Рішення № 108999482, 09.02.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.02.2023Справа № 554/13888/22 Провадження № 2/554/2760/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря - Закори Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справа дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради про визначення місця проживання дітей,-

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Панченко О.О. звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення місця проживання дітей. Прохала визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ( позивачем по справі ), а місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір`ю ( відповідачем по справі ).

В обгрунтування позову зазначила, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на даний час проживає з матір`ю за кордоном, через військову агресію Російської Федерації проти України, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залишився проживати з батьком. Вказала, що саме таке визначення місця проживання дітей буде відповідати їх інтересам.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.11.2022 року відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, направила на адресу суду заяву , в якій позов визнала в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи мається заява про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано та від якого мають двох неповнолітніх дітей 0 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час малолітній ОСОБА_4 проживає разом із матір`ю - відповідачем по справі, неповнолітній ОСОБА_3 разом із батьком - позивачем по справі.

У сторін виникла необхідність визначення місця проживання дітей, яка пов`язана з військовою агресією Російської Федерації проти України, можливістю, з метою їх захисту, вільно перетинати кордон з одним із батьків, без згоди іншого .

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи

приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.

За змістом статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно повідомлення Служби у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради вбачається, що надати висновок щодо доцільності визначення місця проживання дітей не представляється можливим, оскільки відповідач разом із малолітнім сином на даний час проживають за кордоном, а неповнолітній ОСОБА_3 досяг 14 років, а тому місце проживання визначається ним самостійно.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необхідність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з матір`ю, що в найбільшій мірі буде відповідати його інтересам, та що не заперечувалося сторонами по справі, а тому позов в цій частині обгрунтований та підлягає задоволенню.

В той же час не підлягають задоволенню позовні вимоги про визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою

Враховуючи, що ОСОБА_3 досяг 14-річного віку ( на момент постановлення судового рішення йому виповнилося повних 17 років ), місце проживання має визначатися ним самостійно.

Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено на 50 % , з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 496,20 грн.

Керуючись ст.ст. 258,259,263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей - задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 496,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання : АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання : АДРЕСА_1 .

Третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30, код ЄДРПОУ 05384695.

Повний текст рішення виготовлено 14.02.2023 року.

Суддя М.О. Материнко