Постанова № 10898333, 10.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2010 р. справа № 2а-8187/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Стойки В.В.

при секретаріТелешов В.О.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Телешові В.О.,

за участю представника позивача Борозенцова С.В.

представника 1 відповідача Присяжного С.М.

представник 2 відповідача не з»явився

представник 3 відповідача Стасенко О.В.

прокурор не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, державної податкової інспекції в Калінінському районі м.Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень- рішень № 0003202340/0/25536/10/23-313 від 20.11.2008 р., № 0003212340/0//25537/10/23-313 від 20.11.2008 р. та стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2008 р. в сумі 179010 грн. та за вересень 2008р. в сумі 53747 грн.

ВСТАНОВИВ

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» звернувся з адміністративним позовом до відповідача - державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0003202340/0/25536/10/23-313 від 20.11.2008 р., № 0003212340/0//25537/10/23-313 від 20.11.2008 р. та стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2008 р. в сумі 179010 грн. та за вересень 2008р. в сумі 53747 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що позивачу відповідно до декларації по податку на додану вартість за серпень 2008 року у розмірі 179010,00 грн. та за вересень 2008 року у розмірі 53747,00 грн. та розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість підлягає відшкодуванню з державного бюджета шляхом перерахування як від'ємного значення по податку на додану вартість. На підставі акту позапланової перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення, які на думку позивача є неправомірними та необґрунтованими, оскільки вони суперечать Наказу №327 ДПА України, помилково застосовано порядок обчислення і сплати податку. До теперішнього часу не надано відповідний висновок до органів державного казначейства України, що призвело до не відшкодування коштів позивачу, хоча ДПІ у Київському районі міста Донецька підтверджує в цілому суму податкового кредиту ТОВ «Укрекспорт» за ці періоди та не ставить під сумнів факт сплати податку постачальниками в складі вартості товарів, робот, послуг. Просить визнати недійсними податкові повідомлення рішення № 0003202340/0/25536/10/23-313 від 20.11.2008 р., № 0003212340/0//25537/10/23-313 від 20.11.2008 р. та стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2008 р. в сумі 179010 грн. та за вересень 2008р. в сумі 53747 грн.

Представник відповідача №1 проти задоволення позовних вимог заперечує за тих підстав, що підприємство добровільно відмовляється від отримання суми бюджетного відшкодування по деклараціям за липень, серпень 2008 року та зменшується сума бюджетного відшкодування по деклараціям за серпень, вересень 2008 року, відповідно та стягнення суми бюджетної заборгованості з ПДВ за серпень, вересень 2008 року у розмірі 232757,00 грн. Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, наведених у запереченнях без дати (вих.№11455/10/10-013-5 від 20.04.2010р.).

Представник відповідача №2 у судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причину неявки суду не повідомив, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача №3 заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» є юридичною особою, ідентифікаційний код 30544601, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №742566. Згідно зі свідоцтвом №100136138 товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» є платником податку на додану вартість та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою АБ №041749.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» перебуває на обліку платника податків у Державній податковій інспекції у Калінінському районі міста Донецька з 09 вересня 1999 року за №112.

Першим відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрекспорт» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень, вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від*ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з липня 2008 року по серпень 2008 року. Результати перевірки відображені у акті №5245/23-313/30544601 від 07.11.2008р. (надалі акт перевірки). За змістом цього акту відповідач встановив, що у порушення Наказу ДПАУ №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» ТОВ «Укрекспорт» в Довідці (додаток 2 до декларацій за серпень, вересень 2008) недостовірно визначені періоди виникнення та суми залишків від*ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, у порушення п.п. 7.7.1, п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ТОВ «Укрекспорт»: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2008 року на суму 134590,00 грн., по декларації за вересень 2008 року на суму 39964,00 грн; підприємство добровільно відмовилось від отримання суми бюджетного відшкодування та не може заявити до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок або в рахунок майбутніх платежів суми, сформовані за рахунок від*ємного значення червня 2008 року на суму 134590 грн., липня 2008 року - 3076,0 грн.; підприємством в Додатку 2 до декларації за серпень 2008 року, завищено суму від*ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, сформовану за рахунок від*ємного значення травня 2008 на суму 35587,00 грн. та зроблено висновок, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлені суми бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2008 року на суму 44420 грн. та по декларації за вересень 2008 року на суму 13783,00 грн., що пов*язано з неотриманням відповідей по направленим запитам про надання інформаційних довідок та проведення зустрічних перевірок.

На підставі акту перевірки 20 листопада 2008 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення №25536/10/23-313, відповідно до якого встановлено порушення п.п. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», у зв*язку з чим виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації ТОВ «Укрекспорт» та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 137666,00 грн., у зв»язку з цим відповідно до підпункту «а» п.п. 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається, що ТОВ «Укрекспорт» добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 137666,00 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов*язань з ПДВ наступних податкових періодів.

20 листопада 2008 року Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Донецька на підставі акту перевірки було прийняте податкове повідомлення рішення №25537/10/23-313, відповідно до якого ТОВ «Укрекспорт» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов*язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 174554,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З урахуванням висновків акту перевірки від 20 листопада 2008 року та пояснень представника першого відповідача суд виходить з відсутності між сторонами спору щодо суми податкового кредиту позивача за періоди зазначені у акті перевірки та не ставляться під сумнів факти оплати податку на додану вартість поставщикам в змісті вартості товарів, робіт, послуг.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Пунктом 1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР ( далі Закону) зазначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Виходячи з положень п.п. 7.7.1. п.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом «а» п.п. 7.7.2. п.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до пп. 7.7.5. п.7.7 ст.7 зазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону встановлено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Суд зазначає, що висновок першого відповідача про те, що відповідач не має право на отримання бюджетного відшкодування внаслідок порушення пп.7.7.1 Закону є необґрунтованим, оскільки відповідачем в акті перевірки не зазначено яке саме порушення здійснено позивачем.

Посилання відповідача на пп.7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону є безпідставним оскільки на думку суду відповідач не мав законних підстав застосовувати зазначену норму Закону до попередніх податкових періодів.

З огляду на зазначене суд прийшов до висновку, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, а залишок від'ємного значення ПДВ після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення ПДВ.

Аналогічної позиції підтримується Вищий адміністративний суд України (ухвала від 12 листопада 2009 року).

Крім того, суд зазначає, що приписами Закону не заборонено здійснювати бюджетні відшкодування у наступних податкових періодах за попередні податкові періоди.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що Закон України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР не обмежує право платника податків заявляти вимоги про повернення суми бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду.

З урахуванням викладених обставин, суд, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 112, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, державної податкової інспекції в Калінінському районі м.Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсними податкового повідомлення рішення № 0003202340/0/25536/10/23-313 від 20.11.2008 р. щодо відмови від бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 137666 грн. за липень-серпень та податкового повідомлення рішення № 0003212340/0//25537/10/23-313 від 20.11.2008 р. щодо відмови від бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 174554 грн., в тому числі за серпень 2008 р. -134590 грн. та за вересень 2008 р. -39964 грн., стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2008 р. в сумі 179010 грн та за вересень 2008р. в сумі 53747 грн. - задовольнити.

Визнати недійсними податкове повідомлення рішення № 0003202340/0/25536/10/23-313 від 20.11.2008 р. щодо відмови від бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 137666 грн. за липень-серпень та податкове повідомлення рішення № 0003212340/0//25537/10/23-313 від 20.11.2008 р. щодо відмови бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 174554 грн., в тому числі за серпень 2008 р. -134590 грн. та за вересень 2008 р. -39964 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2008 р. в сумі 179010 грн. та за вересень 2008р. в сумі 53747 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» судові витрати в сумі 1700 грн. та 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошені у судовому засіданні 10 серпня 2010 року.

Повний текст постанови виготовлено в повному обсязі 11 серпня 2010 року.

Суддя Стойка В. В.