Постанова № 108989004, 13.02.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/465/23

Провадження №3/461/347/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2023 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є., з участю захисника Левандовського Ч.Ч., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справи, яка надійшла від Головного управління ДПС у Львівській області Державної податкової служби України про адміністративне правопорушення щодо:

ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , розлученого, в якого на утриманні є одна неповнолітня дитина, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №4/Ж12/13-01-07-04 від 03.01.2023 року серії ГУ ЛВ №006964, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Представництва «Дрог-Буд» за адресою: м.Львів, пл. Галицька,4, фактичною адресою: м.Львів, вул. В.Великого,54 директор Представництва «Дрог-Буд» СП 300 ОСОБА_1 вчинив правопорушення, а саме: п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу в результаті чого відмовлено в отримані заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2022 року у сумі 911768 грн. та п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1 п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за вересень 2022 в сумі 317485 грн.

Захисник Левандовський Ч.Ч. в судовому засіданні заперечив проти факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки протокол складено з порушенням чинного законодавства, а наведені в ньому факти та обставини не відповідають дійсності. Просив провадження у справі закрити.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Так, підставою для складання означеного протоколу стали відомості, викладені в акті про результати перевірки від 01.12.2022 року №16409/13-01-07-04/26626926.

Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Тобто, об`єктивна сторона вказаного правопорушення може полягати у різних формах: відсутність податкового обліку, порушення порядку його ведення, у тому числі у вигляді неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Платники податків і зборів (обов`язкових платежів) зобов`язанi: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органiв вiдповiдно до законів декларації, бухгалтерську звiтнiсть та iншi документи i вiдомості, пов`язані з обчисленням i сплатою податків і зборiв (обов`язкових платежів); 3) сплачувати належнi суми податків i зборiв (обов`язкових платежів) у встановлені законами термiни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктiв оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)

Тобто, з диспозицii ч.1 ст.163-1 КУпАП вбачається, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за порушення конкретних норм податкового законодавства України.

Таким чином, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірностi доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Нормами ст.278 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, у тому числі суд першої інстанції, покладений обов`язок на стадії підготовки справи для розгляду перевірити питання, перелічені у цьому законі. Одне з таких питань це питання правильності складання протоколу та iнших матерiалiв справи.

Порядок складення Протоколу органами Державної податкової служби регулюється Інструкцією з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення №566 від 02.07.2016 (затверджена Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.08.2016 за 1046/29176) (далі - Інструкція № 566).

Вiдповiдно до п.6 Розділу II Інструкції №566 «При викладені обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездiяльнiсть вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено».

Також відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі повинно бути зазначено-мiсце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прiзвища, адреси свідків і потерпілих, прiзвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адмiнiстративноi вiдповiдальностi; iншi вiдомості, необхідні для вирішення справи.

В протоколі про адміністративне правопорушення №4/Ж12/13-01-07-04 від 03.01.2023 року серії ГУ ЛВ №006964 не зазначено «час вчинення адміністративного правопорушення», «суть адміністративного правопорушення», «які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол», а відтак складений протокол не вiдповiдає вимогам законодавства, а саме не вiдповiдає вимогам ст.256 КУпАП та п.6 Розділу II Інструкції №566 тому не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки погіршує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення. У ньому повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема, про час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть, особу яка його скоїла, дані про свідків і потерпілих, свідків їх пояснення тощо.

У протоколі про адміністративне правопорушення №4/Ж12/13-01-07-04 від 03.01.2023 року зазначено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Представництва «Дрог-Буд» за адресою: м.Львів, пл. Галицька,4, фактичною адресою: м.Львів, вул. В.Великого,54 директор Представництва «Дрог-Буд» СП 300 ОСОБА_1 вчинив правопорушення, а саме: п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу в результаті чого відмовлено в отримані заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2022 року у сумі 911768 грн. та п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1 п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за вересень 2022 в сумі 317485 грн. Вказаними діями вчинила правопорушення, передбачене ч.1ст. 163-1 КУпАП.

При викладі у протоколі суті вчиненого адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства, та не вказано, які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч. 1ст.163-1КУпАП були вчинені (допущені) ОСОБА_1

особисто та призвели до порушення порядку ведення податкового обліку.

Таке обвинувачення в даному випадку є неконкретним, позбавляє можливості ефективно захищатися від нього, а сам протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення здійснено посилання на акт податкової перевірки, в якому, нібито, зазначено всі допущені порушення податкового законодавства.

Проте норми КУпАП такого способу складання протоколу про адміністративне правопорушення не передбачають.

Тобто, сам адміністративний протокол фактично не містить суті вчиненого адміністративного правопорушення виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому не є доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

Керуючись приписами ч.2 ст.255 КУпАП, з якого вбачається, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, суд самостійно не може збирати докази по справі.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Під час розгляду справи судом не отримано будь-яких доказів, в розумінні ст.251 КУпАП, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши в сукупності усі докази, наявні у матеріалах справи, вважаю, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, не підтверджений належними і допустимими доказами при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді, тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення.

Керуючись ст.ст. 163-1, 247, 280, 283, 284 КпАП України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.Є.Радченко