Рішення № 108992635, 07.02.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4716/22

07 лютого 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову №324527 від 25.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №336501 від 05.09.2022 р. (копія додається), в якому зафіксовано, що комбінованим транспортним засобом у складі двовісного автомобіля тягача марки MAN TGX18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та трьохвісного напівпричепу марки BENALU 1GBR реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно товарно-транспортної накладної №1229 від 05.09.2022, здійснювалось перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, а саме навантаження на другу одинарну вісь -12.81 т, що на 11.4 % перевищує нормативно визначені 11.5 т, відповідальність за яке передбачено абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами розгляду акту №336501 від 05.09.2022 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області було винесено постанову №324527 від 25.10.2022 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 у сумі 17 000 грн, відповідно до абзацу 15 частини 1 статі 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Позивач не погоджується із винесеною постановою, тому вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права та скасування постанови.

Ухвалою суду від 29.12.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін на 24.01.2023 о 11:30 год., у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву.

13.01.2023, через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого слідує, що відповідач повністю заперечує проти позовних вимог та зазначає, що доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог, не спростовують факту порушення ним вимог Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт", яким передбачено що автомобільний перевізник зобов`язаний мати і пред`явити особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, документи, на підставі яких здійснюється перевезення автомобільним транспортом, реєстраційні листки праці та відпочинку водіїв. Під час перевірки у позивача зафіксовано перевищення вагових обмежень транспортного засобу позивача, а саме навантаження на одинарну вісь транспортного засобу - 12.81 т, що на 11.4 % перевищує нормативно визначені 11.5 т.. Тому вважає спірну постанову правомірною.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що незалежно від того, які вантажні перевезення виконує перевізник, внутрішні чи міжнародні, він повинен дотримуватись усіх вимог законодавства про автомобільний транспорт.

З огляду на викладене, оскаржувану постанову винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мали значення для її прийняття.

Ухвалою суду від 24.01.2023 відкладено розгляд справи на 07.02.2023 о 10:30 год.

Сторони в судове засідання не з`явилися, однак подали заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку 1567, шляхом проведення рейдової перевірки, 05.09.2022 на а/д М-06, «Київ-Чоп», км 271+330, Рівненська область (пересувний пункт ГВК), перевірено комбінований транспортний засіб у складі: двовісного автомобіля тягача марки MAN TGX18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ) та трьохвісного напівпричепу марки BENALU 1GBR, реєстраційний номер НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ), що використовується в своїй діяльності ФОП ОСОБА_1 при перевезенні вантажу на підставі товарно-транспортної накладної №1229 від 05.09.2022. Даним транспортним засобом керував водій ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 .

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку №009291 від 01.09.2022 року та графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області в період з 05.09.2022 по 11.09.2022 (копії додаються).

Під час здійснення габаритно-вагового контролю комбінованого транспортного засобу у складі двовісного автомобіля тягача марки MAN TGX18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 та трьохвісного напівпричепу марки BENALU 1GBR, реєстраційний номер НОМЕР_2 виявлено, що навантаження на другу одиночну вісь автомобіля MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 12.81 т (згідно талону зважування №1 від 05.09.2022 «ВІСЬ 2») при нормативно допустимій 11.5 т, пункт 22.5 Правил дорожнього руху України. Даний факт перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем зафіксовано талоном зважування №1 від 05.09.2022, вага №2059.

За результатами проведення габаритно-вагового контролю інспекторами Укртрансбезпеки складено довідку №0072485 про результати здійснення габаритно- вагового контролю від 05.09.2022 р (у пункті 5 даної довідки значком «+» виділено тип транспортного засобу) та акт №0067988 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2022 (копії додаються). У пункті 9 даного акту зазначено відстань між першою вісю і другою вісю автомобіля MAN TGX 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 3.6 м, а відстань між другою вісю автомобіля MAN TGX18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та строєними осями трьохвісного напівпричепу марки BENALU 1GBR реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 4.8 м, тож вісь на якій зафіксовано перевищення вагових норм являється одинарною, згідно норм зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України. Копії талону зважування, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів надано водію траспортного засобу ОСОБА_2 , отримання копій водій засвідчив своїм підписом.

За результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №336501 від 05.09.2022 р. , в якому зафіксовано, що комбінованим транспортним засобом у складі двовісного автомобіля тягача марки MAN TGX18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та трьохвісного напівпричепу марки BENALU 1GBR реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно товарно-транспортної накладної №1229 від 05.09.2022, здійснювалось перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, а саме навантаження на другу одинарну вісь -12.81 т, що на 11.4 % перевищує нормативно визначені 11.5 т, відповідальність за яке передбачено абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області було винесено постанову №324527 від 25.10.2022 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 у сумі 17 000 грн, відповідно до абзацу 15 частини 1 статі 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Позивач вважає, що постанова №324527 від 25.10.2022 року була винесена безпідставно.

Не погодившись із даною постановою відповідача про застосування адміністративно - господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 у сумі 17 000 грн., позивач звернувся до суду з вимогою про її скасування.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

У відповідності до абзацу першого пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 р. № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області.

Предметом спірних відносин є правомірність застосування до Позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративно- господарського штрафу.

Так, за змістом частини першої статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підставною господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другої названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарських правопорушень.

За змістом статей 238, 239 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частини першої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Так, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про транспорт» № 232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Крім того, відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Положення Закону № 2344-ІІІ визначають можливість застосування штрафів до осіб, які порушують визначені законодавством вимоги.

За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Пунктом 2 частини другої статті 55 ГК України, визначено, що суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Частиною першою статті 128 ГК України, встановлено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Таким чином, суб`єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, може бути лише суб`єкт господарювання.

Згідно з положеннями статті 34 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж інші документи, передбачені законодавством.

Крім того, відповідно до частини другої статті 49 Закону № 2344-ІІІ, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документи.

В свою чергу, чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування та має право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок №1567), рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 12 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Пункт 15 Порядку №1567 визначає, що одними із питань, що перевіряється при проведенні рейдової перевірки є: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пункт 22 Порядку №1567 У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Слід зазначити, що за результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №336501 від 05.09.2022 р., в якому зафіксовано, що комбінованим транспортним засобом у складі двовісного автомобіля тягача марки MAN TGX18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та трьохвісного напівпричепу марки BENALU 1GBR реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно товарно-транспортної накладної №1229 від 05.09.2022, здійснювалось перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, а саме навантаження на другу одинарну вісь -12.81 т, що на 11.4 % перевищує нормативно визначені 11.5 т, відповідальність за яке передбачено абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Враховуючи, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлена габаритно-вагова норма щодо граничного навантаження на осі, перевищення цього показника є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до статті 60 Закону "Про автомобільний транспорт".

Слід зазначити, що зважування вищевказаного транспортного засобу позивача проведено на пересувному пункті габаритно-вагового контролю, здійснювалося за допомогою ваги автомобільної для зважування транспортних засобів у русі « 20ВА-Д- 2-1 WWS-0.9» вага №2059. Виробник ТОВ «Компанія «Ваговимірювальні системи», Україна.

Факт перевищення транспортним засобом позивача вагових обмежень підтверджується талоном (роздруківкою) зважувавші №1 від 05.09.2022, який формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування.

Наголошуємо, що документи габаритно-вагового контролю (акт, довідка,) складаються за затвердженою формою, про що зазначено вище і не містяіь графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання тощо.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом у постанові Верховного суду від 03.07.2019 адміністративне провадження №К/9901/24562/18 (справа №819/1381/16), а саме п.61 правової позиції).

Незважаючи на відсутність вимог щодо зазначення в матеріалах габаритно- вагового контролю інформації про зважувальне обладнання, звертаю увагу суду, що в талоні-роздруківці зважування №1 від 05.09.2022 зазначено відомості про вагове обладнання, а саме: «ВАГА №2059», що в свою чергу ідентифікує зважувальне обладнання за допомогою якого проводилась перевірка і на яке надано відповідні документи. У пункті 1 акту №0067988 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2022 посадова особа Укртрансбезпеки ОСОБА_3 зазначив: «Вага №2059».

З огляду на аргументи позивача, з приводу того факту, що на час проведення рейдової перевірки методика зважування транспортних засобів, що здійснюють перевезення сипучих вантажів відсутня, суд зазначає, що відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку по внесенню плати за таке переміщення.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд, зокрема:

-у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №420/3371/21;

-у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №819/1381/16;

- у постанові Верховного Суду від 02.08.2018 у справі №820/1420/17;

-у постанові Верховного Суду від 21.09.2018 у справі №804/5296/17.

Отже, щодо питання методики зважування існує однозначна і стала позиція Верховного Суду України.

На момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю. Але оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач. Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування пункт 19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 201 7 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

Жодним нормативним документом, що регулює діяльність Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю не встановлено обов`язок використання методики при зважуванні тих чи інших видів вантажів (у тому числі сипучих та рідин).

Діючі нормативно-правові акти не передбачають окремі порядки зважування наливних та насипних вантажів, а також не передбачають якісь інші нормативи допустимих навантажень в залежності від виду вантажу (рідини, сипучі) на осі транспортного засобу ніж ті, що зазначені в пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пункт 25 Порядку №1567 Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пункт 26 Порядку №1567 Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Пункт 27 Порядку №1567 У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Про розгляд акту №336501 від 05.09.2022 позивача було інформовано листом- повідомленням №31699/4.3/24-21 від 26.09.2022, розгляд справи призначено на 25.10.2022.

Розгляд акту №336501 від 05.09.2022 відбувся 25.10.2022 у присутності ФОП ОСОБА_1 .

Під час розгляду акту встановлено: в акті №336501 про порушення законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.09.2022 зазначено: комбінованим транспортним засобом у складі двовісного автомобіля тягача марки MAN TGX18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ) та трьохвісного напівпричепу марки BENALU 1GBR, реєстраційний номер НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ), що використовується в своїй діяльності ФОП ОСОБА_1 , перевозили вантаж на підставі товарно-транспортної накладної №1229 від 05.09.2022. Навантаження на одинарну вісь становить 12.8 т при допустимій 11.5 т, що перевищує норму на 11.4%; згідно талону зважування №1 від 05.09.2022 навантаження на другу одинарну вісь (ВІСЬ 2) двовісного автомобіля тягача марки MAN TGX18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 12.81 т, що перевищує нормативно визначені навантаження на одинарну вісь (пункт 22.5 Правил дорожнього руху) на 11.4 % (копія талону вручена водію ОСОБА_2 ); факт перевищення нормативних вагових параметрів зафіксовано у довідці №0072485 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.09.2022 та акті №0067988 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2022 (копії документів вручено водію ОСОБА_2 ).

Так, за результатами розгляду акту №336501 від 05.09.2022 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області було винесено постанову №324527 від 25.10.2022 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 у сумі 17 000 грн, відповідно до абзацу 15 частини 1 статі 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 не містить жодних належних доказів неправомірності винесення постанови начальником Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області.

Отже, матеріали справи містять підтвердження виконання відповідачем вимог зазначених вище норм, в тому числі підтвердження належного завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та присутністю останнього при такому розгляді.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, вищенаведене свідчить про безпідставність та необґрунтованість аргументів ФОП ОСОБА_1 і спростовується матеріалами справи, оскільки винесення постанови здійснювалось згідно вимог Порядку 1567, а оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з урахуванням документів наданих водієм під час перевірки.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами статті 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову №324527 від 25.10.2022 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 09 лютого 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач:

- Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження/місце проживання: проспект Перемоги, 14,м. Київ,01135, код ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845).

Головуючий суддяПодлісна І.М.