Рішення № 108984265, 14.02.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2023м. ДніпроСправа № 904/3819/22

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Арнаутовій А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реймс Транспорт", 03087, м.Київ, вул.Єреванська, буд.12, група приміщень 33, код ЄДРПОУ 38213795

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", 52210, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.Горького, 2, код ЄДРПОУ 14309787

про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних втрат

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реймс Транспорт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 183 291,44грн., з яких: заборгованість у розмірі 124 353,38грн. з оплати послуг (робіт) за договором № 263/11/135Е про закупівлю послуг від 30.03.2017р., інфляційні втрати від прострочених сум за весь період прострочення, які на момент розрахунку становлять 49 389,49грн., 3 % річних від прострочених сум за весь період прострочення, які на момент розрахунку становить 9 548,57грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору № 263/11/135Е про закупівлю послуг від 30.03.2017р. в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 07.11.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.12.2022р.

15.11.2022р. до суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності. Відповідач в своїй заяві зазначає, що з 27.04.2021р. строк позовної давності по договору № 263/11/135Е про закупівлю послуг від 30.03.2017р., стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за вказаним договором сплив, а позивач звернувся до суду за захистом своїх прав лише 25.10.2022р.

Судове засідання, 13.12.2022р., не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Панни С.П. на лікарняному з 12.12.2022р.

19.12.2022р. до суду від позивача надійшли заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності, в якій позивач просить суд залишити заяву відповідача про застосування позовної давності без задоволення, а позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 02.02.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.02.2023р.

В судове засідання, 14.02.2023р., ніхто не з`явився. Про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені, про що свідчать довідки про доставку електронного листа від 02.02.23.

В судовому засіданні, 14.02.2023р., прийнято рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реймс Транспорт" (надалі - виконавець) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі -замовник) був укладений договір №263/11/135Е про закупівлю послуг.

Згідно з пунктом 1.1. договору, виконавець зобов`язується надати послуги, зазначені в п.1.2. договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 1.2. договору, виконавець зобов`язується надати в порядку та на умовах даного Договору Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання код 5011 (Регламентне, сервісне обслуговування та ремонт техніки шахт ДП «СХІДГЗК»); перелік техніки, що підлягає ремонту і технічному обслуговуванню відповідно до Додатку №2 до Договору.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що регламентне та сервісне обслуговування і ремонт виконуються з використанням запасних частин і витратних матеріалів виконавця. Перелік використаних запасних частин і витратних матеріалів та їх вартість зазначаються обов`язково в першу чергу у Сервісному звіті (Звіті сервісного механіка) про надані послуги, який складається та підписується працівникам шахт замовника та сервісним механіком виконавця безпосередньо на місці надання послуг та знаходять своє відображення в акті-приймання наданих послуг, який складається на підприємстві виконавця візується уповноваженою особою шахти замовника та підписується на підприємстві замовника.

Кількість послуг за цим договором, їх найменування та перелік використаних запасних частин, визначаються належним чином оформленими сервісними звітами (звітами сервісного механіка). Підставою для проведення розрахунків є підписаний з двох сторін акт здачі-приймання наданих послуг та рахунок до нього. (п.1.4. договору)

Виконавець повинен надавати послуги якісно. Гарантією якості наданих послуг є погоджений сторонами акт здачі-приймання наданих послуг. (п.2.1. договору)

Орієнтовна ціна договору з урахуванням вартості запасних частин і витратних матеріалів, відповідно до протоколу погодження договірної ціни складає: 449000,00грн., у тому числі податок на додану вартість 20 % - 74 833,33грн. (п.3.1. договору)

Послуги, які надаються відповідно до цього договору, сплачуються замовником за погодженими цінами в національній валюті України, за відсутності зауважень з боку замовника, по факту надання послуг з відстрочкою платежу 10-т банківських днів від дати підписання актів здачі-приймання виконаних послуг. (п.4.1. договору)

При завершенні кожного обслуговування виконавець і замовник підписують сервісний звіт (звіт сервісного механіка) про надані послуги, який складається безпосередньо на місці надання послуг сервісним механіком виконавця та підписується уповноваженою особою шахти замовника. На підставі звіту сервісного механіка про надані послуг складається акт здачі-приймання наданих послуг який підписується виконавцем, візується уповноваженою особою шахти замовника та надсилається на підписання замовнику ДП "СХІДГЗК". Підписаний з двох сторін акт здачі-приймання наданих послуг та рахунок доданий до нього є підставою для проведення розрахунків. (п.4.4. договору)

Акт здачі-приймання наданих послуг підписується у термін - 5-ть календарних днів від дати фактичного надання послуг. У випадку мотивованої відмови Замовника від підписання Акту здачі-приймання наданих послуг сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і строків їх виконання. Відмова від підписання акту виконаних робіт має бути направлена Замовником на адресу Виконавця в письмовій формі. В разі якщо впродовж 20 днів з моменту отримання від Виконавця акту виконаних робіт Замовник не надіслав Виконавцю письмового обґрунтування відмови від підписання акту виконаних робіт, такий акт вважається прийнятим та підписаним Замовником. (п.4.5. договору)

Виконавець приступає до надання послуг протягом 3-х календарних днів після отримання заявки від Замовника. Замовник зобов`язується направляти Виконавцю Заявки факсом або електронною поштою про необхідність проведення планового Сервісного Обслуговування згідно до «регламенту періодичного технічного обслуговування», або про виконання певного виду ремонту, або про замовлення запасних частин. Заявка повинна містити всі необхідні реквізити з обов`язковим зазначенням місця знаходження техніки, часу, марки і серійних номерів мото-годин напрацювання техніки Замовника, посади та прізвища уповноваженого працівника шахти Замовника, якій довіряється від імені Замовника завізувати акт виконаних робіт і/або видаткову накладну, а також підписати Сервісний звіт (Звіт сервісного механіка). Заявка повинна бути підписана керівником Замовника. Термін виконання однієї послуги пов`язаної з обслуговуванням не повинен перевищувати 2-х робочих днів. В разі необхідності проведення ремонтних робіт - термін їх виконання обговорюється сторонами додатково. (п.5.3. договору)

Відповідно до п.6.1.4. договору, замовник зобов`язується сплатити вартість наданих Виконавцем послуг у встановлений даним договором строк згідно п.4.1 даного договору. За необхідністю надати належним чином оформлені довіреності для подальшого оформлення Виконавцем видаткових накладних за отримані запасні частини. Своєчасно і в повному обсязі оплатити рахунки Виконавця.

Згідно п.6.3.2. договору, виконавець зобов`язаний надавати послуги якісно. Гарантією якості наданих послуг є погоджений сторонами Акт здачі-приймання наданих послуг. Виявлені в процесі приймання послуг дефекти виправляються Виконавцем без додаткової оплати в строки, які погоджуються додатково.

Акт здачі-приймання наданих послуг підписується у термін - 5-ть робочих днів від дати фактичного наданих послуг. У випадку мотивованої відмови замовника від підписання акту здачі-приймання наданих послуг сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і строків їх виконання. (п.7.3. договору)

За кожний день прострочення виконання зобов`язань винна сторона повинна сплатити штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст.231 ГК України, від обсягу невиконаних зобов`язань. (п.8.2. договору)

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31.12.2017р., а в частині розрахунків - до їхнього повного виконання. (п.12.1. договору)

Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його

порушення, які могли мати місце під час дії договору. (п.12.2. договору)

У додатку № 1 до Договору Протоколі узгодження договірної ціни до Договору позивач та відповідач узгодили вартість робіт за Договором в загальній сумі 449 000,00грн., а також вартість однієї години роботи сервісного механіка (інженера) та вартість одного виклику сервісного автомобіля щодо кожної відповідної одиниці техніки.

На виконання умов Договору позивачем були надані послуги на загальну суму 346 833,16грн.

Факт надання позивачем відповідних послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 8 від 17.06.2017р. на суму 74 130,64грн., № 22 від 08.09.2017р. на суму 19 360,08грн., № 42 від 07.11.2017р. на суму 30 862,66грн., № 11 від 27.06.2017р. на суму 9 811,46грн., № 12 від 03.07.2017р. на суму 23 807,70грн., № 13 від 03.07.2017р. на суму 23 732,29грн., № 14 від 04.07.2017р. на суму 19 095,58грн., № 39 від 30.10.2017р. на суму 19 756,68грн., № 40 від 30.10.2017р. на суму 21 709,93грн., № 41 від 30.10.2017р. на суму 48 358,93грн., № 49 від 13.11.2017р. на суму 56 207,21грн., які підписані сторонами без зауважень.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, про що свідчать банківські виписки.

Сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.01.2001р. по 23.03.2020р. за Договором № 263/11/135Е про закупівлю послуг від 30.03.2017р. на загальну суму 124 353,38грн.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за Договором № 263/11/135Е про закупівлю послуг від 30.03.2017р. складає 124 353,38грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Щодо стягнення 3% річних за загальний період з 24.03.2020р. по 14.10.2022р. в сумі 9 548,57грн. та інфляційних втрат в період з квітня 2020р. по вересень 2022р. в розмірі 49 389,49грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що за кожний день прострочення виконання зобов`язань винна сторона повинна сплатити штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст.231 ГК України, від обсягу невиконаних зобов`язань.

Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних за загальний період з 24.03.2020р. по 14.10.2022р. у розмірі 9 548,57грн. та інфляційних втрат з квітня 2020 року по вересень 2022 рік у розмірі 49 389,49грн. заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок позивача за допомогою програми "Законодавство", суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо заяви відповідача від 10.11.2022р. про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене, тобто це строк протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати захисту чи примусового здійснення свого права через суд.

Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлюється у три роки. Таким чином, на протязі саме цього строку особа, чиї права порушені, має право звернутись до суду.

Строки позовної давності мають загальний характер. Вони поширюються на всі правовідносини, крім випадків, передбачених законодавством. Норми, в яких містяться правила щодо позовної давності, складають самостійний цивільно-правовий інститут, який є однією із складових загальної частини цивільного права.

При порушенні суб`єктивного цивільного права особа може звернутися з позовом до суду за захистом. Необхідно розрізняти право на позов у матеріальному розумінні і право на позов у процесуальному розумінні.

У матеріальному розумінні право на позов - це право вимагати від суду винесення рішення про захист порушеного суб`єктивного права і право отримати такий захист. Закінчення строку позовної давності позбавляє сторону можливості вимагати примусового здійснення права через суд, але не позбавляє права звернутися за захистом до суду взагалі, оскільки для подачі позовної заяви до суду про захист порушеного суб`єктивного права законодавець ніяких строків не встановлює.

Право на позов у процесуальному розумінні - це право на подачу позовної заяви з метою захисту порушеного права, не обмежене строками позовної давності. Вимоги щодо захисту порушеного права розглядаються судом незалежно від строку позовної давності, але закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в задоволенні позову.

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос» проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Частиною 1 ст. 261 цього ж Кодексу передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду.

Таким чином, за змістом названих норм позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відтак, при застосуванні позовної давності, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Згідно зі ст.264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або

іншого обов`язку; позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 663/2070/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем та позивачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків від 23.03.2020р. за договором №263/11/135Е про закупівлю послуг від 30.03.2017р., а тому перебіг строку позовної давності в даному випадку перервався на підставі ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України та згідно з ч.3 с.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності після переривання почався заново.

Суд звертає увагу на те, що акт звірки взаєморозрахунків від 23.03.2020р. зі сторони відповідача підписано уповноваженою особою, а саме головним бухгалтером Відповідача Мартиненко О.Ю., і даний підпис скріплено відтиском печатки відповідача, а зі сторони позивача директором Чабаном Д.О., який діє на підставі статуту. (аналогічна практика викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019р. у справі № 910/1389/18)

Крім того, відповідач не надав доказів про те, що його печатка була втрачена, викрадена чи іншим шляхом вибула з володіння власника поза його волею (аналогічний висновок Верховного Суду в постанові від 28.01.2022р. по справі № 914/1019/16).

Відповідно до ч.7 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер відповідача, як один із перших керівників підприємства уповноважений підписувати акти звірки взаєморозрахунків. (аналогічна практика викладена в постановах Верховного Суду від 05.03.2019р. у справі № 910/1389/18, від 19.04.2018р. у справі № 905/1198/17, від 10.09.2019р. у справі № 916/2403/18)

Як наслідок, суд дійшов висновку, що підписання акта звірки є тими діями відповідача, які (дії) в розумінні частини 1 статті 264 ЦК України свідчать про визнання боржником свого боргу, що, в свою чергу, зумовлює переривання перебігу позовної давності щодо зазначених позовних вимог.

Слід відзначити, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

Такий висновок суду цілком узгоджується з правовими позиціями, викладеними у пункті 162 та у пункті 52 постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15 та від 11.01.2022 у справі № 924/1263/19, згідно з якими до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Суд вважає за доцільне вказати, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню такого позову.

Згідно Постанови Великої Палати Верховного суду у справі №910/4950/19 від 07.04.2020 інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання.

Тому зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.

Таким чином, суд доходить висновку, що строк позовної давності був перерваний 23.03.2020 і триває до 23.03.2023. Позивач звернувся до суду 25.10.2022 з позовом у справі № 904/3819/22, тобто в межах строку позовної давності, а тому підстави для задоволення клопотання відповідача про застосування строку позовної давності відсутні.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 263/11/135Е про закупівлю послуг від 30.03.2017р. в розмірі 124 353,38грн., 3 % річних за загальний період з 24.03.2020р. по 14.10.2022р. у розмірі 9 548,57грн. та інфляційних втрат з квітня 2020 року по вересень 2022 рік у розмірі 49 389,49грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 749,37грн.

В своїй позовній заяві позивач зазначив, що докази про витрати на правничу професійну допомогу будуть надані до суду у строки, передбачені п.8 ст.129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", 52210, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.Горького, 2, код ЄДРПОУ 14309787 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реймс Транспорт", 03087, м.Київ, вул.Єреванська, буд.12, група приміщень 33, код ЄДРПОУ 38213795 заборгованість за Договором № 263/11/135Е про закупівлю послуг від 30.03.2017р. в розмірі 124 353,38грн., 3 % річних у розмірі 9 548,57грн., інфляційні втрати в розмірі 49 389,49грн. та судовий збір у розмірі 2 749,37грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.02.2023р.

Суддя С.П. Панна