Рішення № 109005827, 15.02.2023, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/2558/23

Провадження № 2-о/947/105/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2023 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Солтановської Ю.О.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Одеська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ :

17 січня 2023 року заявниця звернулась до суду з заявою, в якій просить: встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 правовстановлюючого документу, а саме: розпорядження органу приватизації, виданого 11 березня 1994 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів за № 36517 та свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 , виданого 11 березня 1994 року № 15-2218 Управлінням житлового комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів за № 15-2218

В своїй заяві посилається на те, що йї, а також її батькам - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , належить на праві спільної сумісної власності в рівних частках квартира АДРЕСА_1 .

Заявниця стверджує, що при видачі розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на квартиру була допущена помилка, яка перешкоджає володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд, що і стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Ухвалою судді від 19 січня 2023 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в порядку окремого провадження з викликом сторін.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, до канцелярії суду надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, за наявними матеріалами у справі.

Представник заінтересованої особи Одеської міської ради у судове засідання також не з`явився, сповіщався належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву підлягаючою задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності в рівних частках квартира АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 11 березня 1994 року Управлінням житлового комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів згідно з розпорядженням № 36517, зареєстрованим і записаним в реєстрову книгу за №15-2218, а також зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 30 березня 1994 року в книзі 68 пр.на стор.156 під реєстровим № 178.

Однак,в розпорядженіоргану приватизаціїта свідоцтвіпро правовласності наквартиру прізвищазаписано,як ОСОБА_5 , натомість як згідно записів у офіційних документах, виданих державними установами, не збігається із записом прізвища Заявниці в паспорті громадянина України, що був виданий Київським РВ ВМС УМВС України в Одеській області, де прізвище Заявниці зазначене, як ОСОБА_6 та підтверджується витягом № 00037379872 від 02.11.2022 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, в якому зазначено прізвище Заявниці до шлюбу як « ОСОБА_7 ».

Отже, дошлюбне прізвище заявниці українською мовою є « ОСОБА_7 ».

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, відповідно дост. 293 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 5ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення

Відповідно до п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення»в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 12Постанови за № 5 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до положеньст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами.

Суд розглядає справи про встановлення факту, згідно до ч. 1 п. 6ст. 315 ЦПК України, щодо належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 18Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей203,275 ЦПК(за Кодексом 2004 р.) Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт.

Проаналізувавши п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5, для встановлення факту необхідна наявність певних умов, серед яких: встановлений факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, щодо її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документів, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану, тощо).

Коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст.315ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.

Таким чином, для заявниці важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення. У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.

З представлених заявником доказів вбачається, що доводи заявниці є законними та обґрунтованими.

Суд, розглядаючи справу повно, всебічно та об`єктивно, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню та необхідно встановити факт належності документів ОСОБА_8 .

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12,13,48,76-82,141,229,259,263-265,268,273,315 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Одеська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 правовстановлюючого документу, а саме: розпорядження органу приватизації, виданого 11 березня 1994 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів за №36517 та свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 , виданого 11 березня 1994 року № 15-2218 Управлінням житлового комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів за № 15-2218.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Куриленко О. М.