Рішення № 108970325, 09.02.2023, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/750/22

Провадження № 2/282/27/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року

смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Носача В.М.,

при секретарі судового засідання Демчук В.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області (надалі по тексту відповідач) про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 05.09.2019 працювала в Старочорторийській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Любарської селищної ради Житомирської області, зокрема: 05.09.2019 прийнята на посаду вчителя основ здоров`я за сумісництвом на період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами основного працівника; 01.11.2019 переведена на посаду вчителя географії за сумісництвом; 28.01.2021 переведена на посаду вчителя географії на основне місце роботи.

Згідно наказу Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області від 25.08.2022 ОСОБА_1 , вчительку географії з 25.08.2022 звільнено з займаної посади у зв`язку з закінченням строку трудового договору.

Своє звільнення з посади вчителя географії Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради у зв`язку з закінченням строку трудового договору вважає незаконним, оскільки з нею не укладався строковий трудовий договір, як такий, та порушено відповідачем процедуру звільнення, а тому позивачка вимушена звернутися до суду.

Ухвалою судувід 27.09.2022відкрито провадженняу данійсправі та розглядсправи призначеноздійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

10.11.2022 від представника відповідача адвоката Мороз А.А. надійшли пояснення по справі, в яких представник відповідача просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Так, представником відповідача зазначено, що на виконання вимог п.2 ч.3 Розділу Х Закону України "Про повну загальну середню освіту" 29.04.2020 відповідачем було видано адресоване учительці географії ОСОБА_1 повідомлення про пропозицію укласти строковий трудовий договір з 01.07.2020 строком на один рік.

27.05.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій зазначила, що погоджується працювати за строковим трудовим договором на 1 рік з 01.07.2020.

30.06.2020 відповідачем видано наказ №05-к про укладення строкового трудового договору на один рік із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу Старочорторийського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів №04-к, з 28.01.2021 ОСОБА_1 переведено на основне місце роботи, на тій же самій посаді вчителя географії, на підставі строкового договору, як з педагогічним працівником пенсійного віку, що отримує пенсію за віком.

Наказом Старочорторийського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів №12-к від 10.08.2021 ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку із закінченням строкового трудового договору відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України. 11.08.2021 позивачка звернулася із заявою про продовження трудових відносин на посаді вчителя географії. В цей же день видано наказ №13-к від 10.08.2021 про укладення строкового трудового договору із 11.08.2021 строком на один рік із ОСОБА_1 - вчителькою географії. У зв`язку з допущенною технічною помилкою в даті наказу, 11.08.2021 було видано наказ №59-од про внесення змін до наказу №13-к, а саме: змінено дату з 10.08.2021 на 11.08.2021.

31.08.2021 у зв`язку з карантинними обмеженнями позивачка прибула до навчального закладу, однак відмовилась ознайомлюватись та отримувати наказ і договір, про що свідчить відповідний акт. При цьому позивачка фактично почала виконувати строкові трудові обов`язки на посаді вчителя географії.

25.08.2022 ОСОБА_1 було звільнено з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору, що підтверджується наказом Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області №26-к від 25.08.2022.

Також представником відповідача зазначено, що заступник керівника відповідача зателефонувала та повідомила позивача про необхідність ознайомлення та отримання наказу про звільнення, однак ОСОБА_1 вказала, що приїде ознайомлюватись з наказом про звільнення 31.08.2022. Разом з тим, 26.08.2022 за №19 відповідач направив позивачці лист про необхідність отримати трудову книжку та повідомив про можливість надання письмової згоди на направлення трудової книжки поштою. В додатках до листа містилась копія наказу про звільнення №26-к.

З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що позивач не довела порушення її прав і свобод, не надала належних, допустимих та достовірних доказів в обгрунтування своїх вимог, з огляду на що позовні вимоги не можуть бути задоволені.

18.11.2022 позивач надала до суду письмове пояснення, в якому зазначила, що відповідач не спростував її твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Так, позивач зазначила, що по закінченню строкового трудового договору, який був укладений з позивачкою з 01.07.2020 строком на один рік, такий договір не був продовжений і позивачка не була звільнена, а тому фактично трудові відносини тривали і жодна із сторін не вимагала їх припинення.

