Постанова № 10899182, 09.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2010 р. справа № 2а-14570/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16.20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріКуркіні В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегавітал», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватне підприємство «БЭЛЬ»

про застосування наслідків нікчемного правочину за договором експедиційного супроводження вантажів між відповідачем 1 та відповідачем 2 від 02.06.2007р. за № 2 шляхом стягнення з відповідача 1 на користь держави вартість отриманих за цим правочином послуг у розмірі 252700,80 грн., у тому числі податку на додану вартість у розмірі 42116,8 грн.

за участю представника позивача Ярошевич Д.В.

представника відповідача 1 -ОСОБА_4

представника відповідача 2- не зявився

третьої особи- Поліщук Р.Г.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м. Донецька звернулась до суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегавітал», третя особа Приватне підприємство «БЭЛЬ» про застосування наслідків нікчемного правочину за договором експедиційного супроводження вантажів з відповідачем 2 від 02.06.2007р. б/н, як такого, яке вчинено з метою суперечності інтересам держави та суспільства.

В подальшому, позивач уточнив позовні вимоги та просив суд застосувати наслідки нікчемного правочину за договором експедиційного супроводження вантажів між відповідачем 1 та відповідачем 2 від 02.06.2007р. за № 2 шляхом стягнення з відповідача 1 на користь держави вартості отриманих за цим правочином послуг у розмірі 252700,80 грн., у тому числі податку на додану вартість у розмірі 42116,8 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що проведеною плановою виїзною документальною перевіркою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 02.06.2006 року по 31.12.2008 року з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, складено акт № 1506/17-311/НОМЕР_1 від 12.06.2009 року, в якому встановлені наступні порушення. 01.10.2006 року між відповідачем № 1 та третьою особою був укладений договір доручення б/н на виконання транспортно-експедиційний послуг, за умовами якого відповідач № 1 приймає на себе зобовязання по виконанню комплексу транспортно-експедиційних послуг щодо організації перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів третьої особи. З метою виконання, як вважає відповідач № 1, взятих на себе зобовязань він уклав договір на експедиційне супроводження вантажів з товариством з обмеженою відповідальністю “Мегавітал” від 02.06.2008 року б/н. За умовами зазначеного договору відповідач № 2 здійснює за рахунок відповідача № 1 експедиційне супроводження визначених договором послуг, повязаних з організацією перевезення транспортних вантажів. За перевіряємий період загальна сума виконаних транспортно-експедиційних послуг відповідачем № 2 на користь відповідача № 1 складає 252700,80 грн. у тому числі податок на додану вартість складає 42116,80 грн. Сума податку на додану вартість у повному обсязі була включена до податкового кредиту у відповідній декларації. Під час проведення перевірки, відповідачем № 1 до перевірки не додано оригіналів чи копій первинних документів виданих субєктами господарювання, що залучалися відповідачем № 1 до виконання договору транспортної експедиції та які відображають шлях прямування вантажу від пункту його призначення та підтверджують фактичне виконання послуг. Тому, враховуючи пояснення директора ТОВ «Мегавітал», наявність обвинувального висновку стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просить застосувати наслідки нікчемності правочину за договором про експедиційне супроводження вантажів з відповідачем № 2 від 02.06.2008 року б/н як такого, який вчинено з метою суперечною інтересам держави та суспільства з наміром у обох сторін, шляхом стягнення у дохід держави всього за ним отриманого.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача 1 в судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав у повному обсязі з підставі, викладених у запереченнях на позов від 26.07.2010р. Зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 займається організацією перевезення вантажів. Відповідно до ст. 30 Закону України “Про транспорт” від 10.11.1994 року до складу автомобільного транспорту входять підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства. При здійсненні своєї підприємницької діяльності, як транспортно-експедиційне підприємство (експедитор), керується Законом України “Про транспортно-експедиторську діяльність”. Цим законом передбачено право експедитора залучати до виконання своїх обовязків за договором транспортного експедирування інших осіб.

Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не надано.

Представник третьої особи в судове засідання зявився. Надав пояснення, що 01.10.2006р. між ФОП ОСОБА_1 та ПП «БЭЛЬ» був укладений договір доручення по виконанню транспортно-експедиційних послуг, за умови якого відповідач 1 прийняв на себе зобовязання по виконанню комплексу транспортно-експедиційного обслуговування вантажів ПП «БЭЛЬ».

На підставі цього договору, ФОП ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Мегавітал» договір від 02.06.2007р. на експедиційне супроводження вантажів ПП «БЭЛЬ» на загальну суму 252700,8 грн.

Згідно цього договору ТОВ «Мегавітал» перевозило алкогольну продукцію ПП «БЭЛЬ" у відповідний пункт призначення у період з серпня 2007 року до серпня 2008 року.

Належне виконання умов договору підтверджується відомостями по відносинам ФОП ОСОБА_1 та ПП «БЭЛЬ», викладеними у довідці ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька № 4484/23-4/24067799 від 22.07.2009р. про результати документальної невиїзної перевірки ПП «БЭЛЬ», якою підтверджені відомості по відносинам з СПД ОСОБА_1 за період січень 2007р.- серпень 2008р. Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних. Таким чином, підстав вважати, що договір доручення б/н від 02.06.2007р. на виконання транспортно-експедиційних послуг є нікчемним та господарські зобовязання за цим договором недійсні не має.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача 1, представника третьої особи та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України “Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, 02.06.2006 року зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради, реєстраційний номер НОМЕР_3 та є платником податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_2, видане Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька 19.06.2006 року; індивідуальний номер платника ПДВ НОМЕР_1).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2006р. між ФОП ОСОБА_1 та ПП «БЭЛЬ» був укладений договір доручення по виконанню транспортно-експедиційних послуг, за умови якого відповідач 1 прийняв на себе зобовязання по виконанню комплексу транспортно-експедиційного обслуговування вантажів ПП «БЭЛЬ».

На підставі цього договору, ФОП ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Мегавітал» договір від 02.06.2007р. на експедиційне супроводження вантажів «ПП «БЭЛЬ» на загальну суму 252700,8 грн.

Згідно цього договору ТОВ «Мегавітал» прийняло зобовязання з організації перевезення алкогольної продукції ПП «БЭЛЬ» у відповідний пункт призначення у період з серпня 2007 року до серпня 2008 року.

У судовому засіданні сторонами у справі визнано, що зобовязання ТОВ «Мегавітал» відповідають вантажам, зобовязання за якими прийняті ФОП ОСОБА_1 перед «ПП «БЭЛЬ». Тобто предмет обох договорів є ідентичним договір з ТОВ «Мегавітал» укладений з ФОП ОСОБА_1 на виконання договору з ПП «БЭЛЬ».

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та достовірності їх визнання.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що зазначений правочин вчинений з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та як суперечить моральним засадам суспільства, в звязку з чим є нікчемним.

Втім, позивач, посилаючись на ст. 228 Цивільного кодексу України, просить суд застосувати наслідків нікчемного правочину за договором експедиційного супроводження вантажів між відповідачем 1 та відповідачем 2 від 02.06.2007р. за № 2 шляхом стягнення з відповідача 1 на користь держави вартість отриманих за цим правочином послуг у розмірі 252700,80 грн., у тому числі податку на додану вартість у розмірі 42116,8 грн.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За змістом частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті, є нікчемним.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців керівником та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегавітал» є ОСОБА_8, який надав пояснення, що він від імені ТОВ «Мегавітал» ніяких договорів с СПД ОСОБА_1 не укладав, податкових накладних, актів виконаних робіт не підписував. Підпис на договорі, податкових накладних, актах виконаних робіт не його. Фінансово-господарських відносин між ТОВ «Мегавітал» та СПД ОСОБА_1 не здійснював.

Крім того, в матеріалах справи мається обвинувальний висновок відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_7

Відповідно до ст. 223 Кримінально-процесуального кодексу України обвинувальний висновок - це процесуальний документ про закінчення досудового слідства. У ньому підводяться підсумки розслідування в справі і формулюється обвинувачення, на підставі якого кримінальна справа щодо обвинуваченого направляється до суду і визначається коло обставин, що підлягають дослідженню в судовому засіданні.

Обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частин. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання.

Згідно до ст. 66 Кримінально- процесуального кодексу України обставинами, які його пом'якшують, визнаються, зокрема, з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину.

Як вбачається зі змісту обвинувального висновку (сторінка 4,5) «обвиняемый ОСОБА_10 в совершении преступления предусмотренного ст. 205 ч. 2 УК Украины, вину признал полностью, и будучи допрошенным в качестве обвиняемого показал, что предпринимательской деятельностью не занимался, а систематически осуществлял незаконную деятельность: получая от различных СПД на указанные расчетные счета ООО «Мегавитал» денежные средства в безналичной форме под видом оплаты за поставленные товары, выполненные работы и оказанные услуги. Однако, фактически их не осуществляя, используя расчетные счета снимали наличные денежные средства и передавали их представителям СПД, которые их перечислили, оставляя себе заранее оговоренную часть обналиченных денежных средств в размере 4-8% от перечисленной суммы, как плату за совершенные противоправные действия;

Сторінка 9 обвинувального висновку містить вказівку на «обстоятельства, смягчающие вину обвиняемого ОСОБА_10 в ходе следствия устанволены следующие: вину в совершенном предступлении признал полностью, преступление совершил впервые, имеет на иждивении несовершеннолетних детей».

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 10.03.2009р. провадження у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_11, ОСОБА_7 було закрито на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію».

Сторонами не надано суду доказів, які спростовували відомості, викладені у письмовому доказі обвинувальному висновку.

Вищевказані обставини підтверджують умисел відповідача № 2 на укладання правочинів, з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, що у свою чергу тягне за собою визнання їх некчемними, та відповідно застосування наслідків нікчемності.

Як зазначено у частині другій статті 215 Цивільного Кодексу України, визнання нікчемних угод недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Санкція вказаної статті не передбачає стягнення коштів в доход держави.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Одним з принципів адміністративного судочинства, який передбачений п. 4 ч. 1 ст. 7 КАС України також є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Частина 1 ст. 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З приписів ст. 137 КАС України випливає, що позовні вимоги складаються з підстав позову, предмету позову (у тому числі розміру позовних вимог, які підлягають цифровому виміру). З урахуванням ч.2 ст. 11 КАС України суд не може виходити за межі позовних вимог, у тому числі щодо підстав позову (вихід за межі позовних вимог є правом, проте не обовязком суду).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегавітал», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватне підприємство «БЭЛЬ» про застосування наслідків нікчемного правочину за договором експедиційного супроводження вантажів між відповідачем 1 та відповідачем 2 від 02.06.2007р. за № 2 шляхом стягнення з відповідача 1 на користь держави вартість отриманих за цим правочином послуг у розмірі 252700,80 грн., у тому числі податку на додану вартість у розмірі 42116,8 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 94, 158,160 -163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегавітал», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватне підприємство «БЭЛЬ» про застосування наслідків нікчемного правочину за договором експедиційного супроводження вантажів між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Мегавітал» від 02.06.2007р. за № 2 шляхом стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави вартість отриманих за цим правочином послуг у розмірі 252700,80 грн., у тому числі податку на додану вартість у розмірі 42116,8 грн. відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 09 серпня 2010р. Постанова виготовлена в повному обсязі 16 серпня 2010р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.