Постанова № 108972763, 10.02.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19004/21

Провадження №: 3/755/663/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2023 р.

м. Київ

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, установив:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення ГУ ДПС у м. Києві від 03.11.21 № 3167/26-15-04-15-22 ТОВ «ТВІСТ+» (код ЄДРПОУ 39018990) здійснено ведення податкового обліку, відповідно до акту від 13.10.2021 № 76965/ж5/26-15-04-15-18/39018990, з порушенням встановленого порядку, внаслідок чого порушено вимоги п. 198.6, ст. 198 Податкового Кодексу України.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень КпАП, не з`явилася.

Інформацію про дату, час та розгляд самого провадження даним складом суду розміщувалася на сайті Судової влади цього місцевого суду у розділі інформацію для громадян з найменуванням «ГРОМАДЯНАМ» (https://dn.ki.court.gov.ua/sud2604/).

Разом з тим, ужиті заходи попри їх об`ємність не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на, що Суд, виходячи з вище зазначених правових норм та беручи до те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. у т.ч. постанову ВС від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12), вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.

Відповідно Суд дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

У відповідності з положеннями ст. 280 КпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 1 КпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Проаналізувавши, у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібранні УПП, суддя установила, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КпАП не є дійсною та доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого.

Постановою суду від 15 грудня 2021 року дану справу було направлено до ДПС у м. Києві для усунення вище виявлених судом недоліків та виконання вимог КпАП, оскільки (і) згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 обіймає посаду керівника указаного ТОВ, але, згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), котрі відображено у ньому відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», керівником указаного ТОВ є ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 діє тільки, як представник з правом укладення договорів. Законодавством не передбачено право делегування представництва у питаннях відповідальності; (іі) з протоколу слідує, що протокол не містить чіткої суті правопорушення, з цього питання. Так, у ньому тільки процитовано норми ПК України та указано, що детальні порушення норм законодавства відображені у самому акті, однак це є неприйнятним, так як суд розглядає провадження саме на підставі даних протоколу та висунутого у ньому твердження (обвинувачення), у той час, як акт являється лише одним із доказів того чи іншого твердження. Таке формулювання фабули порушення є неприйнятним так, як порушує конвенційні права особи відносно якої складається такий протокол, зокрема право знати у чому її звинувачують, та мати можливість будувати належний захист.

Справа повторно надійшла до суду лише 16 січня 2023 року.

ГУ ДПС у м. Києві на виконання постанови суду від 15 грудня 2021 року вказало наступне: (і) щодо першого питання - ОСОБА_1 не з`явився на запрошення ДПС, а тому врегулювати зазначене питання не виявилося можливим; (іі) в частині формулювання фабули порушення- вчинив правопорушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що відображено в акті перевірки від 13.10.2021 № 76965/ж5/26-15-04-15-18/39018990 за період з 01.08.2020 по 31.08.2020», а дата та час вчинення адміністративного правопорушення відповідають даті та часу подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року, про що зроблено запис у акті камеральної перевірки.

Тобто, за наслідками виконання ДПС вказаних у постанові суду від 15 грудня 2021 року, вказівок, жодне з питань врегульовано не було.

Відповідно Суд однозначно констатує, що згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 обіймає посаду керівника указаного ТОВ, але, згідно відомостей у ЄДР керівником указаного ТОВ є ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 діє тільки, як представник з правом укладення договорів.

Законодавством не передбачено право делегування представництва у питаннях відповідальності.

З протоколу слідує, що протокол не містить чіткої суті правопорушення, з цього питання. Так, у ньому тільки процитовано норми ПК України та указано, що детальні порушення норм законодавства відображені у самому акті, однак це є неприйнятним, так як суд розглядає провадження саме на підставі даних протоколу та висунутого у ньому твердження (обвинувачення), у той час, як акт являється лише одним із доказів того чи іншого твердження.

Таке формулювання фабули порушення є неприйнятним так, як порушує конвенційні права особи відносно якої складається такий протокол, зокрема право знати у чому її звинувачують, та мати можливість будувати належний захист.

Відповідно до частини першої статті 9 та статті 10 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності (див.постанову ВС від 25 травня 2021 року у справі № 383/1120/16-а (2-а/383/4/17).

Статтею 7 КпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (див. постанову ВС від 09 серпня 2019 року у справі № 760/20247/16-а).

Згідно ст. 284 КпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: … 3) про закриття справи.

За таких обставин, враховуючи вище викладене Суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 163-1 КпАП, так як у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться судом в цій справі на її користь.

Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин факт вчинення особою правопорушення є недоведеним.

Згідно п. 1) ст. 247 КпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1) ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин визначених п. 1) ст. 247 КпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя постановила :

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,закрити на підставі п. 1) ст. 247 даного Кодексу.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені КодексомУкраїни про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-294 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

С у д д я Оксана БІРСА