Рішення № 108998621, 09.02.2023, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1597/20

Провадження № 2/390/20/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2023 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Терещенка Д.В.,

при секретарі Абрамовій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про захист прав споживача, визнання протиправними положень договору та визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправними положення кредитного договору, який укладено між сторонами 20.02.2010, внаслідок чого визнати кредитний договір недійсним та припинити зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ КБ "ПРИВАТБАНК". В обґрунтування позовних вимог зазначено, що АТ КБ "ПРИВАТБАНК" порушили основні принципи та умови кредитування, ввели ОСОБА_1 в оману, а також діяли протиправно в ході надання та обслуговування кредиту.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. У відзиві на позовну заяву вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними, оскільки 20.02.2010 між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 укладено договір згідно якого останній отримав кредит в розмірі 12000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_1 ознайомився та погодився з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, а також надав згоду, що його заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами банку складає між ним і банком договір про надання банківських послуг. Підписанням кредитного договору від 20.02.2010 ОСОБА_1 погодився з усіма умовами даного правочину і прийняв на себе зобов`язання щодо його виконання. Отримавши примірник договору, він мав можливість детально вивчити його умови та протягом 14 днів з дня отримання кредиту відмовитись від даної послуги, що передбачено п.6 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів". Однак позивач цього не зробив, використавши кредитні кошти на свій розсуд і не скористався правом дострокового погашення кредиту, що передбачено умовами кредитного договору. Таким чином, кредитний договір укладений у спосіб і у формі, що не суперечать чинному законодавству. В кредитному договорі передбачені всі права та обов`язки сторін, умови щодо його виконання, а також умови його припинення. Підписавши кредитний договір про видачу картки та встановлення кредитного ліміту, який складається із заяви, Пам`ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів, ОСОБА_1 приєднався до запропонованих банком умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його підписом, так як в противному разі вказаний договір вважався б неукладеним. Крім того, укладаючи кредитний договір, сторона з`ясовує, на яких умовах він укладається, а відтак з власної ініціативи на момент отримання коштів визначає для себе правила подальшої поведінки, які в подальшому не мають безпідставно змінюватися на вимогу однієї зі сторін. Позивач добровільно погодився на укладення спірного правочину на встановлених банком умовах і, починаючи з 20.02.2010 до певного періоду він активно користувався кредитними коштами, сплачував необхідні платежі, що вбачається з виписки (розрахунку заборгованості) з його особового рахунку, не оскаржував договір і не порушував питання про розірвання договору, а отже не вважав його несправедливим, недійсним тощо. З позовом про визнання договору недійсним позивач звернувся лише після того, як Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з позивача за кредитним договором. Свої зобов`язання за кредитним договором АТ КБ "ПРИВАТБАНК" виконав у повному обсязі, надавши позивачу кредит на вказану суму, що не заперечується позивачем. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Отже, заявили клопотання про застосування строків позовної давності, оскільки кредитний договір був укладений 20.02.2010, то відповідно трирічний строк позовної давності сплив 20.02.2013 та про можливе порушення своїх прав позивачу було відомо з моменту укладення кредитного договору.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 20.02.2010 ОСОБА_1 подано до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є АТ КБ "ПРИВАТБАНК", анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, чим виявлено бажання приєднатися до Умов та Правил надання банківських послуг. Вказана заява містить анкетні дані відповідача та його контактну інформацію, місце роботи, сімейний стан. Визначено, що клієнт обрав платіжну карту кредитка «Універсальна», яка з поміж усіх пропозицій виділена жирним шрифтом. У графі «Зазначте бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна»/GOLD» міститься запис 10000 грн та виправлення на 3000 грн, чи навпаки. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, ОСОБА_1 згоден із тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним і банком договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 ознайомлений і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які разом з цією заявою були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.30, 73).

Крім цього, 15.03.2007 ОСОБА_1 подано до ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є АТ КБ "ПРИВАТБАНК", заяву позивальника №KGXRRX08770510, згідно якої просив банк надати йому строковий кредит у сумі 2880 грн строк 24 місяці, тобто з 15.03.2007 по 14.03.2009 (а.с.103).

Трудова книжка серії НОМЕР_1 від 15.09.2004, свідчить, що ОСОБА_1 01.04.2007 звільнений з посади дизайнера ПП «ОЛТЕР» за власним бажанням, подальших записів трудового стажу стороною позивача не надано (а.с.93-94).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія 10 ААВ №623993 ОСОБА_1 з 01.04.2015 безстроково встановлено ІІІ групу інвалідності. ОСОБА_1 отримував у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" картку «Універсальну» № НОМЕР_2 зі строком дії до 12/18, а також картку для виплат строком дії до 05/20 (а.с.95).

05.12.2018 ОСОБА_1 подано до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, чим виявлено бажання приєднатися до Умов та Правил надання банківських послуг. Вказана заява містить лише анкетні дані відповідача та його контактну інформацію. У анкеті-заяві бажаний кредитний ліміт не визначено, не обрано вид кредитної карти, не зазначено процентну ставку та відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Крім того, заява не містить даних про видачу кредитної картки, її виду, номеру та строку дії (а.с.104-105).

Статтями 12, 13, 81, 89 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до вимог ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на вказані норми, якими чітко унормовано письмову форму кредитного договору, слід зазначити, що Умови та правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи у Приватбанку, не були підписані сторонами договору №б/н від 20.02.2010, а тому не можуть бути складовими цього кредитного договору. Відтак, всі умови, які зазначені у вказаних документах, не можуть становити умови кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 подано до АТ КБ "ПРИВАТБАНК", бо такий договір в силу вимог статті 1055 ЦК України є нікчемним.

Тому слід аналізувати тільки умови підписаного сторонами договору №б/н від 20.02.2010 на предмет їх відповідності вказаним позивачем вимогам чинного законодавства.

Отже, договором визначені його істотні умови, та саме вони підлягають перевірці щодо їх відповідності положенням нормативно-правових актів, на яких наголошує позивач у позовній заяві.

Дійсно, договір не містить положень про зміну кредитного ліміту, тому вважається, що такі умови не погоджувались сторонами, а тому визнавати їх недійсними не можна.

Позивач вказує, що договір містить несправедливі умови, що суперечать принципу добросовісності, що має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду інтересам споживача, порушення принципу рівності сторін та свободи договору.

Під цим загальним формулюванням позивач знову наголошує щодо неузгодженості умови про зміну кредитного ліміту, що, на його думку, порушує справедливий баланс.

Але неузгодження такої умови тягне лише правові наслідки з неможливості застосовувати таку умови у кредитних відносинах між сторонами, але не тягне недійсності ані будь-якої частини, а не всього договору в цілому.

Принцип свободи договору також не було порушено, оскільки ті умови, які сторони погодили, вони скріпили підписами.

Наголошуючи на порушенні принципу рівності сторін договору та посилаючись при цьому на приписи ст.21 Закону України "Про захист прав споживачів", позивач тлумачить це таким чином, що він не був ознайомлений з договором та не зміг внести в договір зміни, обговорити істотні умови та запропонувати доповнення до договору, тому такий договір порушує вимоги законодавства щодо свободи договору. Але знову мається на увазі Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи, які в дійсності вже визнані судом як такі, що не є складовими договору.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі, серед іншого, про орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту та укладанням договору про надання споживчого кредиту.

Але позивач за умовами договору не мав отримати одночасно суму кредиту з її одноразовим спрямуванням на придбання продукції чи послуги та визначенням ануітетних платежів з погашення кредиту та відсотків, а йому лише встановлено на картку кредитний ліміт, яким він може взагалі не користуватись ніколи або користуватись на свій розсуд: зняти всю суму, або використовувати її частинами, або оплачувати картою за рахунок кредитного ліміту продукти та послуги. До того ж, такий вид послуг передбачає користування кредитним лімітом на строк дії карти, яка може бути перевипущена. Тому в такому разі не розраховується орієнтовна сукупна вартість кредиту, оскільки укладений між сторонами договір є не суто договором споживчого кредитування, а є договором з відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти, у якому не можна наперед передбачити, як буде діяти споживач, а тому неможливо і розрахувати орієнтовну сукупну вартість кредиту.

На користь зазначеному щодо відмінності цих договорів свідчить надане Національним Банком України визначення: кредитна лінія кредитна угода, відповідно до якої протягом передбаченого договором терміну банк виділяє позичальнику кредит у межах узгодженої суми (ліміту кредитування) на умовах, що відрізняються від умов одноразового надання кредиту.

Кредитування на умовах кредитної лінії використовують у тому випадку, коли позичальник потребує значних коштів, або наперед не може визначити необхідну суму кредиту та її цільове використання.

За такими ж обставинами, не можна вважати, що банком було порушено п.п.3.2, 3.4 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007.

Крім того, відповідно до приписів ч.7 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не виконання вимог щодо інформування споживача про сукупну вартість кредиту не є підставою для визнання недійсним договору, а передбачає інші правові наслідки, взалежності від того, яких втрат або порушень зазнав у зв`язку з цим споживач.

Позивач зазначає, що умови договору від 20.02.2010 є протиправними, однак позивач не уточнює, які саме умови договору суперечить законодавству, та в чому невідповідність цього договору. Тобто взагалі не зазначає, які ж умови оспорюваного договору є несправедливими, та в чому ця несправедливість виражається.

Суд не вбачає, що договір містить хоча б будь-яку відповідальність за невиконання зобов`язань клієнтом, яку можна було б кваліфікувати як істотний дисбаланс на шкоду позивачу, або будь-яку несправедливу умову.

Решта умов договору прописані в одному документі, підписаному сторонами, є зрозумілими, визначають і розмір кредитного ліміту, і відсоткову ставку, і строк користування цим лімітом, та не передбачають будь-яких змін до договору, що могло б витлумачитись як несправедливі умови.

Те, що, на думку позивача, сторони не узгодили всі істотні умови, не створює наслідків недійсності такого договору, а лише обмежує їх правовідносини умовами, які є погодженими.

Доводи позивача, що банк на порушення умов договору неправомірно змінив розмір кредитного ліміту, свідчить лише про порушення договору з боку однією із сторін, яке не є підставою для визнання договору недійним, а є підставою для його розірвання із застосуванням відповідних правових наслідків, передбачених договором або законом.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд по справі №322/626/19.

Крім того, суд бере до уваги, що підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 20.02.2010 ОСОБА_1 обрав платіжну карту кредитка «Універсальна» та бажаний кредитний ліміт, і погодився із тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним і банком договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 ознайомився і погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які разом з цією заявою були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Підписанням кредитного договору від 20.02.2010 ОСОБА_1 погодився з усіма умовами даного правочину і прийняв на себе зобов`язання щодо його виконання. Отримавши примірник договору, він мав можливість детально вивчити його умови та протягом 14 днів з дня отримання кредиту відмовитись від даної послуги. Однак позивач цього не зробив, використавши кредитні кошти на свій розсуд і не скористався правом дострокового погашення кредиту, що передбачено умовами кредитного договору. Тому, кредитний договір укладений у спосіб і у формі, що не суперечать чинному законодавству. У кредитному договорі передбачені всі права та обов`язки сторін, умови щодо його виконання, а також умови його припинення. Підписавши кредитний договір про видачу картки та встановлення кредитного ліміту, який складається із заяви, Пам`ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів, ОСОБА_1 приєднався до запропонованих банком умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його підписом, так як в противному разі вказаний договір вважався б неукладеним.

В ході розгляду справи сторона позивача наполягала, що кредитний договір від 20.02.2010 ОСОБА_1 не підписував, кошти за ним не отримував, підпис виконано іншою особою і для з`ясування цієї обставини необхідні спеціальні знання у сфері ідентифікації виконання рукописного тексту. На підставі чого, судом постановлено ухвалу від 14.07.2022 про призначення судової почеркознавчої експертизи, однак на адресу суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи, оскільки у відведений законодавством строк оплату вартості експертизи не проведено документ, який би підтверджував здійснення оплати вартості експертизи до експертної установи не надано. Таким чином, стороною позивача не надано належних і допустимих доказів того, що підпис у кредитному договорі №б/н від 20.02.2010 виконаний не самим ОСОБА_1 , а іншою особою.

Будь-яких інших доказів, які можуть підтвердити позовні вимоги суду не надано.

Таким чином, зваживши у сукупності доводи сторін і наведені вище докази, суд вважає, що позов є необґрунтованим, не доведеним належними та допустимими доказами, а тому його необхідно залишити без задоволення.

Крім того, представником відповідача у відзиві на позовну заяву викладено клопотання про застосування строків позовної давності, оскільки кредитний договір був укладений 20.02.2010, а тому трирічний строк позовної давності сплив 20.02.2013, а про можливе порушення своїх прав позивачу було відомо з моменту укладення кредитного договору.

Проте, виходячи з вимог ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Згідно ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Керуючись ст.ст.207, 526, 549, 551, 611, 625-638, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 235, 258-260, 263-265 ЦПК України, ЗУ "Про захист прав споживачів", суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про захист прав споживача, визнання протиправними положень договору та визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .

відповідач Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.В. Терещенко