Постанова № 10899285, 16.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2010 р. справа № 2а-15544/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17.10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Михайлик А.С.

при секретаріТокмаковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області

доЖитлово-комунального управління «Домовик-1»

про стягнення суми економічних санкцій у розмірі 29151,90 грн.

за участю:

представника позивача: Рехтік Р.М., за дов. № 05-05/26 від 14 січня 2010 року

представника відповідача: не зявився

Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Житлово-комунального управління «Домовик-1» про стягнення суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 29151,90 грн. Заявлені вимоги Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області обґрунтовувала тим, що за наслідками проведення планової перевірки Житлово-комунального управління «Домовик-1» був складений Акт № 188 від 26 березня 2010 року. 02 квітня 2010 року позивачем було прийнято рішення № 105 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким до Житлово-комунального управління «Домовик-1» було застосовано суму економічну санкцію у розмірі 29151,90 грн., з яких 9717,30 грн. сума вилучення безпідставно отриманої виручки, 19434,60 грн. сума застосованого штрафу. У звязку із несплатою суми застосованої економічної санкції, позивач просив стягнути з відповідача суму несплачених економічних санкцій у розмірі 29151,90 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, мотивуючи свою позицію аналогічно викладеному у позовній заяві. Просила задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, уповноваженого представника не направив, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. До суду повернувся конверт із судовою повісткою з відміткою про те, що адресат за зазначеною адресою не знаходиться. Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Крім того ч. 4 ст. 33 Кодексу передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких підстав суд відповідно до ст. 128 КАС України визнав можливим розглянути справу без участі представника відповідача на підставі доказів наявних у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Житлово-комунальне управління «Домовик-1» (відповідач) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 31132469.

В період з 18 березня 2010 року по 26 березня 2010 року було проведено перевірку, за наслідками проведення якої був складений Акт № 188 від 26 березня 2009 року.

Відповідно до викладених в Акті перевірки висновків при проведенні перевірки позивачем було встановлено порушення державної дисципліни цін, а саме порушення порядку застосування тарифів при нарахуванні квартирної плати через завищення площі приміщень.

02 квітня 2010 року на підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 105, яким на підставі статті 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» були застосовані економічні санкції в загальному розмірі 29151,90 грн., з яких сума безпідставно отриманої виручки складає 9717,30 грн., сума штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки складає 19434,60 грн.

09 квітня 2010 року зазначене рішення разом із претензією від 02 квітня 2010 року на суму 29151,90 грн. були направлені позивачем на адресу відповідача. Зазначене рішення та претензія від 02 квітня 2010 року були отримані відповідачем 12 квітня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03579902, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 7). Отримане відповідачем рішення № 105 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 02 квітня 2010 року не було оскаржено відповідачем, на день розгляду справи сума економічних санкцій, застосованих до відповідача рішенням № 105 від 02 квітня 2010 року є несплаченою.

Спірним питанням цієї справи є наявність підстав для стягнення з відповідача суми економічних санкцій у розмірі 29151,90 грн.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки визначені Законом України «Про ціни та ціноутворення».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення» в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

державних фіксованих цін (тарифів);

граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону.

Відповідно до пункту 1 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 року, державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами5, 6 цього Положення. Керівники територіальних органів призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром економіки. Держцінінспекція та її територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до пункту 5 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 року, Держцінінспекція має право, зокрема, вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунків із споживачами; приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджене державне регулювання; звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення; вчиняти інші дії в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб'єктами господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Із змісту наведених приписів законодавства України вбачається, що позивач є уповноваженим органом державної влади, який здійснює контроль за дотриманням субєктами господарювання всіх форм власності дотримання положень законодавства України про ціни та ціноутворення.

Статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено відповідальність за порушення державної дисципліни цін. Вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету, залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами визначений зазначеною вище Інструкцією, розробленою відповідно до вимог Закону України "Про ціни і ціноутворення", постанови Кабінету Міністрів України N 1819 від 13 грудня 2000 року та інших законодавчих актів, які визначають порядок формування, установлення та застосування цін (тарифів) і встановлюють відповідальність за його порушення, та затвердженою наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України N 298/519 від 03грудня 2001 року.

Пунктами 1.3, 1.4 Інструкції визначено, що необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю. Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки, в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції, необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Порядок вилучення сум нарахованих штрафних санкцій визначений розділом 3 Інструкції, пунктом 3.1. якої встановлено, що державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Один примірник рішення, а також претензія направляються для виконання суб'єкту господарювання - порушнику. Одночасно керівництву суб'єкта господарювання - порушника направляються приписи (вимоги) щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін.

Другий примірник рішення залишається у справі органу державного контролю за цінами, який прийняв це рішення, для обліку та контролю за його виконанням.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», у разі невиконання субєктом господарювання рішення органів державного контролю за цінами, сума застосованих економічних санкцій стягується у судовому порядку.

Відповідно до пункту 3.6. Інструкції у разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до суду про примусове стягнення суми економічних санкцій разом з третім примірником рішення.

З огляду на встановлені судом обставини вбачається, що на підставі Акту проведеної перевірки № 188 від 26 березня 2010 року позивачем було складено Рішення про застосування економічних санкцій № 105 від 02 квітня 2010 року. Зазначене рішення було направлено на адресу відповідача та було ним отримано. Після отримання рішення відповідачем не було сплачено суму нарахованих економічних санкцій. Враховуючи зазначено, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача несплаченої суми економічних санкцій, застосованих Рішенням № 105 від 02 квітня 2010 року в сумі 29151,90 грн. та наявність підстав для їх задоволення.

З огляду на зазначене та керуючись статями 13, 14, Закону України «Про ціни та ціноутворення», пунктами 1, 5, 6, Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 року, положеннями 1.3-.1.7, 3.1.- 3.7. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України N 298/519 від 03 грудня 2001 року, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області до Житлово-комунального управління «Домовик-1» про стягнення суми застосованих економічних санкцій у розмірі 29151,90 грн., застосованих рішенням № 105 від 02 квітня 2010 року.

Стягнути з Житлово-комунального управління «Домовик-1» (87528, м. Маріуполь, бул. Шевченка, буд. 228, ЄДРПОУ 31132469) в доход бюджету суму застосованої економічної санкції за порушення державної дисципліни цін в розмірі 29151,90 грн. (двадцять девять тисяч сто пятдесят одна грн. 25 коп.), з яких сума безпідставно отриманої виручки складає 9717,30 грн., сума штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки складає 19434,60 грн. на д/р № 31111706700052 в УДК Жовтневого району м. Маріуполя, одержувач УДК Жовтневого району м. Маріуполя, код ЄДРПОУ 34686694, банк одержувача ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код надходжень за бюджетною класифікацією 21081100.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Постанова в повному обсязі виготовлена 20 серпня 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.