Ухвала суду № 108989182, 15.02.2023, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/2465/18

Провадження №2/463/24/23

УХВАЛА

про призначення експертизи

15 лютого 2023 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Мазур Ольга Іванівна, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Косаняк Світлана Степанівна про визнання заповіту недійсним, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним заповіту як розпорядження на випадок смерті, складеного ОСОБА_4 , зареєстрованого у спадковому реєстрі за №55959497, номер бланку ВВТ 571554, р. №246 від 9 квітня 2014 року, та посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Мазур О.І.

Ухвалою суду від 21 травня 2018 року відкрито провадження у справі.

3 липня 2018 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов.

31 липня 2018 року представником позивача ОСОБА_3 адвокатом Гінатуліною Ю.О., яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 23 лютого 2018 року, подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 26 листопада 2018 року у справі призначено посмертну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_5 , на час проведення посмертної судово-психіатричної експертизи провадження у справі зупинено.

12 лютого 2019 року на адресу суду надійшов лист з КЗ ЛОР ЛОКПЛ від 28 січня 2019 року, відповідно до якого експертом зазначено, що матеріали справи містять недостатньо інформації для проведення судово-психіатричної експертизи та надання відповідей на поставлені судом запитання. Для проведення судово-психіатричної експертизи просять допитати сторони, свідків, нотаріуса щодо особливостей поведінки, психічного стану у період, близький до укладання правочину.

Ухвалою суду від 21 лютого 2019 року поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду.

18 березня 2019 року представником позивача ОСОБА_6 , яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 23 лютого 2018 року, подано клопотання про виклик свідків, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

У підготовчому засіданні 17 квітня 2019 року відповідачем подано клопотання про допит свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 17 квітня 2019 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 про допит свідків та постановлено допитати у якості свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 та постановлено допитати в якості свідків: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 ; закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 27 травня 2019 року представник позивача ОСОБА_6 позов підтримала з мотивів, викладених у ньому, просила позов задовольнити. Додатково вказала що підставою для звернення з позовом є те, що спадкодавець не усвідомлювала значення своїх дій та на неї чинився тиск.

Відповідач ОСОБА_2 в даному засіданні вимоги позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_19 , який діяв на підставі ордеру серії ЛВ №125595 від 9 травня 2018 року, проти задоволення позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві, в задоволенні позову просив відмовити.

В судовому засіданні 12 вересня 2019 року позивач ОСОБА_3 позов підтримав з мотивів, викладених у ньому, просив такий задовольнити. Вказав, що спадкодавець була хвора, на неї чинили тиск, тому вона підписала заповіт.

Допитаний в даному засіданні як свідок позивач ОСОБА_3 вказав, що відповідач ОСОБА_2 є його племінником, а померла ОСОБА_4 була його матір`ю. Коли померла мама ОСОБА_2 вони з мамою ОСОБА_4 взяли його на виховання, однак коли з тюрми вийшов батько ОСОБА_2 , то забрав останнього до себе. Потім в 2011 році ОСОБА_2 віддали в сиротинець при церкві. Коли відповідачу мало бути 16 років він приходив і просив зареєструвати його, але ОСОБА_3 не міг. Потім без його відома забрали документи, зареєстрували ОСОБА_2 в будинку і змусили ОСОБА_4 скласти заповіт, про який він дізнався вже після смерті останньої. Вказав, що протягом життя ОСОБА_4 хворіла, з 2012 року і до її смерті він доглядав за нею, в 2012-2014 роках возив її до лікарів, в тому числі у психлікарню, оскільки вона мала психічні розлади, також були випадки коли вона включала газ і не виключала його. Також зазначив, що в будинку все будував він, хата та все що в ній належить йому, відповідач за ОСОБА_4 не доглядав, з`явився лише через місяць після її смерті.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_10 повідомив, що дружить з ОСОБА_3 з 90-их років, допомагав йому в будівництві, зокрема ставив пічку. Також з того ж часу добре знав його маму ОСОБА_4 . Вказав, що спочатку вона поводилась нормально, але потім в 2012-2014 роках почала все більше забуватись, з 2013-2014 років її стан здоров`я різко погіршився. Одного разу остання палкою вибила комин в пічці, казала, що дрова в пічку не лізуть. Могла піти на двір чи в магазин і забутись де її дім. З часом її поведінка ставала все більш неадекватною, були випадки коли плуталась в датах, не впізнавала людей. Коли він працював у них в будинку ОСОБА_4 сама готувала їсти, запалювала газ, ставила щось готувати і забувала про це поки не починала горіти каструля, могла відкрити газ і не запалити його.

Допитана у якості свідка ОСОБА_11 повідомила, що знає сім`ю ОСОБА_3 з дитинства, також у неї були дружні стосунки з відповідачем ОСОБА_2 , оскільки знала його маму. Коли ОСОБА_2 було 2 роки він потрапив в сім`ю позивача, а коли йому було 4 роки померла його мама, тому фактично позивач виховував його. Коли ОСОБА_2 був у 6 класі з`явився його батько, який був у в`язниці, та сказав що забере його. Потім їй стало відомо, що ОСОБА_2 оформили в сиротинець при церкві Покрови. Мати ОСОБА_3 ОСОБА_4 хворіла, після 2010 року в неї стався перепад в хворобі, в неї була пухлина в головному мозку, порушений кровообіг, координація рухів, були випадки коли остання втрачала свідомість і падала, зламала руку і ногу. Після цих випадків свідок почала частіше її відвідувати, прибирала в хаті, допомагала їй, мила її. В 2013-2014 роках психічний стан ОСОБА_4 суттєво погіршився, позивач ОСОБА_3 возив її по лікарях, також такі приїжджали до неї. Позивач дуже доглядав за мамою, змушений був піти працювати на пів ставки бо вона потребувала нагляду. ОСОБА_4 включала газові крани, однак не запалювала їх, взимку так сильно розпалювала пічку що вона одного разу в 2014 році розвалилась. Втрачала пам`ять, не могла прийти додому, кілька разів приходила до неї в такому стані і казала, що не може знайти шлях додому. Шепотіла собі під ніс, коли до неї звертались не відразу реагувала. Казала, що її часто обманюють в обміні валют, де вона щомісяця міняла 50 Євро, які їй передавала донька через шофера, який возив посилки. В кінці 2013 року розуміла, що робить збитки випускаючи газ. Щодо майна, то знає, що у власності ОСОБА_4 були будинок і земля, остання казала, що хоче залишити майно ОСОБА_3 , в 1997 році склала на нього заповіт. 12 січня 2014 року на її дні народження ОСОБА_4 казала, що позивач ОСОБА_3 буде господарем хати після її смерті, оскільки він її лікував і годував. Також зі слів ОСОБА_4 позивач допомагав оплачувати комунальні послуги.

Допитаний у якості свідка відповідач ОСОБА_2 вказав, що ОСОБА_4 була його прабабцею, а ОСОБА_3 є її сином, з останнім стосунки ворожі. Жив з ними з 2 до 8 років, за ним наглядав дід, але коли останній був на роботі, то залишав його в прабабці. Коли йому було 8 років з в`язниці вийшов його батько, який відбував покарання в Білорусії за торгівлю валютою. Батько розшукав його, познайомив з своєю сім`єю, однак не зміг забрати в таку, пояснював що йому не хотіли дати опіку у зв`язку з трьома судимостями. В той час у ОСОБА_2 не було прописки, про нього дізналась опікунська рада та оскільки він вважався сиротою його віддали в сиротинець родинного дому в церкві Пресвятої Богородиці, де він прожив з 13 до 18 років. За цей час часто, раз чи два на тиждень, провідував прабабцю ОСОБА_20 , бо було недалеко, вона також його провідувала кілька разів. Остання сама платила комунальні послуги, скаржилася йому що позивач не платить, сама готувала та дбала за будинок. В кінці зими 2014 року опікун ОСОБА_2 отець ОСОБА_21 , заговорив про оформлення паспорту, для цього потрібно було реєстрацію, про це він поговорив з прабабцею і повідомив позивача. ОСОБА_3 сказав що йому треба порадитись з юристом, у зв`язку з чим ОСОБА_2 дав останньому номер свого опікуна. Замісник опікуна ОСОБА_22 дзвонив позивачу, однак той не відповідав, відтак ОСОБА_2 взяв документи на будинок і з`ясував, що власником такого є прабабця, а позивач на реєстрацію не впливає, після чого ОСОБА_4 дала згоду на його реєстрацію. В кінці зими березні 2014 році, точної дати не пригадує, він з ОСОБА_23 забрали ОСОБА_4 з дому і поїхали в паспортний стіл, де остання підписала документи для здійснення його реєстрації, після чого відвезли її назад (16 років ОСОБА_2 виповнилося 18 березня 2014 року, по паспорту дата видачі паспорту і реєстрації ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Через деякий час після того ОСОБА_4 прийшла до нього, казала, що позивач свариться і хоче зняти його з реєстрації. Також після прописки вона прийшла до ОСОБА_2 і передала йому кошти, близько 2 тисяч доларів та 1,5 тисяч євро, бо боялась позивача, який все в хаті шукав, ймовірно документи на будинок, які в той час знаходились в ОСОБА_2 , оскільки він брав їх для реєстрації і потім вони ще їздили узгоджувати межі земельної ділянки. Зокрема були в міській раді, де подивились, що документи в порядку. У позивача і його сестри були сумніви щодо меж земельної ділянки, ОСОБА_4 переживала, що позивач хоче продати будинок. Заступник опікуна поцікавився в неї кому вона хоче залишити будинок і запропонував скласти заповіт на ОСОБА_2 , сказав що має знайомого нотаріуса. 9 квітня 2014 року в першій половині дня оформляли заповіт, ОСОБА_4 приїхала сама, вони з ОСОБА_23 її зустріли біля Винниківського базару, прийшли до нотаріуса. Нотаріус говорила з ОСОБА_4 , пояснювала що можна оформити дарування, але не було документів на землю, тому оформили заповіт. Заповіт ОСОБА_4 читала сама, їй роздрукували великими буквами на кілька сторінок, окулярів в неї не було, її зір і стан здоров`я дозволяв їй заповнити заповіт. Востаннє ОСОБА_4 відвідувала сиротинець на початку літа 2014 року, коли прийшла казала що ОСОБА_3 вимагає документи на будинок, на що ОСОБА_2 сказав їй передати останньому що документи у нього. За кілька днів до сиротинця приїхав ОСОБА_3 з ОСОБА_24 та якимось юристом, яка вимагала повернути документи та казала що заявить в поліцію. ОСОБА_25 запропонував запитати думку в прабабці, ОСОБА_3 привіз її, ОСОБА_2 сказав їй зайти до о. Михайла щоб той пояснив їй ситуацію, вона близько 5 хв. розмовляла з останнім, в той час ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були за дверима. Після цього документи на будинок залишились в о. Михайла, паспорт ОСОБА_26 теж близько місяця був у них, потім вона його забрала. На початку 2014 року коли в будинку був ремонт ОСОБА_4 жила в родичів у внучки Іри, казала, що не хотіла вертатись додому, бо ОСОБА_3 скандалив з нею. Восени 2014 року прабабця розповідала, що була на пошті і в неї виявився рахунок на 200 грн., а в неї завжди був близько 100 грн., про що вона сказала і їй змінили рахунок на попередню суму. В 2015 році коли ОСОБА_2 закінчив перший курс він приходив до прабабці, був також інший внук, літом того року поїхав в поїздку Європою, повернувся в середині вересня і провідав прабабцю, питав чи приходить інший внук, казала, що ні, бо вона перестала давати кошти. Потім він кинув університет і почав багато подорожувати, коли був в ОСОБА_27 йому подзвонили і сказали про інсульт в прабабці, сказали вертатися, бо немає кому її доглядати, але коли був у В`єтнамі йому повідомили, що остання померла. ОСОБА_4 була побожною, два-три рази на місяць ходила в церкву. ОСОБА_2 не був обізнаний з її хворобами та не брав участі в піклуванні про її хвороби, при ньому окрім цитрамону і мазі на коліна ліків остання не вживала. Дивної поведінки в неї не було, казала, що могла забувати де гроші, але на наступний день згадувала, про газ і пічку йому відомо не було. Знає, що в неї було медичне втручання в січні 2017 року, тоді вона вже плуталась, кілька разів питала хто купив торт.

Допитана у якості свідка ОСОБА_17 повідомила, що ОСОБА_2 є її внуком, ОСОБА_3 знає як сина прабабці ОСОБА_4 , з якою була знайома з 2006 року. Остання часто приходила до неї і відвідувала ОСОБА_2 в сиротинці. В 2015 році прийшла та розповіла, що син ОСОБА_3 сварив її за те, що віддала документи та гроші. Також казала, що змушена піти з хати, бо син не давав спати через документи. Розповідала про доньку в Італії, казала, що та висилає їй посилки, але коли приїхала до ОСОБА_28 сварилась що віддала хату на церкву. Дуже любила правнуків ОСОБА_29 і його рідну сестру ОСОБА_30 . Що хотіла робити з хатою ніколи не казала, тільки розповіла, що віддала документи на зберігання в церкву Покрови. В неї була нормальна мова, вона сама ходила, в тому числі до церкви, читала молитовник, самостійно могла читати. Комунальні послуги платила сама, розповідала про ситуацію, що прийшло 200 грн. за телефон і вона добилась зменшення суми. Казала, що коли проводили каналізацію дала сину гроші, але ні каналізації, ні грошей. Жалілась на внуків, одного разу прийшла заплакана, бо пішла до внучки, був лише чоловік, останньої, який залишив її сидіти саму і сказав що якщо хочеш чаю, то запиши на мене хату. Про наявність у неї проблем зі здором не знала і не помічала, остання сама пересувалась в тому числі зимою, ходила без палички. Казала, що в силі все сама зробити, сама прибирала. Приходили до неї в гості вдвох з ОСОБА_2 більше п`яти разів, ходили з нею на цвинтар до якого близько 15 хвилин ходьби. В останній рік її життя зустрічалась з нею рідко, весною 2017 року вона прийшла з якоюсь жінкою, бо забула шлях, до того все було нормально. Коли в неї стався інсульт спочатку про це не знали, відвідували її рідко бо не хотіли перетинатись з її родичами. Дізнались випадково, дочка та внучка ОСОБА_17 хотіли прийти допомогти поприбирати, але позивач ОСОБА_3 не дав, сказав що закриває її поки на роботі.

В судовому засіданні 4 грудня 2019 року допитана у якості свідка ОСОБА_14 вказала, що ОСОБА_3 є її клієнтом, знайома з останнім з 2002-2003 років, час від часу останній розповідав про маму, що вона похилого віку та він допомагає їй, час від часу просив допомогти йому помити мамі голову, підстригти її та обрізати їй нігті. В 2016-2017 роках бачила ОСОБА_4 один раз в місяць-півтори, вона плуталась в датах, іменах, сприймала її за племінницю, самостійно не могла обходитись, думки висловлювала нечітко. З сином в неї стосунки були хороші, продукти харчування купував він, також він оплачував послуги свідка. Про ОСОБА_2 говорила що є внук, дуже хороший хлопець. Останній раз бачила останню в 2017 році, була несвідома, питалась для чого мити голову, рухи були некоординовані, голову помити їй було важко, бо завжди жалілась що їй холодно.

Допитана у якості свідка ОСОБА_31 повідомила, що ОСОБА_3 є її двоюрідним братом, відповідача ОСОБА_2 бачила як приходила до тітки ОСОБА_4 , знає що вона його виховувала. Розповіла, що часто навідувалась до тітки, затримувалась у неї порозмовляти, остання розпитувала про всіх. Бачила як позивач ОСОБА_3 приходив з роботи і приносив продукти, піклувався про неї. Останні роки ОСОБА_4 розповідала, що погано почувалась, могла на вулиці впасти. Останнім часом не впізнавала людей, плуталась в датах, одного разу не впізнала рідного брата з синами. На вулицю ходила з паличкою, яку купив позивач. Самостійно в побуті їй обходитись було тяжко. Могла піти з дому на довго і не повідомити. Останніми роками її не можна було саму залишати в хаті. ОСОБА_4 була дуже релігійною, щонеділі і кожного свята ходила до церкви, до церкви Покрови не ходила. Про заповіт з нею не говорили.

В судовому засіданні 28 січня 2020 року допитаний у якості свідка ОСОБА_18 повідомив, що ОСОБА_2 був його підопічним з 14 липня 2011 року і до досягнення 18 років коли перебував в родинному домі, ОСОБА_3 бачив лише два рази. Вказав, що знайомий з ОСОБА_4 , вона була здоровою і свідомою в тому, що робила, коли складала заповіт на користь ОСОБА_29 . Жодних ознак, що ОСОБА_4 хворіла психічно чи фізично не спостерігав, її стан в 2011-2014 роках був однаковим. Вона була середнього зросту, стара, зсутулена, ходила як вільно так і з паличкою. ОСОБА_4 приходила до ОСОБА_29 щотижня, говорила що дуже його любить. ОСОБА_2 часто відвідував її також, цікавився її здоров`ям, але про те, чи останній повідомляв про її хвороби свідок не пригадує. Крім неї ОСОБА_2 також відвідували бабця, сестра і ще одна особа, яку свідок не пригадує. ОСОБА_4 розповідала, що ОСОБА_2 виховувався у неї вдома. Вона вже тоді думала як допомогти ОСОБА_29 з житлом, кілька разів говорила чим вона може допомогти правнуку щоб він не лишився без нічого, говорила про прописку та дарування. Йому відомо, що ОСОБА_4 прийшла та виявила бажання скласти заповіт на ОСОБА_29 , вони поїхали з його заступником ОСОБА_23 до нотаріуса. Нотаріуса порадив він, оскільки був з нею знайомий, жодної зацікавленості у складенні заповіту не мав. Після складання заповіту ОСОБА_4 і надалі відвідувала ОСОБА_2 , часто жалілась на сина, що він її сварить, погрожує, казала, що приходилось ночувати не вдома в друзів, говорила про якусь дачу. Конфлікт з сином почався коли остання прописала ОСОБА_2 , про це вони її просили щоб оформити йому паспорт. У зв`язку з агресивною поведінкою сина вона вирішила принести документи та принести їм, щоб вони зберігали їх в сейфі, потім принесла кошти, бо переживала що син забере їх. Коли документи зберігались у них в родинному домі приїхав позивач з жінкою і юристом, поводились агресивно, погрожували, казали їм що вони не мають права тримати документи і хочуть продати житло, на що свідок повертати такі відмовився, оскільки вони були залишені не йому, а ОСОБА_2 тому й повертати такі мав останній. ОСОБА_3 з його супутницями погрожували викликати поліцію. Після цього покликали ОСОБА_4 , яку хтось привіз, він в присутності ОСОБА_32 поговорив з нею і пояснив ситуацію, після чого остання написала заяву про те, що залишає документи на зберігання та в присутності ОСОБА_3 і ОСОБА_2 сказала, що документи віддавати не буде. У зв`язку з поведінкою її сина радили ОСОБА_4 звернутись в поліцію, але вона ймовірно не хотіла розголосу.

Допитана у якості свідка ОСОБА_16 повідомила, що ОСОБА_3 є її дядьком, з ним не спілкується, а ОСОБА_2 її рідний брат, у них спільна мати, з останнім у неї хороші сімейні стосунки. Знає, що бабця ОСОБА_4 заповіла братові свій будинок, а дядько оскаржує заповіт. Вказала, що прабабця виховувала їх з малечку, ОСОБА_2 було 2 роки коли вона їх забрала, до своєї смерті остання піклувалась про них. ОСОБА_4 працювала на городі, по дому, їздила на ринок, ходила за покупками, купувала ліки і оплачувала комунальні послуги сама, були випадки коли свідок ходила з нею на пошту оплачувати рахунки. В будинку не було каналізації, тому вона користувалась відром і носила воду відрами на кухню, милась в нагрітій воді. Жалілась на ОСОБА_2 , що він довго використовував Інтернет і прийшов великий рахунок. Позивач ОСОБА_3 жив кілька днів в пані ОСОБА_33 , кілька днів з бабцею, пані ОСОБА_34 бабця представляла як його дружину, однак ОСОБА_3 її так не називав. Коли вони жили у них ОСОБА_3 працював водієм в похоронній службі. ОСОБА_4 відвідувала ОСОБА_2 коли він був в притулку. Свідок прабабцю відвідувала не часто, бо навчалась, спочатку з 2012 до 2014 року на прикладній математиці, потім з 2014 до 2019 років на прикладній лінгвістиці, в 2014 році була в ОСОБА_4 близько трьох разів, спільні фото з останньою має лише за 2010-2011 роки. Коли вона приїжджала ОСОБА_4 завжди цікавилась її справами, питалась коли вона вийде заміж, цікавилась її навчанням, коли в 2014 році вона пішла з університету остання дуже цим переймалась. ОСОБА_4 завжди була повна сил, жалілась лише, що її болить нога, про що говорив і брат, казала про операцію на ній, більше на здоров`я не жалілась. Бачила в неї пігулки цитрамону, про інші хвороби вона не розповідала. Що хоче зробити з будинком не розповідала, про заповіт свідок дізналась вже від ОСОБА_2 після його складення, а також про те, що документи вирішили зберігати в о. Михайла. В 2014 році переживали, бо ОСОБА_3 довідався, що вона прописала ОСОБА_2 в будинку і був через це злий. Свідку про це розповідала бабця і брат, казали, що останній погрожує прибити ОСОБА_2 якщо побачить його в будинку, після цього було страшно туди їхати. Одного разу ОСОБА_3 подзвонив їй і питався де ОСОБА_4 , казав, що її три дні немає вдома. У зв`язку з цим вона через соцмережі знайшла сестру ОСОБА_35 , однак та сказала, що нічого їй не скаже та звинуватила, що вона хоче її хату, хоча бабцине майно її не цікавило. Потім додзвонилась до брата ОСОБА_2 , який сказав, що все добре і прабабця відвідувала його того дня. Пізніше довідалась, що вона була в родичів у Підбірцях на дачі, боялась позивача, бо він її закрив на три дні вдома. Коли в жовтні 2017 року відвідували прабабцю, то виявили, що в неї був інсульт, вона погано почувалась, однак її впізнала, питала як справи, але ОСОБА_3 намагався їх спровадити. В грудні довідались про її смерть, одного дня в 18:00 подзвонила сестра ОСОБА_36 і питала чи вона прийде на 19:00 на парастас, бабця померла за 3-4 дні до того і про її смерть їх не повідомили, ОСОБА_2 в той час був за кордоном. Потім від родичів не було нічого чути, поки ОСОБА_2 не повідомив про оскарження заповіту. В будинку востаннє була в 2017 році, в порівнянні з 2014 роком там в коридорі зробили ремонт і пічку на кухні.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 28 січня 2020 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_37 , що діє на підставі ордеру серії ЛВ №180825 від 27 січня 2020 року, про допит у якості свідка ОСОБА_38 та за клопотанням останньої залучено до участі у справі у якості третьої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Косаняк С.С.

В судовому засіданні 10 вересня 2020 року допитаний у якості свідка ОСОБА_39 повідомив, що ОСОБА_2 був його вихованцем та про позов йому відомо зі слів останнього. Також був знайомий з бабцею ОСОБА_2 ОСОБА_4 . ОСОБА_4 на його думку була здоровою людиною, цікавилась долею правнука, на захворювання не жалілась, добиралась маршруткою, пересувалась самостійно, думки висловлювала чітко, не користувалась паличкою, щоб носила окуляри не пригадує. Коли ОСОБА_2 виповнилось 16 років і потрібно було оформляти паспорт, він був не прописаний, сказав, що має прабабцю з якою може поговорити. Бабусю ОСОБА_2 відвідував, а вона його, носила передачі, кошти. Коли остання погодила реєстрацію він з нею та ОСОБА_2 поїхали та здійснили реєстрацію. Бабуся хотіла частину майна залишити ОСОБА_2 , тому склала заповіт, зміст такого свідку не відомий. Свідок надавав їй допомогу в оформленні заповіту, оскільки вона питала як краще оформити, тиску жодного не чинив, бажання скласти заповіт бабуся виявила сама, також був при складанні такого. До нотаріуса бабуся приїхала маршруткою, зустрілись біля нього, зайшли в середину, свідок залишився в першій кімнаті, а ОСОБА_4 з ОСОБА_2 вдвох пішли в іншу кімнату до нотаріуса, безпосередньо в кімнаті при складанні заповіту свідок присутній не був. Після складання заповіту ОСОБА_2 далі її відвідував, бабуся приходила і цікавилась здоров`ям правнука. Коли ОСОБА_3 дізнався про заповіт, то почав їй погрожувати, про це остання приходила і повідомила. Була зустріч щодо повернення документів. Перед цим бабуся прийшла та просила, щоб документи були при справі ОСОБА_2 , бо боялась що син може щось з ними зробити. Написала заяву, що хоче залишити такі їм. Позивач ОСОБА_3 просив повернути документи, але вони повідомили про розписку та не могли повернути.

Третя особа ОСОБА_40 вимоги позову заперечила. Пояснила, що отець ОСОБА_18 та ОСОБА_39 є її знайомими. З ОСОБА_2 знайома не була, але зі слів його прабабці ОСОБА_4 їй відомо, що з 2006 року відповідач виховувався нею, а з 2011 року має статус дитини-сироти, Личаківська РА ЛМР видала розпорядження про встановлення опіки після чого він проживав у родинному домі Покрови. Бабця коли приходила користувалась паличкою, приходила сама, на заповіт приїхала маршруткою. При складенні заповіту їй було роз`яснено всі права, в тому числі щодо спадкування, підстав не посвідчувати заповіт не було. Вона знала, що будинок має незаконні конструкції і що земельна ділянка не приватизована, знала, що треба узаконювати конструкції. Заповіт було складено 9 квітня 2014 року, після складення заповіту 16 червня 2014 року вона видала довіреність щоб узаконити будівлі та приватизувати земельну ділянку. ОСОБА_4 не один раз була в нотаріуса в офісі. За 20 днів до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 видала ще одну довіреність.

Ухвалою суду від 14 грудня 2020 року витребувано у приватного нотаріусаЛьвівського міськогонотаріального округуКосаняк С.С. інформацію та належним чином завірені копії документів щодо посвідчення довіреності від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 2014 по 2017 роки.

В судовому засіданні 11 березня 2021 року допитана у якості свідка ОСОБА_15 повідомила, що знайома з позивачем ОСОБА_3 , оскільки консультувала його як юрист, з відповідачем ОСОБА_2 не знайома, бачила його лише раз. Позивач звернувся до неї, бо в нього в будинку пропали документи та була підозра, що мати занесла їх в церкву. Просив з нею поговорити щодо небезпечності передання документів. Маму ОСОБА_3 свідок бачила лише тоді один раз. Коли приїхала та розмовляла з останньою, їй здалось, що та гнівалась на сина чи на неї. Була в них близько двох годин, але остання нічого не говорила. Потім разом поїхали в церкву, їх зустріли на сходах та провели всередину, до них вийшов священник, який грубо з ним розмовляв, з`ясовували чи є в них документи на будинок, на що їм сказали, що нічого говорити не будуть, забрали маму ОСОБА_3 в іншу кімнату. Був присутній ОСОБА_2 , який повідомив що забрав документи і заніс в церкву. Мама ОСОБА_3 залишалась в церкві, нічого не говорила. Пригадує, що на запитання остання не відповідала, ходила не дуже добре.

Також в судовому засіданні 11 березня 2021 року представник позивача ОСОБА_41 заявила клопотання про призначення посмертної амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 11 березня 2021 року вказане вище клопотання представника позивача задоволено та призначено у справі посмертну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_5 , на час її проведення провадження у справі зупинено.

16 липня 2021 року на адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта №12к від 5 червня 2021 року, складений за результатами проведення посмертної судово-психіатричної експертизи.

У зв`язку з наведеним ухвалою суду від 16 серпня 2021 року провадження у справі поновлено та призначено таку до розгляду у відкритому судовому засіданні.

17 січня 2022 року представником відповідача Коломойцем М.І., що діє на підставі ордеру серії АІ №1188858 від 6 січня 2022 року, було подано до суду заяву про призначення у справі 463/2465/18 повторної посмертної колегіальної судово-психіатричної експертизи, яку доручити ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».

2 лютого 2022 року на електронну адресу суду надійшло заперечення представника позивача Плавайко М.В., що діє на підставі ордеру серії АО №1036611 від 1 вересня 2021 року, на вказане вище клопотання про призначення повторної експертизи.

Ухвалою суду від 2 лютого 2022 року призначено у справі повторну посмертну колегіальну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_5 , проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України», провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Постановою Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року частково задоволено апеляційну скаргу представника відповідача та змінено ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 2 лютого 2022 року, замінивши в тексті ухвали та її резолютивній частині слова «колегіальна судово-психіатрична експертиза» на «комісійна судово-психіатрична експертиза» у відповідних відмінках, в решті ухвалу суду залишено без змін.

13 травня 2022 року матеріали справи було скеровано судом до Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» для проведення комісійної судово-психіатричної експертизи.

Однак 27 грудня 2022 року матеріали справи повернулись до суду разом з листом заступника генерального директора з судової експертизи Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» О. Ревенок №04-05/1396 від 14 грудня 2022 року щодо повернення таких без виконання у зв`язку з несплатою експертизи.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Стрепка Н.Л. у відпустці, матеріали справи для продовження розгляду було передано останньому 16 січня 2023 року.

Ухвалою суду від 17 січня 2023 року поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 лютого 2023 року.

В судовому засіданні 15 лютого 2023 року представник позивача Пастернак О.О., що діє на підставі ордеру серії ВС №1121313 від 15 лютого 2023 року подала додаткові пояснення, відповідно до яких просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в даному засіданні заявив клопотання про повторне призначення у справі повторної комісійної судово-психіатричної експертизи. Подане клопотання мотивував тим, що не сплатив вартості проведення експертизи оскільки не отримував рахунку на оплату такої, однак її оплату гарантує та наполягає на проведенні такої.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо клопотання відповідача поклалась на розгляд суду.

Треті особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подали, приватний нотаріус ЛМНО Мазур О.І. подала 19 лютого 2023 року на електронну адресу суду заяву про проведення розгляду справи за її відсутності. За таких обставин суд вважає за можливе вирішили клопотання про призначення у справі повторної експертизи за їх відсутності.

Оглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При цьому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Під час розгляду даної справи суд дійшов переконання, що у такій слід призначити посмертну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_5 , проведення якої доручити експертам Львівської обласної державної клінічної психіатричної лікарні, про що 11 березня 2021 року було винесено відповідну ухвалу. На вирішення експертизи ставились наступні запитання: чи страждала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на психічні розлади; якщо так, то якими саме і коли вони вперше проявились; чи страждала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент укладення правочину, а саме на момент підписання заповіту 9 квітня 2014 року, на психічні розлади; якщо так, то чи могла ОСОБА_5 на момент укладення правочину, а саме на момент підписання заповіту 9 квітня 2014 року, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

На виконання вказаної вище ухвали експертами 5-го судово-психіатричного відділення Львівської обласної державної клінічної психіатричної лікарні - провідним експертом Маланчуком А.З., членом комісії ОСОБА_42 та доповідачем ОСОБА_43 5 червня 2021 року було складено висновок судово-психіатричного експерта №12к, відповідно до якого: ОСОБА_5 страждала хронічним, стійким психічним розладом у формі судинної деменції, який згідно представленої медичної документації був діагностований в неї у 2013 році; на момент укладення правочину 9 квітня 2014 року ОСОБА_5 також страждала на хронічним, стійкий психічний розлад у формі судинної деменції та не була здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Водночас, сторона відповідача не погоджується з даним висновком та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та суперчить матеріалам справи.

Так згідно з ч. 2 ст. 103 ЦПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Зокрема відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Пунктами 6, 8, 9 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 8 травня 2018 року № 865, визначено, що за формою проведення СПЕ (судово-психіатрична експертиза) може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною. За процесуальними ознаками СПЕ може бути первинною, повторною, додатковою. За організаційними ознаками СПЕ може бути одноосібною та комісійною.

При цьому згідно з п. 12 даного порядку кількісний склад експертів (одноособовий або комісійний) щодо конкретної СПЕ встановлюється особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, який призначив СПЕ. Якщо це не зазначено, його встановлює керівник експертної установи.

А відповідно до п. 19 такого під час проведення СПЕ з метою виконання певного експертного завдання експерти керуються актами законодавства України, галузевими стандартами у сфері психіатрії, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я. Проводячи амбулаторну та стаціонарну СПЕ, експерт за потреби залучає психолога. Дослідження має включати в себе обов`язкові елементи: дослідження особливостей перебігу когнітивних процесів (увага, пам`ять, мислення) - не менше двох методик, спрямованих на дослідження одного процесу; дослідження індивідуально-психологічних особливостей - не менше двох методик. Обсяг дослідження та вибір методик у кожному конкретному випадку визначає експерт (психолог).

Пунктом 27 порядку визначено, що після закінчення СПЕ впродовж не більше ніж 20 робочих днів складається форма первинної облікової документації № 100/о «Висновок судово-психіатричного експерта № _____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 липня 2014 року № 527, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 серпня 2014 року за № 959/25736.

Так відповідно до пунктів 4-6 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 100/о «Висновок судово-психіатричного експерта № ____», затвердженої вказаним вище наказом, у квадратах пунктів 4-7, 10-12 висновку слід вказати необхідну цифру. Інші пункти заповнюються відповідно до вимог, які зазначені в кожному з них. У пункті 4 вказується вид експертизи: судово-психіатрична або комплексна судова психолого-психіатрична. Комплексною експертизою є експертиза, яка проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. У разі проведення комплексної експертизи іншого виду, відмінного від комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, її назва вказується у рядку 3 пункту 4. У пунктах 5-7 зазначаються процесуальні ознаки експертизи (первинна, повторна, додаткова), організаційні ознаки експертизи (одноосібна, комісійна) та форма проведення експертизи (стаціонарна, амбулаторна, посмертна).

Відповідно до п. 9 Інструкції у пункті 12 висновку вказуються вид справи, за якою проводиться експертиза (цивільна - 1, кримінальна - 2, адміністративна - 3, господарська - 4), та назва справи.

Згідно з п. 11-12 Інструкції у пунктах 14, 15 висновку зазначаються прізвище, ім`я, по батькові експерта (експертів), спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, кваліфікаційний клас, стаж експертної роботи, посада, науковий ступінь, вчене звання (за наявності). Експерт (експерти) засвідчує (засвідчують) підписом (підписами), що він (вони) попереджений (попереджені) про відповідальність за надання явно неправдивих висновків та відмову від виконання покладених на нього (них) обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. У пункті 16 перелічуються всі особи, які були присутні при проведенні експертизи (крім особи, щодо якої проводилась експертиза, та експертів).

А відповідно до пунків 18 та 20 Інструкції у пункті висновку 22 зазначаються обґрунтування та пояснення даних про психічний стан особи та фактів, які встановлені і виявлені при дослідженні об`єктів експертизи. У пунктах 24, 25 проставляється підпис (підписи) експерта (експертів) із зазначенням прізвища, імені, по батькові, спеціальності, свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, класу судового експерта, стажу експертної роботи, посади, наукового ступеня (за наявності), вченого звання (за наявності) та ставиться печатка закладу охорони здоров`я.

При цьому згідно з п. 4 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи СПЕ проводять особи, які відповідають вимогам, передбаченим статтею 10 Закону України «Про судову експертизу».

Так відповідно до ч. 1-2 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Окрім того згідно з ст. 9 даного Закону атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

В ухвалі від 2 лютого 2022 року суд встановив, що як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта №12к від 5 червня 2021 року, в пункті 12 такого невірно зазначено вид справи, за якою проводиться експертиза, оскільки вказано цифру «2», що відповаідає кримінальним справам, замість вірної «1» для цивільних. Також в пункті 6 вказано, що експертиза є одноосібною, хоч в пунктах 14, 15, 24 містить зазначення трьох експертів та підписи таких. Окрім того, зазначені в пнктах 14 та 24 кваліфікаційні класи судових експертів Маланчука А.З. та Гуцала В.Й. не відповідають зазначеним у Реєстрі атестованих судових експертів. Окрім того в п. 22 зазначено, що покази, щодо того, що ОСОБА_5 самостійно себе обслуговувала, готувала їжу, тощо, були надані свідками зі сторони позивача, хоч відповідно до матеріалів справи такі надавались свідками, заявленими стороною відповідача. Хоч суд і погоджується, з запереченнями сторони позивача щодо того, що дані недоліки висновку могли бути наслідком помилки, однак внаслідок наявності таких зазначений висновок не відповідає вимогам Порядку проведення судово-психіатричної експертизи та Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 100/о, а також такі недоліки у своїй сукупності викликають сумніви в правильності висновку.

Окрім того даний висновок містить більш суттєві недоліки, що прямо викликають сумніви в його правильності та у зв`язку з якими висновок суперечить матеріалам справи та сам собі. Так пункт 21 висновку, в якому відображено відомості, що були отримані при дослідженні поданих на експертизу об`єктів, що стосуються психічного стану особи, містить розділ «Консультація психолога», що відокремлений від розділу «Аналіз медичної документації», а відтак мав би бути окремою частиною дослідження, при цьому в такому розділі зазначено відомості «з судово-психіатричної експертизи», а також йде мова про «висновок експертів-психіатрів». Водночас зі змісту даного розділу висновку неможливо встановити ким та коли проводилась така експериза та яким чином при проведенні судово-психіатричної експертизи міг як об`єкт дослідження використовуватись вже готовий висновок експертів-психіатрів. Хоч розділ і називається «консультація психолога», однак такий не містить відомостей про залучення такого для проведення експертизи.

Також у висновку експерти зазначають, що ОСОБА_5 страждала тяжким психічним розладом у формі судинної деменції, посилаючись на діагностичні стандарти, критерії Міжнародної класифікації хвороб, зазначають що в останньої був хронічний стійкий психічний розлад.

Відповідно до 10 редакції Міжнародної класифікації хвороб, що використовується на даний час під кодом F01 передбачено хворобу «васкулярна (судинна) деменці», та згідно даної класифікації така є результатом інфакту головного мозку внаслідок захворювання церебральних судин, в тому числі включаючи цереброваскулярну хворобу при гіпертензії. Інфаркти, як правило, невеликі, але проявляється їхня кумулятивна дія. Хвороба починається зазвичай у пізньому віці (https://icd.who.int/browse10/2015/en#/F01).

При цьому згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України №602 від 3 серпня 2012 року «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при ішемічному інсульті» для діагностики судинної деменції необхідно враховувати критерії NINDS-AIREN, запропоновані Національним інститутом неврологічних розладів та інсульту США (National Institute of Neurological Disorders and Stroke - NINDS) разом з Міжнародною асоціацією з досліджень та просвіти в галузі нейронаук (Association Internationale pour la Recherche et l'Enseignement en Neurosciences - AIREN) у 1993 р. Дані критерії розмежовують поняття імовірної судинної деменції та достеменної судинної деменції. При цьому критеріями достеменної судинної деменції є імовірна судинна деменція, морфологічне підтвердження цереброваскулярної хвороби (біопсія, автопсія), відсутність нейрофібрилярних вузликів та бляшок у кількості, що перевищує вікову норму, відсутність інших причин деменції. Дані обставини не могли бути встановлені при проведенні судово-психіатричної експертизи посмертно, оскільки відповідні дослідження не проводились. Відтак сумнівним є достовірність встановленого висновком діагнозу щодо наявності у ОСОБА_5 тяжкого психічного розладу у формі судинної деменції.

У зв`язкуз наведенимсуд прийшовдо переконання,що висновкоксудово-психіатричногоексперта №12квід 5червня 2021року суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумніви в його правильності, відтак наявні підстави для призначення повторної експертизи.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що призначену ухвалою суду від 2 лютого 2022 року експертизу не було проведено у зв`язку з неоплатою вартості проведення такої. Обов`язок оплати судом було покладено на відповідача, однак останній стверджує, що не отримував відповідного рахунку. При цьому з матеріалів справи вбачається, що 28 червня 2022 року на адресу суду надійшов лист в.о. директора ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» щодо оплати проведення експертизи, у якому повідомлено вартість проведення такої та банківські реквізити, на які необхідно перерахувати кошти. Того ж дня копію даного листа судом було скеровано для відома та на виконання сторонам у справі. 30 листопада 2022 року на адресу суду надійшов повторний лист в.о. директора ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» щодо оплати проведення експертизи, копію якого 1 грудня 2022 року судом також було скеровано сторонам. Водночас з матеріалів справи вбачається, що листи, які скеровувались судом відповідачу ОСОБА_2 , повернулись до суду без вручення.

Відтак з наведеного вище вбачається, що на даний час у справі продовжує існувати потреба проведення повторної експертизи, таку не було проведено не з вини відповідача, а відтак слід ще раз призначити у справі повторну експертизу.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 103, ч. 2 ст. 113 ЦПК України проведення експертизи слід доручити експертам ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України». На вирішення експертизи, з врахуванням ч. 5 ст. 103 ЦПК України, поставити питання, запропоновані стороною відповідача. При цьому, враховуючи кількість запитань, що виносяться на експертизу, та складність такої, слід призначити комісійну експертизу.

Також у відповідності до ч. 2 ст. 135 ЦПК України суд зобов`язує відповідача ОСОБА_2 здійснити попередню оплату за проведення дослідження згідно квитанції експерта.

Слід роз`яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України, відповідно до яких у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів, або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Оскільки для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.

Керуючись ст.ст. 103-105, 107, 113, 135, 252, 260, 261, 353-355 ЦПК України суд, -

постановив:

клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення у справі повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи задовольнити.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Мазур Ольга Іванівна, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Косаняк Світлана Степанівна про визнання заповіту недійсним повторну посмертну комісійну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_5 , на вирішення якої поставити наступні запитання:

1) Чи виключають медичні дані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , хвилеподібний перебіг когнітивних порушень на тлі цереброваскулярної хвороби?

2) Чи містить медична документація ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , огляд препаратів з метою виявлення та мінімізації використання лікарських засобів, у тому числі безрецептурних засобів, які можуть негативно вплинути на когнітивні функції?

3) Чи могли бути, вказані у медичній документації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , когнітивні порушення результатом вживання останньою лікарських засобів?

4) Чи вірно, відповідно до критеріїв: NINDS-AIREN, було поставлено діагноз ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вказано у Довідці Ф-2, розміщеній на аркуші 166 тому 1 справи і якщо ні, то яким є вірний діагноз?

5) Чи здатна була ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням визначених у справі 463/2465/18 обставин, усвідомлювати - і якою мірою - фактичний зміст власних дій та їх наслідків при укладенні правочину (заповіту) 9 квітня 2014 року?

Проведення експертизи доручити експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово- психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (ЄДРПОУ:04803492; поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 103, корпус 12, 3-й поверх, Відділ комплексної судово-психіатричної експертизи), попередивши їх про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку за ст.ст. 384, 385 КК України.

Направити в розпорядження експертів матеріали цивільної справи Личаківського районного суду м. Львова №463/2465/18, провадження №2/463/24/23; оригінал медичної картки №001083001230 від 1 березня 2010 року хворого ОСОБА_4 ; оригінал медичної картки №001083001230 від 25 жовтня 2017 року та виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 ; оригінал медичної кратки та довідки форми №2 Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру хворого ОСОБА_4 .

Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_2 .

Роз`яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Мазур Ольга Іванівна, місцезнаходження: 79038, м. Львів, вул. Пасічна, 33, номер свідоцтва 6201;

приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Косаняк Світлана Степанівна, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Різьбярська, 1а, номер свідоцтва 6074.

Суддя: Стрепко Н.Л.