Постанова № 10899563, 17.08.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 року о 10-10 годині, Справа № 2а-3455/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого-суддіМатяш О.В.,

розглянувши у м. Запоріжжя в порядку письмового провадження

адміністративну справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя

в інтересах держави в особі УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя

до приватного підприємця ОСОБА_1

про відшкодування заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 3616,52 гривень,

ВСТАНОВИВ:

прокурор звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач - ПП ОСОБА_1 - є платником страхових внесків, й станом 31.05.2010 за нею значиться заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 3616,52 гривень.

Прокурор та представник позивача просять позов задовольнити та стягнути з ПП ОСОБА_1 зазначену заборгованість, розглянувши справу без їх участі.

Відповідачка у судове засідання вдруге не з'явилася з неповажної причини, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, заперечень проти позову суду не надала, про причини неявки суд не повідомила. Поштова кореспонденція із повісткою повернулась до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд, відповідно до ст. 122 КАС України, розглянув справу у письмовому провадженні на підставі ч.6 ст.128 цього кодексу, де зазначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав: судом встановлено, що відповідачка, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.

Статтею 1 цього Закону визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

У ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон № 400/97-ВР) зазначено, що платниками збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

У ч. 2. ст. 5 Закону № 1058- IV визначено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону передбачено, що страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Частиною 2 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 3 цієї статті, обчислення страхових внесків територіальними органами ПФУ в випадках, передбачених законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць.

У відповідності до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідачка, яка, відповідно до ч.1 ст.14 та ч.1 ст. 15 Закону №1058-IV, є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, зареєстрована в УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя за реєстраційним номером №08/11-6717. Починаючи з 01.11.1996, вона надає до УПФУ розрахунки сум страхових внесків, в яких нараховує страхові внески, але сплачує їх несвоєчасно та не в повному обсязі.

23.03.2010 відповідачкою було надано до УПФУ розрахунок суми страхових внесків за 2009 рік, в якому нею було нараховано 2345,11 гривень страхових внесків.

У звязку з неперерахуванням зазначених коштів у ПП ОСОБА_1 виникла заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 2345,11 гривень.

За несвоєчасну сплату страхових внесків їй було нараховано фінансові санкції на суму 926,41 гривень та пеню на суму 345 гривень (рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) страхових внесків №776, №777 від 18.08.2008, які були отримані відповідачкою 23.03.2010).

12.05.2010 УПФУ було надіслано відповідачці вимогу №Ф-4067 від 12.05.2010 на суму 3616,52 гривень. Доказів погашення загальної заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 3616, 52 гривень відповідачка не надала ні позивачу, ні суду.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17,122,128, 158-167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ПП ОСОБА_1 (69071, АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1) на користь УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя:

на р/р 25603301201082 в ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508387, заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік у розмірі 2345,11 (двох тисяч трьохста сорока пяти) гривень 11 копійок;

на р/р 25603301201082 в ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508387, код платежу для фінансової санкції - 50020400, код платежу

для пені 50021600, заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 926 ( девятиста двадцяти шести) гривень 41 копійки та пені у розмірі 345 (трьохста сорока пяти) гривень.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш