Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2010 р. № 2а-3051/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючогосудді Демяновського Г.С.,
при секретарі Хома Ю.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Ірена»до Державної податкової інспекції у Личавськіму районі м.Львова про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,
в с т а н о в и в :
Мале приватне підприємство «Ірена»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личавськіму районі м.Львова, в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001232380/6971 від 25.03.2010 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що розрахункові операції проводились позивачем з дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,а відтак, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій на суму 16339 грн. 85 коп. є неправомірним.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки при проведенні перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій встановлено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків 3740 грн.00 коп., а сума, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (у загальній сумі за розрахунковими квитанціями) 540 грн. 03 коп., у звязку з чим позивачем не забезпечена відповідність сум готівкових коштів у сумі 3199 грн. 97 коп.
Суд, заслухавши пояснення сторін, зясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається з Довідки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6448367 від 15.07.2010р. Мале підприємство «Ірена»( далі - МПП «Ірена») зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа 02.11.2005р. та присвоєно ідентифікаційний код 13807069.
ДПІ у Жовківському районі Львівської області 11.03.2010 було проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій каси автозаправної станції МПП «Ірена», що знаходиться за адресою: м. Рава-Руська, вул.Львівська,192.
За результатами даної перевірки складено Акт від 11.03.2010 року, в якому встановлено порушення позивачем п. 6, п. 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 01.06.2000 року № 1776-ІІІ.
На підставі Акту ДПІ у Личаківському районі м.Львова прийнято рішення від 25.03.2010 року за № 0001232380/6971 про застосування до МПП «Ірена»штрафних (фінансових) санкцій у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність в розмірі 16339 грн.85 коп.
Мале приватне підприємство «Ірена» не погоджується із зазначеним вище рішенням, що стало підставою його оскарження в адміністративному та судовому порядку, оcкільки вважає, що на момент складення акта перевірки позивачем було проведено через реєстратор розрахункових операцій розрахункові операції на загальну суму 540,03 грн., що підтверджувалося денним звітом, який був роздрукований у присутності перевіряючи. Саме ця сума готівкових коштів і знаходилась на місці проведення розрахунків. Готівкові кошти в сумі 3200 грн., виявлені ревізорами в приміщенні торгової одиниці та помилково примислені ревізорами до торгової виручки були власними коштами працівника МПП «Ірена»ОСОБА_2, про що останнім було надано пояснення перевіряючим.
Позивач зазначає, що оскільки виявлені податковим інспектором кошти не належать до торгової виручки за реалізовані підприємством товари, що стверджується денним звітом РРО, та не зберігались разом із торговою виручкою в місці проведення розрахунків, до підприємства не можуть застосовуватись штрафні санкції, передбачені ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 01.06.2000 року № 1776-ІІІ (далі Закон №1776).
Представник відповідача позовні вимоги заперечив покликаючись на те, що перевіркою також було встановлено відсутність на АЗС МПП «Ірена»книги обліку розрахункових операції КОРО за попередній період, що суперечить п.6 ст.3 Закону №1776. Тому у відповідності до вимог п.3 ст.17 Закону №1776, де зазначено, що у випадку незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до субєкта господарювання застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20*17=340 грн.). Крім того, у своїх поясненнях оператор АЗС МПП «Ірена»ОСОБА_2 підтвердив факт відсутності попередньої КОРО, зазначивши, що та знаходиться у офісі підприємства, а не в господарській одиниці, яка перевірялась, до того ж у позовній заяві позивач даного факту не спростовує.
Окрім того, перевіркою було встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, що зазначена у денному звіті РРО у розмірі 3199,97 грн. А місцем проведення розрахунків (касою) є робочу місце оператора АЗС. Як вбачається з письмових пояснень оператора ОСОБА_2, він підтверджує, що на момент перевірки на його робочому місці знаходились готівкові кошти у сумі 3740 грн., та що всі готівка є виручкою від продажу товарів. Також, зазначає, що покликання позивача, що кошти в сумі 3199,97 грн.належали оператору, а решта 540,03 грн. кошти за реалізований товар, спростовуються покупюрним описом наявної готівки. Тому вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону №1776 суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місціпроведеннярозрахунківсумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 2 Закону №1776 визначено, що місцепроведеннярозрахункових операцій- цемісце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а такожмісцеотримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідальність за порушення п. 13 ст. 3 Закону №1776, в якій також йдеться про застосування фінансових санкцій саме за невідповідність сум готівкових коштів на місціпроведеннярозрахунків, сумі коштів, яка зазначена в X - звіті.
Виявлене порушення підтверджується роздрукованим денним звітом (X - звіт) та описом наявності готівкових коштів на місціпроведеннярозрахунків.
З ОСОБА_3 до Акту перевірки від 11.03.2010р. пояснень працівника АЗС МПП «Ірена»оператором ОСОБА_2 вбачається, що на момент перевірки на його робочому місці знаходилось 3740 грн., з яких 2620 грн. його власні, а 520 грн. знаходились в касовому апараті належать МПП «Ірена». 2620 грн., які належали ОСОБА_2 знаходились біля касового апарата в шухляді.
Згідно ж Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, зокрема п.1.2 каса це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Згідно п.4.1 згаданого вище Положення, з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.
Таким чином суд вважає, що позивачем не доведено та не спростовано доказами позицію ДПІ у Личаківському районі м.Львова, що на момент перевірки МПП «Ірена»готівкові кошти знаходились у місці проведення розрахункових операцій.
Так, з наданого представником відповідача ОСОБА_3 №1 до Акту №016142 від 11.03.2010р. «Опис наявності готівки на місці проведення розрахунків»вбачається, що на момент проведення перевірки АЗС МПП «Ірена»виявлено готівку у сумі 3740,00 грн., з них 6 шт. купюр номіналом 5грн., 29 шт. номіналом 10 грн., 11 шт. номіналом 20 грн., 20 шт. номіналом 50грн., 8 шт. номіналом 100грн., 7 шт. номіналом 200грн. Зазначений додаток до акту з приміткою, що «вся готівка є виручкою від продажу товарів, послуг»був підписаний представниками ДПІ та працівником АЗС МПП «Ірена»оператором ОСОБА_2
Тому суд бере до уваги покликання представника відповідача щодо неможливості виокремлення суми 3199,97 грн. зважаючи на номінал наявних купюр.
Крім того, суд звертає увагу на те, що представником позивача у позовній заяві та в судових засіданнях зазначалось, що кошти у сумі 540,03грн. є виручкою МПП «Ірена», а 3200 грн. власними коштами оператора ОСОБА_2, однак зазначені розміри коштів не збігаються з тими, про які у своїх поясненнях зазначив оператор ОСОБА_2. Зокрема: 520 грн. знаходились в касовому апараті належать МПП «Ірена». 2620 грн., які належали йому особисто та знаходились біля касового апарата в шухляді.
Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог та вважає, що в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 163, 162, 167 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
В позові Малого приватного підприємства «Ірена»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0001232380/6971 від 25 березня 2010р. відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 09.08.2010р.
Суддя Демяновський Г.С.
Судове рішення № 10900471, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 05.08.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3051/10/1370. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: