Вирок № 10897245, 26.08.2010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа 1- 814 /10р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд в складі :

Головуючого Очеретяного Є.В.

З участю секретаря Демчан Н.С.

прокурора Житовецької О.А.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Красне, Гусятинського р-ну Тернопільської обл., громадянки України, освіта вища, одруженої, працюючої вихователем дитячого садка №19 м. Тернополя, не судимої, проживаючої АДРЕСА_1,

за ч.3 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_2 взимку 2001 року, перебуваючи в центрі м. Тернополя, на зупинці біля православної церкви, познайомилась з раніше незнайомим їй чоловіком, який в ході розмови запропонував їй зробити пенсійне посвідчення інваліда 2-ї групи, на що, підсудна ОСОБА_2, знаючи, що пенсійне посвідчення дає право пільгового безкоштовного проїзду в приміських поїздах, погодилась і вирішила вказане посвідчення у даного чоловіка придбати. З цією метою вона дала йому свою фотографію, яка знаходилась при ній у її сумочці, домовившись з ним зустрітись на наступний день. Під час наступної зустрічі в раніше обумовленому місці, даний чоловік передав підсудній ОСОБА_2 вже готове посвідчення інваліда 2-ї групи НОМЕР_1, видане на прізвище «ОСОБА_3, 1956 р.н.» у 2001 році на термін дії довічно, в якому було вклеєно фотографію ОСОБА_2, та завірено гербовою печаткою Управління праці і соцзахисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації, а вона за дане посвідчення заплатила йому гроші в сумі 100 (сто) гривень.

Після цього підсудна ОСОБА_2, не перебуваючи на обліку як отримувач пенсії та усвідомлюючи те, що використання завідомо підробленого документа є протизаконним, проте нехтуючи цим, періодично пред'являла дане завідомо підроблене посвідчення з метою пільгового безкоштовного проїзду в приміських поїздах.

Так, 28 червня 2010 року близько 9 год. 15 хв., підсудна ОСОБА_2 здійснила посадку в третій вагон з голови електропоїзда № 6204 сполученням «Тернопіль-Волочиськ» на ст. Тернопіль щоб доїхати до ст. Романівка Львівської залізниці, де знаходиться її дачна ділянка. О 9 год. 37 хв. на станції В. Бірки Львівської залізниці до неї підійшли провідники і запитали, чи є в неї квиток, на що підсудна ОСОБА_2 з метою пільгового безкоштовного проїзду в даному електропоїзді пред'явила їм своє підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2-ї групи НОМЕР_1, після чого провідники, виявивши ознаки підробки, повідомили про цей факт працівникам міліції, які супроводжували даний електропоїзд.

На станції Підволочиськ, в приміщенні чергової кімнати ЛПМ на ст. Підволочиськ, працівниками міліції в присутності понятих з кишені спортивної сумки синього кольору, яка належить підсудній ОСОБА_5, було виявлене та вилучене вищевказане пенсійне посвідчення НОМЕР_1 та з вклеєною фотокарткою ОСОБА_2 видане 01.09.2001 року р. Управлінням праці і соцзахисту населення Теребовлянської РДА.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 винною себе у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України визнала повністю і суду пояснила, що взимку 2001 року в центрі м. Тернополя на зупинці біля православної церкви, вона зустріла незнайомого їй та невстановленого слідством громадянина, який запропонував придбати за 100 гривень підроблене пенсійне посвідчення, для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті, на що вона погодилась, та в подальшому періодично використовувала придбане пенсійне посвідчення інваліда 2-ї групи.

Крім власного визнання вини підсудна ОСОБА_2 повністю погодилася зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджували її винність у вчинені злочину згідно пред'явленого звинувачення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду, відповідно до ст. 299 КПК України.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудної ОСОБА_2 у вчиненні злочину, який слід кваліфікувати за ч.3 ст. 358 КК України , як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні міри покарання підсудній ОСОБА_2 у відповідності ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, те, що вона повністю визнала свою вину, щире каяття, сприяння суду у встановленні істини по справі, а також те, що шкідливих наслідків не наступило, що дає підстави для призначення їй основної міри покарання в межах санкції передбаченої ч.3 ст.358 КК України, у виді штрафу.

По справі проведено технічну експертизу документа за яку слід стягнути з підсудної ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ на Львівській залізниці, код 25576416, ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, розрахунковий рахунок 31253272210394- 912 грн. 71 коп. судових витрат.

Речовий доказ посвідчення інваліда 2-ї групи загального захворювання НОМЕР_1, видане 01.09.2001 року Управлінням праці та соціального захисту населення Теребовлянської РДА на ім»я ОСОБА_3 - знищити.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винною ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 358 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 510 (п»ятсот десять) гривень.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з засудженої ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ на Львівській залізниці, код 25576416, ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, розрахунковий рахунок 31253272210394- 912 грн. 71 коп. за проведення технічної експертизи документа.

Речовий доказ - посвідчення інваліда 2-ї групи загального захворювання НОМЕР_1, видане 01.09.2001 року Управлінням праці та соціального захисту населення Теребовлянської РДА на ім»я ОСОБА_3 - знищити.

На вирок може бути подана апеляція, або внесено подання до апеляційного суду Тернопільської області протягом 15 діб через Тернопільський міськрайонний суд з дня оголошення.

Головуючий : Очеретяний Є.В.