Позивач зазначила, що запис про прийняття на роботу на умовах строкового трудового договору відсутній у її трудовій книжці, а також відсутній запис про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

Також позивач вказала, що за замовленням та наказом дирекції гімназії, позивачка пройшла за програмою підвищення кваліфікації вчителів інтегрованого курсу "Здоров, безпека та добробут" в умовах Нової української школи за кошти державної субвенції, про що свідчить сертифікат за №02139713/НУШ-5535-21 від 16.11.2021. Таким чином, на думку позивача, адміністрація закладу планувала залучити її для роботи з п`ятикласниками в умовах Нової української школи у 2022-2023 роках, на що були витрачені державні кошти.

Окрім того, позивач вважає протиправним її звільнення 25.08.2022, так як що згідно укладеного в односторонньому порядку строковому договору від 11.08.2021 вбачається, що даний договір діяв до 11.08.2022, тому саме 11.08.2022 вона мала бути звільнена з роботи, однак фактично у вказаний день звільнена не була, а продовжила перебувати у трудових відносинах з відповідачем.

Ухвалою суду від 22 листопада 2022 року здійснено перехід від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 з спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

12.12.2022 на адресу суду надійшли письмові пояснення представника відповідача, в яких зазначено про безпідставність доводів позивача з наступних підстав. Так, представник відповідача вказав, що у зв`язку з тим, що інший правовий механізм стосовно педагогічних працівників, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком відсутній, крім праці в межах однорічного строкового договору на один рік, 30.06.2020 Старочорторийською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів видано наказ №05-к про укладення строкового договору на один рік із ОСОБА_1 . У зв`язку з закінченням строкового трудового договору відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України, наказом Старочорторийського закладу загальної середньої школи І-ІІ ступенів №12-к від 10.08.2021 ОСОБА_1 , вчительку географії було звільнено. Окрім того, представником відповідача зазначено, що твердження позивача про незаконне її звільнення саме 10.08.2021 (замість 30.06.2021) є необгрунтованими, а наказ Старочорторийського закладу загальної середньої школи І-ІІ ступенів №12-к від 10.08.2021 - законним та таким, що відповідає закону, оскільки в період з 15.06.2021 по 10.08.2021 ОСОБА_1 перебувала у відпустці, а тому саме 10.08.2021 є днем закінчення трудового договору.

Також представником відповідача зазначено, що у зв`язку з тим, що Законом України "Про повну загальну середню освіту" встановлені чіткі умови праці педагогічних працівників, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія по віком, 11.08.2021 позивачка звернулась із заявою про продовження трудових відносин на посаді вчителя географії, що повністю спростовує твердження про те, що вона не була обізнана про укладення строкового трудового договору.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з урахуванням поданого уточненого розрахунку середнього заробітку за період з 26.08.2022 по 09.02.2023. Так, позивач вказала, що з 05.09.2019 була прийнята до Старочорторийської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Любарської селищної ради Житомирської області на посаду вчителя основ здоров`я за сумісництвом на період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами основного працівника та 01.11.2019 переведена на посаду вчителя географії за сумісництвом. Також позивач вказала, що у зв`язку зі змінами в законодавстві, враховуючи те, що вона отримує пенсію по віку та працює на посаді вчителя, у липні 2020 року була переведена з безстрокового трудового договору на строковий за сумісництвом. Однак, у зв`язку з тим, що 28.01.2021 згідно наказу №04-к від 28.01.2021 була переведена на посаду вчителя географії за основним місцем роботи та фактично строки трудових відносин не встановлювалися та не погоджувались з нею, її трудові відносини носили безстроковий характер. Також вказала, що з наказом про призначення її на посаду вчителя географії по строковому трудовому договору від 11 серпня 2021 року її ніхто не ознайомлював, трудовий договір вона не підписувала, тому трудові відносини мали характер безстрокових, що в свою чергу виключає можливість звільнення її з роботи на підставі п.2 ст. 36 КЗпП.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав та просив його задовольнити. Також звернув увагу суду на численні арифметичні помилки в наказах про звільнення позивача та складених актах, що на його думку свідчить про їх підроблення посадовими особами відповідача. Окрім того, представник позивача просив врахувати рішення Конституційного Суду України від 07.02.2023 №1-5 від 07 лютого 2023 року, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) абзац третій частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту", згідно яким "педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної освіти середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років", унаслідок чого неможливе укладення безстрокових трудових договорів із цією категорією педагогічних працівників.

