Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/16864/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 21.11.2022 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області №7627-6822/Д-02/8-0300/22 від 07.09.2022 року про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи з 05.05.1991 року по 31.12.1997 року в Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» Ізмаїльського міському ЛКСМУ (БММТ) та період роботи з 01.07.1993 року по 31.12.1997 року за сумісництвом в Малому госпрозрахунковому комунальному підприємстві Ізмаїльської міської ради (МГКП) «Добрі послуги» та Товаристві з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Добрі послуги»;
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №17809-15273/Д-02/8-1500/22 від 27.10.2022 року про відмову врахування показів свідка в зарахуванні ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи з 05.05.1991 року по 31.12.1997 року в Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» Ізмаїльського міському ЛКСМУ (БММТ);
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період робота з 05.05.1991 року по 31.12.1997 року в Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» Ізмаїльського міському ЛКСМУ (БММТ) та період роботи з 01.07.1993 року по 31.12.1997 року за сумісництвом в Малому госпрозрахунковому комунальному підприємстві Ізмаїльської міської ради (МГКП) «Добрі послуги» і Товаристві з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Добрі послуги» та здійснити перерахунок її пенсії з дати її призначення, з 26.02.2022 року, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Ухвалою від 28.11.2022 позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
09.12.2022 ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії протоколу призначення позивачу пенсії з 05.10.2002, заяви про призначення матеріалів пенсійної справи позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 26.02.2022 року позивачу була призначена пенсія за віком, однак у своєму рішенні №7627-6822/Д-02/8-0300/22 від 07.09.2022 року ГУ ПФУ в Волинській області зазначило, що при обчисленні пенсії за віком до страхового стажу не враховано періоди роботи з 05.05.1991 року по 31.12.1997 року (в Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» Ізмаїльського міському ЛКСМУ (далі - БММТ «Супутник») та з 01.07.1993 року по 31.12.1997 рік (за сумісництвом в МГКП «Добрі послуги» та ТОВ «Добрі послуги»), у зв`язку з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, зокрема, наявністю виправлень у даті прийняття на роботу та звільнення; відсутністю інформації про перейменування/реорганізацію закладу. При цьому, вказує позивач, як вбачається з вищезазначених листів, робота в БММТ «Супутник`за період з 01.01.1998 року за даними персоніфікованого обліку та робота по сумісництву в МГКП «Добрі послуги» за період з 01.01.1998 року по даним ОК-5 була врахована до страхового стажу позивача при визначенні розміру пенсії. Зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно відмовлено врахувати покази свідка в зарахуванні ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи з 05.05.1991 року по 31.12.1997 року в Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» Ізмаїльського міському ЛКСМУ (БММТ) та що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області протиправно відмовлено в зарахуванні ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи з 05.05.1991 року по 31.12.1997 року в Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» Ізмаїльського міському ЛКСМУ (БММТ) та період роботи з 01.07.1993 року по 31.12.1997 року за сумісництвом в Малому госпрозрахунковому комунальному підприємстві Ізмаїльської міської ради (МГКП) «Добрі послуги» та товаристві з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Добрі послуги».
23.12.2022 за вх №ЕП/38280/22 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що 12.10.2022 позивачка звернулася на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з клопотанням щодо здійснення опитування свідка ОСОБА_2 , та що 20.10.2022 спеціалістами Головного управління складено акт опитування свідка ОСОБА_2 , яка стверджувала, що з 05.05.1991 по 02.01.2000 працювала з позивачем в Ізмаїльському бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник». Зазначає, що листом від 27.10.2022 №17809-15273/Д-02/8-1500/22 Головним управлінням повідомлено позивача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 05.05.1991 по 02.01.2000 у зв`язку з відсутністю показань 2-х або більше свідків, які б знали її по спільній роботі.
Враховуючи викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
03.01.2023 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за вх №306/23 надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що в ході розгляду звернення позивача встановлено, що до страхового стажу при обчисленні розміру пенсії не враховано періоди роботи з 05.05.1991 по 31.12,1997 в Бюро міжнародного молодіжного туризму «Спутник» та період роботи за сумісництвом з 01.07.1993 по 31.12.1997 в МГКП «Добрі послуги» згідно записів у трудовій книжці у зв`язку із наявністю виправлень у даті прийняття на роботу і звільнення та відсутністю інформація про перейменування/реорганізацію закладу.
Враховуючи викладене, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї доказами, з відзивами на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та відзив, перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 20.05.2022 №2342 щодо призначення їй пенсії за віком.
Рішенням №155950013639 від 07.05.2022 позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування) та що при призначенні пенсії позивачу враховано стразовий стаж 31 рік 0 місяців 25 днів.
При цьому, відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 22.06.2022 №9899-7670/Д-0/8-1500/22, за результатами перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що до страхового стажу позивача не враховано період роботи в Ізмаїльському РК ЛКСМ України з 26.09.1986 по 01.07.1990, та період роботи в Бюро міжнародного молодіжного туризму Спутнік з 05.05.1991 по 31.12.1997 (з 01.01.1998 враховано за даними персоніфікованого обліку).
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.07.2022 №11740-9657/Д-0/8-1500/22, до страхового стажу не зараховано періоди роботи в Бюро міжнародного-молодіжного туризму «Спутник» з 05.05.1991 по 31.12.1997, а також період робота за сумісництвом в МГКЛ «Добрі послуги» з 01.07.1993 по 31.12.1997 (стаж враховано з 01.01.1998 по даним ОК-5).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області у листі від 07.09.2022 №7627-6822/Д-02/8-0300/22 зазначено позивачу, що: «…В ході розгляду звернення встановлено, що до страхового стажу при обчисленні розміру пенсії за віком відповідно до Закону 1058 не враховано періоди роботи з 05.05.1991 по 31.12.1997 та з 01.07.1993 по 31.12.1997 на підставі записів трудової книжки в зв`язку з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, зокрема, наявністю виправлень у даті прийняття на роботу та звільнення, відсутня Інформація про перейменування/реорганізацію закладу.
Враховуючи вищевикладене, зарахування згаданих періодів роботи до страхового стажу для обчислення пенсії за віком відповідно до Закону 1.058 можливе за умови підтвердження факту роботи у встановленому порядку».
Також, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області у листі від 27.10.2022 №17809-15273/Д-02/8-1500/22 позивачу зазначено, що: «…Спеціалістами відділу обслуговування громадян № 7 (сервісного центру), 20.10.2022 складено акт опитування свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка стверджує що з 05.05.1991 по 02.01.2000 роки працювала разом з Вами в Ізмаїльському бюро міжнародного молодіжного туризму «Спутник».
Оскільки, Ви дали дані для опитування тільки одного свідка, тому зарахувати до страхового стажу період роботи з 05.05.1991 по 02.01.2000 згідно складеного акту опитування свідка підстав не має».
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV від 09.07.2003 визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам (далі - Закон №1058).
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків..
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі (п. 17 Порядку №637).
Відповідно до п.18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Згідно з ч.1 ст.44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 5 ст. 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, 25.11.2005 за №22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Пункт 1.3 Порядку № 22-1: заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з п.п. 1-8 - 1.9 Порядку № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Так, як встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області не враховано періоди роботи позивача з 05.05.1991 по 31.12.1997 та з 01.07.1993 по 31.12.1997 на підставі записів трудової книжки у зв`язку з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, зокрема, наявністю виправлень у даті прийняття на роботу та звільнення, відсутня Інформація про перейменування/реорганізацію закладу.
Так, відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 :
- 05.05.1991 на підставі наказу №15 від 07.05.1991 прийнята на посаду головного бухгалтера в Бюро міжнародного молодіжного туризму «СПУТНИК» Ізмаїльського міськкому ЛКСМУ;
- 01.07.1991 на підставі наказу №24 §2 від 24.06.1993 прийнята на посаду головного бухгалтера за сумісництвом у МГКП «ДОБРІ ПОСЛУГИ»;
- 22.02.1997 на підставі наказу №2 від 22.02.1997 звільнена з МГКП «ДОБРІ ПОСЛУГИ» у зв`язку зі зміною форми власності підприємства;
- 22.02.1997 на підставі наказу №2 від 22.02.1997 прийнята головним бухгалтером за сумісництвом у ТОВ «ДОБРІ ПОСЛУГИ»;
- 02.01.2000 на підставі наказу №1 від 02.01.2000 звільнена за власним бажанням з Ізмаїльського БММТ «СПУТНИК»;
- 02.01.2000 на підставі наказу №23 §3 від 02.01.2000 переведена на основне місце роботи на посаду головного бухгалтера ТОВ «ДОБРІ ПОСЛУГИ»;
- 10.02.2004 на підставі наказу №4 від 10.02.2004 звільнена за власним бажанням з ТОВ «ДОБРІ ПОСЛУГИ».
Отже, з вказаних записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 відсутні будь-які виправлення, на які посилається Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Також суд ставиться критично до посилань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на неврахування періоду роботи позивача з 01.07.1993 по 22.02.1997 у МГКП «ДОБРІ ПОСЛУГИ» та з 22.02.1997 по 31.12.1997 у ТОВ «ДОБРІ ПОСЛУГИ», оскільки позивач була звільнена з МГКП «ДОБРІ ПОСЛУГИ» та прийнята на роботу в ТОВ «ДОБРІ ПОСЛУГИ», та вказане свідчить про відсутність необхідності роботодавцю вносити додатковий запис щодо перейменування/реорганізацію закладу.
При цьому, згідно відомостей з довідки ОК-5 позивача вбачається інформація щодо працевлаштування позивача з 01.1998 по 02.2004 у ТОВ «ДОБРІ ПОСЛУГИ».
Водночас, щодо періоду роботи позивача у Бюро міжнародного молодіжного туризму «СПУТНИК» Ізмаїльського міськкому ЛКСМУ та Ізмаїльського БММТ «СПУТНИК» суд погоджується з доводами відповідачів щодо відсутності підстав для їх врахування, оскільки у трудовій книжці позивача відсутній запис про перейменування/реорганізацію Бюро міжнародного молодіжного туризму «СПУТНИК» Ізмаїльського міськкому ЛКСМУ на Ізмаїльське БММТ «СПУТНИК» та про відсутність підстав для врахування показів свідка ОСОБА_2 , оскільки відповідно до п. 17 Порядку №637 такий стаж роботи позивача повинен бути підтвердженим показаннями не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі.
Згідно відомостей з довідки ОК-5 позивача відсутня інформація щодо працевлаштування позивача у Бюро міжнародного молодіжного туризму «СПУТНИК» Ізмаїльського міськкому ЛКСМУ та Ізмаїльського БММТ «СПУТНИК».
На підставі викладеного суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача та про доцільність їх задоволення частково з урахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України шляхом:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області щодо відмови у листі №7627-6822/Д-02/8-0300/22 від 07.09.2022 в зарахуванні ОСОБА_1 до трудового стажу періоду її роботи з 01.07.1993 по 22.02.1997 у МГКП «ДОБРІ ПОСЛУГИ» та з 22.02.1997 по 31.12.1997 у ТОВ «ДОБРІ ПОСЛУГИ»;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її робота з 01.07.1993 по 22.02.1997 у МГКП «ДОБРІ ПОСЛУГИ» та з 22.02.1997 по 31.12.1997 у ТОВ «ДОБРІ ПОСЛУГИ» та здійснити перерахунок її пенсії з 26.02.2022, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 1984,80 грн. судового збору.
Зважаючи на часткове задоволення судом вимог позивача, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь позивача судового збору у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у листі №7627-6822/Д-02/8-0300/22 від 07.09.2022 в зарахуванні ОСОБА_1 до трудового стажу періоду її роботи з 01.07.1993 по 22.02.1997 у МГКП «ДОБРІ ПОСЛУГИ» та з 22.02.1997 по 31.12.1997 у ТОВ «ДОБРІ ПОСЛУГИ».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її робота з 01.07.1993 по 22.02.1997 у МГКП «ДОБРІ ПОСЛУГИ» та з 22.02.1997 по 31.12.1997 у ТОВ «ДОБРІ ПОСЛУГИ» та здійснити перерахунок її пенсії з 26.02.2022, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ).
Відповідачі:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385);
- Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул.Кравчука, 22-В, м. Луцьк, 43026, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя О.А. Вовченко
Судове рішення № 108991564, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 15.02.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/16864/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: