,65 умовних кадастрових гектари, що вона фактично успадкувала після смерті свого чоловіка, однак юридично не оформила своїх спадкових прав. ОСОБА_4 проживала і була зареєстрована в с. Новошино Жидачівського району Львівської області до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті ОСОБА_4 в даному будинку проживала її племінниця ОСОБА_1 . ОСОБА_4 заповіту на випадок смерті не залишала, а тому спадкування відбулося за законом. Спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 був її син ОСОБА_6 , однак він спадщину не прийняв у жоден із способів, передбачених законом, а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер в с. Лучани Жидачівського району Львівської області. Оскільки позивачка постійно проживала із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, займалася її похоронами, не заявляла про відмову від спадщини, то на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається такою, що її фактично прийняла, проте юридично не оформила. Згодом позивачка вирішила юридично оформити спадщину, однак правовстановлюючі документи на спадкове майно втрачено. 15.11.2022 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу для видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , однак нотаріус відмовив у їх видачі через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Для визнання права позивачки на спадкове майно потрібно в судовому порядку встановити факт її проживання однією сім`єю із спадкодавцем до часу відкриття спадщини. Окрім того, позивачка не може оформити прийняту нею спадщину в нотаріальному порядку, оскільки не має змоги пред`явити оригінали правовстановлюючих документів, через їх втрату.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Позивачка у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини, та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутність заперечень стосовно предмета даного позову.

Третя особа у судове засідання не з`явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи не подав, правом на подання пояснень не скористався.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про розгляд підготовчого засідання за відсутності позивачки та його представника і призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.3-34), заяву про виклик свідків (а.с.38).

Представником відповідача подано заяву про розгляд справи за його відсутності, відсутність заперечень стосовно предмета даного позову та розуміння наслідків визнання позову (а.с.32).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 02.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.27-28).

Ухвалою підготовчого засідання від 10.01.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.34-35).

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження від 12.08.1960, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 і його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.11).

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 і його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 05.05.1992 (а.с.12).

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.03.1997, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Новошино Жидачівського району Львівської області (а.с.13).

З довідки Журавненської селищної ради №1243 від 04.11.2022 вбачається, що ОСОБА_5 був зареєстрований в с. Новошино Жидачівського району Львівської області до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день смерті в даному будинку проживала дружина ОСОБА_4 . У виконкомі Журавненської селищної ради від імені ОСОБА_5 заповіту не посвідчено. ОСОБА_4 займалася похороном ОСОБА_5 та вступила в управління спадковим майном у піврічний термін після його смерті (а.с.14).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру від 17.08.2022, після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.15).

Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.09.2008 встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Новошино Жидачівського району Львівської області (а.с.16).

Згідно з довідкою Журавненської селищної ради №1234 від 03.11.2022 ОСОБА_4 дійсно проживала і була зареєстрована в с. Новошино Жидачівського району Львівської області до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті ОСОБА_4 в даному будинку проживала її племінниця ОСОБА_1 . У виконавчому комітеті Журавненської селищної ради заповіту від імені ОСОБА_4 не посвідчувалося. ОСОБА_1 займалася похороном ОСОБА_4 та вступила в управління спадковим майном у піврічний термін після її смерті (а.с.17).

За змістом витягу зі Спадкового реєстру від 17.08.2022, після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.18).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11.03.2015, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Лучани Жидачівського району Львівської області (а.с.19).

Довідкою відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській облсті від 12.09.2022 встановлено, що згідно Книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області, на підставі рішення сесії Журавнівської селищної ради від 11.04.2000, зареєстрований Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ 091372 від 11.04.2000 на ОСОБА_4 . Реєстраційний номер 423. Площа земельної ділянки 1,6400 га. Згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), виданих Жидачівською районною державною адміністрацією по Журавнівській селищній раді, на підставі рішення ХII сесії Журавнівської селищної ради від 11.03.1998 №185 за ОСОБА_5 зареєстровано право на земельну частку (пай) розміром 1,65 умовних кадастрових гектарів на території Журавнівської селищної ради. Сертифікат серії ЛВ №0159682 зареєстрований 19.06.2017 за №47 (а.с.20).

Відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0159682 ОСОБА_5 на підставі рішення сесії Журавнівської селищної ради від 11.03.1998 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності, розміром 1,65 в умовних кадастрових гектарах без визначенняч меж цієї частки в натурі. Сертифікат зареєстровано 19.06.2017 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №47 (а.с.21).

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №091372 від 11.04.2000 та планом меж земельної ділянки, який є складовою частиною цього Державного акта, ОСОБА_4 на підставі рішення Журавнівської селищної ради від 11.04.2000 передано у приватну власність земельна ділянка площею 1,64 гектарів в межах згідно з планом. Земельні ділянки розташовані на території Журавнівської селищної ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №423 (а.с.22)

Постановою приватного нотаріуса Стрийського нотаріального округу від 15.11.2022 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно (а.с.25).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала суду показання, за змістом яких вона проживає у с. Новошино і є сусідкою позивачки ОСОБА_1 . Остання після смерті чоловіка ОСОБА_4 у 1997 року перейшла жити до ОСОБА_4 . Проживали разом як одна родина, вели спільне господарство. ОСОБА_1 обходила її, допомагала та піклувалася про неї, поховала ОСОБА_4 та поставила пам`ятник.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надала суду показання, за змістом яких ОСОБА_1 є її свекрухою. Остання після смерті чоловіка ОСОБА_4 проживала разом з нею. ОСОБА_4 була немічною і потребувала обходу, що і робила ОСОБА_1 . Вони вели спільне господарство. ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_4 , поховала її, поставила пам`ятник.

Зміст правовідносин.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту проживання позивачки разом із спадкодавицею однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, у зв`язку з чим вона позбавлена можливості у позасудовому порядку юридично оформити спадщину після смерті спадкодавиці.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивачки права власності на майно у порядку спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права (належного юридичного оформлення у позасудовому порядку) через його невизнання нотаріусом, який відмовив у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До правовідносин, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення, і які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Так, нормою частини 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, а саме: встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Також, суд зважає на роз`яснення, викладені у пунктах 1, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина 1 статті 1225 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Нормою статті 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною 1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом положень статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживала не менше п`яти років разом із ОСОБА_4 у селі Новошино Жидачівського району Львівської області на момент відкриття спадщини (день смерті ОСОБА_4 ). Вони були поєднані спільним побутом та проживали спільно як сім`я. Ці обставини повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами та показаннями свідків, які узгоджуються між собою, доповнюють один одного, не викликають сумнівів у своїй належності та допустимості та у сукупності є достатніми для встановлення факту проживання їх однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, які підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд зазначає, що встановлення зазначеного вище факту породжує дляпозивачки юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди у реалізації нею права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Також, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини (день її смерті) належало право на земельну частку (пай), розміром 1,65 в умовних кадастрових гектари, згідно з сертифікатом серія ЛВ №0159682 від 19.06.2017, яке вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги за законом, однак належним чином спадщину не оформила.

Крім цього, ОСОБА_4 на час відкриття спадщини (день її смерті) належало право власності на земельні ділянки загальною площею 1,64 га в межах згідно з планом, які розташовані на території Журавнівської селищної ради та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №091372 від 11.04.2000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №423.

ОСОБА_4 за життя особистого розпорядження не зробила. Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина, до якої входили належні їй права та обов`язки, які не припинилися внаслідок її смерті. З огляду на час смерті ОСОБА_4 спадкування відбулося за законом за правилами, встановленими ЦК України.

Беручи до уваги встановлений судом факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а також відсутність фактичних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 заявляла про відмову від спадщини, тому суд доходить переконання, що ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла зазначену спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцею на час відкриття спадщини. Інших спадкоємців з першої по четверту чергу за законом, які б мали право на спадкування після смерті ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_1 має обґрунтоване право (у тому числі і право власності) на земельні ділянки, яке набула у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , однак позбавлена можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивачка має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим і звернулася до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1258, 1264, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: Львівська область, Стрийський район, с. Новошино, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до територіальної громади села Новошино в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, смт. Журавно, пл. С.Бандери,2, ідентифікаційний код юридичної особи 04374890), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем до часу відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у с. Новошино Жидачівського району Львівської області однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (дня смерті ОСОБА_4 ).

Визнати за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на земельну частку (пай) розміром 1,65 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Журавнівської селищної ради відповідно до Сертифіката серії ЛВ №0159682 від 19.06.2017, реєстраційний номер 47.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на земельні ділянки загальною площею 1,64 га у межах згідно з планом, які розташовані на території Журавнівської селищної ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ №091372 від 11.04.2000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №423.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 16 лютого 2023 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів