Постанова № 10899291, 19.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2010 р. справа № 2а-15014/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю

представника позивача Павенко Г.С.,

представника відповідача 1

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Заікіна О.Г.,

представника відповідача 2

ГУДКУ у м. Києві не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» до Державної податкової інспекції в Дніпропетровському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2009 року у розмірі 290861,00 гривень та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 гривень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Дніпропетровському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 290861,00 гривень та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він є платником податку на додану вартість та має право на відшкодування з Державного бюджету суми, яка визначена п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зазначає, що підставою виникнення вказаного права є дані виключно податкової декларації від 24.05.2009 року за звітний період - квітень 2009 року, де у рядку «25» «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за підсумками поточного звітного періоду» складає 290861,00 гривень.

У пятиденний термін після подання ним до податкового органу податкової декларації було подано до органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників, згідно з п. 7.7.4 Закону № 168/97.

За наслідками проведеної контролюючим органом перевірки, 08.07.2009 року було прийнято довідку, згідно висновку якої визначено, що перевіркою підтверджено відображене у декларації з ПДВ за квітень 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 83862,77 гривень;

за результатами перевірки на момент складання довідки перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року в розмірі 206998,23 гривень, що повязано з відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника;

остаточний висновок щодо правомірності заявленої до відшкодування з бюджету непідтвердженої суми ПДВ буде зроблено за результатами отриманих відповідей.

Зазначає, що у порушення п.п 7.7.5, 7.7.6 Закону № 168/97, станом на 01.06.2010 року бюджетне відшкодування не здійснено.

З огляду на вищевикладене просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, пояснила, що станом на момент розгляду справи бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року у розмірі 290861,00 гривень не відшкодовано.

Представник відповідача 1 - Державної податкової інспекції в Дніпропетровському районі м. Києва, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення відповідно до яких зазначив, що Державною податковою інспекцією в Дніпропетровському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 290861,00 гривень за квітень 2009 року.

За наслідками проведеної перевірки складено довідку від 08.07.2009 року № 2116/23/721-30098637.

Вказаною довідкою зокрема встановлено, що основним постачальниками позивача є:

ДП «Донецька залізниця», ТОВ «Укрбудсервіс», ТОВ «Мегаполіс ЛТД», інші постачальники мають незначні обсяги поставки.

Відповідно до Наказу ДПА у м. Києві № 350 від 18.08.2005 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», відповідачем 1, було надіслано запити до ДПІ інших регіонів України та згідно Наказу ДПА України від 22.04.2009 № 203 на підприємства, які перебувають на обліку в м. Києві для проведення зустрічних перевірок з питання повноти та правильності віднесення ПДВ до податкових зобовязань основними постачальниками позивача.

Вказує, що за результатами перевірки, на момент складання довідки перевірки, неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року в розмірі 290861,00 гривень, що повязано з неможливістю проведення перевірки по ТОВ «Укрбудсервіс 2008».

В ході перевірок контрагентів позивача встановлено, що ТОВ «Укрбудсервіс 2008» є посередником та є одним з контрагентів ТОВ «Ніка-газ».

Вважає, що оскільки на даний час у відповідача не має інформації про результати проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника, складення остаточного висновку про відшкодування сум ПДВ буде незаконними та таким, що порушує приписи ч.2 ст. 19 Конституції України.

На його думку надмірну сплату ПДВ можливо підтвердити тільки проведенням зустрічної перевірки до кінцевого виробника, в обґрунтування чого посилається на п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірко достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на вищевикладене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2,- Головного управління державного казначейства України у м. Києві, у судове засідання не зявився про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З огляду на вказані обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача 2.

Представник відповідача 2,- Головного управління державного казначейства України у м. Києві надіслав до суду письмові заперечення, згідно до яких зазначив, що ним та його посадовими особами права та охоронювані законом інтереси позивача не порушені, до того ж сам позивач не наводить таких порушень.

Вказує, що обовязковою умовою для відшкодування податку на додану вартість є надання висновків та реєстру по відшкодуванню ПДВ до органів Державного казначейства України.

В обґрунтування своєї правової позиції посилається на ч.2 ст. 4, ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України, п.п.2.1.4 п.2.1 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної Податкової Адміністрації України, Державного Казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86, п. 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 09.07.2008 року № 609, п. 5,7 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної Податкової Адміністрації України, Державного Казначейства України від 03.08.2004 № 451/501/132, п. 12. Положення про Головне управління Державного казначейства України в м. Києві.

З огляду на вищевикладене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, судом встановлені наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (Далі за текстом ТОВ «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ»), згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 25.06.2008 року, виданого Дніпровською районною у місті Києві Державною адміністрацією,- є юридичною особою (т.1 а.с.7), дата проведення державної реєстрації 25.02.1999 року, ідентифікаційний код юридичної особи 30098637, здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту (нова редакція) із змінами, (т.1 а.с.10-27).

Як встановлено у судовому засіданні, ТОВ «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ», з 22.02.2008 року перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Дніпропетровському районі м. Києва, як платник податків (т.1 а.с.145).

Згідно свідоцтва № 100149056 від 14.11.2008 року, ТОВ «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ», зареєстровано платником податку на додану вартість (т.1 а.с.9).

Державна податкова інспекція в Дніпропетровському районі м. Києва (Далі за текстом - ДПІ в Дніпропетровському районі м. Києва),- у розумінні КАС України, - є субєктом владних повноважень.

24 травня 2009 року ТОВ «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» надало до Державної податкової інспекції в Дніпропетровському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року вх. № 97413 разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування, заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту. (т.1 а.с.30-32, 44, 45-46).

Згідно коду рядка 25 вказаної декларації, позивачем визначено: «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» сума ПДВ 290861,00 гривень (т.1 а.с.31).

Згідно коду рядка 25.1 вказаної декларації, позивачем зазначено : «На рахунок платника у банку» сума ПДВ 290861,00 гривень (т.1 а.с.31).

У період з 22.06.2009 року по 06.07.2009 року ДПІ в Дніпропетровському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2009 року по 31.04.2009 року.

За наслідками вказаної перевірки 08.07.2009 року ДПІ в Дніпропетровському районі м. Києва складено довідку № 2116/23-721/30098637 (Далі за текстом - довідка за наслідками перевірки) (а.с.33-38).

Згідно висновку довідки за наслідками перевірки, податковим органом підтверджено відображене у декларації з ПДВ за квітень 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 83862,77 гривень;

за результатами перевірки на момент складання довідки перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року в розмірі 206998,23 гривень, що повязано з відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника;

остаточний висновок щодо правомірності заявленої до відшкодування з бюджету непідтвердженої суми ПДВ буде зроблено за результатами отриманих відповідей (а.с.38).

Довідкою за наслідками перевірки встановлено зокрема, що на формування показників в рядках 10-17 Декларації за квітень 2009 року вплинуло здійснення операцій з придбання товарів з податком на додану вартість на митній території України в розмірі 5892139,00 гривень, у тому числі сума ПДВ складає 1178428 гривень, що підтверджено податковими накладними, виписаними постачальниками на адресу ТОВ «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ».

Основними постачальниками ТОВ «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» в квітні 2009 року були: ДП «Донецька залізниця», ТОВ «Укрбудсервіс 2008», ВАТ «Лисичанська сода», ТОВ «Мегаполіс ЛТД», «ТОВ СЕРВІС - ІНВЕСТ».

03.08.2009 року ДПІ в Дніпропетровському районі м. Києва було прийнято висновок № 283 про суми відшкодування податку на додану вартість (а.с.139).

Згідно вказаної довідки повідомляє, що станом на 03.08.2009 року ТОВ «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» за декларацією від 20.05.2009 року № 97413 за квітень 2009 року підлягає відшкодуванню з бюджету сума ПДВ: 177648,00 гривень.

Як встановлено у судовому засіданні, та не заперечується сторонами бюджетне відшкодування у розмірі 177648,00 гривень (згідно висновку № 283) та сума бюджетного відшкодування у розмірі 83862,77 гривень, що підтверджена згідно довідки за наслідками перевірки, станом на момент розгляду справи, відповідачем 2 на рахунок позивача не сплачено.

Зазначені суми не сплачені на рахунок ТОВ «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ», у звязку із тим, що відповідачем 1 на суму 83862,77 гривень, що підтверджена згідно довідки за наслідками перевірки не складено висновку і не передано його разом із висновком № 283 на суму 177648,00 гривень до відповідного органу Державного Казначейства.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як вже встановлено вище, довідку за наслідками перевірки складено 08.07.2009, а висновок № 283 на суму 83862,77 гривень складено 03.08.2009 року.

Факт відсутності заборгованості зі сплати позивачем податку на додану вартість до бюджету представником відповідача не оспорювався.

Згідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Відповідно до ч.9 ст.2 Бюджетного Кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.

В даних спірних правовідносинах, що склалися суд не приймає послання відповідача на те, що надходження від сплати податків до бюджету є базою для відшкодування податку на додану вартість, тобто, залежність між сплатою податку до бюджету перед його безпосереднім відшкодуванням.

Відповідно до норм Закону України «Про систему оподаткування» за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання (ст. 9) та не визначено права (ст. 10) здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину.

Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Згідно ч.4,5 ст. 11 КАС України,- суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи;

суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідач довідкою за наслідками перевірки

Суд, відносно того, що наведені в податковій накладній відомості можуть не відповідати дійсності, у звязку із тим, що податкова інспекція таких доказів не надала, керуючись ч. 4, 5 ст. 11 КАС, із власної ініціативи витребував у відповідача 1 докази, які підтверджують або спростовують ці обставини, зокрема ухвалами суду від 15 червня 2010 та від 05 липня 2010 року було витребувано зазначені докази, суд також у судовому засіданні зобовязував відповідача 1 надати також додатки 5 до декларацій з ПДВ по контрагентам позивача.

Проте відповідачем,- як субєктом владних повноважень всупереч приписам п. 2,4 ст. 71 КАС України, було проігноровано ухвали суду.

Судом у позивача були витребувані первинні документи, що підтверджують фактичні обставини проведення господарських операцій з придбання ПДВ.

Позивачем були надані витребувані документи : податкові накладні, видаткові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, господарські договори, акти прийому передачі та ін. (т.1 а.с. 46-240, т.2 а.с.1-247, т.3 а.с.1-86).

Вказані документи свідчать про фактичне проведення господарських операцій з контрагентами, за наслідками яких позивач придбав ПДВ.

Фактичні обставини господарських операцій, що проводились ТОВ «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ», з придбання ПДВ, які надають право формування податкового кредиту знаходять своє підтвердження в наданих ним первинних документах

Відповідно до п. 4.1 наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України «Про затвердження Змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість» від 21.05.2001р. №200/86, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за №489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Також відповідачем не підтверджено безтоварності операцій визначення податкового кредиту.

З вищенаведеного вбачається, що станом на момент розгляду справи позивач має право на бюджетне відшкодування, тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» до Державної податкової інспекції в Дніпропетровському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2009 року у розмірі 290861,00 гривень та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 гривень.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» до Державної податкової інспекції в Дніпропетровському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2009 року у розмірі 290861,00 гривень та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 гривень, - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (84101, Донецька область, м. Словянськ, вул. Сучасна, 33, код ЄДРПОУ 30098637, р/р 26001187785001 у Словянському б/б відділенні Краматорської філії КБ «ПриватБанк», МФО 335548) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2009 року у розмірі 290861,00 гривень (двісті девяносто тисяч вісімсот шістдесят одна гривня).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОВЯНСЬКА СОЛЕВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (84101, Донецька область, м. Словянськ, вул. Сучасна, 33, код ЄДРПОУ 30098637, р/р 26001187785001 у Словянському б/б відділенні Краматорської філії КБ «ПриватБанк», МФО 335548) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 гривень (одна тисяча сімсот гривень).

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19 серпня 2010 року.

Повний текст постанови складений 24 серпня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.