Вирок № 109001428, 15.02.2023, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1226/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2023

Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження № 12022100000000826 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. П`ятигори Тетіївського району Київської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

25 жовтня 2022 приблизно о 21 годині 03 хвилин ОСОБА_5 , керуючи спеціалізованим вантажним фургоном «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вулиці Стеценка зі сторони вулиці Газопровідної у напрямку вулиці Берковецької у місті Києві, у третій (лівій) смузі при наявності трьох смуг для руху в попутному та трьох смуг для руху в зустрічному напрямках руху. Рухаючись у вказаному напрямку, він наближався де нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.2., розташованого навпроти будинку № 30/7 по вулиці Стеценка у місті Києві.

У цей час по вказаному нерегульованому пішохідному переході, зліва направо по ходу руху спеціалізованого вантажного фургону "Mercedes-Bens Vito", д.н.з. НОМЕР_1 , рухався пішохід ОСОБА_4 .

Під час руху ОСОБА_5 допустив порушення вимог п. 1.5, підпункт «б» п. 2.3 та п. 18.1 Правил дорожнього руху України:

-п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

-п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

-підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 18.1: якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах повинні зменшити швидкість, а в разі потребі зупинитися, і можуть продовжити (відновити) рух, лише переконавшись, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створені перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_5 виявилося у тому що він, керуючи спеціалізованим вантажним фургоном "Mercedes-Benz Vito", д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частин вулиці Стеценка зі сторони вулиці Газопровідної у напрямку вулиці Берковецької у місті Києві, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_4 , не врахував дорожню обстановку, яка виражалась у наявності інформаційних дорожніх знаків 5.38.1, 5.38.2 «Пішохідний перехід» і дорожньої розмітки 1.14.2, які інформували його про наявність цього переходу, не зменшив швидкість і не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_4 , внаслідок чого поблизу будинку № 30/7 по вулиці Стеценка у місті Києві скоїв наїзд на останнього.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: відкрита травма правої гомілки: рана верхньої третини внутрішньої поверхні правої гомілки, яка має сполучення із ділянкою перелому діафізу правої великогомілкової кістки; перелом діафізу правої малогомілкової кістки; закрита травма лівої гомілки: перелом середньої третини лівої великогомілкової кістки, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Порушення вимог п. 1.5, підпункт «б» п. 2.3 та 18.1 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та розповів про обставини скоєного злочину так, як про них зазначено в обвинувальному акті. Пояснив, що 25 жовтня 2022 року він керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , в Києві. Йшов дощ, була темна пора доби, вулиці не освітлювалися, він проявив неуважність та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 . Обвинувачений повідомив суду, що він частково відшкодував заподіяну потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 57 000,00 гривень. ОСОБА_5 висловив щире каяття у вчиненому.

Потерпілий ОСОБА_4 також повідомив суду, що обвинуваченим йому частково відшкодована матеріальна шкода в розмірі 57 000,00 гривень на лікування.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю доведена. Своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

При визначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та часткове відшкодування потерпілому матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає необхідним призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення згідно та в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі.

Однак, беручи до уваги усі обставини кримінального правопорушення, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, беззаперечно визнав себе винуватим та щиро розкаявся в скоєному, оцінюючи його ставлення до вчиненого злочину та його поведінку до, під час та після його скоєння, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без його ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання, а тому вважає можливим та доцільним призначити ОСОБА_5 покарання з випробуванням згідно зі ст. 75 КК України, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, суд вважає необхідним застосувати відносно обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Питання речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Питання стосовно арешу, накладеного на майно, суд вирішує відповідно до ст. 174 КПК України.

Процесуальні витрати відповідно до ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ст. 100, 124, 349, 368, 369-371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період іспитового строку: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: спеціалізований вантажний фургон «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_2 , який 01 листопада 2022 року передано на зберігання ОСОБА_5 , - залишити у володінні ОСОБА_5 .

Арешт, накладений на спеціалізований вантажний фургон «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_2 , ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2022 року, - скасувати.

Стягнути на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на проведення експертиз, що становлять 6070 (шість тисяч сімдесят) гривень 04 коп.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_6