Постанова № 10899055, 16.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2010 р. справа № 2а-11992/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

представника позивача Чебаненка Є.О.,

представник відповідача Тютюма К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

В обґрунтування позову позивач вказав, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу», що наданий до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 5013 осіб. Таким чином, згідно зі ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» на ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» у 2009 році повинні бути працевлаштовані 201 інваліди. Фактично ж, згідно даних, наданих підприємством у звіті, працювало 94 інваліда.

Отже, Відкрите акціонерне товариство «Шахта «Комсомолець Донбасу» не виконало норматив по створенню 107 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Згідно розрахунку, сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання Відкритим акціонерним товариством «Шахта «Комсомолець Донбасу» нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році, становить 5530425,54 грн.

Відповідачем адміністративно господарські санкції станом на 28 квітня 2010 року не сплачені, тому на підставі ст. 20 Закону та п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», порушення термінів сплати, тягне за собою нарахування пені, яка станом на 28 квітня 2010 року складає 21568,69 грн.

Загальна сума позову з урахуванням пені становить 5551994,23 грн. Тому позивач просить стягнути вказану суму боргу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач з адміністративним позовом не погодився та надав письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що він протягом 2009 року, щомісячно інформував Кіровський міський центр зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів, шляхом подання звіту у формі 3-ПН про наявність вільних робочих місць та потреби в працівниках, інформував Кіровський міський центр зайнятості про створені робочі місця для інвалідів з проханням посприяти для працевлаштування інвалідів на ці місця. Також відповідач періодично звертається до Кіровського міського центру зайнятості з листами про кількість інвалідів, що перебувають на обліку, та про результати їх працевлаштування. Відповідач вважає, що він належним чином виконав зобовязання щодо створення робочих місць для інвалідів та надання відповідної інформації державній службі зайнятості про наявність вакансій. Тому просить відмовити в задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне.

Відповідач Відкрите акціонерне товариство «Шахта «Комсомолець Донбасу» ЄДРПОУ 05508186 зареєстроване 22.03.2001 року виконавчим комітетом Кіровської міської ради Донецької області, є юридичною особою (а.с.28).

10 березня 2010 року відповідачем був наданий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік. Згідно звіту в 2009 році на підприємстві відповідача працювало 5013 осіб, з них 201 інвалід повинен бути працевлаштований на підприємстві. Фактично на підприємстві у 2009 році працювало 94 інваліди (а.с. 7).

Судом встановлено, що відповідач протягом 2009 року інформував Кіровський міський центр зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів у формі 3-ПН шляхом подання звіту про наявність вільних робочих місць та потреби в працівниках.

Відповідно до листа Кіровського міського центру зайнятості від 25.05.2009 року № 03-529 протягом 2008 року на обліку в Центрі перебувала 21 особа з обмеженими фізичними можливостями. При відвідуваннях призначених для пошуку підходящої роботи, всім особам з обмеженими фізичними можливостями пропонувалися заявлені відповідачем вакансії за професією «підсобний робітник» (а.с.58).

Відповідно до листа Кіровського міського центру зайнятості від 11.06.2010 року № 03-598 протягом 2009 року на обліку в Центрі перебувало 28 осіб з обмеженими фізичними можливостями. При відвідуваннях призначених для пошуку підходящої роботи, всім особам з обмеженими фізичними можливостями пропонувалися заявлені відповідачем вакансії за професією «підсобний робітник» (а.с.60).

Отже, відповідачем приймалися заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 181 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, з положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не вбачається, що обовязок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів супроводжується його обовязком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування їх на створенні створені робочі місця. Такий обовязок статтею 18 зазначеного Закону покладено на органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів.

Нарахування адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом N 875-XII заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що відповідач вимоги закону виконав, та в його діях немає складу правопорушення. У судовому засіданні не встановлено фактів відмови відповідача у працевлаштуванні направлених на вакантні посади інвалідів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 16 серпня 2010 року. Постанову у повному обсязі виготовлено 20 серпня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.