Вирок № 109005989, 08.02.2023, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/6724/18

Провадження №1-кп/523/177/23

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

08.02.2023 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

в присутності обвинуваченого - ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали об`єднаних кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018161490001402 від 06.08.2018р., №12018161490000633 від 06.04.2018р., за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, працюючого комірником на базі меблів, не маючого реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимого:

-02.03.2017р. Суворовським райсудом м. Одеси за ч.1 ст.186 КК України до 3р. позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 1р.,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15,ч.2 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В середині січня 2018р., точний час не встановлений, повторно, ОСОБА_12 знаходячись на цвинтарі «Слобідський», розташованого по вул. Яши Гордієнка,63 в м. Одесі, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме виробів із металу з подальшою їх продажу на пункті прийому металобрухту, з метою особистого збагачення, визначив предметом свого злочинного умислу металеву огорожу могили родини ОСОБА_13 . Далі, ОСОБА_12 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на 23-ділянці вищевказаного цвинтаря, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, демонтував металеву огорожу могили родини ОСОБА_13 , вартість якої відповідно до довідки ФОП ОСОБА_14 становить 1488грн., але в цей час, дії останнього були помічені охоронцем кладовища ОСОБА_15 , у зв`язку із чим, ОСОБА_12 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, залишивши металеву огорожу на місці події, тим самим, не виконавши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Крім того, повторно, 05.08.2018р., приблизно о 17год. 14хв., ОСОБА_12 знаходячись у приміщені магазину «АТБ», розташованого по вул. Балківській,22-а в м. Одесі, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, перебуваючи в торгівельному залі магазину, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з полиць та поклав до корзини продукти харчування: тушку курчат-бройлерів ТМ «Розумний вибір», вартістю 80,57грн., філе Сьомги ТМ "Своя лінія», вартістю 291грн., шашлик зі свинини ТМ «Глобіно» - 169,25грн., пляшку пива «Львовське 1715» - 37,40грн., пляшку пива «Мінське Жигулівське» - 28,50грн., ковбаски для гриля «Боварські» т/м «М`ясна весна» - 85,26 грн., а всього на загальну суму 691,98грн. Після чого, ОСОБА_12 пройшовши повз кас магазину та не розрахувавшись за вищевказаний товар, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим, спричинивши матеріальну шкоду ТОВ «АТБ маркет» в особі ОСОБА_16 на загальну суму 691,98гривень.

В судовому засіданні, ОСОБА_12 повністю визнав свою вину за пред`явленими та викладеними в обвинувальних актах обвинуваченнях, крім того, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у кримінальному провадженні та фактичні обставини скоєних ним кримінальних правопорушень.

Враховуючи те, що ОСОБА_12 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальних актах, враховуючи, що прокурор, обвинувачений не оспорювали фактичні обставини провадження та беручи до уваги, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, при цьому роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження, що характеризують останнього.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю та дії вказаної особи кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та ч.3 ст.15,ч.2 ст.185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_12 , суд приймає до уваги характер і обставини вчинених кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом враховується особа ОСОБА_12 ,який є особою раніше судимою, вчинив нові умисні, корисливі кримінальні правопорушення в період випробування, вчинив кримінальні правопорушення, які відноситься до категорії нетяжких злочинів, працюючого комірником на фабриці меблів, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого тяжке захворювання (підтверджується документально), не маючого реєстрації, маючого тимчасове місця проживання, за минулим місцем проживання характеризувався задовільно.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_12 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: щире каяття, повне визнання своєї вини, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілої ОСОБА_17 та представника потерпілого ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_18 до обвинуваченого, у зв`язку із поверненням раніше викраденого майна.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі статтями50,65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_12 ,який є особою раніше судимою, вчинив нові умисні, корисливі кримінальні правопорушення в період випробування, вчинив кримінальні правопорушення, які відноситься до категорії нетяжких злочинів, працюючого комірником на фабриці меблів, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого тяжке захворювання (підтверджується документально), не маючого реєстрації, маючого тимчасове місця проживання, за минулим місцем проживання характеризувався задовільно, враховуючи наявність обставин, які пом`якшують покарання щире каяття, повне визнання своєї вини, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілої ОСОБА_17 та представника потерпілого ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_18 до обвинуваченого, у зв`язку із поверненням раніше викраденого майна та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, приймаючи до уваги думку представника потерпілого ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_18 , який просить призначити обвинуваченому покарання відповідно до вимог Законодавства України і з цього приводу покладається на розсуд суду, з метою запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді позбавлення волі та із застосуванням ст.71 КК України, оскільки обвинувачений скоїв нові злочини під час невідбутого покарання, яке було призначено вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 02.03.2017р., і вважає за необхідне остаточне покарання обвинуваченому визначити у виді позбавлення волі.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.2 ст.185 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинені злочини, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний Суд зазначив, щозаконодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, нарішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004у справі №1-33/2004.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 і ч.3 ст.15,ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць,

-за ч.3 ст.15,ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суровим визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

Відповідно зі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 02.03.2017р., визначити ОСОБА_11 остаточне покаранняу виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяця.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили обрати щодо ОСОБА_11 у вигляді особистого зобов`язання, після чого змінити на тримання під вартою, строк відбуття покарання рахувати із моменту взяття його під варту. Після набрання вироком законної сили конвоювати ОСОБА_11 для подальшого направлення в місця відбування покарання. Виконання вироку у даній частині покласти на відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.

Речові докази: тушку курчат, шашлик - вважати повернутими за належністю представнику магазину «АТБ» ОСОБА_19 ; металеву огорожу - вважати повернутою за належністю ОСОБА_20 ; CD-R диск із відеозаписом - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.

Копії вироку вручити під розписку учасникам судового засідання, а також надати іншим заінтересованим особам.

Головуючий суддя ОСОБА_1