Рішення № 109004812, 15.02.2023, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/547/22

Провадження №2/377/11/23

15 лютого 2023 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Гаєвої К.Г., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 від імені якої діє представник ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

У С Т А Н О В И В:

07 листопада 2022 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник ОСОБА_2 , посилаючись на статті 87, 88 Закону України «Про нотаріат», просить:

- визнати виконавчий напис, вчинений 16 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 22247, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» заборгованості у розмірі 33014,51 гривень, таким, що не підлягає виконанню;

- стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті (отримані) грошові кошти у розмірі 30797,35 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66934046 про стягнення з позивача на користь відповідача боргу в розмірі 33 014,51 гривень на підставі виконавчого напису № 22247, виданого 16 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О.. Вказаним виконавчим написом стягнуто з позивача ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 010/0361/82/0213041 від 21.02.2013, укладеним з Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020, укладеного між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», на користь ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», ідентифікаційний код юридичної особи 41240530. Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 30.06.2020 по 12.07.2021. Сума заборгованості становить 32 664,51 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 31 786,68 гривень; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 877,83 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 350 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 33 014,51 гривень. Виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість не є безспірною. Позивач не погоджується з сумою заборгованості щодо якої виданий виконавчий напис нотаріуса, і тому така сума не має ознак безспірності та суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Строк кредитування згідно з пунктом 1.2. договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0361/82/0213041 від 21.02.2013 становить 48 місяців і закінчився 21.02.2017, тому нарахування відсотків після закінчення кредитного договору у розмірі 877,83 гривень за період з 30.06.2020 по 12.07.2021 є безпідставним. Крім того, відповідно до пункту 1.1. договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0361/82/0213041 від 21.02.2013, розмір поточного ліміту кредиту становить 9 000 гривень, а тому позивач не погоджується із сумою кредиту у розмірі 31 786,68 гривень, яка зазначена у спірному виконавчому написі, оскільки відсутні доказ збільшення кредитного ліміту кредитором. Позивач будь-якої вимоги про усунення порушень по кредитному договору не менше, як за 30 днів до вчинення виконавчого напису, не отримувала від відповідача, внаслідок чого позивач була позбавлена права оскаржити вимоги у судовому порядку або виставити письмові заперечення кредитору. Нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису не був наданий оригінал нотаріально посвідченого договору, оскільки договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0361/82/0213041 від 21.02.2013 не було посвідчено нотаріально (у виконавчому написі відсутні дані про посвідчення кредитного договору нотарісом), тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, про що зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19). 05.10.2021 приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О. виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 66934046 і направив її за місцем роботи позивача до ДСП «Чорнобильська АЕС». Відповідно до довідки № 334 від 12.10.2022, виданої ДСП «Чорнобильська АЕС», з заробітної плати позивача утримано та перераховано суму боргу в розмірі 30 797,35 гривень згідно виконавчого провадження № 66934046 від 05.10.2021. У разі задоволення позовної вимоги щодо визнання виконавчого напису нотаріуса № 22247 від 16.08.2021 таким, що не підлягає виконанню, відпадає підстава, на якій відповідач набув кошти від позивача внаслідок вчинення виконавчих дій, пов`язаних з виконанням виконавчого напису нотаріуса, у зв`язку з чим до вказаних відносин застосовуються положення законодавства щодо повернення безпідставно набутого майна. Тому, отримані відповідачем на підставі вказаного виконавчого напису кошти підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 ЦК України, адже підстава на якій вони були отримані, відпала.

Ухвалою судді від 08 листопада 2022 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи на 30 листопада 2022 року.

Ухвалою судді від 08 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 від імені якої діє представник ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 66934046, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. на підставі виконавчого напису № 22247 від 16 серпня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О..

Ухвалою суду від 30 листопада 2022 судовий розгляд справи було відкладено на 20 грудня 2022 року на підставі частини 4 статті 223 ЦПК України.

Ухвалою суду від 20 грудня 2022 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки вона пред`явлена з порушенням строку, передбаченого частиною 1 статті 193 ЦПК України.

Ухвалою суду від 20 грудня 2022 року судовий розгляд справи відкладено на 06 січня 2023 року на підставі пункту 5 частини 2 статті 223 ЦПК України.

06 січня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника позивача до 25 січня 2023 року.

Ухвалою суду від 25 січня 2023 року за клопотанням представника позивача витребувано докази у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала О.О. та оголошено перерву до 15 лютого 2023 року.

В призначене судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. До суду подано клопотання представника позивача ОСОБА_2 , в якому він просив розглянути справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач повторно свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзив на позовну заяву відповідач до суду не надіслав, заяву про розгляд справи за відсутності його представника до суду не направив, причини неявки суд не повідомив.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в порядку передбаченому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 15 лютого 2023 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено з матеріалів справи, що 21 лютого 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0361/82/0213041 ( далі договір) ( т.1 а. с. 13-20).

Відповідно до пункту 1.1. Розділу І договору, розмір поточного ліміту кредиту на дату укладення договору складає 9 000,00 гривень, в подальшому встановлюється та визначається відповідно до статті 10 договору.

Як вбачається з пункту 1.2. Розділу І договору, строк, протягом якого клієнт користується та здійснює погашення кредиту, становить 48 місяців (строк користування кредитом), що починається з 21 лютого 2013 року (дата початку кредитування) та закінчується 21 лютого 2017 року (дата закінчення строку користування кредитом).

Згідно з пунктом 1.3. Розділу І договору, процентна ставка за користування кредитом фіксована, 36 % річних.

В пункті 9.1. статті 9 Розділу ІІІ договору зазначено, що з дати початку кредитування клієнт має право отримати, а банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на КР надати клієнту в межах поточного ліміту грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених у розділі І та ІІІ договору.

Пунктом 9.2. статті 9 Розділу ІІІ договору визначено, що кредит надається шляхом зарахування грошових коштів на КР одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних операцій з КР.

За змістом пункту 10.3 статті 10 розділу ІІІ договору поточний ліміт встановлюється банком в перший день кожного періоду. Розмір поточного ліміту не може перевищувати більше ніж на 1000 % та бути меншим більше ніж на 100 % розміру поточного ліміту в попередньому періоді. В будь-який період розмір поточного ліміту не може перевищувати розміру максимального ліміту. Банк здійснює повідомлення клієнта про розмір поточного ліміту в наступному періоді шляхом надсилання або надання клієнту під підпис відповідного письмового повідомлення за 7 календарних днів до початку наступного періоду. У разі, якщо банк не надіслав клієнту повідомлення про встановлення розміру поточного ліміту в наступному періоді, сторони домовились, що розмір поточного ліміту на наступний період дорівнює розміру поточного ліміту, встановленого в попередньому періоді.

Відповідно до пункту 11.1. статті 11 Розділу ІІІ договору, за користування кредитом клієнт щомісяця зобов`язаний сплачувати банку проценти за ставкою, зазначеною пунктом 1.3. договору.

Як вбачається з пункту 11.8. статті 11 Розділу ІІІ договору, клієнт зобов`язаний здійснити остаточне погашення кредиту та процентів за користування ним не пізніше дати закінчення строку користування кредитом, а у випадках подовження строку користування кредитом, передбачених у пункті 9.3. договору в останній робочий день строку користування кредитом.

Згідно з виконавчим написом, зареєстрованим в реєстрі за № 22247, вчиненим 16 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка є боржником за кредитним договором № 010/0361/82/0213041 від 21 лютого 2013 року, укладеним з Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020, укладеного між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», на користь ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», ідентифікаційний код юридичної особи 41240530. Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 30.06.2020 по 12.07.2021. Сума заборгованості становить 32 664,51 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 31 786,68 гривень; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 877,83 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 350 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 33 014,51 гривень. Дата набрання виконавчим написом законної сили 16 серпня 2021 року ( т.1 а. с. 10).

24 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. на підставі вказаного виконавчого напису за заявою стягувача було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 66934046 (т.1 а. с. 21-22).

05 жовтня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О. у виконавчому провадженні № 66934046 виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (т.1 а. с. 23-24).

Вирішуючи спір згідно встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України,кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадах.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особамиорганів місцевогосамоврядування встановлюєтьсяцим Закономта іншимиактами законодавстваУкраїни (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції України22лютого 2012року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14Закону України«Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат»,для стягненнягрошових сумабо витребуваннявід боржникамайна нотаріусивчиняють виконавчінаписи надокументах,що встановлюютьзаборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

За змістом частини 2 вказаної статті, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно зпідпунктом 2.1пункту 2Глави 16розділу ІІПорядку,для вчиненнявиконавчого написустягувачем абойого уповноваженимпредставником нотаріусуподається заява,у якій,зокрема,мають бутизазначені: відомостіпро найменуванняі місцепроживання абомісцезнаходження стягувачата боржника; датаі місценародження боржника-фізичної особи,місце йогороботи; номерирахунків убанках,кредитних установах,код заЄДРПОУ дляюридичної особи; строк,за якиймає провадитисястягнення; інформаціящодо суми,яка підлягаєстягненню,або предметів,що підлягатимутьвитребуванню,включаючи пеню,штрафи,проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчогонапису вразі порушенняосновного зобов`язаннята (або)умов іпотечногодоговору здійснюєтьсянотаріусом післяспливу тридцятиднів змоменту надісланихіпотекодержателем повідомлень-письмової вимогипро усуненняпорушень іпотекодавцюта боржнику,якщо вінє відміннимвід іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Стаття 50Закону України«Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Проте, докази отримання ОСОБА_1 вимоги кредитора про усунення порушень відповідачем не надані.

Як вбачається зі змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, з ОСОБА_1 за період з 30 червня 2020 року по 12 липня 2021 року стягнуто: прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 31 786,68 гривень; прострочену заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 877,83 гривень.

Відповідно до пункту 1.1. Розділу І договору № 010/0361/82/0213041, розмір поточного ліміту кредиту на дату укладення договору складає 9 000,00 гривень, в подальшому встановлюється та визначається відповідно до статті 10 Договору.

Як вбачається з пункту 1.2. Розділу І договору, строк, протягом якого клієнт користується та здійснює погашення кредиту становить 48 місяців (строк користування кредитом), що починається з 21 лютого 2013 року (дата початку кредитування) та закінчується 21 лютого 2017 року (дата закінчення строку користування кредитом).

Таким чином, строк користування кредитом сплив 21 лютого 2017 року.

Згідно із частиною 1 статті 1048ЦК України позикодавецьмає правона одержаннявід позичальникапроцентів відсуми позики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №14-10цс18.

Таким чином, відповідач всупереч вимогам статті 1048 ЦК України, не дивлячись на те, що строк кредитування сплив 21 лютого 2017 року, продовжував нараховувати боржнику відсотки та включив їх суму до загальної суми заборгованості.

Загальна сума заборгованості в розмірі 32 664,51 гривень нарахована за період з 30 червня 2020 року по 12 липня 2021 року, для погашення якої видано оспорюваний виконавчий напис, не є безспірною, оскільки включає в себе відсотки, нараховані після закінчення строку кредитування, нараховувати які відповідач не мав права.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що сума заборгованості за договором № 010/0361/82/0213041 від 21 лютого 2013 року у розмірі 32 664,51 гривень, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса, є спірною.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем суду не надані документи, які б свідчили про відступлення прав вимоги відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за договором № 010/0361/82/0213041 від 21 лютого 2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 ..

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662, в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Таким чином, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. у виконавчому написі від 16 серпня 2021 року № 22247 послався на пункт постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, який є не чинним.

В той же час підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи, що у судовому порядку постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662, визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, то кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Установлені обставини свідчать, що серед документів, наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Договір № 010/0361/82/0213041 від 21 лютого 2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , не посвідчений нотаріально, тому не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи викладене, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О., зареєстрований в реєстрі за № 22247 від 16 серпня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» заборгованості у розмірі 32 664,51 гривень та за вчинення виконавчого напису 350,00 гривень, всього на суму 33 014, 51 гривень, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» на користь позивача безпідставно набутих (отриманих) грошових коштів у розмірі 30 797,35 гривень, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зі змісту статті 1212 ЦК України вбачається, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі.

Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнута, або з очікуванням, яке не справдилося.

Частинами другою, третьою статті 1212 ЦК України встановлено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієїглави застосовуютьсятакож довимог про: поверненнявиконаного занедійсним правочином; витребуваннямайна власникоміз чужогонезаконного володіння; повернення виконаногооднією ізсторін узобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставно набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом, тобто зникли обставини, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із таких випадків може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21) зазначив, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. від 24 вересня 2021 року відкрито виконавче провадження № 66934046 з примусового виконання виконавчого напису за № 22247 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем 16 серпня 2021 року.

Згідно з довідкою № 334, виданою 12 жовтня 2022 року Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС», із заробітку працівника ДСП «ЧАЕС» ОСОБА_1 утримана та перерахована сума боргу в розмірі 30797,35 гривень, залишок боргу 5850,61 гривень, згідно виконавчого провадження № 66934046 від 05 жовтня 2021 року (загальна сума боргу 36647,96 гривень) (т.1 а. с. 25).

Як зазначено у довідці приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала О.О. № 274 від 08.02.2023, наданої суду представником позивача, в рамках виконавчого провадження № 66934046 стягнуто кошти в сумі 30797,35 гривень, з яких: на користь стягувача перераховано 27642,73 гривень, в рахунок сплати основної винагороди перераховано 2764,28 гривень, в рахунок сплати витрат виконавчого провадження перераховано 390,34 гривень( т.2 а.с. 41).

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О., зареєстрований в реєстрі за № 22247 від 16 серпня 2021 року, визнано таким, що не підлягає виконанню, то отримані відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» грошові кошти у розмірі 27642,73 гривень у виконавчому провадженні № 66934046 з виконання оспорюваного виконавчого напису підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України, оскільки правові підстави набуття відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» грошових коштів стягнутих з позивача на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, відпали. Кошти в сумі 3154,62 гривень є витратами виконавчого провадження, таким чином вони не були отримані відповідачем, тому не можуть бути стягнуті з нього на підставі статті 1212 ЦК України.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви, зокрема, за вимогу майнового характеру позивачем сплачено судовий збір в сумі в сумі 992,40 гривень та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 496,20 гривень ( т.1 а.с. 1-2, 30-31).

Виходячи із змісту частини 1 статті 141 ЦПК України, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по оплаті судового збору в загальній сумі 1389,36 гривень ( 893,16 гривень ( 992,40 х90 %( відсоток задоволеного позову)/100 % ) +496, 20 гривень).

Крім того, з відповідача на користь держави за правилами статті 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 992,40 гривень за вимогу немайнового характеру про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, від сплати якого позивач звільнена на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265,280-281ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, вчинений 16 серпня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 22247, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ел.Ен.Груп» заборгованості у розмірі 32664,51 гривні та за вчинення виконавчого напису 350,00 гривень, всього на суму 33014,51 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ел.Ен.Груп» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті (отримані) грошові кошти у розмірі 27642 ( двадцять сім тисяч шістсот сорок дві) гривні 73 ( сімдесят три ) копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1389 ( тисяча триста вісімдесят дев`ять) гривень 36 ( тридцять шість) копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» на користь держави судовий збір у розмірі 992 ( дев`ятсот дев`яності дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ел.Ен.Груп», код ЄДРПОУ 41240530, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 10.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, останнє відоме місцезнаходження: м. Київ, проспект Григоренка, будинок 15, приміщення 3.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, «Карат», промисловий майданчик, 5-А, офіс 507 (Бізнес Центр «Карат»).

Повне заочне рішення суду складено 15 лютого 2023 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька