Ухвала суду № 108998242, 08.02.2023, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/11193/21

провадження № 2/361/888/23

08.02.2023

У Х В А Л А

08 лютого 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарях - Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, 3% річних та інфляційної складової від суми заборгованості,

установив:

Національна академія внутрішніх справ звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, 3% річних та інфляційної складової від суми заборгованості.

Позивач зазначав, що наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 10 серпня 2015 року № 102 о/с ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Національної академії внутрішніх справ.

Між Національною академією внутрішніх справ та ОСОБА_1 укладений договір №ЕК 15-496 про підготовку фахівця у Національній академії внутрішніх справ, за умовами якого відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов`язався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу в органах внутрішніх справ, а у разі відмови відшкодувати витрати у зв`язку із утриманням у навчальному закладі.

Наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 09липня 2019 року №749 ОСОБА_1 присвоєно ступінь вищої освіти бакалавра за напрямом підготовки «Правознавство» та видано диплом бакалавра.

Водночас направлено ОСОБА_1 за місцем проходження служби.

Наказом ГУ НП в Київській області від 30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за власним бажанням до відпрацювання трирічного терміну в органах внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу.

Посилаючись на те, що у період з 17 серпня 2015 року по 09 липня 2019 року відповідач відповідно до умов договору у період навчання перебувала на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ 99 433, 89 грн, з яких: - 86305, 08 грн заборгованість, пов`язана з утриманням у навчальному закладі; - 10164, 90грн інфляційне збільшення боргу; - 2 963, 91 грн 3% річних від несплаченої заборгованості.

12 травня 2022 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідач вказувала на те, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. В рамках цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

У судове засідання представник позивача Національної академії внутрішніх справ не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 10 серпня 2015 року №102 о/с з 17 серпня 2015 року ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Національної академії внутрішніх справ.

19 серпня 2015 року між Національною академією внутрішніх справ та ОСОБА_1 укладений договір №ЕК 15-496 про підготовку фахівця у Національній академії внутрішніх справ, за умовами якого відповідач навчалася за рахунок коштів державного бюджету і зобов`язалася після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати витрати у зв`язку із утриманням у навчальному закладі.

Наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 09липня 2019 року №749 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію бакалавра за напрямом підготовки «Правознавство» та видано диплом бакалавра.

Надалі ОСОБА_1 направлено за місцем проходження служби.

Наказом ГУ НП в Київській області від 30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за власним бажанням до відпрацювання трирічного терміну в органах внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу.

Загалом ОСОБА_1 навчалася у вищому навчальному закладі з17 серпня 2015 року по 09 липня 2019 року. Відповідно до умов договору №ЕК 15-496 про підготовку здобувача вищої освіти у Національній академії внутрішніх справ від 19 серпня 2015 року, у період навчання ОСОБА_1 перебувала на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини 1 статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним ібезстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, уяких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

За змістом статті 9 Закону України «Про міліцію», чинного на час укладення договору про підготовку здобувача вищої освіти у вищому начальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (Національній академії внутрішніх справ), на курсантів, слухачів, ад`юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов`язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, атому його служба є публічною.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17 (провадження № 14-563цс18) зробила висновок, що спори, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат, відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі ізастосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що на курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України (Національної академії внутрішніх справ) поширюються права та обов`язки, гарантії правового і соціального захисту, служба відповідача є публічною. У зв`язку із цим справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини виникли за участю суб`єкта владних повноважень, спори між учасниками цих правовідносин є публічно-правовими та їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно з пунктом 1 частиною 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За наведених обставин провадження у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, 3% річних та інфляційної складової від суми заборгованості підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 255, 258-260, 263, 353, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, 3% річних та інфляційної складової від суми заборгованості закрити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом пятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом пятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.С. Сердинський