Представник відповідача адвокат Мороз А.А. в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце засідання повідомлений вчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подала, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для проведення судового засідання за відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.09.2019 ОСОБА_1 прийнято до Старочорторийської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів вчителем основ здоров`я за сумісництвом з 05.09.2019 на період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами основного працівника ОСОБА_4 .

01.11.2019 ОСОБА_1 згідно наказу №35-к від 01.11.2019, вчительку основ здоров`я переведено на посаду вчительки географії за сумісництвом.

Згідно наказу від 30.06.2020 №05-к укладено строковий трудовий договір строком на один рік із ОСОБА_1 .

Відповідно до Наказу від 02.07.2020 №06-к, внесено зміни до наказу «Про укладення строкового трудового договору» №05-к від 30.06.2020, а саме: фразу «Заява ОСОБА_1 від 20.06.2020» замінено на «Заява ОСОБА_1 від 27.05.2020»

Згідно наказу Старочорторийського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів від 28.01.2021 переведено ОСОБА_1 , вчительку географії, на основне місце роботи з 28.01.2021.

11 серпня 2022 року ОСОБА_1 подала на ім`я Директора Старочорторийської гімназії ОСОБА_5 заяву, в якій просила продовжити з нею трудові відносини на посаді вчителя географії з 11.08.2021.

Відповідно до наказу Старочорторийського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів №59-од, внесено зміни до наказу «Про укладення строкового трудового договору» від 10.08.2022 №13-к, а саме: дату наказу 10.08.2021 замінено на 11.08.2021.

11 серпня 2021 року між директором Старочорторийського закладу загальної освіти Сологуб Н.І. та ОСОБА_1 , укладено строковий трудовий договір №2. Строк дії договору по 11.08.2022.

Згідно акту Старочорторийської ЗЗСО від 11.08.2021 вбачається, що заступником директора Ярош Н.О. повідомлено ОСОБА_6 про те, що закінчився термін дії строкового трудового договору, і про те, що адміністрація гімназії укладає з нею новий строковий договір на 1 рік за аналогією з минулим роком з 11.08.2021.

Згідно акту Старочорторийської гімназії від 31 серпня 2021 року вбачається, що вчитель географії ОСОБА_1 відмовилась ознайомлюватись з договором та наказом про укладення строкового та трудового договору.

Наказом Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради №26-к ОСОБА_1 , вчительку географії звільнено з 25.08.2022 у зв`язку із закінченням строкового трудового договору відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України.

Згідно акту Старочорторийської гімназії від 07 вересня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовилась підписати наказ про звільнення та розписатись у книзі обліку трудових книжок.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 23 КЗпП Українипередбачено, що трудовий договір може бути: 1 ) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 3статті 21 КЗпП Українивизначено, що контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 36 КЗпП Українитрудовий договір припиняється за закінченням строку (пункти 2 і 3 статті 23). крім випадків, коли трудові відносини тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Закінчення строкового трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин. До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 25жовтня 2021 року справа № 607/3393/18.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі №753/16193/16-ц, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2018 року у справі №761/27037/17-ц, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2018 року у справі №757/26016/17-ц зроблено висновок, що «підстави припинення трудового договору встановленостаттею 36 КЗпП. Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 36 КЗпП Українипідставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правиламстатті 23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв`язку із закінченням строку. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першоюстатті 36 КЗпП».

Відповідно доПрикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про повну загальну середню освіту», до 1 липня 2020 року з усіма педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, слід укладати строкові трудові договори терміном на 1 рік.

Переукладення в подальшому договорів може відбуватися за взаємною згодою, а припинення співпраці може відбуватися за ініціативою хоча б однієї сторони.

Відповідно до ч.2ст.22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі строкових трудових договорів.

Звертаючись з відповідними заявами про укладення трудового договору та про продовження трудових відносин, позивач погодилася з їх умовами, в тому числі зі строком їх діїодин рік.

Таким чином, враховуючи обставини даної справи та також надані позивачем пояснення щодо обізнаності про зміни в законодавстві та про строковість трудових договорів з працівниками, які отримують пенсію за віком, суд дійшов переконання, що у відповідача були відсутні підстави вважати, що вона працює по безстроковому трудовому договору.

Так, судом встановлено, що згідно наказу Старочорторийської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів від 30.06.2020 №05-к укладено строковий договір з 01.07.2020 строком на один рік з ОСОБА_1 , що не заперечувалось позивачем.

Таким чином, укладаючи трудовий договір позивач погодилася з його умовами, в тому числі зі строком його дії один рік, починаючи з 01.07.2020.

Разом з тим, згідно досліджених матеріалів справи, а саме: затверджених графіків відпусток та пояснень ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 з 15.06.2020 по 10.08.2020 перебувала у щорічній основній відпустці.

Так, згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відпустки» визначено, що у разі звільнення працівника у зв`язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Враховуючи положення ч.2 ст. 3 Закону України "Про відпустки", чинність трудового договору ОСОБА_1 від 01.07.2020 продовжено до закінчення її відпустки - до 10.08.2022.

11.08.2022 ОСОБА_1 подала директору Старочорторийської гімназії ОСОБА_5 заяву, в якій просила продовжити з нею трудові відносини на посаді вчителя географії з 11.08.2021.

Окрім того, згідно досліджених матеріалів справи вбачається, що дирекцією Старочорторийської гімназії повідомлено позивача про укладення з 11.08.2021 строкового трудового договору на попередніх умовах, тобто строком на один рік, про що складено відповідний акт від 11.08.2021.

Таким чином, про укладення строкових трудових договорів від 01.07.2020 та від 11.08.2021 і їх дію, а також припинення трудових відносин у зв`язку із закінченням дії (п. 2 ст. 36 КЗпП України) позивач був обізнаний завчасно, подаючи згоду на строковість трудового договору шляхом написання відповідних заяв.

Відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 від 25.07.2021 та графіку щорічних відпусток вбачається, що позивач з 25.07.2022 по 25.08.2022 перебувала у щорічній відпустці, строк трудового договору від 11.08.2021 продовжено до закінчення відпустки.

З урахуванням того, що строк дії трудового договору між сторонами сплив та роботодавець поставив вимогу його припинення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 правомірно було звільнено із займаної посади 25.08.2022 в останній день її відпустки. При цьому, законодавство не пов`язує припинення строковою трудового договору з доведенням роботодавцем неможливості продовження трудових відносин.

Відтак, оскаржуваний наказ № 26-к від 25.08.2022 директора Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради виданий у відповідності із чинним законодавством про працю і ОСОБА_1 обгрунтовано звільнено із займаної посади із закінченням строкового договору.

Надання дирекцією гімназії після закінчення строку дії договорів частини щорічних основних відпусток позивачеві не свідчить про продовження строку дії договорів, як вважає позивач, а свідчить лише про дотримання директором Старочорторийської гімназії прав працівника на відпустку.

Так само, не свідчить проходження позивачем курсів з підвищення кваліфікації про стійкі наміри продовжувати з ним надалі трудові відносини, оскільки щорічно підвищувати свою кваліфікацію, в силу вимог п. 4.10. контракту, є обов`язком позивача.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, дійшов висновку про законність звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 ст. 36 КЗпП, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Суд такожне приймаєдо увагипокликання представникапозивача нарішення КонституційногоСуду від07.02.2023у справі№ 1-5/2020(118/20), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац третій частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16 січня 2020 року № 463-ІХ, згідно з яким "педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років", унаслідок чого унеможливлено укладення безстрокових трудових договорів із цією категорією педагогічних працівників, так як абзац третій частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту", утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто не має зворотної сили у часі.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У поясненнях від 09 листопада 2022 року представником відповідача заявлено клопотання про стягнення з позивача на користь Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача надано суду детальний орієнтовний опис наданих послуг адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, представником відповідача не долучено до матеріалів справи доказів оплати наданих послуг, а саме відповідної квитанції про їх сплату, а також не надано доказів того.

Суд вирішує питання про стягнення реально понесених витрат на правничу допомогу, а не витрат, які можливо будуть в майбутньому понесені стороною.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, про безпідставність вимог представника відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Старочорторийська гімназія Любарської селищної ради Житомирської області, місце знаходження: вул.А. Коваля, 6, с.Стара Чортория, ЄДРПОУ 22055935.

Повний текст рішення складено 14.02.2023.

Головуючий суддя В.М. Носач