Рішення № 108984994, 15.02.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.02.2023Справа № 910/13301/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТВАЙР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІГРАН-ТРЕЙД"

про стягнення 1 050 111,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТВАЙР" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІГРАН-ТРЕЙД" про стягнення 1050111,00 грн заборгованості за договором поставки товару №81929-12012022 від 12.01.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки товару №81929-12012022 від 12.01.2022.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Разом із позовом, Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТВАЙР" подано до суду заяву по забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТВАЙР" про забезпечення позову відмовлено.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.12.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/13301/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

16.01.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

30.01.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 19.01.2023 та визнання поважними причин пропуску строку подання доказу.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Акт звірки взаємних розрахунків було підписано сторонами після подачі відзиву.

Суд, керуючись ч.5 ст.80 ГПК України, визнав поважними причини пропуску ТОВ "ПОЛІГРАН-ТРЕЙД" строку для подання доказів та долучив докази наданні разом з клопотанням про приєднання доказів від 30.01.2023.

03.02.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заява про зменшення розміру позовних вимог, клопотання про закриття провадження у справі та заява про відшкодування судових витрат на правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТВАЙР" про зменшення позовних залишено без розгляду.

У клопотанні про закриття провадження у справі позивач зазначає, що після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено суму основного боргу у розмірі 984566,01 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч. 8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору поставки товару №81929-12012022 від 12.01.2022 позивач в період з 12.01.2022 по 31.03.2022 поставив відповідачу товар на загальну суму 1 476 396,90 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату вартості поставленого товару, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 1050111,00 грн.

Оскільки, відповідач повну оплату вартості поставленого товару не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар з видатковими накладними № 642 від 17.03.2022, № 543 від 17.03.2022, № 541 від 31.03.2022 у загальній сумі 1050111,00 грн.

Позиція відповідача.

У поданому відзиві відповідачем підтверджено факт поставки позивачем товару на загальну суму 1 476 396,90 грн.

Відповідач стверджує, що в період з 14.01.2022 по 16.12.2022 сплатив на користь позивача 1410851,91 грн.

Також відповідач зазначає, що 30.06.2022 між позивачем та відповідачем укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, якою було припинено зобов`язання відповідача перед позивачем на суму 65544,99 грн.

З урахуванням викладеного, на переконання відповідача, заборгованість перед позивачем відсутня.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

12.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТВАЙР" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІГРАН-ТРЕЙД" (далі - покупець) укладено договір поставки товару № №81929-12012022 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві Добриво складне мінеральне NPK 8:19:29, біг-бег 0,9 т. (надалі - товар), згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар.

Згідно з п. 2.1 договору найменування товару, код УКТ ЗЕД, одиниці виміру, кількість товару та ціна, вид упаковки зазначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

Постачальник здійснює поставку покупцю товару (частини), зазначеного в специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії договору на умовах поставки, зазначених в специфікації, згідно ІНКОТЕРМС Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2020 року) (п. 3.1. договору).

Згідно з п. 5.1. договору ціна товару зазначається у специфікаціях до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього договору.

У п. 5.3 договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату за товар на умовах 100% попередньої оплати на підставі виставленого постачальником рахунку(ів) у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата здійснюється в національній валюті України, гривнях (п. 5.4. договору).

Відповідно до п. 11.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Між сторонами погоджені та підписані наступні Специфікації до договору:

- Специфікація № 1 від 12.01.2022 на поставку товару, у кількісті 0,9 т., загальною вартістю 16 965,02 грн, умови поставки товару: EXW, склад продавця Бузівка, термін відвантаження: січень 2022, порядок та умови оплати: оплата 100% на підставі виставленого рахунку постачальника;

- Специфікація № 2 від 21.01.2022 на поставку товару, у кількості 9 т., загальною вартістю 170 550,36 грн, умови поставки товару: EXW, склад продавця Рахни, термін відвантаження: січень 2022, порядок та умови оплати: оплата 100% на підставі виставленого рахунку постачальника;

- Специфікація № 2/1 від 21.01.2022 на поставку товару, у кількості 0,9 т., загальною вартістю 17 055,04 грн, умови поставки товару: EXW, склад продавця Адампіль, термін відвантаження: січень 2022, порядок та умови оплати: оплата 100% на підставі виставленого рахунку постачальника;

- Специфікація № 3 від 24.01.2022 на поставку товару, у кількості 9 т., загальною вартістю 170 550,36 грн, умови поставки товару: EXW, склад продавця Борщів, термін відвантаження: січень 2022, порядок та умови оплати: оплата 100% на підставі виставленого рахунку постачальника;

- Специфікація № 4 від 17.02.2022 на поставку товару, у кількості 9 т., загальною вартістю 169 200,36 грн, умови поставки Товару: EXW, склад продавця Борщів, термін відвантаження: лютий 2022, порядок та умови оплати: оплата 100% на підставі виставленого рахунку постачальника;

- Специфікація № 5 від 21.02.2022 на поставку товару, у кількості 0,9 т., загальною вартістю 17 055,04 грн, умови поставки товару: EXW, склад продавця Славута, термін відвантаження: лютий 2022, порядок та умови оплати: оплата 100% на підставі виставленого рахунку постачальника;

- Специфікація № 6 від 22.02.2022 на поставку товару, у кількості 0,9 т., загальною вартістю 17 055,04 грн, умови поставки товару: EXW, склад продавця Бузівка, термін відвантаження: лютий 2022, порядок та умови оплати: оплата 100% на підставі виставленого рахунку постачальника;

- Специфікація № 7 від 17.03.2022 на поставку товару, у кількості 9 т., загальною вартістю 184 230,00 грн, умови поставки товару: EXW, склад продавця м. Борщів, термін відвантаження: березень 2022; порядок та умови оплати: оплата 100% на підставі виставленого рахунку постачальника;

- Специфікація № 8 від 17.03.2022 на поставку товару, у кількості 17 т., загальною вартістю 350 037,00 грн, умови поставки товару: EXW, склад продавця м. Борщів, термін відвантаження: березень 2022, порядок та умови оплати: оплата 100% на підставі виставленого рахунку постачальника;

- Специфікація 9 від 17.03.2022 на поставку товару, у кількості 25,2 т., загальною вартістю 515 844,00 грн, умови поставки товару: EXW, склад продавця с. Рахни Лісові, термін відвантаження: березень 2022, порядок та умови оплати: оплата 100% на підставі виставленого рахунку постачальника.

На виконання умов договору, на підставі погоджених та підписаних специфікацій, позивачем виставлені відповідачу наступні рахунки на оплату: № 22 від 12.01.2022 на суму 16965,02 грн, № 71 від 21.01.2022 на суму 170 550,36 грн, № 72 від 21.01.2022 на суму 17 055,04 грн, № 78 від 24.01.2022 на суму 170 550,36 грн, № 200 від 21.02.2022 на суму 17 055,04 грн, № 201 від 22.02.2022 на суму 17 055,04 грн, № 203 від 22.02.2022 на суму 17 055,04 грн, № 332 від 17.03.2022 на суму 184 230,00 грн, № 333 від 17.03.2022 на суму 350 037,50 грн, № 331 від 31.03.2022 на суму 515 844,00 грн.

Відповідачем здійснено частково попередню оплату рахунків на суму 426 285,90 грн, зокрема, відповідачем оплачені такі рахунки: № 22 від 12.01.2022, № 71 від 21.01.2022, № 72 від 21.01.2022, № 78 від 24.01.2022, № 200 від 21.02.2022, № 201 від 22.02.2022, № 203 від 22.02.2022.

Як зазначає позивач та підтверджує відповідач, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 476 396,90 грн відповідно до видаткових накладних: № 68 від 12.01.2022 на суму 16 965,02 грн, № 121 від 21.01.2022 на суму 170 550,36 грн, № 214 від 21.01.2022 на суму 17 055,04 грн, № 126 від 24.01.2022 на суму170 550,36 грн, № 379 від 21.02.2022 на суму 17 055.04 грн, № 370 від 22.02.2022 на суму 17 055,04 грн, № 378 від 22.02.2022 на суму 17 055,04 грн, № 542 від 17.03.2022 р. па суму 184 230,00 грн, № 543 від 17.03.2022 на суму 350 037,00 грн, № 541 від 31.03.2022 на суму 515 844,00 грн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належним чином засвідченої копії або оригіналу видаткової накладної № 68 від 12.01.2022, про яку зазначає позивач в позовній заяві.

В той же час, у відзиві на позовну заяву відповідач визнає факт поставки товару за видатковою накладною № 68 від 12.01.2022.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору поставки товару №81929-12012022 від 12.01.2022, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1 050 111,00 грн (1 476 396,90 грн - 426 285,90 грн).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки та правовідносини сторін підпадають під правове регулювання Главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Спір у даній справі виник у зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки товару №81929-12012022 від 12.01.2022 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару згідно із видатковими накладними № 542 від 17.03.2022, № 543 від 17.03.2022, № 541 від 31.03.2022 на суму 1 050 111,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до умов п. 5.3 договору та умов специфікацій, покупець здійснює оплату за товар на умовах 100% попередньої оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 538 ЦК України встановлено, що якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач заявляє до стягнення заборгованість в сумі 1 050 111,00 грн, що виникла на підставі видаткових накладних № 542 від 17.03.2022, № 543 від 17.03.2022, № 541 від 31.03.2022 на суму 1 050 111,00 грн.

Судом встановлено, що згідно із наданими відповідачем у матеріали справи банківськими виписками, відповідач 14.12.2022 здійснив перерахування грошових коштів на рахунок позивача в розмірі 250695,98 грн (платіжне доручення № 907, призначення платежу: "оплата за мінеральне добриво згідно договору № 81929-120122 від 12.01.2022) та 16.12.2022 в розмірі 2000000,00 грн (платіжне доручення № 961, призначення платежу: "оплата за мінеральне добриво згідно дог. № 81929-120122 від 12.01.2022 та дог. № СЛФ-240122 від 24.01.2022).

Відповідно до довідки відповідача від 16.12.2022 вих № 1612/2022/1, за платіжним дорученням № 961 від 16.12.2022 сплачено заборгованість за договором № 81929-120122 від 12.01.2022 в сумі 733870,03 грн.

Таким чином, 14.12.2022 та 16.12.2022, тобто після відкриття провадження у даній справі, відповідачем здійснено погашення заборгованості в розмірі 984566,01 грн

Факт здійснення відповідачем оплати заборгованості 14.12.2022 та 16.12.2022 у розмірі 984566,01 грн позивачем не заперечується та підтверджено у клопотанні про закриття провадження у справі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Оскільки, на момент розгляду даної справи предмет спору в частині стягнення 984566,01 грн заборгованості припинив своє існування, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у цій частині позовних вимог згідно із п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України

Щодо решти заявленої до стягнення частини суми боргу у розмірі 65544,99 грн (1050111,00 грн - 984566,01 грн), то суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як вбачається з наданих відповідачем до відзиву доказів, 30.06.2022 між позивачем та відповідачем укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, предметом якої є припинення однорідних вимог на суму 368466,02 грн.

Відповідно до п. 5 вказаної угоди з моменту набрання чинності цією угодою грошові зобов`язання позивача перед відповідачем за договором № 01/12/21 від 01.12.2021 припиняються в повному обсязі в сумі 368466,02 грн, а грошові зобов`язання відповідача перед позивачем, зокрема, за договором поставки товару № 81929-120122 від 12.01.2022 припиняються частково в сумі 65544,99 грн.

Згідно з п. 6 угоди, остання набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Згідно зі статтею 601 ЦК України, яка кореспондується з положеннями статті 203 ГК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є особливим способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. В такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

При цьому вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

З урахування наведеного, згідно із угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог 30.06.2022 припинено зобов`язання відповідача за договором поставки товару № 81929-120122 від 12.01.2022 в сумі 65544,99 грн.

Отже, погашення заборгованості в розмірі 65544,99 грн відбулося до звернення позивача з даним позовом до суду.

Судом також враховано, що у матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків, згідно із яким заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.01.2023 відсутня.

Таким чином, заборгованість в розмірі 65544,99 грн заявлена позивачем безпідставно та відповідно позовні вимоги позивача у частині стягнення боргу у сумі 65544,99 грн задоволенню не підлягають.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №910/13301/22 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТВАЙР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІГРАН-ТРЕЙД" про стягнення 984566,01 грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України та відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 65544,99 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

03.02.2023 від позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат на правову допомогу, в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із матеріалів справи, між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Клименко і Партнери" (об`єднання) укладено договір про надання професійної правничої (правової допомоги) від 08.10.2022, відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є надання об`єднанням усіма законними методами та способами професійної правничої (правової) допомоги клієнту у судовій справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТВАЙР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІГРАН-ТРЕЙД" про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 81929-120122 від 12.01.2022, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надані послуги та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 4.1 договору за надані послуги (професійну правничу (правову) допомогу) у судовій справі, вказаній в п. 1.1. цього договору, що включає в себе підготовку тексу позовної заяви, подання позовної заяви до господарського суду, представництво адвокатом об`єднання інтересів клієнта у судових засіданнях в господарському суді першої інстанції, підготовку та подання до суду всіх необхідних процесуальних документів та вчинення інших необхідних процесуальних дій, які виникнуть в процесі розгляду господарським судом вказаної справи, клієнт виплачує об`єднанню фіксований гонорар у розмірі 20000,00 грн шляхом оплати на поточний рахунок об`єднання, вказаний у цьому договорі, у строк не пізніше ніж 10 робочих днів з моменту набуття законної сили рішенням господарського суду про задоволення позову або ухвалою господарського суду про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору внаслідок добровільного погашення відповідачем боргу після відкриття господарським судом провадження у справі, вказаній в п. 1.1 цього договору.

Згідно з Актом здачі-приймання наданих послуг №АО-00003 від 31.01.2023, загальна вартість наданих послуг за договором про надання професійної правничої (правової допомоги) від 08.10.2022 становить 20000,00 грн.

Судом враховано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі №922/2203/20).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Від ТОВ"ПОЛІГРАН-ТРЕЙД" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи № 910/13301/22, не надходило.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, відповідачем до справи не надало.

З огляду на наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу відповідають встановленим критеріям та є підтвердженими.

При цьому, судом враховано, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним (постанова Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правничої допомоги в сумі 18751,66 грн.

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі у частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/13301/22 в частині позовних вимог про стягнення 984566,01 грн заборгованості.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІГРАН-ТРЕЙД" (03143, місто Київ, вул. Метрологічна, будинок 42, секція 42/2, ідентифікаційний код 43462455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТВАЙР" (49127, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БАЗОВА, будинок 8, ідентифікаційний код 34230377) витрати на правову допомогу у сумі 18751,66 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 15.02.2023.

Суддя С.О. Турчин