Рішення № 109004679, 14.11.2022, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/6003/19

провадження № 2/361/132/22

14.11.2022

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2022 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаряРуминіна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант», ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна, про визнання правочину недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 05.12.2006 року між АТ «Банк регіонального розвитку» та позивачем укладено кредитний договір «27/10-721І, за умовами якого ОСОБА_1 надано грошові кошти у розмірі 56000, 00 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов`язань між АТ «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №027/Д3946І від 05.12.2006 року, та відповідно до якого в іпотеку передано майнові права на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 . Після введення будинку в експлуатацію у листопаді 2007 року номер квартири змінений на 123. 10.04.2008 року між АТ «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до іпотечного договору №027/Д3946І від 05.12.2006 року, відповідно якого сторони внесли зміни, та передано в іпотеку вищевказану квартиру за номером 123. АТ «Банк регіонального розвитку» з 07.12.2009 року відкликало банківську ліцензію та ініційовано процедури ліквідації банку. У зв`язку із завершенням строку ліквідаційної процедури банку його непродані активи та перелік незадоволених вимог кредиторів, активи передані ТОВ «Агенція комплексного бізнесу «Дельта-М». 30.09.2015 року між ТОВ «Дельта-М» та ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» укладено договір про відступлення права вимоги. Позивачу стало відомо про те, що 17.03.2016 року право власності на належну йому квартиру зареєстроване за ОСОБА_2 . Позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 17.03.2016 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Євгенією Анатоліївною, зареєстрований у реєстрі за №147, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо нерухомого майна та відносити запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно від 06.02.2008 року щодо права власності ОСОБА_1 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

12 березня 2020 року позивачем подано заяву про зміну підстав позову, де ОСОБА_1 вказує, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку були допущені наступні порушення: вимога про порушення основного зобов`язання та умов іпотечного договору не відповідає положенням ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» та ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», оцінка на підставі якої приватний нотаріус посвідчувала договір купівлі-продажу, не відповідає нормам, які врегульовують порядок проведення оцінки нерухомості, та відповідач 1 не направив звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

Позиція відповідача щодо заявлених вимог позивача

28 жовтня 2019 року від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній вказує, що 13.10.2015 року позивачу направлено повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором та вимогу про виконання договірних зобов`язань. 21.01.2016 року нотаріусом направлено вимогу товариства про виконання зобов`язань за кредитним договором та попередження, що у випадку не виконання такого зобов`язання, відбудеться звернення стягнення на предмет іпотеки. Дані обставини встановлені в рішення Броварського міськрайонного суду та доказуванню не підлягають. Відповідач придбав майно на підставі договору купівлі-продажу та є добросовісним набувачем. Вважає, що позов поданий з пропущенням строків позовної давності, є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

05 листопада 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому вказує, що договір купівлі-продажу укладений 17.03.2016 року, про що позивач дізнався 22.08.2016 року, та 31.08.2016 року звернувся з позовом про визнання його недійсним, провадження у справі було відкрито 02.09.2016 року, а тому строк позовної давності був перерваний та почав свій відлік з наступного дня і спливав 02.09.2019 року. Даний позов поданий 20.08.2019 року, а тому твердження відповідача не відповідають дійсності. Позивач вказує, що ОСОБА_2 є представником ТОВ «КК «Гарант», отже, 17.03.2016 договір купівлі-продажу укладений з представником товариства.

08 квітня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній вказує, що позивачем подано клопотання про зміну підстав позову, яке прийнято судом, а тому відповідачу надано строк на подання відзиву. Позивач вказує, що товариство не встановило у вимозі строку для добровільного виконання зобов`язання. Однак, дані твердження не відповідають дійсності, оскільки рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2017 року встановлено обставину, що ОСОБА_1 отримав вимогу про виконання договірних зобов`язань від 13.10.2015 року. У даній вимозі зазначено про необхідність дострокового погашення заборгованості у тридцяти денний строк з моменту отримання даної вимоги. У вимозі товариства від 13.10.2015 року вказано, що відбудеться звернення стягнення одним із способів, передбачених ЗУ «Про іпотеку», зокрема шляхом продажу іншій особі покупцеві, або шляхом переходу/набуття права власності на предмет іпотеки за товариством. Стосовно оцінки, на підставі якої посвідчено договір купівлі-продажу квартири, то позивач вже звертався з такою самою підставою з тим самим предметом до тих самих сторін. Також, позивач як підставу визнання договору недійсним зазначає, що ТОВ КК «Гарант» не направило йому звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки, проте його не надсилання не є підставою для визнання договору недійсним.

04 травня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, де він вказує, що відповідачем не спростовано обґрунтованість позовних вимог, твердження відповідача суперечать тому, що ним заявлялось раніше при розгляді справи №361/5027/16-ц.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року зупинено провадження у справі №361/6003/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант», ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна, про визнання правочину недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно до набрання законної сили судовим рішення у справі №759/14346/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант», Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», ТОВ «Агенція з обмеженою відповідальністю Дельта М» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

Ухвалою суду від 17 січня 2020 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 06 липня 2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2021 року зупинено провадження у справі №361/6003/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант», ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна, про визнання правочину недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно до набрання законної сили судовим рішення у справі №910/13299/18.

Постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Сич О.Ю. у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник відповідача ТОВ «КК «Гарант» у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час повідомлений належним чином.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про дату, місце та час повідомлена належним чином.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна у судове засідання не з`явилась, про дату, місце та час повідомлена належним чином.

Фактичні обставини справи, що встановлені судом

05 грудня 2006 року між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27/10-721І, згідно з умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) у сумі 56 000,00 доларів США, а позичальник зобов`язався сплачувати за користування кредитом проценти із розрахунку 13% річних, комісійну винагороду та повернути кредит в терміни та на умовах, встановлених цим договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань між АБ «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_1 укладений Іпотечний договір № 027/ДЗ946І від 05 грудня 2006 року, відповідно до якого в іпотеку передано майнові права на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 87,93 кв.м., житловою площею 40,11 кв.м. (предмет іпотеки).

За кредитним договором від 05.12.2006 кредит надавався на придбання саме того об`єкту нерухомого майна, який переданий в іпотеку.

10 квітня 2008 року між тими самими сторонами укладений додатковий договір до Іпотечного договору № 027/ДЗ946І від 05.12.2006 р., в якому сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 1.2. вищевказаного іпотечного договору, яким в іпотеку передано двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер - 22026717, яка належала іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.02.2008 р., серія НОМЕР_1 , виданого виконкомом Броварської міської ради 06.02.2008 р. на підставі рішення № 681 від 25.12.2007 р.

Відповідно до листа Національного банку України №20-0004/45974 від 31 травня 2016 року, згідно з постановою Правління Національного банку України від 02 грудня 2009 року №713 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації АБ «Банк регіонального розвитку» з 07 грудня 2009 року було відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації банку. У зв`язку із завершенням строку ліквідаційної процедури банку його непродані активи та перелік незадоволених вимог кредиторів, відповідно до статті 96 Закону про банки та Договору про передавання в управління непроданих активів банку, були передані в управління визначеній Національним банком України юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М».

20 листопада 2013 року між АБ «Банк регіонального розвитку», ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та Національним банком України укладений договір про передавання в управління непроданих активів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В., зареєстрований в реєстрі за №3960.

30 вересня 2015 року між ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та ТОВ «Колекторська компанія «ГАРАНТ» укладено договір №009 про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором №27/10-721І від 05 грудня 2006 року, укладеного між АБ «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_1 . На день укладення даного договору розмір зобов`язань позичальника за кредитним договором складає 30689,13 доларів США, що є еквівалентом 660661,60 грн. за офіційним курсом НБУ (2152,7544 грн. за 100 доларів). Управителем новому кредитору передано документи по кредитному договору №27/10-721І від 05 грудня 2006 року, укладеного між АБ «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 30 вересня 2015 року.

13 жовтня 2015 року ТОВ «КК «Гарант» направляв вимогу позивачу ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щодо сплати заборгованості за кредитним договором та повідомлення про наявність права та наміру у разі не виконання вимоги звернути стягнення на предмет іпотеки.

Вищезазначений факт встановлено рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2017 року, тому відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, дана обставина доказуванню не підлягає.

07 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А. посвідчений договір про відступлення прав за Іпотечним договором № 027/ДЗ946І, посвідченим 05.12.2006 приватним нотаріусом КМНО Мельником Р.П. (реєстровий № 4949).

На підставі зазначеного договору ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» набуло статус іпотекодержателя нерухомого майна, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки.

На підставі звіту про незалежну оцінку майна від 11.12.2015 р., складеного ТОВ «Чіріков Консалт» визначено оціночну вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2 , 582 200,00 грн.

05 січня 2016 року позивачу ОСОБА_1 направлено вимогу №02-03/01 про повернення боргу за кредитним договором №27/10-721І від 05 грудня 2006 року та попереджено, що у випадку невиконання даної вимоги про звернення стягнення на майно, що було передано в іпотеку за Іпотечним договором №027/ДЗ946І, посвідченим 05 грудня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П., за реєстровим №4949, з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковим договором №1 від 10 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П., за реєстровим №1039. Вимогу посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А. та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 5, шляхом переходу/набуття права власності на майно за ціною 582200,00 грн., визначеною на підставі оцінки предмету іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Пунктом 2.4.5. Іпотечного договору №027/ДЗ946І від 05 грудня 2006 року передбачено право іпотекодержателя у разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки самостійно обрати шлях реалізації своїх прав з урахуваннями розділу 4 цього договору, який за згодою сторін є договором про задоволення вимог іпотекодержателя та чинного законодавства України.

17 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А. посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений між іпотекодержателем квартири - ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» та ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за №147.

Відповідно до п. 2 договору купівлі-продажу від 17.03.2016 р., вищевказана відчужувана квартира належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06 лютого 2008 року, серія НОМЕР_1 , виданого виконкомом Броварської міської ради Київської області, 06.02.2008 року на підставі рішення № 681 від 25.12.2007 року. Право власності на квартиру зареєстроване в Броварському бюро технічної інвентаризації 06 лютого 2008 року в реєстровій книзі № 24/9 за реєстровим №10639, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» 06 лютого 2008 року за №17639326.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 червня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ «Колекторська компанія «ГАРАНТ», треті особи ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П., ОСОБА_2 , Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку» та позову третьої особи ОСОБА_1 до ТОВ «Колекторська компанія «ГАРАНТ», треті особи ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П., ОСОБА_2 , Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку», про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 5 грудня 2006 року між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_1 .

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант» (далі - ТОВ «КК «Гарант»), Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» (далі - АБ «Банк регіонального розвитку»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція з обмеженою відповідальністю «Дельта М» (далі - ТОВ «Агенція з обмеженою відповідальністю «Дельта М») про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05жовтня 2018року у цивільній справі №759/14346/16 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 30 вересня 2015 року № 009 за кредитним договором від 05 грудня 2006 року № 27/10-7211, укладений між ТОВ «Агенція з обмеженою відповідальністю «Дельта М» та ТОВ «КК «Гарант». Застосовано наслідки недійсності договору від 30 вересня 2015 року № 009 про відступлення права вимоги за кредитним договором від 05 грудня 2006 року № 27/10-7211, між ТОВ «Агенція з обмеженою відповідальністю «Дельта М» та ТОВ «КК «Гарант» і визнано недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором від 05 грудня 2006 року № 027/Д39461, укладений між ТОВ «Агенція з обмеженою відповідальністю «Дельта М» та ТОВ «КК «Гарант».

Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02 листопада 2018 року доповнено резолютивну частину рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року текстом наступного змісту: «07 грудня 2015 року - Договір про відступлення прав за іпотечним договором від 05 грудня 2006 року № 027/Д39461 зі змінами відповідно до додаткового договору від 10 квітня 2008 року № 1».

Постановою Київського апеляційного суду від 10грудня 2019року апеляційні скарги ТОВ «КК «Гарант» та ТОВ «Агенція з обмеженою відповідальністю «Дельта М» задоволено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09грудня 2020року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року скасовано, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року залишено в силі.

Постановою Київського апеляційного суду від 13липня 2021року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09листопада 2021року вищевказану постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року залишено без змін.

Також, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2018 року у цивільній справі №361/5027/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «ГАРАНТ», ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Є.А., про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування реєстрації, у задоволенні позову відмовлено.

Вищевказана рішення Броварського міськрайонного суду залишене без змін судовими рішеннями апеляційної та касаційної інстанції.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі № 910/13299/18 за позовом Національного банку України до ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М", ТОВ "Колекторська компанія "Гарант", позовні вимоги задоволено, визнано недійсним Договір №009 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором №27/10-7211 від 05.12.2006 та зобов`язано ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" повернути ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, отримані згідно Договору №009 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором №27/10-7211 від 05.12.2006.

Вищевказане рішення Господарського суду міста Києва набрало законної сили.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів встановлені статтями 215, 216 ЦК України. Правила встановлені цими нормами, повинні застосовуватися судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої-третьої, п`ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.7 Постанови від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суди повинні встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

12 березня 2020 року позивач подав заяву про зміну підстав позову, де змінив підстави позову та вказав, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку були допущені наступні порушення: вимога про порушення основного зобов`язання та умов іпотечного договору не відповідає положенням статті 35 Закону України «Про іпотеку» та ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (редакції чинній на момент спірних правовідносин); оцінка на підставі якої приватний нотаріус посвідчувала договір купівлі-продажу не відповідає нормам, які врегульовують порядок проведення оцінки нерухомості; відповідач-1, тобто ТОВ «Колекторська компанія «Гарант», не направив звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

Статтею 24 Закону України «Про іпотеку» визначено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

За правилами частини третьої вказаної статті - правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У частині 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно із ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження віпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якійособі - покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані увстановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Пунктом 37 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» надано роз`яснення, що невиконання вимог частини 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина 3 статті 33 цього Закону).

Згідно з п. 2.7. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), якщо рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження.

Для посвідчення такого договору іпотекодержатель зобов`язаний за тридцять днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти такий договір. Іпотекодержатель має документально підтвердити нотаріусу, що він повідомив осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п 2.11. Глави 2 «Посвідчення правочинів про відчуження та заставу майна» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» «Порядку вчинення нотаріальних дії нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, нотаріус має право посвідчити договір купівлі-продажу предмета іпотеки іншій особі за наявності відомостей про те, що інші особи, які мають зареєстровані в установленому законодавством порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відмовились одержати надіслані на їх адресу повідомлення про намір продати предмет іпотеки. Про цю обставину повинна свідчити зроблена на зворотному повідомленні відмітка органу зв`язку.

Так, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2017 року у цивільній справі 361/5745/16-ц та в рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2018 року у справі №361/5027/16-ц встановлено обставини, що ОСОБА_1 отримав вимогу про виконання договірних зобов`язань від 13.10.2015 року.

Зокрема, у рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2018 року встановлено, що «13 жовтня 2015 року ТОВ «КК «Гарант» направляв вимогу позивачу ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щодо сплати заборгованості за кредитним договором та повідомлення про наявність права та наміру у разі не виконання вимоги звернути стягнення на предмет іпотеки (а.с.69-70 том І).

Вищезазначений факт було встановлено рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2017 року, тому відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, дана обставина доказуванню не підлягає».

У вимозі від 13.10.2015 року Товариство зазначало, що відбудеться звернення стягнення одним із способів, передбачених ЗУ «Про іпотеку», зокрема шляхом продажу іншій особі покупцеві, або шляхом переходу/набуття права власності на предмет іпотеки за Товариством.

З матеріалів справи вбачається, що 21 січня 2016 року на адресу фактичного місця проживання позивача ОСОБА_1 , який вказаний у Іпотечному договорі №027/ДЗ946І від 05.12.2006 р. та кредитному договорі № 27/10-721І від 05.12.2006 р., ( АДРЕСА_4 ,) направлено вимогу від 18.01.2016 ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» про повернення боргу за кредитним договором № 27/10-721І від 05 грудня 2006 року, зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 29. Вимога направлена з описом та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 23 лютого 2016 року вказане відправлення було повернуто на адресу розташування робочого місця нотаріуса ( АДРЕСА_5 ) з відміткою органу зв`язку.

Отже, аргументи позивача про те, що вимога про порушення основного зобов`язання та умов іпотечного договору не відповідає положенням статті 35 Закону України «Про іпотеку» та ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», є безпідставною та недоведеною. Крім того, цій обставині уже надана оцінка у вищенаведених судових рішеннях.

Також, позивач зазначає, що оцінка на підставі якої було посвідчено договір купівлі-продажу квартири є такою, що порушує права та законні інтереси Позивача, оскільки була виконана із значним порушенням нормативно-правових актів, тому є необ`єктивною, а нотаріус не мав права посвідчувати договір купівлі-продажу.

Разом з тим, судом встановлено, що Броварський міськрайонний суд Київської області у рішенні від 23.10.2018 року у справі 361/5027/16-ц зазначає, що позивач звернувся з позовом однією з підстав яких було: «оспорюваний договір був укладений з використанням підроблених документів, а саме звіту оцінки квартири, складеного 11.12.2015 у. ТОВ «Чіріков Консалт» та довідки ОСББ «СДС - Співдружність дружніх сусідів» від 17.03.2016 р. про склад сім`ї та реєстрацію місця проживання». «Звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо нерухомого майна позивач посилався на не отримання належного повідомлення про намір ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» здійснити продаж квартири, заниження її вартості та порушення в зв`язку з цим ч. 1, ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»».

Тобто, позивач уже звертався з такою самою підставою недійсності оспорюваного правочину.

Зокрема Броварський міськрайонний суд Київської області у рішенні від 23.10.2018 року по справі 361/5027/16-ц, з яким погодилися Київський апеляційний суд у постанові від 21 лютого 2019 року та Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року зазначив, що «Положенням ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» передбачені наслідки продажу предмету іпотеки за ціну, нижчу за звичайні ціни на цей вид майна у вигляді відшкодування різниці між ціною продажу предмету іпотеки та звичайною ціною на нього і не є підставою для визнання правочину недійсним».

У постанові Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у справі 361/5027/16-ц зроблено такий висновок: «Крім того, ні Законом України «Про іпотеку», ні Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, не передбачено обов`язковості для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки шляхом його продажу будь-якій особі-покупцеві доказів отримання іпотекодавцем повідомлення про порушення умов кредитного договору, договору іпотеки і повідомлення про звернення стягнення на спірне майно, що передбачено при іншому способі звернення стягнення на предмет іпотеки - набутті права власності на предмет іпотеки самим, іпотекодержателем в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Також, колегія суддів зауважує, що наслідком недодержання іпотекодержателем процедури, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», законодавець визначив відшкодування іпотекодержателем збитків, а не визнання недійсним договору».

Таким чином, у справі №361/5027/16-ц судами вже досліджувалися обставини, на які посилається позивач, та в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Також, позивач як підставу для визнання договору недійсним зазначає, що Товариство не направило на його адресу звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

При розгляді даної справи, відповідачем не надано доказів на спростування даного аргументу.

Однак, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» - іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотеко держателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

Тобто, звіт про розподіл коштів надсилається після реалізації предмету іпотеки, а його не надсилання не є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним.

З огляду на викладене, розглядаючи даний спір у межах пред`явлених позовних вимог, перевіряючи наведені позивачем обставини недійсності оспорюваного договору, суд вважає такі доводи позивача безпідставні та недоведені, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У дебатах позивач зазначив, що вже під час розгляду справи з`ясувалось, що вимога передбачена ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» була складена та надсилалась неналежним кредитором, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 задоволений позов Національного банку України про визнання недійсним договору №009 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором №27/10-7211 від 05.12.2006. А у вимозі від 05.01.2016 про повернення боргу за кредитним договором Відповідач-1 посилається на договір №009 як на підставу набуття ним прав нового кредитора. 22.09.2022 Північний апеляційний господарський суд залишив вказане рішення від 22.12.2021 без змін. При ухваленні рішення, просив також взяти до уваги вказану обставину, як підставу для визнання оспорюваного договору недійсним.

Разом з тим, відповідно до вимог частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 175 ЦПК України позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Суд звертає увагу на те, що першочергово позивач звернувся із позовом, де посилався на вищевказану обставину, як підставу недійсності договору, проте 12 березня 2020 року позивачем подано заяву про зміну підстав позову, де уже викладені інші підстави.

Відтак, враховуючи викладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.33,36,38Закону України«Про іпотеку»,ст.ст.215,216ЦК України,ст.ст.12,13,76,77,78,81,263,264,265ЦПК України,суд,- в и р і ш и в:

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант», ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна, про визнання правочину недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідачі: Товариство з обмеженою діяльністю «Колекторська компанія «Гарант» , код ЄДРПОУ 39971452, адреса місцезнаходження: вул. Підлісна, буд. 3, м. Київ, 03164;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_7 .

Треті особи: ОСОБА_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_8 .

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_9 .

Суддя Н.М. Петришин