Постанова № 10897771, 12.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2010 р. справа № 2а-16216/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15-30 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зекунова Е. В.

при секретаріКузнецовій К.В., Щербак О.Г.

за участю представників позивача Емец Е.Е.

представника відповідача Кірьянков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Комунального комерційного підприємства Макіївської міської ради „Макіївтепломережа” до Державної інспекції з енергозбереження про визнання протиправною та скасування постанови про застосування економічних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство Макіївської міської ради „Макіївтепломережа” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з енергозбереження про визнання протиправної постанови № 15-6/09-22-066 КП 52 ЕС від 05.11.2009 р. про застосування економічних санкцій за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 7 970 196, 60грн.

Заявою від 14.07.2010 року позивач змінив позовні вимоги, просив визнати протиправною та скасувати постанову № 15-6/09-22-066 КП 52 ЕС від 05.11.2009 р.

В обгрунтування позову, позивач зазначив, що ним були скориговані питомі витрати на 2008 р. наказом по підприємству у звязку з наявністю обєктивних факторів (збільшення температури зовнішнього повітря в опалювальному періоді 2008 р., низькій рівень фінансування бюджетних організацій, перенесення строків початку і закінчення опалювального періоду тощо). Крім того, оскільки Постановою КМУ №786 не врегульоване питання щодо процедури коригування норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, з урахуванням наявності неоднорідних розяснень щодо цього питання, позивач мав право скоригувати норми питомих витрат власним наказом.

В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що порушення, за яке до позивача були застосовані економічні санкції, передбачені нормами Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 р. № 112, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.11.2002 р. за № 878/7166, а саме, недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат ПЕР або перевищення показників міжгалузевих та регіональних норм питомих витрат, погоджених та затверджених відповідно до п. п. 7.2. та 7.7 Положення. Відповідач вказує, що коригування норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів повинно здійснюватися в тому ж порядку, який встановлений до затвердження таких норм. Оскільки такий порядок позивачем не був дотриманий, скориговані норми не були затверджені Донецькою облдержадміністрацією та не погоджені НАЕР, то наявні підстави для висновку про перевищення норм питомих витрат у 2008 р. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач Комунальне підприємство Макіївської міської ради „Макіївтепломережа” створено з метою виробництва і транспортування теплової енергії у вигляді тепла та гарячої води споживачам, здійснення підприємницької діяльності і отримання прибутку, діє на підставі статуту, затвердженого рішенням Макіївської міської ради від 30.03.2007 р. № 16/21 (а.с. 33-46), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 1273120 0000 002960 (а.с. 48).

Відповідач Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів і йому підпорядковується, здійснює діяльність на підставі Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 р. № 1039. Відповідно до зазначеного Положення до компетенції Державної інспекції з енергозбереження належить виконання відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів та проведення державної експертизи об'єктів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, перелік яких наведено у додатку до Положення про державну експертизу з енергозбереження; здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням норм законодавства у сфері енергозбереження, узагальнює практику його застосування та розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства; здійснює державний контроль за станом обліку паливно-енергетичних ресурсів, додержанням дисципліни газоспоживання та газопостачання, використанням автоматичних засобів регулювання споживання природного газу, наявністю і додержанням режимних або технологічних карт устаткування, використанням вторинних паливно-енергетичних ресурсів; надає за результатами перевірки підприємств обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушень і недоліків, зумовлених невиконанням вимог законодавства з енергозбереження щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та контролює виконання цих приписів; здійснює контроль шляхом проведення комплексних перевірок стану обліку паливно-енергетичних ресурсів, що витрачаються, зокрема, для виробництва продукції.

Державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державна інспекція з енергозбереження, як встановлено Положенням, має право застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання.

30.10.2009 р. територіальним управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області була проведена перевірка стану використання паливно-енергетичних ресурсів Комунальним підприємством „Макіївтепломережа”, за результатами якої складений акт № 18-6/09-17-066 КП (а.с. 7-16). Перевіркою встановлено перевищення у 2008 р. фактичних питомих витрат електроенергії на відпуск теплової енергії над затвердженою нормою, що призвело до перевитрати електроенергії в розмірі 6816,795 тис.кВт.год/рік.

За результатами перевірки відповідачем прийнято постанову № 15-6/09-22-066 КП-52ЕС від 05.11.2009 р. про сплату економічного збору за перевитрату електроенергії в розмірі 6816,795 тис.кВт.год/рік на суму 7 970 196, 60грн. (а.с. 17).

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначає Закон України „Про енергозбереження”.

Одними з основних принципів державної політики у сфері енергозбереження є поєднання методів економічного стимулювання та фінансової відповідальності з метою раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів; встановлення плати за прямі втрати і нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів ( п.п. „ж”, „з” ст. 3 зазначеного Закону).

Визначені статтею 11 Закону економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами (п. „е”); застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих (п. „є”).

Загальні положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 786.

Згідно цієї постанови, нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження.

Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів не передбачає втручання держави у господарську діяльність підприємств, пов'язану з обмеженням обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів або обсягів виробленої продукції. Воно є інструментом усунення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, викликаного безгосподарністю та застосуванням застарілих технологій. Основними важелями цього механізму є матеріальне заохочення економії паливно-енергетичних ресурсів та фінансова відповідальність за їх нераціональне використання.

Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів - це затверджений уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади показник їх використання на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг встановленої якості, орієнтований на прогресивне виробництво.

Основні положення з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві затверджені наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 р. № 112, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.11.2002 р. за № 878/7166.

Згідно з п. 1.15 Основних положень нормування витрат ПЕР здійснюється відповідно до Положення, галузевих і регіональних методик нормування, інших нормативних документів з нормування витрат ПЕР (методик, положень, інструкцій, рекомендацій тощо), погоджених НАЕР.

У відповідності до п. 7.6 Основних положень нормування витрат ПЕР безпосередньо на рівні підприємств, організацій, установ забезпечується самим підприємством. Відповідальність за розроблення і додержання норм витрат ПЕР на рівні підприємства несе керівник підприємства.

Пунктом 7.7 Основних положень встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації узагальнюють загальновиробничі норми витрат ПЕР для підприємств із загальним річним їх споживанням понад 10 000 т у. п. та казенних підприємств і після узагальнення надають на погодження НАЕР за відповідною формою до 1 березня року, наступного за звітним, після чого норми підлягають затвердженню цими органами.

Норми витрат ПЕР для підприємств із загальним річним споживанням до 10 000 т у. п. погоджуються міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і затверджуються керівником підприємства.

Наказом № 34 від 29.05.2008 р. Головного управління житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації затверджені норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на послуги комунальних підприємств та організацій області на 2008 рік з річним споживанням більш 10000 т у. п. Так, для КП „Макіївтепломережа” затверджена норма питомих витрат складає 34,8 кВт.год Гкал (а.с. 63).

Згідно з п. 7.12 Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 р. № 112, якщо питомі витрати ПЕР на виробництво продукції суттєво залежать від обсягів виробництва, погодних та інших зовнішніх факторів об'єктивного характеру, то допускається коригування встановлених норм питомих витрат з урахуванням результуючого впливу цих факторів на основі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик.

Таким чином, нормування витрат ПЕР безпосередньо на рівні підприємств, установ, організацій забезпечується самим підприємством.

Наказом КП «Макіївтепломережа» від 31.12.2008 року № 847 затверджені скориговані норми питомих витрат електроенергії на 2008 р. у розмірі 46,32 кВт/Гкал

Наказом головного управління житлово-комунального господарства Донецької облгосадміністрації від 15.09.2009 року №45 були скориговані встановлені норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (електроенергії) для КП «Макіївтепломережа» на 2008 р. з 34,8 кВт/Гкал на 46,32 кВт/Гкал (а.с. 18).

Як вбачається з тексту наказу про коригування норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, позивачем таке коригування було здійснено у звязку з наявністю обєктивних факторів (збільшення температури зовнішнього повітря за опалювальний період у 2008 році на 3 град.С. у порівнянні з розрахунковою нормативною температурою зовнішнього повітря (-1,8 град.С.).

Тобто, коригування норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів позивачем було здійснено у відповідності до вимог п. 7.12 Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві.

Відповідач в обґрунтування своєї правової позиції вказує на те, що скориговані норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів не затверджені Донецькою обласною державною адміністрацією та не погоджені НАЕР, що не відповідає вимогам Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві.

Суд вважає доводи відповідача необґрунтованими з наступних підстав.

Як зазначалось вище, Основними положеннями з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженими наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 р. № 112, передбачена процедура затвердження норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (п. п. 7.6, 7.7).

Проте, ні Законом України „Про енергозбереження”, ні Основними положеннями з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, ні Положенням про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 786, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не врегульований порядок коригування раніше затверджених норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.

Тобто, на нормативному рівні процедура коригування норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів не визначена.

Органами, які в різні роки здійснювали владні управлінські функції з галузі енергозбереження, надавались Донецькій обласній державній адміністрації відмінні за своїм змістом розяснення щодо порядку коригування норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.

Так, відповідно до листа Державного комітету України з енергозбереження № 263-2/3 від 27.04.2005 р. „підприємства самостійно вносять корективи і відповідно розраховують норми питомих витрат. Погоджувати скориговані норми питомих витрат з Держкоменергозбереження не потрібно, оскільки це не передбачено чинним законодавством” (а.с. 20).

Разом з тим, листом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) від 09.10.2009 р. розяснюється, що скориговані норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для підприємств з загальним річним споживанням понад 10000 т у. п. надаються на погодження до НАЕР за відповідною формою разом із поясненням причин змін показників норм питомих витрат та розрахунками, виконаними відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик. Проекти скоригованих норм необхідно надавати на погодження до 31 грудня року, на який виконується коригування планових показників норм.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання законів.

Відтак, з урахуванням відсутності нормативного врегулювання процедури коригування норм питомих витрат, а також суперечливих розяснень органів виконавчої влади щодо порядку коригування таких норм, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про можливість коригування норм питомих витрат наказом по підприємству без затвердження відповідним органом виконавчої влади та погодження НАЕР.

Згідно з п. 1.4 Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві підставою для застосування економічних санкцій та адміністративних штрафів є недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат ПЕР або перевищення показників міжгалузевих та регіональних норм питомих витрат, погоджених та затверджених відповідно до пунктів 7.2 та 7.7 Положення.

Оскільки суд прийшов до висновку про правомірність коригування норм питомих витрат позивачем, то відсутні підстави для висновку про перевищення показників норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, що виключає економічну відповідальність позивача за оскаржуваною постановою.

Щодо заперечень відповідача про те, що постанова № 15-6/09-22-066 КП 52 ЕС від 05.11.2009 року про застосування економічних санкцій вже оскаржувалась позивачем у судовому порядку, що може бути підставою для закриття провадження у справі, то суд зазначає наступне.

15.02.2010 року КП «Макіївтепломережа» звернулось до Державної інспекції з енергозбереження з адміністративним позовом про визнання недійсною постанови № 15-6/09-22-066 КП 52 ЕС від 05.11.2009 року про застосування економічних санкцій. Свої позовні вимоги КП «Макіївтепломережа» обґрунтовував тим, що оскаржувана постанова була винесена відповідачем на підставі акту №15-6/09-17-066 від 30.10.2009 року, складеного за результатами позапланової перевірки, яка фактично не проводилась. Крім того, форма постанови, на думку позивача, не відповідає вимогам законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2010 року у справі №2а-3097/10/0570 в задоволенні адміністративного позову КП «Макіївтепломережа» було відмовлено.

24.06.2010 року КП «Макіївтепломережа» знову звернулось до Державної інспекції з енергозбереження з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови № 15-6/09-22-066 КП 52 ЕС від 05.11.2009 року про застосування економічних санкцій. Свої позовні вимоги КП «Макіївтепломережа» обґрунтовував тим, перевіркою підприємства, здійсненою відповідачем, встановлено перевищення у 2008 р. фактичних питомих витрат електроенергії на відпуск теплової енергії над затвердженою нормою, що призвело до перевитрати електроенергії. Фактично, питомі витрати на 2008 р. були скориговані наказом по підприємству у звязку з наявністю обєктивних факторів (збільшення температури зовнішнього повітря в опалювальному періоді 2008 р., низькій рівень фінансування бюджетних організацій, перенесення строків початку і закінчення опалювального періоду тощо), що виключає перевитрати електроенергії.

Частиною 4 статті 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Для застосування зазначеної норми необхідно зясувати чи не вирішувався судом такий спір раніше. Для вирішення цього питання необхідно встановити тотожність предявленого позову з раніше розглянутими вимогами. Тотожнім є позов, якщо у ньому співпадають предмет, підстави та сторони.

Оскільки підстави адміністративних позовів КП «Макіївтепломережа» до Державної інспекції з енергозбереження від 15.02.2010 року та 24.06.2010 року є різними, підстави для закриття провадження у справі за ч. 4 ст. 157 КАС України відсутні.

У відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, як субєктом владних повноважень, не дотримано принципів при винесенні рішення відносно позивача. Отже, з урахуванням зазначених обставин, суд задовольняє позов.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги положення частини 1 ст. 94 КАС України згідно якого, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Комунального підприємства „Макіївтепломережа” до Державної інспекції з енергозбереження про визнання протиправною та скасування постанови про застосування економічних санкцій задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову територіального управління по Донецькій області Державної інспекції з енергозбереження № 15-6/09-22-066 КП 52 ЕС від 05.11.2009 року про застосування до Комунального підприємства „Макіївтепломережа” економічних санкцій в розмірі 7 970 196, 60 грн.

Стягнути з Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 22090200 Державне мито, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь Комунального підприємства „Макіївтепломережа” судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступну та резолютивну частини проголошено 12 серпня 2010 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складено 16 серпня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.