Рішення № 108992685, 15.02.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2/23

15 лютого 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 31.12.2022 (цією датою позов здано на пошту) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач 2), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач 3), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 09.08.2022 №192550001218 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 25.11.2022 №192550001218 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 роботу у колгоспі ім. І.Франка, селянській спілці ім. І.Франка, ТзОВ ім. І.Франка с. Вікно Гусятинського району у період з 01.06.1975 по 28.03.2000 до загального страхового стажу, та призначити пенсію за віком з 01.08.2022.

В обґрунтування позову вказує, що після досягнення 63 років звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 09.08.2022 йому відмовлено в призначенні пенсії та не зараховано до страхового стажу період роботи у колгоспі на підставі трудової книжки і довідок про роботу через недоліки у заповненні титульної сторінки трудової книжки та розбіжностях у написанні по батькові у довідках. Страховий стаж обчислено на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, який складав 3 роки 6 місяців 4 дні.

Для усунення невідповідностей у документах позивач звернувся до Гусятинського районного суду Тернопільської області, рішенням якого від 14.10.2022 його заяву задоволено і встановлено факт належності йому трудової книжки та архівної довідки від 31.01.2019.

Після цього позивач повторно звернувся до відповідача 1 та надав усі документи для призначення пенсії за віком разом з рішенням суду. Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 25.11.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії з тих самих підстав, не зарахувавши ті ж самі періоди роботи до страхового стажу.

Позивач вказує, що його трудова книжка містить повну інформацію про трудову діяльності, яка підлягає включенню до страхового стажу, а також період навчання та проходження строкової військової служби, період отримання соціальної допомоги.

Додатково зазначає, що після досягнення 60 років вже звертався до ГУ ПФУ в Тернопільській області про призначення пенсії і тоді відповідач 1 зарахував до його страхового стажу 25 років 2 місяці, проте на час звернення позивач не набув права на пенсію за віком. У 2022 році органи Пенсійного фонду за таких самих умов та документів зараховують лише 3 роки 6 місяців 4 дні стажу.

Позивач вказує, що підставою для призначення особі пенсії за віком є відповідний стаж її роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Недоліки записів у трудовій книжці не можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 після усунення недоліків позову, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

30.01.2023 від відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області надійшов відзив на позов. Відповідач 3 проти позову заперечив та зазначив, що згідно з наданими документами ОСОБА_1 та індивідуальними відомостями страховий стаж заявника на дату звернення (01.08.2022) становив 3 роки 6 місяців 4 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.

До страхового стажу не зараховані:

періоди роботи у колгоспі та періоди отримання допомоги по безробіттю згідно трудової книжки, яка видана 20.03.2000, серії НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки дата народження дописана та не засвідчена належним чином. Для зарахування періоду отримання допомоги по безробіттю необхідно надати довідку з центру зайнятості населення;

періоди роботи у колгоспі згідно довідок від 31.01.2019 № 204, 205 та 207, оскільки по батькові « ОСОБА_2 », зазначене у довідках, не відповідає паспортним даним заявника, « ОСОБА_3 .» зазначене зі скороченням.

Факт належності зазначених архівних довідок потрібно було встановити в судовому порядку для подальшого зарахування до страхового стажу періодів роботи, зазначених в архівних довідках.

Страховий стаж з 20.03.2000 обчислено за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення від 09.08.2022 №192550001218 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідач 3 просив у позові відмовити (а.с.54-56).

02.02.2023 від ГУ ПФУ в Тернопільській області до суду надійшов відзив, у якому вказано, що позивач двічі (01.08.2022 та 19.11.2022) звертався з заявами про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV. Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено в першому випадку ГУ ПФУ в Донецькій області, а у другом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Оскаржуваними рішеннями ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідачем вказано умови для призначення пенсії за віком, визначені законом, а саме, вік 63 роки, страховий стаж від 19 до 29 років.

На момент звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж позивача, підтверджений належними документами, а саме згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, складав 3 роки 6 місяців 4 дні. Відповідач 1 вказує на ті ж періоди, що й відповідач 3, та підстави, через які їх невраховано, такі як невідповідність у документах.

З огляду на вказане ГУ ПФУ в Тернопільській області просить відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.60-63).

09.02.2023 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, у якій представник відповідача зазначає про умови для призначення пенсії за віком позивачу (вік 63 роки, стаж від 19 до 29 років). У спірних правовідносинах умова щодо віку дотримана, проте відсутній необхідний страховий стаж. До уваги не взяті документи такі як: архівні довідки № 205, 207 від 31.01.2019, бо містять скорочене ПІБ позивача, та трудова книжка НОМЕР_1 від 20.03.2000, оскільки дата народження дописана іншими чорнилами, запис не завірено належним чином, по батькові не відповідає даним паспорту. Також долучене судове рішення до заяви від 14.10.2022 неможливо було взяти до уваги, позаяк воно не завірене належним чином. Відповідач 2 просить відмовити у позові (а.с.82-84).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), після досягнення віку 63 роки, 01.08.2022 звернулася до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.99 зворот - 100), надавши документи згідно з переліком, вказаним у розписці-повідомленні (а.с.100 зворот - 101).

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено ГУ ПФУ в Донецькій області.

Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області №192550001218 від 09.08.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У рішенні вказано, що страховий стаж ОСОБА_1 згідно з наданими документами та індивідуальними відомостями на дату звернення становить 3 роки 6 місяців 4 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.

До страхового стажу не зараховані:

періоди роботи у колгоспі та періоди отримання допомоги по безробіттю згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки дата народження дописана та не засвідчена належним чином. Для зарахування періоду отримання допомоги но безробіттю необхідно надати довідку з центру зайнятості населення;

періоди роботи у колгоспі згідно довідок від 31.01.2019 №204, 205 та 207, оскільки по батькові « ОСОБА_2 », зазначене у довідках, не відповідає паспортним даним заявника, « ОСОБА_3 .» зазначене зі скороченням.

Страховий стаж з 20.03.2000 обчислено за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Право на призначення пенсії у заявника відсутнє (а.с.15, 93).

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом ГУ ПФУ в Тернопільській області від 12.08.2022 (а.с.112 зворот).

У подальшому позивач звернувся до суду для встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14.10.2022 у справі №596/1076/22, що набрало законної сили 14.11.2022, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ГУ ПФУ в Тернопільській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, задоволено. Встановлено факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю с. Вікно Чортківського району Тернопільської області) правовстановлюючих документів, а саме: трудової книжки серії НОМЕР_1 , розпочатої 20 березня 2000 року, на ім`я « ОСОБА_1 »; архівної довідки про трудовий стаж за №204 від 31.01.2019, яка видана Гусятинським трудовим архівом та в якій містяться відомості про роботу « ОСОБА_4 / ОСОБА_5 » (а.с.17-18).

18.11.2022 позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком (а.с.107), надавши документи згідно з переліком, вказаним у розписці-повідомленні (а.с.108), серед яких рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14.10.2022 у справі №596/1076/22.

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №192550001218 від 25.11.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У рішенні вказано, що вік заявника 63 роки 5 місяців 1 день, загальний страховий стаж 3 роки 6 місяців 4 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

архівні довідки № 205, 207 від 31.01.2019 не взяті до уваги, оскільки довідки містить скорочене ПІБ заявника;

трудова книжка НОМЕР_1 від 20.03.2000 не взята до уваги, оскільки дата народження дописана іншими чорнилами, запис не завірено належним чином, по батькові не відповідає даним паспорту;

долучене судове рішення до заяви від 14.10.2022 неможливо взяти до уваги, оскільки воно не завірено належним чином і вилучено із інших відкритих джерел.

Право на призначення пенсії у заявника відсутнє (а.с.20, 111).

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом ГУ ПФУ в Тернопільській області від 30.11.2022 (а.с.19, 99).

Також судом встановлено, що за даними відповідачів до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період навчання з 15.11.1974 по 15.11.1975, військова служба з 10.11.1977 по 01.11.1979, а також періоди з 20.03.2000 по 30.04.2000, з 01.06.2000 по 30.09.2000, з 01.11.2000 по 30.11.2000 (а.с.16).

Позивач не погоджується з рішеннями суб`єктів владних повноважень щодо відмови у призначенні пенсії за віком, вважає їх протиправними та такими, що порушують його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Обставини цієї справи зводяться до того, що в трудовій книжці позивача дописана дата народження, а тому відповідач жоден запис трудової книжки не бере до уваги та не зараховує страховий стаж, підтверджений трудовою книжкою, а в додаткових документах архівних довідках є невідповідності та скорочення у написанні по батькові позивача, тому такі документи не приймаються до уваги територіальними органами Пенсійного фонду України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення, дії відповідачів як суб`єктів владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, законодавець передбачив зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі і визначив для цього певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.

До стажу роботи зараховується, серед іншого, також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю; військова служба; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Судом досліджено копію трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , оформлену на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата заповнення трудової книжки 20.03.2000. Записи титульного листа трудової книжки засвідчені підписами власника трудової крижки та особи, відповідальної за видачу трудових книжок, останній підпис скріплений печаткою Селянської спілки ім.І.Франка, с.Вікно (а.с.21-27).

Розділ Відомості про роботу трудової книжки позивача містять такі записи щодо його трудової діяльності:

01.06.1975 прийнятий в члени колгоспу ім.Івана Франка, Гусятинського району, підстава: протокол №6 від 10.06.1975,

28.03.2000 звільнений з членів колгоспу Селянської спілки ім.Івана Франка згідно з поданою заявою, підстава: протокол №3 від 28.03.2000. Запис завірений підписом голови спілки та скріплений печаткою Селянської спілки ім.І.Франка, с.Вікно.

Решта записів стосовно інших періодів судом не досліджуються, бо не стосуються позовних вимог у цій справі.

Крім того, трудова книжка колгоспника ОСОБА_1 містить відомості стосовно трудової участі в громадському господарстві, зокрема, про виконання річних мінімумів трудової участі у період з 1975 по 1999 роки.

Як встановлено судом та вбачається з оскаржуваних рішень і розрахунку стажу, до страхового стажу позивача не зарахована трудова діяльність згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 за період з 01.06.1975 по 28.03.2000, оскільки в трудовій книжці дописано дату народження іншим чорнилом, а по батькові власника трудової книжки не відповідає написанню по батькові паспортним даним.

Суд зазначає, що відомості зазначені на титульній сторінці трудової книжки позивача щодо дати народження відповідають даним ОСОБА_1 , які зазначені у паспорті громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданому 25.01.2000 Гусятинським РВ УМВС України в Тернопільській області (а.с.12). Стосовно написання по батькові у трудовій книжці та у паспорті позивача, то дійсно мають місце розбіжності, у трудовій книжці зазначено « ОСОБА_6 », у паспорті - « ОСОБА_7 ». Проте наявність розбіжностей у написанні по батькові ніяким чином не впливає на можливість зарахувати спірні періоди до страхового стажу. Мова йде про одну й ту ж особу ОСОБА_1 , що додатково підтверджено рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14.10.2022 у справі №596/1076/22, що набрало законної сили 14.11.2022, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Також суд зазначає, що порядок ведення трудових книжок на момент заповнення трудової книжки позивача було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за N 110 (далі - Інструкція № 58);.

Пунктом 2.2 цієї Інструкції визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження.

Відповідно до пункту 2.11 Інструкції № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.12 Інструкції № 58).

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів (пункт 2.13 Інструкції № 58).

Отже, вимоги щодо зазначення на титульній сторінці трудової книжки працівника дати його народження, прямо передбачені Інструкцією № 58, що була чинною на час заповнення титульної сторінки трудової книжки позивача.

З дослідженого судом титульного аркуша трудової книжки колгоспника позивача серії НОМЕР_3 вбачається, що в графі дата народження вказано відомості про народження позивача. Якщо такі відомості й дописані ручкою іншого чорнила, то це не свідчить про недійсність записів про трудову діяльність особи.

Водночас суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Отже, недоліки заповнення титульної сторінки трудової книжки позивача, при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи тощо), не є підставою для не зарахування спірних періодів до стажу його роботи.

Крім того, на підтвердження спірного періоду роботи позивачем надано до відповідачів та суду належним чином оформлені архівні довідки про трудовий стаж, видані 31.01.2019 Комунальною архівною установою Трудовий архів Гусятинської селищної ради, №204, № 205 та № 206 (а.с.27-29).

Такі довідки містять відомості про період роботи позивача у колгоспі ім. І.Франка Гусятинського району Тернопільської області, Селянській спілці ім. І.Франка, проте інформація надається з вказівкою на особу « ОСОБА_4 / ОСОБА_5 ». Через розбіжності у написанні по батькові позивача в цих довідках відповідачі не взяли їх до уваги.

З цього приводу суд зазначає, що у спірному випадку мова йде має про одну і ту ж особу, але має місце різне написання по батькові. Допущення іншого написання по батькові особи через спорідненість імен « ОСОБА_8 », « ОСОБА_6 » не можуть бути підставою для незарахування періоду роботи в колгоспі позивача до його страхового стажу, при тому, що на даний час в офіційних документах позивач ідентифікується по батькові « ОСОБА_7 ».

Також суд зазначає, що в оскаржених рішеннях Головних управлінь не оспорюються інші відомості, вказані у трудовій книжці, зокрема щодо періодів роботи у колгоспі.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач 2 та відповідач 3 протиправно не зарахували періоди трудової діяльності позивача у колгоспі ім.ІФранка, Селянській спілці ім.І.Франка, с. Вікно Гусятинського району згідно з трудовою книжкою та архівними довідками до його страхового стажу.

Проте суд звертає увагу, що позовні вимоги стосуються періоду з 01.06.1975 по 28.03.2000, який частково охоплюється періодами, які вже зараховані територіальними органами Пенсійного фонду України як період навчання та служби в армії, зокрема, час навчання з 15.11.1974 по 15.11.1975, військова служба з 10.11.1977 по 01.11.1979, а тому підстави для їх повторного зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 відсутні.

З огляду на встановлені обставини у цій справі, суд приходить до висновку, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 09.08.2022 №192550001218 та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 25.11.2022 №192550001218 в частині незарахування спірних періодів до страхового стажу ОСОБА_1 є протиправними та підлягають скасуванню.

Також наявні достатні та обґрунтовані підстави для зобов`язання ГУ ПФУ в Тернопільській області (як територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання позивача) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 роботу у колгоспі ім. І.Франка, Селянській спілці ім. І.Франка, с. Вікно Гусятинського району за виключенням періоду навчання та проходження військової служби (які вже зараховані до страхового стажу позивача), а саме періоду з 16.11.1975 по 09.11.1977, з 02.11.1979 по 28.03.2000.

У зв`язку з цим у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком з 01.08.2022, то суд зазначає таке.

За нормами статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року не менше 26 років.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року від 19 до 29 років.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнув віку 63 років ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто набув право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV при наявності необхідного страхового стажу.

Як слідує з розрахунку зарахованого відповідачами страхового стажу позивача, на час звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 3 роки 6 місяців 4 дні, про що також вказано в оскаржуваних рішеннях. При цьому у разі зарахування вищевказаних спірних періодів роботи позивача до страхового стажу з 16.11.1975 по 09.11.1977, з 02.11.1979 по 28.03.2000, його страховий стаж буде достатнім для призначення пенсії за віком, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування рішень ГУ ПФУ в Донецькій області від 09.08.2022 №192550001218 та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 25.11.2022 №192550001218 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком і зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (як територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання позивача) призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV.

З приводу дати, з якої слід призначити пенсію позивачу, то суд зауважує, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІV вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.

Позивач просить призначити йому пенсію з 01.08.2022, а не з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (63 років), тому суд задовольняє позовну вимогу відповідно до її змісту, а саме про призначення пенсії з 01.08.2022.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідачі ГУ ПФУ в Донецькій області та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області діяли не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, недобросовісно, нерозсудливо, непропорційно.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за оскарження кожного з рішень відповідача 2 та відповідача 3, в розмірі 1984,80 грн (по 992,40 грн за кожну позовну вимогу), відповідно до квитанцій від 06.12.2022 (а.с.11) та від 11.01.2023 (а.с.43), підлягає до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (які допустили порушення прав позивача) у сумі по 992,40 грн кожним.

При цьому суд вважає, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірних рішень суб`єктів владних повноважень, а спір по суті вирішено в користь позивача, тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов`язується зі способом захисту порушених прав позивача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.08.2022 №192550001218 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.11.2022 №192550001218 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 роботу у колгоспі ім. І.Франка, Селянській спілці ім. І.Франка, с. Вікно Гусятинського району у період з 16.11.1975 по 09.11.1977, з 02.11.1979 по 28.03.2000 до загального страхового стажу та призначити пенсію за віком з 01.08.2022.

В задоволенні решти позовним вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вулиця Набережна Перемоги, 26, місто Дніпро, 49094 ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21910427.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, площа Соборна, 3, місто Слов`янськ, Донецька область, 84121 ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 13486010.

Повний текст рішення складений та підписаний 15 лютого 2023 року.

СуддяЧепенюк О.В.