Ухвала суду № 108980237, 10.02.2023, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6656/22

Провадження № 2-о/750/11/23

У Х В А Л А

10 лютого 2023 року м. Чернігів

Деснянський районнийсуд містаЧернігова у складі:

суддіСупруна О.П.,секретар за участюОСОБА_1 , заявника ОСОБА_2 , представника заявника адвоката Сокол Н.М., заінтересованих осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , представника ОСОБА_4 адвоката Чуха В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

заінтересовані особи: Чернігівська міська рада, Чернігівський об`єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

17.10.2022 представник заявника адвокат Сокол Н.М. звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 із ОСОБА_2 , який зник безвісти 10.03.2022, однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу, по АДРЕСА_1 ,у період з вересня 2010 року до березня 2022 року.

Заява обґрунтована тим, що заявник з 13.05.2000 перебувала із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції 02.04.2008 було розірвано. Заявник зазначає, що після розірвання шлюбу і до березня 2022 року постійно проживала із ОСОБА_2 , зниклим безвісти 10.03.2022, однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу та вела спільне господарство. 10.03.2022 ОСОБА_2 , після виконання бойового завдання в районі населеного пункту Волноваха Донецької області, зник безвісти. Оскільки заявник та ОСОБА_2 не перебували в офіційному зареєстрованому шлюбі, на даний час заявник позбавлена можливості: брати участь у вирішенні питань, пов`язаних із розшуком ОСОБА_2 ; звернення до правоохоронних органів із заявою про його зникнення; направлення запитів до військової частини, територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу проведення службового розслідування щодо факту зникнення безвісти ОСОБА_2 та можливості отримання відповідних висновків та сповіщень. Вказане стало підставою для звернення до суду із даною заявою.

Ухвалою судді від 21.10.2022 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали.

Заінтересована особа ОСОБА_3 вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.

ОСОБА_4 та її представник проти задоволення заяви заперечували, посилаючись на те, що встановлення факту пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Представник заінтересованої особи Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що інформацією щодо вимог заявника не володіє.

Представник Чернігівської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи оповіщені належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 10.03.2022 ОСОБА_2 , після виконання бойового завдання в районі населеного пункту Волноваха Донецької області, зник безвісти (а.с. 10).

Заявник зазначила, що з 13.05.2000 перебувала із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції 02.04.2008 було розірвано. Після розірвання шлюбу і до березня 2022 року постійно проживала із ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу по АДРЕСА_1 , та вела з ним спільне господарство.

Звернення з даною заявою заявник обґрунтовує необхідністю: брати участь у вирішенні питань, пов`язаних із розшуком ОСОБА_2 ; звернення до правоохоронних органів із заявою про його зникнення; направлення запитів до військової частини, територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу проведення службового розслідування щодо факту зникнення безвісти ОСОБА_2 та можливості отримання відповідних висновків та сповіщень.

Натомість, заінтересована особа ОСОБА_4 , матір ОСОБА_2 , стверджує, що справжньою метою заявника є отримання права на одноразову грошову допомогу, передбачену державою у зв`язку із загибеллю бувшого чоловіка як військовослужбовця.

Частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з вирішенням спору про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права. Спір є суперечністю, конфліктом, протиборством сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження вирішення спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права, оспорюють таке право.

Якщо виникнення права на державну допомогу залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди можуть розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.09.2021 у справі № 345/2344/20 (провадження № 61-11442св21).

Відповідно допідпунктів 1-3пункту 2статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991№ 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Згіднозі статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ у випадках, зазначених упідпунктах 1-3пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно доЗакону України"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до пункту 1 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 161 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 161 цього Закону.

Відповідно до частини другоїстатті 3 Сімейного кодексу Українисім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

За приписом частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Отже, навіть допустивши, що метою звернення заявника із даною заявою дійсно є набуття права на участь у вирішенні питань, пов`язаних з розшуком ОСОБА_2 , встановлення факту його проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу також пов`язується і з наступним вирішенням спору про право, оскільки це стане підставою для претензій заявника на одноразову грошову допомогу, передбачену підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ, що, у свою чергу, може вплинути на розмір належної ОСОБА_4 грошової допомоги. При цьому, у ході судового розгляду як матір ОСОБА_2 , так і допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 категорично стверджували про фіктивність заявленої ОСОБА_2 мети, яка насправді полягає в отриманні права на грошову допомогу.

Також, у ході судового розгляду заявник так і не змогла ані пояснити, ані надати докази перешкод для реалізації заявленої нею мети спільною з ОСОБА_2 повнолітньою донькою або іншою особою за її дорученням.

Враховуючи викладене, наявність чи відсутність факту постійного проживання разом із військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу може вплинути на право на отримання одноразової грошової допомоги у певному розмірі, суд доходить висновку про те, що встановлення даного факту пов`язане знаступним вирішеннямспору проправо на одноразову грошову допомогу, розмір якої для заінтересованих осіб безпосередньо буде залежати від кількості передбачених законом претендентів на неї, а тому має вирішуватися в порядку позовного провадження.

Керуючись статтями 258-261, 263, 293, 294, 315, 319, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу залишити без розгляду та роз`яснити заявникові право подати позов на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, починаючи з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 14.02.2023.

Суддя