Постанова № 10899521, 17.08.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 року о 10 год. 37 хв. Справа № 2а-3342/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.

при секретаріМарченко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

за участю представників сторін:

від позивача: Буря О.Є., довіреність № 18-40 від 18.09.2008 р.;

Сиваш А.М., довіреність № 18-152 від 28.12.2009 р.

від відповідача: Арестова Т.П., довіреність від 09.11.2009 р.;

Безкоровайна О.С., довіреність від 26.07.2010 р.;

Набока Н.А., довіреність від 29.06.2010 р.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулося із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000320808/0 від 02.06.2010 р. винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на підставі акту перевірки № 176/08-08/00186542 від 21.05.2010 р. про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість (код 3014010100) на загальну суму 21806246,00 грн. (15575 890,00 грн. за основним платежем та 6230 356,00 грн. штрафних санкцій).

В обґрунтування позову посилається на те, що висновки про завищення товариством задекларованого відємного значення ПДВ, викладені відповідачем в акті перевірки № 176/08-08/00186542 від 21.05.2010 р. є помилковими, не відповідають чинному законодавству та не враховують фактичних обставин господарської діяльності позивача, а винесене на підставі таких висновків оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Зокрема зазначає, що Законом України «Про податок на додану вартість» передбачені спеціальні норми, згідно яких право на податкові зобовязання у продавця та право на податковий кредит у покупця виникає за правилами «першої події». Вказує, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить будь-яких норм, які б передбачали, що оплата продукції (передплата) та поставка продукції повинні мати місце в одному звітному періоді для того, щоб підприємство - платник ПДВ, отримало право на податковий кредит. Також вважає, що відповідач при проведенні перевірки не врахував умов укладених між позивачем та ВАТ «Орджонікідзевський гірничозбагачувальний комбінат» і ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» договорів, зокрема щодо здійснення передплати та поставки продукції згідно затвердженого графіку. Стверджує, що укладені ВАТ «Запорізький завод феросплавів» договори поставки марганецьвмісткої продукції мають реальний характер, направлені на придбання продукції для потреб власної господарської діяльності, виконуються відповідно до передбачених та погоджених сторонами умов і не суперечать чинному законодавству.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягають на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного рішення.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях від 29.06.2010 р. зазначає, що у ході проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ «Запорізький завод феросплавів» встановлено порушення абз.4 п. п. 7.2.3 п. 7.2, п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення і подачі податкової декларації з ПДВ, що призвело до завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ за лютий 2010 р. на 16666667 грн. Вказує, що виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, обєктом оподаткування непрямого податку є поставка товару, тобто певні дії щодо передачі у власність товару з одного боку та його оплата з іншого. Перевіркою ж встановлено, що товар, обумовлений угодами, не поставлявся, тому дії з перерахування постачальникам коштів за товар без фактичного отримання останнього та переходу права власності на нього не підпадають під поняття «продаж товарів», яке відповідно визначено в п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Тому, на думку податкового органу, господарські зобовязання укладені лише про людське око, без наміру викликати юридичні наслідки, зумовлені договором купівлі-продажу, що призводить до безпідставного одержання коштів шляхом відшкодування ПДВ в наступному податковому періоді.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали заперечення проти позову з підстав, викладених вище.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі направлень № 0334 від 20.04.2010 р. та № 0334/1 від 05.05.2010 р. фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Запорізький завод феросплавів» з питань достовірності нарахування відємного значення ПДВ за лютий 2010 р., за результатами якої складено акт № 176/08-08/00186542 від 21.05.2010 р.

Перевіркою встановлено, що на порушення п. 4.3 ст.4, п. п. 7.3.6 п. 7.3, абз.4 п. п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», порядку заповнення і подачі податкової декларації з ПДВ встановлено завищення задекларованого ВАТ «Запорізький завод феросплавів» відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за лютий 2010 р. на 1090443 грн.; на порушення п. 4.3 ст. 4, п. п. 7.3.6 п. 7.3, абз. 4 п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», порядку заповнення і подачі податкової декларації з ПДВ встановлено заниження ВАТ «Запорізький завод феросплавів» суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на суму 15575890 грн.

02.06.2010 р. на підставі акта перевірки № 176/08-08/00186542 від 21.05.2010 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийняте рішення № 0000320808/0, яким ВАТ «Запорізький завод феросплавів» було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 21806246,00 грн., зокрема 15575890,00 грн. за основним платежем та 6230356,00 грн. штрафними санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ «Запорізький завод феросплавів» звернулося до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, на протязі 2009-2010 р. р. ВАТ «Запорізький завод феросплавів» уклало договори поставки концентрату та агломерату марганцевого № 145/05 від 26.01.2010 р., № 947/05 від 30.11.2009 р. з ВАТ «Орджонікідзевський гірничозбагачувальний комбінат» та договір № 110 від 21.12.2009 р. з ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат». Сторони домовились про те, що на протязі терміну дії договорів, постачальники будуть здійснювати на адресу покупця (ВАТ «Запорізький завод феросплавів») поставку марганецьвмісткої продукції, а покупець буде приймати і оплачувати таку продукцію.

На виконання вищевказаних договорів, позивач у лютому 2010 року здійснив передплати за продукцію у сумі 67000000,00 грн. на адресу ВАТ «Орджонікідзевський гірничозбагачувальний комбінат» та 33000000,00 грн. на адресу ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», що підтверджується долученими до справи копіями банківських виписок та платіжних доручень.

Відповідно до п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом - Закон), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.3.1 Закону передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У звязку із зарахуванням передплати на розрахунковий рахунок, ВАТ «Орджонікідзевський гірничозбагачувальний комбінат» та ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (постачальники) виписали податкові накладні № 191 від 26.02.2010 р. на суму 20 00000,00 грн., № 192 від 26.02.2010 р. на суму 47000000,00 грн. та № 201 від 26.02.2010 р. на суму 33000000,00 грн.

Отже, постачальники на законних підставах при отриманні від ВАТ «Запорізький завод феросплавів» передплати за товар склали та видали позивачу податкові накладні. Будь-яких висновків щодо неправомірності їх виписки чи невідповідності заповнення, податковим органом в акті перевірки не виказано.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, п. 7.2.6 Закону передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено дві вимоги для отримання покупцем права на відображення податкового кредиту: це дата здійснення «першої події» та наявність податкової накладної.

Як зазначалося вище, у позивача виникла перша подія у вигляді здійснення (фактичного перерахування) передплати та отримані від постачальників податкові накладні. Тому, у ВАТ «Запорізький завод феросплавів» були всі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» підстави для відображення податкового кредиту за вказаними операціями.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що оскільки фактична поставка товару за здійсненими передплатами не була проведена у лютому 2010 р., то позивач не мав права на податковий кредит, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, згідно умов, укладених договорів № 145/05 від 26.01.2010 р., № 947/05 від 30.11.2009 р., № 110 від 21.12.2009 р., обсяги та графіки поставки товару мали погоджуватися сторонами щомісячно. Позивачем надані суду графіки відвантаження марганцевої руди та марганцевого концентрату з яких вбачається, що фактична поставка розпочинається лише з березня 2010 р.

До того ж, позивачем на вимогу суду надані документи, що підтверджують фактичне отримання ВАТ «Запорізький завод феросплавів» товару, їх транспортування тощо, тобто свідчать про реальність укладених угод.

Таким чином, посилання податкового органу в акті перевірки на те, що угоди були укладені про людське око, не відповідають дійсності та спростовуються долученими до справи доказами.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобовязання з податку на прибуток та зменшення суми бюджетного відшкодування згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог підпункту п. 4.3 ст.4, п. п. 7.3.6 п. 7.3, абз.4 п. п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про завищення податкового кредиту за лютий 2010 року на 16666667 грн., тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000320808/0 від 02.06.2010 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000320808/0 від 02.06.2010 р., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 21806 246,00 грн., в тому числі 15575 890,00 грн. за основним платежем та 6230 356,00 грн. штрафними санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

СуддяН.В. Стрельнікова

Постанову складено у повному обсязі 20 серпня 2010 р