Рішення № 108984691, 15.02.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.02.2023Справа № 910/12235/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/12235/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-технічний центр «Укравтозапчастина» (04073, Україна, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 5)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродія Трейд» (Україна, 02002, місто Київ, вул.Сверстюка Євгена, будинок 11Б, офіс 104).

Про стягнення 56 620, 36 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Сервісно-технічний центр «Укравтозапчастина» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Добродія Трейд» про стягнення 56 620, 36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 у справі №910/3428/22, що набрало законної сили 26.10.2022 з відповідача було стягнуто на користь позивача суму заборгованості за Договором поставки №82/21 на умовах відстрочення оплати від 26.01.2021 у розмірі 289 727, 14 грн. На примусове виконання вказаного рішення було видано наказ від 27.10.2022 за яким відкрито ВП №70191391 та 03.11.2022 на рахунок позивача надійшли грошові кошти, якими погашено заборгованість в повному обсязі.

У даній справі позивач просить стягнути 3 % річних та інфляційні втрати, що нараховані до моменту виконання судового рішення в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12235/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.11.2022 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

(1) заява №29/11/заг від 29.11.2022, в якій відповідач просить суд розглядати справу №910/12235/22 за правилами загального позовного провадження;

(2) заява №29/11 від 29.11.2022, в якій відповідач просить суд продовжити строк для подання відзиву.

05.12.2022 суд ухвалою відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродія Трейд» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та продовжив Товариству з обмеженою відповідальністю «Добродія Трейд» процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 31.12.2022 з дня постановлення ухвали.

08.12.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позов.

12.12.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

26.01.2021 між ТОВ «Сервісно-Технічний центр «Укравтозапчастина» (далі - Постачальник) та ТОВ «Добродія Трейд» (далі - Покупець) було укладено Договір поставки товару № 82/21 на умовах відстрочення оплати (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар на умовах відстрочення оплати в асортименті, в кількості та за ціною, вказаними в Специфікації, яка є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору, асортимент, кількість та ціна товару вказана у заявках покупця, остаточно узгоджується сторонами у Специфікаціях на кожну окрему партію Товару. Специфікація може містити також інформацію про строки та місце поставки Товару. Підтвердженням факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийняття Покупцем Товару за видатковою накладною або за актом приймання-передачі, які після їх підписання сторонами мають силу Специфікації, в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.

Орієнтовна ціна Договору складає 600000,00 (шістсот тисяч) гривень 00 копійок, та розраховується з урахуванням податку на додану вартість. Сукупна вартість Товару, вказана в Специфікаціях складає ціну Договору (п. 2.1. Договору).

Умовами п. 2.2. Договору передбачено, що Покупець зобов`язаний оплатити ціну Товару у строк не більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання замовленого Товару від Постачальника. При цьому, сума відвантаженого але не оплаченого товару не повинна перевищувати 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Зобов`язання Покупця щодо оплати Товару вважаються виконаними у момент зарахування на поточний рахунок Постачальника суми, вказаної у видаткових накладних та/або Актах приймання-передачі Товару (п. 2.3. Договору).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати Товару Покупець в першу чергу сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати та, відповідно до ст. 625 ЦК України, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 24 (двадцять чотири) відсотки річних від простроченої суми боргу за весь період прострочення, а потім сплачує суму основного боргу з урахуванням умов, викладених в п. 2.5. та 5.6. Договору.

Згідно з п. 11.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині виконання зобов`язань за Договором - до їх повного виконання. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 654 651,32 грн з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 3167 від 25.03.2021 на суму 5 230,08 грн з ПДВ, № 3391 від 30.03.2021 на суму 14 120,00 грн з ПДВ, № 3456 від 31.03.2021 на суму 28 240,00 грн з ПДВ, № 3615 від 02.04.2021 на суму 18 495,00 грн з ПДВ, № 3718 від 06.04.2021 на суму 23 000,00 грн з ПДВ, № 4499 від 22.04.2021 на суму 31 060,16 грн з ПДВ, № 4648 від 26.04.2021 на суму 25 340,16 грн з ПДВ, № 5197 від 12.05.2021 на суму 27 740,00 грн з ПДВ, № 7811 від 12.07.2021 на суму 47 880,00 грн з ПДВ, № 9013 від 05.08.2021 на суму 7 790,04 грн з ПДВ, № 9016 від 05.08.2021 на суму 7 790,04 грн з ПДВ, № 9044 від 05.08.2021 на суму 42 978,00 грн з ПДВ, № 9045 від 05.08.2021 на суму 51 960,00 грн з ПДВ, № 9048 від 05.08.2021 на суму 32 975,00 грн з ПДВ, № 9081 від 06.08.2021 на суму 11 010,00 грн з ПДВ, № 9157 від 09.08.2021 на суму 19 710,00 грн з ПДВ, № 9693 від 19.08.2021 на суму 8 284,08 грн з ПДВ, № 9695 від 19.08.2021 на суму 6 960,00 грн з ПДВ, № 10139 від 31.08.2021 на суму 58 600,08 грн з ПДВ, № 10237 від 01.09.2021 на суму 10 892,68 грн з ПДВ, № 10240 від 01.09.2021 на суму 47 556,00 грн з ПДВ, № 10241 від 01.09.2021 на суму 13 680,00 грн з ПДВ, № 10244 від 01.09.2021 на суму 43 120,00 грн з ПДВ та № 10249 від 01.09.2021 на суму 70 240,00 грн з ПДВ, підписаними сторонами, копії яких надані в матеріали справи.

Позивачем були виставлені рахунок на оплату № № 3495 від 24.03.2021 на суму 5 230,08 грн, № 3706 від 29.03.2021 на суму 14 120,00 грн, № 3931 від 01.04.2021 на суму 18 495,00 грн, № 4743 від 19.04.2021 на суму 31 060,16 грн, № 5102 від 26.04.2021 на суму 25 340,16 грн, № 5662 від 11.05.2021 на суму 27 740,00 грн та № 8541 від 08.07.2021 на суму 47 880,00 грн.

Однак, відповідачем було частково сплачено вартість поставленого товару на суму 456 105,40 грн з ПДВ, та неоплаченим залишився товар на суму 198 545,92 грн з ПДВ.

У зв`язку з вище зазначеним позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення про стягнення 289 943,67 грн, з яких: 198 545,92 грн - заборгованість, 21 770,69 грн - пеня, 19 913,45 грн - штраф, 29 541,67 грн - 24% річних та 20 171,94 грн - інфляційні втрати, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 4 349,16 грн.

За результатами розгляду справи №910/3428/22 Господарський суд міста Києва у складі судді Літвінової М. Є. рішенням від 05.10.2022 частково задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача сукупну заборгованість у розмірі 289 727, 14 грн, а також судовий збір у розмірі 4 345, 91 грн.

Відповідно до наказу від 27.10.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 у справі №910/3428/22 набрало законної сили 26.10.2022.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбачем І. С. від 31.10.2022 відкрито ВП №70191391 про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 у справі №910/3428/22.

Згідно платіжного доручення №37 від 03.11.2022 відповідачем (боржником) було в повному обсязі задоволено вимоги позивача (стягувача) у ВП №70191391, що становлять 294 073, 05 грн.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 03.11.2022 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Горбачем І. С. ВП №70191391 закінчено, у зв`язку з тим, що борг за виконавчим документом, основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження стягнуто з боржника в повному обсязі.

Позивач зазначає, що грошове зобов`язання відповідача перед позивачем щодо погашення виниклої основної заборгованості сума якої підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 у справі №910/3428/22 було виконано в повному обсязі лише 03.11.2022.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 24 % річних (згідно п.5.1. Договору), внаслідок порушення відповідачем грошових зобов`язань у встановлені Договором строки за ВН № 10139 від 31.08.2021, № 10237 від 01.09.2021, № 10240 від 01.09.2021, № 10241 від 01.09.2021, № 10244 від 01.09.2021 та № 10249 від 01.09.2021, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 у справі №910/3428/22, яке набрало законної сили, на підставі статті 625 ЦК України.

Враховуючи порушення відповідачем грошового зобов`язання за спірним договором, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за період з 17.03.2022 (наступний день за останнім днем розрахунку, що зроблений у справі №910/3428/22) по 02.11.2022 (день, що передує дню отримання позивачем грошових коштів) інфляційних втрат у розмірі 26 381, 14 грн, та 24 % річних у розмірі 30 239, 22 грн, а також судові витрати.

2. Предмет позову.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 26 381, 14 грн, та 24 % річних у розмірі 30 239, 22 грн за ВН № 10139 від 31.08.2021, № 10237 від 01.09.2021, № 10240 від 01.09.2021, № 10241 від 01.09.2021, № 10244 від 01.09.2021 та № 10249 від 01.09.2021, за період з 17.03.2022 по 02.11.2022, що не був охоплений при стягненні заборгованості у господарській справі №910/3428/22.

Юридичними підставами позову є п. 5.1. Договору, стаття 625 Цивільного кодексу України, стаття 75 Господарського процесуального кодексу України.

Фактичними підставами позову є виконання відповідачем договірного зобов`язання щодо сплати грошових коштів в повному обсязі лише 03.11.2022, тобто з порушенням встановлених договором строків.

3. Доводи позивача у справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач має сплатити інфляційні втрати у розмірі 26 381, 14 грн, та 24 % річних у розмірі 30 239, 22 грн за період з 17.03.2022 (наступний день за останнім днем розрахунку, що зроблений у справі №910/3428/22) по 02.11.2022 (день, що передує дню отримання позивачем грошових коштів), нарахованих на несвоєчасно сплачену суму вартості поставленого товару за Договором поставки товару № 82/21 від 26.01.2021, а саме:

за ВН №10139 від 31.08.2022 на суму 13 597, 16 грн;

за ВН №10237 від 01.09.2021 на суму 10 892, 68 грн;

за ВН №10240 від 01.09.2021 на суму 47 м556, 00 грн;

за ВН №10241 від 01.09.2021 на суму 13 680, 00 грн;

за ВН №10244 від 01.09.2021 на суму 43 120, 00 грн;

за ВН №10249 від 01.09.2021 на суму 70 240, 00 грн.

Водночас, позивач зазначив, що факт прострочення строків оплати товару за Договором та розмір заборгованостей за вказаними ВН встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 у справі №910/3428/22, що набрало законної сили 26.10.2022, а тому, у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вказані обставини не підлягають додатковому доказуванню.

Також у відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідачем не доведено наявність форс-мажорних обставин, що вплинули на неможливість виконання основного зобов`язання у спірних правовідносинах, крім того, всупереч порядку, встановленому п. 8.2. Договору, відповідач не інформував позивача про настання форс-мажорних обставин та невиконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем відбулось лише з вини самого відповідача та не є в причинно-наслідковому зв`язку з обставинами, які відповідач вважає форс-мажорними.

4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі за наступних обставин:

(1) нарахування відсотків річних та інфляційних втрат були предметом розгляду справи №910/3428/22 та в повному обсязі сплачені відповідачем.

(2) у спірних правовідносинах наявні форс-мажорні обставини, а саме у зв`язку з військовою агресією росії проти України, що підтверджується листом Управління Служби безпеки України в Чернігівській області з додатками (Актом про пожежу від 21.04.2022, Протоколом огляду місця події від 10.08.2022).

(3) позивачем штучно завищено розмір суми боргу, який не відповідає обставинам справи.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи наявні підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 24 % річних у розмірі, встановленому Договором?

- Чи правильно здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат та 24 % річних?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п.5.1. Договору поставки товару №82/21 на умовах відстрочення оплати від 26.01.2021 передбачено, що у випадку порушення строків оплати Товару Покупець в першу чергу сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати та, відповідно до ст. 625 ЦК України, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 24 (двадцять чотири) відсотки річних від простроченої суми боргу за весь період прострочення, а потім сплачує суму основного боргу з урахуванням умов, викладених в п. 2.5. та 5.6. Договору.

Виходячи із положень зазначених норм, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/3428/22 від 05.10.2022, що набрало законної сили 26.10.2022, встановлено наступні обставини:

(1) позивачем був виконаний обов`язок, визначений умовами Договору поставки товару №82/21 на умовах відстрочення оплати від 26.01.2021, та поставлений відповідачу товар на загальну суму 654 651,32 грн з ПДВ за ВН № 3167 від 25.03.2021, № 3391 від 30.03.2021, № 3456 від 31.03.2021, № 3615 від 02.04.2021, № 3718 від 06.04.2021, № 4499 від 22.04.2021, № 4648 від 26.04.2021, № 5197 від 12.05.2021, № 7811 від 12.07.2021, № 9013 від 05.08.2021, № 9016 від 05.08.2021, № 9044 від 05.08.2021, № 9045 від 05.08.2021, № 9048 від 05.08.2021, № 9081 від 06.08.2021, № 9157 від 09.08.2021, № 9693 від 19.08.2021, № 9695 від 19.08.2021, № 10139 від 31.08.2021 та № 10237 від 01.09.2021, № 10240 від 01.09.2021, № 10241 від 01.09.2021, № 10244 від 01.09.2021 та № 10249 від 01.09.2021, однак, відповідачем зобов`язання, визначеного Договором, щодо оплати поставленого товару було виконано частково на суму 456 105,40 грн з ПДВ, у зв`язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у сумі 198 545,92 грн з ПДВ,

(2) за видатковою накладною № 10139 від 31.08.2021 - позивачем помилково зазначено часткову оплату 16.09.2021 за платіжним дорученням № 974 від 16.09.2021 на суму 5 002,92 грн, тоді як враховуючи оплату платіжним дорученням № 974 від 16.09.2021 сум 9 503,08 грн (за видатковою накладною № 9081 від 06.08.2021), 19 710,00 грн (за видатковою накладною № 9157 від 09.08.2021), 8 284,08 грн (за видатковою накладною № 9693 від 19.08.2021) та 6 960,00 грн (за видатковою накладною № 9695 від 19.08.2021) залишок на оплату суми заборгованості за видатковою накладною № 10139 від 31.08.2021 становить 5 542,84 грн. У зв`язку з чим, сума неоплаченої заборгованості за видатковою накладною № 10139 від 31.08.2021, з урахуванням оплат у сумі 5542,84 грн (за платіжним дорученням № 974 від 16.09.2021) та 40 000,00 грн (за платіжним дорученням № 1354 від 02.11.2021) становить 13 057,24 грн, а не 13 597,16 грн, як помилково зазначає позивач;

(3) підтверджено порушення відповідачем строків оплати товару за видатковими накладними № 10139 від 31.08.2021, № 10237 від 01.09.2021, № 10240 від 01.09.2021, № 10241 від 01.09.2021, № 10244 від 01.09.2021 та № 10249 від 01.09.2021.

З рішення суду не вбачається, за які боргові періоди за видатковими накладними № 10139 від 31.08.2021, № 10237 від 01.09.2021, № 10240 від 01.09.2021, № 10241 від 01.09.2021, № 10244 від 01.09.2021 та № 10249 від 01.09.2021 були нараховані 24 % річних та інфляція.

Однак, в рішенні Господарського суду міста Києва у справі №910/3428/22 від 05.10.2022 щодо стягнення 24 % річних та інфляції зазначено, що наведені позивачем розрахунки в частині строків прострочення зобов`язання містять помилку лише щодо ВН № 3456 від 31.03.2021, помилок в періодах прострочення за ВН № 10139 від 31.08.2021, № 10237 від 01.09.2021, № 10240 від 01.09.2021, № 10241 від 01.09.2021, № 10244 від 01.09.2021 та № 10249 від 01.09.2021 судом не встановлено (помилка в розрахунках встановлена лише за ВН № 10139 від 31.08.2021 в частині визначення суми боргу, що також буде враховано судом при розгляді даної справи).

Позов у справі №910/3428/22 від 05.10.2022 подано до Господарського суду міста Києва через «Електронний суд», до вказаного позову був доданий проведений позивачем розрахунок сум, що стягується в тому числі за ВН № 10139 від 31.08.2021, № 10237 від 01.09.2021, № 10240 від 01.09.2021, № 10241 від 01.09.2021, № 10244 від 01.09.2021 та № 10249 від 01.09.2021.

Вказаний розрахунок, за яким було встановлено строки прострочення та здійснено стягнення у справі №910/3428/22, наданий суду в даній справі та відповідає розрахунку, що завантажений разом з іншими додатками позову, відповідальними працівниками канцелярії суду із системи «Електронний суд» до КП «ДСС» у справу №910/3428/22.

Отже, суд констатує, що у справі №910/3428/22 було задоволено позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 % річних та інфляції за такі періоди:

за ВН № 10139 від 31.08.2021 з 15.09.2021 по 15.03.2022

за ВН № 10237 від 01.09.2021 з 16.09.2021 по 16.03.2022

за ВН № 10240 від 01.09.2021 з 16.09.2021 по 16.03.2022

за ВН № 10241 від 01.09.2021 з 16.09.2021 по 16.03.2022

за ВН № 10244 від 01.09.2021 з 16.09.2021 по 16.03.2022

за ВН № 10249 від 01.09.2021 з 16.09.2021 по 16.03.2022.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням того, що у справі № 910/3428/22 було встановлено факт порушення строків оплати за поставлений товар за Договором, в тому числі за вищевказаними Видатковими Накладними, а також період прострочення, вказані обставини в силу статті 75 ГПК України не доказуються під час розгляду даної справи судом.

В даній справі №910/12235/22 позивач просить стягнути з відповідача 24 % річних та інфляцію за прострочення виконання грошового зобов`язання з 17.03.2022 по 02.11.2022, що є правомірним очікуванням відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові до моменту фактичного виконання зобов`язання.

Так, суд констатує, що зобов`язання по ВН № 10139 від 31.08.2021, № 10237 від 01.09.2021, № 10240 від 01.09.2021, № 10241 від 01.09.2021, № 10244 від 01.09.2021 та № 10249 від 01.09.2021 були виконані відповідачем лише 03.11.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №37 від 03.11.2022, за яким було в повному обсязі задоволено вимоги стягувача у ВП №70191391 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/3428/22 від 05.10.2022 на підставі наказу від 27.10.2022.

З вказаних підстав суд відхиляє заперечення відповідача в частині того, що нарахування 24 % річних та інфляції були предметом розгляду у справі №910/3428/22, оскільки у даній справі 24 % річних та інфляція стягується за інший період.

Суд відхиляє, в тому числі, заперечення відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог, оскільки, у спірних правовідносинах наявні форс-мажорні обставини, що настали у зв`язку з військовою агресією росії проти України від яких відповідач напряму постраждав внаслідок пожежі в належному відповідачеві приміщенні 10.08.2022 про що складено Акт про пожежу спричинену потраплянням боєприпасів, їх уламків під час бойових дій.

Зокрема, суд констатує, що строк виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару згідно спірних ВН виник у відповідача до 24.02.2022.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, вказано, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Відповідач не довів яким чином військова агресія росії проти України, а також пожежа 10.08.2022 в приміщенні, належному відповідачеві, вплинуло на своєчасне виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару згідно умов Договору поставки товару №82/21 на умовах відстрочення оплати від 26.01.2021, строк виконання яких настав до 24.02.2022, а отже не довів причино-наслідковий зв`язок між подією, яку відповідач визначає як форс-мажорну, та не можливістю вчасно виконати своє грошове зобов`язання за договором, що є предметом спору.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання щодо оплати поставленого товару, визначені умовами договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та 24 % річних зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було неправильно визначено суму заборгованості за ВН №10139 від 31.08.2021, зокрема без врахування висновків Господарського суду міста Києва у справі №910/3428/22 від 05.10.2022, згідно яких дійсна сума заборгованості за вказаною накладною з урахуванням часткових оплат становить 13 057, 24 грн, а не 13 597, 16 грн, як помилково зазначає позивач при цьому період нарахування визначений вірно.

Щодо розрахунків по інших накладним, суд констатує, що сума заборгованостей та періоди прострочення визначені позивачем вірно, а відтак суд, з урахуванням вище наведеного, провівши власний розрахунок інфляційних втрат, а також 24 % річних за допомогою ІПС «Прецедент» встановив, що розмір інфляційних втрат становить 31 930, 99 грн.

За таких обставин, суд керуючись ч. 2 ст. 237 ГПК України задовольняє позовні вимоги в цій часині в межах позовних вимог, тобто в розмірі, що визначений позивачем та становить - 26 381, 14 грн.

При цьому, провівши розрахунок 24 % річних, суд констатує, що дійсна сума річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 30 026, 67 грн, а не 30 239, 22 грн як визначає позивач.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 26 381, 14 грн, а в частині стягнення 24 % річних, суд задовольняє позовні вимоги на суму 30 026, 67 грн, в іншій частині, а саме у задоволенні позовних вимог про стягнення 212, 55 грн 24 % річних слід відмовити.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір за подання позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-технічний центр «Укравтозапчастина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродія Трейд» про стягнення 56 620, 36 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродія Трейд» (Україна, 02002, місто Київ, вул.Сверстюка Євгена, будинок 11Б, офіс 104; ідентифікаційний код: 36424505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-технічний центр «Укравтозапчастина» (04073, Україна, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 5; ідентифікаційний код: 42974700) 30 026 (тридцять тисяч двадцять шість) грн 67 коп. - 24 % річних та 26 381 (двадцять шість тисяч триста вісімдесят одну) грн 14 коп. - інфляційних втрат, а також 2 471 (дві тисячі чотириста сімдесят одну) грн 68 коп. - судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 212, 55 грн - 24 % річних відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких